Ухвала суду № 81693792, 14.05.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

14 травня 2019 р. Справа № 120/1046/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса Михайла Богдановича, розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи

за позовом: ОСОБА_1

до: Тростянецького районного сектору управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області

про: визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Тростянецького районного сектору Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 01.04.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

12.04.2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому, крім іншого, вміщено клопотання про розгляд адміністративної справи за участю представника Тростянецького районного сектору управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області.

Розглянувши клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Частинами 5, 6 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відтак, при вирішенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, доводи особи яка заявляє клопотання є важливими, однак не мають визначального значення. Натомість вирішальним є те, чи має суд можливість із урахуванням характеру спірних правовідносин та предмету доказування надати оцінку важливим аргументам учасників справи та прийняти рішення, що у повній мірі відповідало б критеріям законності та обґрунтованості.

Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, що входять у предмет доказування встановлюються визначеними ч. 2 ст. 72 КАС України засобами доказування. До них належать: 1) письмові, речові і електронні докази; 2) висновки експертів; 3) показання свідків.

Тому, навіть у випадку розгляду справи без проведення судового засідання та без повідомлення сторін, учасники справи не позбавлені можливості подавати докази у порядку та строки встановлені процесуальним законом, висловлювати свою позицію письмово у передбачених ст. 159 КАС України заявах по суті справи та наводити свої міркування щодо доводів процесуальних опонентів.

Крім того, правовідносини що схожі за своїм характером із тими, спір у яких виник між сторонами, були предметом оцінки Верховного Суду в зразковій справі № Пз/9901/2/18 (806/3265/17).

Так у рішенні Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 року (справа № Пз/9901/2/18 (806/3265/17) зазначено, що висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів Державної міграційної служби України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Як встановлено, у цій адміністративній справі, як і в зразковій справі № Пз/9901/2/18 (806/3265/17) відповідачем є територіальний орган Державної міграційної служби України, спір винник із аналогічних підстав, спірні правовідносини в обох випадках регулюються одними нормами права, а позивачем у справі заявлено аналогічні вимоги.

Відтак, зважаючи на те, що ця адміністративна справа володіє ознаками типової справи, та беручи до уваги правову оцінку всіх суттєвих елементів спору надану Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № Пз/9901/2/18 (806/3265/17), суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за участю його уповноваженого представника.

Керуючись ст. 248, 256, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Тростянецького районного сектору управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про розгляд справи № 120/1046/19-а у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Богоніс Михайло Богданович