
Справа № 420/2895/19
УХВАЛА
14 травня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Держпраці в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАДОВАЛ» про застосування заходів реагування,–
ВСТАНОВИВ:
10 травня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Держпраці в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАДОВАЛ», в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАДОВАЛ» шляхом зобов`язання ТОВ «ВЛАДОВАЛ» повністю зупинити роботи з експлуатації трансформаторної підстанції напругою понад 1000 В ТП-220, у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю людей.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зазначає, що позивач у позовній заяві просить суд застосувати заходи реагування до відповідача у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю людей, однак в позовній заяві не обґрунтовує, в чому саме полягає загроза життю та здоров`ю людей.
Згідно п.8 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналу письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Суд зазначає, що позивачем до суду подано позов без доказів сплати судового збору.
При цьому позивачем до позовної заяви надано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення по справі, обґрунтовуючи його тим, що отримання платіжного доручення в органі Державної Казначейської служби України потребує додаткового часу.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір». Відповідно до ч.1 ст. 8 вказаного Закону: враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч.1 ст.133 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору, з урахуванням передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» умов, є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VIII, Кабінет Міністрів України зобов`язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов`язком позивача, а тому зловживання правом на відстрочення його сплати є неприпустимим.
Суддя зазначає, що посилання позивача на необхідність часу для отримання платіжного доручення в органі Державної Казначейської служби України не є обґрунтованою, безумовною та достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.
Вивчивши доводи позивача, наведені в якості підстав для задоволення поданого клопотання а також те, що жодних доказів на їх підтвердження позивачем до суду не надано, суд приходить до висновку, що наведені ним обставини не є підставою для відстрочення позивачу сплати судового збору.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.2 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення йому сплати судового збору, а позивач не надав до суду платіжне доручення у встановленому приписами Закону України «Про судовий збір» порядку, суд приходить до висновку, що поданий позов не відповідає приписам КАС України.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1921,00 гривню.
Відповідно до ч.2 ст.168 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу слід надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з`ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову та доказів сплати судового збору (з доказами направлення відповідачу).
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов Головного управління Держпраці в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАДОВАЛ» про застосування заходів реагування - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко
Судове рішення № 81695016, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 14.05.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/2895/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: