Рішення № 81690782, 08.05.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року Справа № 915/1915/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника позивача: не з`явився;

представника відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: “Моторне (транспортне) страхове бюро України“

(юридична адреса: 02154, м.Київ, Русанівський бульвар, буд.8, код ЄДРПОУ 21647131;

адреса представника - Дорошенко О.С.: 01030, м.Київ, вул.Леонтовича, буд.9, корп.1,

оф.301),

до відповідача: Військової частини А2062 Збройні сили України

(54030, м.Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду, буд.118, код ЄДРПОУ 26614194),

про: стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 21064,02 грн,-

в с т а н о в и в:

29.12.2018 “Моторно (транспортне) страхове бюро України“ звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №961 МТСБУ/АГ від 22.12.2018 (вх.№17925/18) до Військової частини А2062 Збройні сили України, в якій просить суд стягнути суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 21064,02 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 02.08.2016, близько 05 год. 00 хв., на автодорозі Р-06, Ульянівка-Миколаїв 185 км + 800 м, водій ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, під час керування автомобілем “КРАЗ 5233 ВЕ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності в/ч А2062 ЗСУ, в порушення вимог п.13.1 ПДР України, при зустрічному роз`їзді з іншими транспортними засобами, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, внаслідок чого допустив бокове контактування з автомобілем “IVECOEVROTECH” державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого відбулось зіткнення та пошкодження транспортних засобів.

Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована в ПрАТ СК “Юнівес” при використанні транспортного засобу – автомобіля потерпілого марки “IVECOEVROTECH” державний реєстраційний номер НОМЕР_2 за Договором обов`язкового страхування №АЕ/9421777. Потерпілий звернувся до позивача із повідомленням про настання ДТП та з заявою про виплату відшкодування заподіяної шкоди. Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 21064,02 грн. Позивачем було виплачено відшкодування заподіяної шкоди внаслідок ДТП у розмірі 20514,02 грн, що підтверджується платіжним дорученням №873рв від 03.02.2016, також за послуги аварійного комісара було сплачено 550,0 грн. Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 20.09.2016 у справі №482/1210/16-п ОСОБА_1 , було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,0 грн. Позивач посилаючись на ст.ст.38.2, 41 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” вказує, що особою, відповідальною за завдані потерпілому збитки, у даному випадку є відповідач відповідно до вимог ст.41 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. Оскільки, відповідач не відшкодував шкоду та згідно з положеннями ст.1191 ЦК України позивач отримав право вимоги на таке відшкодування, то відповідач повинен відшкодувати шкоду позивачу у примусовому порядку. Статтею 1166 ЦК України передбачено відшкодування шкоди в повному обсязі, тому позивач звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 03.01.2019 дану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, – десять днів з дня вручення цієї ухвали.

21.01.2019 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.02.2019.

19.02.2019 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 19.03.2019.

Ухвалою суду від 19.03.2019 було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.04.2019.

08.04.2019 та 22.04.2019 суд ухвалив відкласти судовий розгляд справи.

06.05.2019 від позивача на адресу суду надійшло клопотання №961 МТСБУ/АГ від 02.05.2019, в якому він просить розглядати справу за його відсутності та зазначив, що підтримує заявлені клопотання та позовні вимоги в повному обсязі і зобов`язується надати всі необхідні для розгляду справи додаткові матеріали, докази та пояснення за вимогою суду.

Відповідач в судові засідання не з`явився, відзив на позов не надав.

Про час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений ухвалами суду від 21.01.2019, 19.02.2019, 19.03.2019, 08.04.2019 та 22.04.2019, які надіслані за місцезнаходженням відповідача, але повернулись до суду з відміткою поштової установи “інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення”.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем знаходженням відповідача є: 54030, м.Миколаїв, вул.Героїв Сталінграду, буд.118. Тобто, ухвали суду направлялись на правильну адресу відповідача.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 08.05.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 20.09.2016 по справі №482/1210/16-п встановлено, що 02.08.2016, близько 05 год. 00 хв., на автодорозі Р-06, Ульянівка-Миколаїв 185 км + 800 м, водій ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, під час керування автомобілем “Краз-5233 ВЕ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності в/ч А2062 ЗСУ, в порушення вимог п.13.1 ПДР України, при зустрічному роз`їзді з іншими транспортними засобами, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, внаслідок чого допустив бокове контактування з автомобілем “IVECOEVROTECH”, держномер НОМЕР_2 , внаслідок чого відбулось зіткнення та пошкодження транспортних засобів.

Також цією ж постановою ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,0 грн.

З копії Звіту №35355/16 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу від 05.09.2016 вбачається, що вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу “Iveco 190 EuroTech” реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 22145,10 грн (з ПДВ на запасні частини та матеріали) (а.с.29).

