Рішення № 81686459, 13.05.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року м. Житомир справа № 240/3958/19

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання призначити та провести нарахування та виплату пенсії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області призначити та провести з 15.08.2018 ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з урахуванням стажу роботи у період з 19.01.1984 до 09.12.1988 та з 14.12.1988 до 29.03.2005.

В обґрунтування позову зазначає, що стаж позивача підтверджується записами в трудовій книжці та довідками; положення про атестацію введено з 21.08.1992, а 27.05.1993 КСП "Україна-Черняхів-1" видало наказ від 27.05.1993 про створення комісії з атестації робочих місць, а тому відповідач безпідставно відмовив у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно Списку № 2.

Ухвалою від 15.04.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 35-38), в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що відповідно до поданих документів загальний стаж позивача складає 39 років 5 місяців 5 днів, а стаж на пільговій роботі становить 6 років 3 місяці і право на призначення пенсії за віком по Списку № 2 позивач буде мати при досягненні віку - 58 років; період роботи з 14.12.1988 по 29.03.2005 на посаді електрогазозварювальника в КСП "Україна-Черняхів-1" не зараховано до пільгового стажу, оскільки позивачем не надано довідку "Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній"; згідно документів, які надійшли до управління в наказі від 23.01.1995 № 12 "Про результати атестації робочих місць для підтвердження права на пільгову пенсії" в п. 2 зазначено, що за результатами проведення атестації робочих місць не підтверджено право на пільгове забезпечення газоелектрозварювальникам сантехнійної бригади ( ОСОБА_1 та інш); довідки та інших необхідних документів для підтвердження пільгового стажу роботи в період з 19.01.1984 по 09.12.1988 на посаді електрогазозварника в Черняхівському сирзаводі не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою від 08.11.2018 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 26). До заяви додав: копію трудової книжки; копію паспорту; копію коду; військовий квиток; диплом про навчання; довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000; довідку про зміну назви організації; довідку про прийняття на роботу (навчання); довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

13.03.2019 відповідач листом № 2447/03.2 (а.с. 16-17) надав відповідь на заяву в якій вказав, що оскільки у позивача відсутній необхідний спеціальний стаж 12 років 6 місяців, то право на призначення пенсії за віком по списку № 2 він буде мати при досягненні віку -58 років.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо зарахування позивачу стажу роботи у період з 19.01.1984 по 09.12.1988.

Так, відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, на протязі дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених списками, не менше - 80 % робочого часу: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005р. № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.

Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній". Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф "б" цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Постановою Держкомтруда СРСР від 20.06.1974 № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, згідно п. 1.1 якої, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відповідно до пункту 1.1 "Загальні положення" Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.03.2018 по справі № 233/2084/17, а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до записів трудової книжки № НОМЕР_1 від 19.01.1984 (а.с. 14-15), позивач з 19.01.1984 по 09.12.1988 працював електрогазозварювальником на Черняхівському сирзаводі. Вказані записи виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, які завірені підписом та печаткою роботодавця. Отже, трудовою книжкою позивача підтверджено період його роботи з 19.01.1984 по 09.12.1988.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даних періодів роботи відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

За таких обставин, відповідач безпідставно не врахував до стажу по Списку № 2 увесь період роботи позивача на Черняхівському сирзаводі в якості електрогазозварювальника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.03.2018 по справі № 233/2084/17, а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, в матеріалах справи міститься архівна довідка від 20.03.2018 № 41 (а.с. 18), в якій зазначено про нарахування заробітної плати та відпрацьовані людинодні позивача в період з 1984 по 1988 на Черняхівському сирзаводі.

Щодо зарахування позивачу стажу роботи у період з 14.12.1988 по 29.03.2005.

Як зазначалось вище, згідно пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005р. № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Таким чином, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Крім того, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Варто зауважити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992рю № 41. Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Отже, аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у випаду, якщо чергова атестація була проведена з порушенням норм передбачених Порядком проведення атестації, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Посилання відповідача на те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці, є безпідставним, оскільки матеріалами справи підтверджено, що 27.05.1993 року "Навчально-дослідне господарство "Україна" ЖСГІ" видано наказ № 55 (а.с. 23) про проведення атестації робочих місць за умовами праці, тобто чергова атестація була проведена в строк встановлений законодавством, при цьому відповідальність за правильність її проведення та затвердження результатів покладена на керівника підприємства.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 по справі № 352/547/16-а (К/9901/20098/18) та від 03.05.2018 по справі № 352/1840/14-а (К/9901/5403/18), а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи те, що наказом "Навчально-дослідного господарства "Україна" ДАЕКУ" від 23.01.1995 № 12 (а.с. 24) затверджено результати атестації робочих місць для підтвердження права на пільгові пенсії та згідно даного наказу ОСОБА_1 не підтвердив дане право та те, що доказів проведення або видачі наказу про проведення чергової атестації після 23.01.2000 до суду учасниками справи не надано, то суд приходить до висновку, що позивач має право на зарахування періодів з 14.12.1988 по 22.01.1995 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Беручи до уваги вищенаведене, те, що пільговий стаж позивача на час виникнення права на пільгову пенсію складав понад 12 років 6 місяців, загальний стаж складає 39 років 5 місяців 5 днів та те, що позивач досяг 55 років, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Враховуючи часткове задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_2 ) до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (вул. Перемоги, 55, м. Житомир, 10003, код 40380333) задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області призначити та провести з 15.08.2018 ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з урахуванням стажу роботи у період з 19.01.1984 до 09.12.1988 та з 14.12.1988 до 22.01.1995.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк