Ухвала суду № 81695156, 13.05.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/70/16

УХВАЛА

13 травня 2019 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – директора Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Костіна Олега Юрійовича про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Одеським окружним адміністративним судом розглядається адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – директора Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Костіна Олега Юрійовича про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Після винесення постанови Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 13 березня 2019 року про часткове задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 , ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Стефановим С.О. від 13 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання по справі призначено на 03 червня 2019 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно ч. 6, 7, 8 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Принцип рівності сторін – один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду – передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).

Гарантії Статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є вчинення операцій із доказами на процесуальному рівні. Прийнятність доказів або спосіб їх оцінки за обставинами справи, у першу чергу – питання національних судів, чиїм завданням є оцінка доказів у процесі слухання справи (Garcнa Ruiz v. Spain (Гарсіа Руїз проти Іспанії) [ВП], § 28; Farange S.A. v. France (Фаранж проти Франції) (dйc.)).

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є обов`язковість рішень суду.

Згідно з ч. 7, 8 ст. 80 КАС особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;

4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Згідно пункту 10.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати, період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення. Розмір грошових коштів, що підлягають стягненню, зазначається цифрами та у дужках словами.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі – Порядок).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

З огляду на вищевикладене, враховуючи тривалий період розгляду даної справи починаючи з 2016 року, а також враховуючи Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а справу №815/70/16 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, дотримання приписів ЄСПЛ та КАС України, суд вважає за необхідне витребувати з Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (вул. Прохорівська, 35, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 25574222) належним чином оформлену довідку про нараховану та виплачену заробітну плату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) за останні два місяці, що передували звільненню та про середньоденну заробітну плату враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Керуючись ст.ст.72, 77, 79, 80, 144, 149, 370 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Витребувати з Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (вул. Прохорівська, 35, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 25574222) належним чином оформлену довідку про нараховану та виплачену заробітну плату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) за останні два місяці, що передували звільненню та про середньоденну заробітну плату враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року.

Попередити Одеський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, що у разі невиконання ухвали суду, судом будуть застосовані заходи процесуального примусу передбачені ст.149 КАС України.

Зобов`язати Одеський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України надати належним чином оформлену та витребувану, у строк до 31 травня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду (65005, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14).

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Стефанов