Потерпілий – ОСОБА_2 звернувся до “МТСБУ” із заявою від 23.08.2016 про відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), що сталася 02.08.2016 на автомобільній дорозі Р-06 Ульянівка-Миколаїв 185 км + 800 м за участю транспортного засобу КРАЗ 5233ВЕ з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 (а.с.19).

Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована в ПрАТ СК “ЮНІВЕС” при використанні транспортного засобу - автомобіля потерпілого марки “IVECO EVROTECH” номерний знак НОМЕР_2 за Договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/9421777 від 16.04.2016 (а.с.20).

“МТСБУ” сплатив потерпілому – ОСОБА_2 20514,02 грн, що підтверджується платіжним дорученням №873рв від 03.02.2017 на вказану суму.

Також “МТСБУ” здійснено виплату ТОВ “СОС Сервіс Україна” в розмірі 550,0 грн за послуги аварійного комісара, згідно платіжного доручення №2013рв від 28.09.2016.

Як зазначає позивач у позові, що під час скоєння ДТП, винуватець перебував у трудових відносинах з Військовою частиною А2062 ЗСУ.

Згідно постанови Новоодеського районного суду Миколаївської області від 20.09.2016 по справі №482/1210/16-п вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , мешканець АДРЕСА_1 , працює водієм-гранатометником на контрактній основі в В/ч А 2062.

Як вбачається з Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 04.08.2016 (а.с.17-18) власником транспортного засобу “КРАЗ 5233 ВЕ” з номерним знаком НОМЕР_1 є Військова частина А2062.

Вказані обставини відповідачем не заперечені та не спростовані.

Позивач оформив та направив на адресу відповідача претензію №961/МТСБУ від 22.10.2018, в якій позивач запропонував добровільно погасити заборгованість в розмірі 21064,02 грн (а.с.45).

Оскільки, позивачем здійснено страхове відшкодування відповідно до положень Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, бюро звернулось з позовом до відповідача про стягнення в порядку регресу, сплаченого страхового відшкодування в розмірі 21064,02 грн.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу виплаченої потерпілій особі регламентної виплати.

Підставою є постанова Новоодеського районного суду Миколаївської області від 20.09.2016 по справі №482/1210/16-п, застосування ст.ст.1166, 1172, 1188 Цивільного кодексу України та ст.ст.22, 38, 41 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Отже, спірні відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про страхування.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст.86 ГПК України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 22.1. статті 22 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (надалі – Закон) передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до ст.29 вказаного Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленого законодавством.

Відповідно до п.п.34.1., 34.2. ст.34 Закону страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Приписами пп.а) п.41.1. ст.41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Як досліджено вище, позивач на підставі п.41.1. ст.41 вищезазначеного Закону здійснив виплату страхового відшкодування потерпілій особі у сумі 20514,02 грн та 550,0 грн за послуги аварійного комісара.

Згідно п.40.1 ст.40 Закону МТСБУ є гарантом відшкодування шкоди: на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”, заподіяної власниками та/або користувачами транспортних засобів, якщо такі власники та/або користувачі надали іноземним компетентним органам страховий сертифікат ”Зелена картка”, виданий від імені страховиків - членів МТСБУ; на території України, заподіяної водіями - нерезидентами, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування ”Зелена картка”, за інших обставин, визначених чинним законодавством про цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п.п.38.2.1. п.38.2. ст.38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п.13.1. ст.13 цього Закону.

У відповідності до п.п.13.1 ст.13 Закону учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Згідно ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Враховуючи норми вищезазначених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що “МТСБУ”, в контексті правовідносин, які склались в даній справі, наділений правом подати регресний позов до власника чи водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

В даному випадку позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, в порядку регресу звернувся до відповідача - Військової частини А 2062 ЗСУ, як до особи, з якою під час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом “КРАЗ-5233 ВЕ” номерний знак НОМЕР_1 .

Суд звертає увагу, що якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відповідальність покладається на особу, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, тобто першочерговим у визначені особи, яка несе відповідальність за завдану шкоду є власник такого джерела.

Відповідно до п.1.6. ст.1. Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів“ у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

У відповідності до ч.1 ст.3 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” визначено, що військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління.

Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У даному випадку, виплата позивачем страхового відшкодування у сумі 21064,02 грн відповідає фактичному розміру заподіяних збитків, тому саме дана сума підлягає відшкодуванню з відповідача.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача в порядку регресу суми страхового відшкодування в розмірі 21064,02 грн, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Військової частини А2062 ЗСУ (54030, м.Миколаїв, просп.Героїв Сталінграду, буд.118, код ЄДРПОУ 26614194) на користь “Моторне (транспортне) страхове бюро України” (02154, м.Київ, Русанівський бульвар, буд.8, код ЄДРПОУ 21647131; р/р НОМЕР_4 в АТ “Укрексімбанк”, м.Київ, МФО 322313) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 21064,02 грн та 1762,0 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 11.05.2019.

Суддя М.В. Мавродієва