Рішення № 81690862, 10.05.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2019 Справа № 917/314/19

м.Полтава

за позовною заявою Кременчуцької міської ради Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м.Кременчук, Полтавська область,39600

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест +", вул. Лісова, 51, с.Піщане, Кременчуцький р-н., Полтавська область,39617

про стягнення 1 031 356,55грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар судового засідання Мацко О.С.

Представники сторін у судове засідання не з"явилися.

Обставини справи. Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулася до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест +" про стягнення збитків, заподіяних територіальній громаді м.Кременчука внаслідок порушення земельного законодавства у розмірі 1 031 356,55грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.02.2019 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 26.03.2019.

Ухвалою від 26.03.2019 відкладено підготовче засідання на 16.04.2019.

16.04.2019 року господарським судом Полтавської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.05.19.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

07.05.2019 за вхід. №4668 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

26.06.2012, згідно договору купівлі-продажу «Сільгосппродукт» продав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсервіс+» купило об`єкт нерухомості, а саме частину майнового комплексу складів ОБД що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 місто АДРЕСА_2 .

Майно розташоване на земельній ділянці площею 25685,0 км.м., кадастровий номер 5310436500:10:001:0120, яка знаходиться в користуванні ТОВ «Сільгоспродукт» згідно з договором оренди землі, укладеного між ТОВ «Сільгоспродукт» та Кременчуцькою міською радою Полтавської області (далі - Позивач) від 22 травня 2007 року терміном на 5 років, цільове призначення земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування будівель і споруд складського та адміністративного призначення з під`їзними залізничними коліями. Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України з моменту набрання чинності зазначеним договором до Відповідача перейшло право користування зазначеною земельною ділянкою. Сторонам було роз`яснено про необхідність переоформлення права на земельну ділянку.

22.05.2012 року закінчилася дія договору оренди земельної ділянки від 22.05.2007 року.

24.01.2013 відповідач звернувся до позивача з заявою про видачу рішення міської ради про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності для експлуатації та обслуговування частини цілісного майнового комплексу складів ОБД в м. Кременчуці по вул. Ярмарковій.

Листом від 11.03.2019 вих. №24/2-193 Кременчуцька міська рада надала відповідь, що для подальшого розгляду звернення відповідачу необхідно надати правоустановчі документи на все нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці, запропоновано зевернутися до суб"єкта господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою для приведення кадастрового плану земельної ділянки у відповідність до ст.34 ЗУ "Про Державний земельний кадастр" в частині відображення на плані переліку земельних угідь, їх площ щодо об"єктів майна розміщених на земельній ділянці.

Як зазначає позивач, відповідач договір оренди не уклав та не оформив документи на право користування спірною земельною ділянкою.

Згідно інформаційного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 128228613 від 20.06.2018 право власності на частину цілісного майнового комплексу складів ОБД за відповідачем було припинено, про що приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовським А.Г. внесено відповідний запис до реєстру 18 червня 2018 року.

Так, позивач зазначає, що у період з 20.02.2016 включно по 13.06.2018 включно відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкту нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

З вимогою про стягнення боргу в розмірі 1031356,55 грн позивач звернувся до суду

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землі є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 1 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Водночас, правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст. 120 ЗК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з положеннями ст. 120 ЗК України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з п. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 288.2 ст. 288 ПК України передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПК України).

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України “Про оцінку земель”, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (до ч. 2 ст. 20, ч. 3 ст. 23 Закону України “Про оцінку земель”).

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

З матеріалів справи вбачається, що в період з 20.02.2016 по 13.06.2018 включно відповідач користувався спірною земельною ділянкою, не оформивши при цьому, відповідно до чинного законодавства таке користування, що позбавило Кременчуцьку міську раду можливості одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який вона могла б одержати, якби її право не було порушено.

Отже, з огляду на те, що речові права відповідача на земельну ділянку не реєструвались, останній не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, суд дійшов висновку, що відповідач використовував земельну ділянку без достатніх правових підстав.

Зважаючи на те, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2019 у справі №916/2927/17).

Кременчуцькою міською радою правомірно визначено розмір безпідставно збережених коштів відповідачем та розраховано, як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, та яку міська рада могла отримати в разі укладення (поновлення) між нею та ТОВ "Агроінвест+", договору оренди земельної ділянки.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за період з 20.02.2016 по 13.06.2018 включно в сумі 1031356,55грн підлягає задоволенню.

Під час вирішення спору судом, також враховано правову позицію Верховного суду, викладену в Постановах у справах № 902/794/17 від 21.01.2019, № 912/188/17 від 14.01.2019.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест +" (вул. Лісова, 51, с.Піщане, Кременчуцький р-н., Полтавська область, 39617, код ЄДРПОУ 32913724) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388300, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) 1 031 356,55грн. боргу та 19568,24 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частинами 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 13.05.2019

Суддя Кльопов І.Г.