Ухвала суду № 81694858, 13.05.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002328

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 травня 2019 року м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп`як О.О., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ГЛОБАЛ» до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ГЛОБАЛ» (79019, м. Львів, вул. Липинського, 36) до Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка,1) про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2019/000162/2 від 22.03.2019 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови №UA209190/2019/00002 від 22.03.2019;

- зобов`язати Львівську митницю ДФС здійснити митне оформлення товару згідно даних митної декларації № UA209000/2019/000184 від 13.03.2019 року ;

- стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача 5 763 грн. сплаченого судового збору.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позову встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно матеріалів позову, позивачем до позовної заяви додано документ про сплату судового збору в сумі 5 763 грн.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом позовної заяви позивач просить визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації та визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів, зобов`язати здійснити митне оформлення товару згідно митної декларації.

Визначаючи розмір судового збору за подання даної позовної заяви, суддя враховує, що певна категорія рішень, прийнятих суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи, а реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна, а відтак, вимога про скасування рішення про коригування митної вартості товарів є позовною вимогою майнового характеру.

Статтею 4 частиною 2 пунктом 3 Закону України № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1921,00 грн..

Зі змісту оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що розрахована декларантом митна вартість товару становить 8 545 доларів (225 242,38 грн.), однак відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації та скориговано митну вартість товару, яка склала 42506,25 доларів (1 120 445,62 грн.). Таким чином, різниця показників митної вартості, визначених митним органом та позивачем у гривневому еквіваленті на день коригування складала – 895 203,24 грн.

Відповідно до пп.3 п. 180,1 ст. 180 ПК України платниками ПДВ є, зокрема, будь-які особи, що ввозять товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 276 МК України платниками мита є, зокрема, особи, які ввозять товари на митну територію України чи вивозять товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 294 МК України встановлено, що об`єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України.

Тобто, при ввезенні на митну територію України товарів на позивача покладається обов`язок сплати встановлених податків та мита, розрахунок яких залежить від суми ввезеного товару. Відтак, коригування відповідачем митної вартості товару безпосередньо впливає на розмір податків та мита, що сплачені декларантом та складають у даній справі ціну позову.

Враховуючи, що відповідачем скоригована вартість товару на 895 203,24 грн., то позивачу належить доплатити судовий збір з розрахунку 1,5% від ціни позову - суми митних платежів, належних до сплати за результатом коригування.

Таким чином, з урахуванням вимог частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за вимогу майнового характеру, що підлягає сплаті позивачем, становить 13 428,05 грн.

Також позивачем заявлено вимоги про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та зобов`язання відповідача здійснити митне оформлення товару згідно митної декларації, які є вимогами немайнового характеру.

Таким чином, позивачем у позовній заяві об`єднано позовні вимоги майнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару) та немайнового характеру (визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації; зобов`язання відповідача здійснити митне оформлення товару згідно митної декларації).

Позиція щодо визначення кількості позовних вимог у справах про оскарження рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації висловлено Верховним Судом у справах № 826/4715/16 від 21 березня 2019 року, 813/713/18 від 20 лютого 2019 року.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, сплачується судовий збір, який становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу

Таким чином, сума, яка підлягає до сплати позивачем за дві вимоги немайнового характеру складає 3 842 грн.

Отже, за подання до адміністративного суду даного позову розмір судового збору становить 17 270,05 грн. (13 428,05 грн. за вимогу майнового характеру та 3 842 грн. за дві вимоги немайнового характеру).

Відтак, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 11 507,05 грн. та надати суду оригінал доказу сплати судового збору у вказаному розмірі.

Для сплати судового збору за звернення до Львівського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів – УКуЗалізн.району м. Львова; ЄДРПОУ 38007594; банк одержувача – Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; рахунок 34315206084082; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір за подання позову до (вказати найменування відповідача).

Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

За змістом частин першої, третьої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи, зокрема, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Частиною шостою статті 59 КАС України встановлено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Як встановлено судом, позовну заяву підписано директором ТзОВ «Лео Глобал» ОСОБА_1 . Проте, до позовної заяви не долучено документа, що підтверджує повноваження директора на підписання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст., 160, 161, 169,171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Позовну заяву залишити без руху.

Встановити позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

У випадку невиконання вимог ухвали по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачеві відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна