Рішення № 81693919, 14.05.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/663/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про винесення постанови,

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Волинській області (далі - Держекоінспекція у Волинській області, позивач) звернулась з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач) про винесення постанови щодо призупинення виконання робіт фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині експлуатації стаціонарних джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря твердопаливним котлом Ройек-Львів 250КВт; стрічкопильним горизонтальним верстатом ПЛ - 750 м.; чотирьохстороннім профільним фугувальним верстатом CPF 180/4, які знаходяться за адресою: Волинська область, Маневицький район, селище міського типу Колки, вулиця Сагайдачного 1 , до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Ухвалою судді від 15.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною екологічною інспекцією у Волинській області проведена планова перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт № 073/02.19 від 18.02.2019. В ході проведення перевірки встановлено, що експлуатація твердопаливного котла Ройек-Львів 250 КВт, стрічкопильного горизонтального верстата ПЛ - 750м, чотирьохстороннього профільного фугувального верстата CPF 180/4 здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушенням вимог статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». У зв`язку з чим, позивач просить прийняти рішення, яким зупинити роботу джерела утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря - твердопаливного котла Ройек-Львів 250 КВт, стрічкопильного горизонтального верстата ПЛ - 750м, чотирьохстороннього профільного фугувального верстата CPF 180/4, що знаходяться за адресою: Волинська область, Маневицький район, смт. Колки, вул. Сагайдачного, 1.

У відзиві на позовну заяву від 25.03.2019 відповідач позовних вимог не визнав з тих підстав, що одночасне звернення до суду із позовом про зупинення виконання робіт та складання припису з одних і тих самих фактичних підстав, істотно суперечить вимогам частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», так як встановлюючи строк для усунення виявлених порушень до 29.05.2019, позивач з позовними вимогами звернувся 13.03.2019, тобто до спливу терміну, наданого для усунення всіх виявлених порушень. Крім того, зазначив, що відповідачем в добровільному порядку вживаються усі необхідні дії щодо одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та усунення інших порушень природоохоронного законодавства, що підтверджується укладенням договору між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) № 521 від 15.03.2019, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання виконання наступних послуг: провести інструментально-лабораторні вимірювання на джерелах викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря; провести інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

ФОП ОСОБА_1 вказує, що позивачем не зазначено та не обґрунтовано в позові існування обставин, які становлять реальну загрозу життю і здоров`ю людей, а також не наведено жодного обґрунтування наявності реальної загрози як для життя людини, так і для довкілля, а також не обґрунтовано необхідності застосування виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення виконання роботи джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Враховуючи вищенаведене, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

27.03.2019 представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву. Державна екологічна інспекція у Волинській області зазначає, що акт № 073/02.19 від 18.02.2019 підписаний ФОП ОСОБА_1 без зауважень та заперечень. 19.02.2019 працівником Державної екологічної інспекції у Волинській області було складено протокол № 000406 про адміністративне правопорушення на ФОП ОСОБА_1 , який не забезпечив одержання документу дозвільного характеру та допустив викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу, та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 25.02.2019 № 000305. Дана постанова відповідачем в суді не оскаржена.

Згідно абзацу 2 частини першої статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Зі змісту наведених норм слідує, що за рішенням суду може бути зупинено повністю або частково виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання, які здійснюються в порушення вимог законодавства, виявлені та зафіксовані відповідним актом, складеним за результатами здійснення заходу, та виключно за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Державною екологічною інспекцією у Волинській області дійсно видано ФОП ОСОБА_1 припис, яким визначено дії, які необхідно вчинити для усунення порушень екологічного законодавства, а саме в пункті 1 припису зобов`язано отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в термін до 29.05.2019. Однак, це не означає, що відповідачу надається право до вказаного терміну здійснювати експлуатацію стаціонарних джерел з порушенням вимог чинного законодавства.

05.04.2019 до суду надійшли заперечення від відповідача. ФОП Обруснік М .Ф . заперечує проти аргументів позивача та вважає, що заявлений позивачем захід реагування є непропорційним тим порушенням, що допущені відповідачем.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Держекоінспекцією у Волинській області, на підставі наказу від 28.01.2019 № 33 та направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 29.01.2019 № 42, проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 18.02.2019 № 073/02.19 (а.с. 9-16).

Перевіркою, зокрема, встановлено, що основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є згідно КВЕД: 16.10 лісопильне та стругальне виробництво. Відповідачем експлуатуються твердопаливний котел Ройек-Львів 250 КВт, стрічкопильний горизонтальний верстат ПЛ - 750м, чотирьохсторонній профільний фугувальний верстат CPF 180/4 без дозволу на викиди забруднюючих речовин, що є порушенням вимог статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

25.02.2019 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 направлено припис № 000200, яким визначено дії, які необхідно вчинити для усунення порушень екологічного законодавства, а саме в пункті 1 припису зобов`язано отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами до 29.05.2019. Припис ФОП ОСОБА_1 не оскаржував (а.с. 19).

Як слідує з матеріалів справи, 19.02.2019 Державною екологічною інспекцією у Волинській області стосовно відповідача також було складено протокол про адміністративне правопорушення № 000406. Другий примірник протоколу відповідач отримав (а.с. 17-17зворот). Відповідно до постанови Державної екологічної інспекції у Волинській області про накладення адміністративного стягнення від 25.02.2019 № 000305 ФОП ОСОБА_1. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн. (а.с. 18-18зворот). Копію постанови надіслано відповідачу поштою, дана постанова не оскаржена в суді.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V)

Як встановлено статтею 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII) завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону № 1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За змістом пункту «а» частини першої статті 20-2 Закону № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема: про екологічну та радіаційну безпеку; про охорону та раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Із наведеного вбачається, що контроль за охороною навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів покладено на Державну екологічну інспекцію України та її територіальні органи. З цією метою вони в межах своїх повноважень та у визначеному законодавством порядку проводять перевірки, з-поміж іншого, суб`єктів господарювання на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за № 1080/30948, Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.

Підпунктом 4 пункту 2 розділу ІІ «Функції інспекції» Положення Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема щодо наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин.

Згідно з пунктом 5 розділу 2 Положення Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Таким чином, Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи, зокрема Державна екологічна інспекція у Волинській області є повноважним органом щодо реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Як вже зазначалось судом, Державною екологічною інспекцією у Волинській області перевіркою щодо додержання суб`єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 вимог природоохоронного законодавства було встановлено порушення статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» - відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 № 2707-XII забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; джерело викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Статтею 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря. Так, підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря; забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок; забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин; використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел; здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря; своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Як передбачено частинами п`ятою, шостою статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Законом України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 № 3392-VI затверджено Перелік таких документів (додаток до Закону).

Пунктом 30 Переліку передбачено дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Згідно з пунктом 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №302, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Положеннями частин шостої, сьомої статті 7 Закону № 877-V обумовлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

При цьому відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Суд вказував, що плановою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства позивачем встановлено наявність на території, де здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , трьох стаціонарних джерел викидів: твердопаливний котел Ройек-Львів 250 КВт, стрічкопильний горизонтальний верстат ПЛ - 750м, чотирьохсторонній профільний фугувальний верстат CPF 180/4. Акт перевірки підписаний відповідачем без жодних зауважень та заперечень. Вказані обставини відповідачем не оспорюються. Відповідачем також і не спростовано відсутність у нього дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Доказів отримання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами до суду надано не було.

Оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 всупереч вимогам статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» використовує стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання відповідного дозволу, що створює загрозу здоров`ю людей та має шкідливий вплив на навколишнє природне середовище, то суд вважає позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Волинській області обґрунтованими.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державної екологічної інспекції у Волинській області (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Степана Бандери, будинок 20) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про винесення постанови задовольнити повністю.

Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зупинити виконання робіт, що пов`язані з експлуатацією стаціонарних джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря: джерело 1 - твердопаливний котел Ройек-Львів 250 КВт, джерело 2 - стрічкопильний горизонтальний верстат ПЛ - 750 м., джерело 3 - чотирьохсторонній профільний фугувальний верстат CPF 180/4, які знаходяться за адресою: Волинська область , Маневицький район , смт. Колки, вул . Сагайдачного, 1 , до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.А. Волдінер