Рішення № 81695683, 14.05.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року справа № 580/803/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23) в якому просить:

-скасувати рішення оформлене листом №65780/03-03 від 18.10.2018 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про відмову у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням трудового стажу і заробітної плати за період роботи в ПАТ "Красноярський завод ім. С.А. Звєрєва" (Російська Федерація) на підставі довідки про заробітну плату №36 від 26.04.2016, виданої ПАТ "Красноярський завод ім. С.А. Звєрєва";

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням трудового стажу та заробітної плати за період роботи в ПАТ "Красноярський завод ім. С.А. Звєрєва" (Російська Федерація) з 01.10.2018 на підставі довідки №36 від 26.04.2016 та з урахуванням здійсненого перерахунку пенсії, виплатити заборгованість з виплати пенсії, починаючи з 01 жовтня 2018 року;

-рішення в частині виплати за один місяць допустити до негайного виконання.

10.05.2019 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебування представника на лікуванні без надання доказів.

10.05.2019 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи без його участі.

У відповідності до вимог ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання сторін, не перешкодила розгляду справи по суті.

10.05.2019 перейдено до розгляду справи у письмове провадження.

Позовні вимоги позивач аргументує тим, що звернувшись з заявою про здійснення перерахунку пенсії у зв`язку зі збільшенням трудового та страхового стажу після призначення пенсії, однак йому протиправно було відмолено в перерахунку пенсії та неправомірно не враховано стаж його роботи на території Російської Федерації. Позивач зазначив, що відповідачем неправельно трактовано Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення. Вважаючи рішення протиправним позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Представником відповідача до суду подано відзив на адміністративний позов, згідно якого, у задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю з огляду на відсутність підстав в проведенні перерахунку пенсії.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Як вбачається з пенсійної справи ОСОБА_1 № 136768, протоколом від 30.06.2010 останньому призначена пенсія за віком та враховано стаж роботи в РФ на ПАТ "Красноярський завод ім. С.А. Звєрєва" до часу призначення пенсії.

Згідно довідки про доходи для нарахування пенсії № 36 від 26.04.2016 року, ОСОБА_1 з січня 2010 року по березень 2016 року працював в Російській Федерації на ПАТ "Красноярський завод ім. С.А. Звєрєва".

08.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області з заявою про перерахунок належної пенсії у зв`язку зі збільшенням трудового та страхового стажу.

Листом від 18.10.2018 за № 65780/03-03 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії, оскільки стаж набутий на території будь-якої з держав учасниць Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення,

Не погоджуючися з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам, суд зазначає наступне.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення, від 13 березня 1992 року, передбачено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди провадиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою. Розмір пенсії за Угодою обчислюється із заробітку (доходу) за період роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Правом на пенсію позивач скористався, призначення пенсії відбулося, йому було призначено пенсію за віком.

У зв`язку з тим, що Угода передбачає врахування трудового стажу, набутого на території держав - учасниць Угоди, лише при встановленні права на пенсію, то у зазначеному випадку при вирішенні питання щодо перерахунку пенсії у зв`язку зі збільшенням трудового та страхового стажу, набутого після призначення пенсії та території держав - учасниць Угоди, положення ст. 6 Угоди застосуванню не підлягають.

Статтею 1 Угоди передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держави - учасниць Угоди і членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Сплата страхових внесків здійснюється виключно у грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.

Згідно ч. 1 ст. 24 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Таким чином вказаною Угодою передбачено зарахування трудового стаж, набутого на території держав-учасниць, при обчисленні пенсії. Будь-яких винятків щодо застосування зазначеного стажу при перерахунку пенсії угодою не передбачено.

Враховуючи, що позивач після призначення пенсії продовжував працювати на території Російської Федерації та страхових внесків не сплачував, в свою чергу сплата страхових внесків є основною ознакою страхового стажу, суд дійшов висновку, що набутий ним стаж не є страховим і не дає права на перерахунок пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 27.02.2018р. (справа № 361/4899/17), від 12.06.2018р. (справа № 686/4998/15-а), а також Верховним Судом України в постанові від 25.11.2014р. №21-457а14.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень доведено суду правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Згідно з вимогами ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають до відшкодування.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя П.Г. Паламар