
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 квітня 2019 р. Справа№200/12065/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Соледарської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Соледарської міської ради (далі - відповідач) про визнання дій щодо розгляду питання відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд із земель житлової громадської забудови комунальної власності міста Соледар, АДРЕСА_1 на території Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області протиправними та зобов`язання розглянути дане питання по суті.
В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Соледарської міської ради позивачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд із земель житлової громадської забудови комунальної власності АДРЕСА_1 на території Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області. Проект був розроблений та у відповідності до положень діючого законодавства 11 жовтня 2017 року наданий відповідачу для прийняття відповідного рішення про його затвердження.
Однак відповідач листом від 28 листопада 2017 року № 2469/01-38 зазначив, що за результатами голосування питання щодо затвердження вказаного проекту землеустрою та передачі у власність не було підтримано більшістю голосів.
Не отримавши на неодноразові прохання рішення сесії Соледарської міської ради, позивач знову звернувся до відповідача із питанням щодо затвердження вказаного проекту та передачі у власність земельної ділянки, однак з листа відповідача від 16 липня 2018 року № 1756/18-19 позивачу повідомили, що рішення знову не було прийнято.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права щодо вирішення питання приватизації землі.
Ухвалою суду від 11 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалами суду від 08 лютого 2019 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав до суду відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 27 лютого 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
25 квітня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.
У судове засідання, призначене на 25 квітня 2019 року позивач та представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином до суду не з`явились.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 28 липня 1997 року).
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за номером 1381809 від 02.09.2003 р. є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
11 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Соледарської міської ради із заявою щодо затвердження «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд із земель житлової громадської забудови комунальної власності АДРЕСА_1 на території Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області».
Відповідач листом від 28 листопада 2017 року № 2469/01-38 повідомив, що питання щодо затвердження проекту землеустрою було розглянуте на черговій сесії Соледарської міської ради 16 листопада 2017 року, однак за результатами голосування питання щодо затвердження вказаного проекту землеустрою та передачі у власність не було підтримано більшістю голосів.
Згідно з витягу з протоколу № 18 від 16 листопада 2017 року Соледарської міської ради рішення про затвердження «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд із земель житлової громадської забудови комунальної власності АДРЕСА_1 на території Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області» за результатами голосування не було прийнято.
23 червня 2018 року позивач знову звернувся до Соледарської міської ради із заявою про затвердження «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд із земель житлової громадської забудови комунальної власності міста Соледар, АДРЕСА_1 на території Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області».
Листом від 16 липня 2018 року № 1756/18-19 відповідач зазначив, що заява ОСОБА_1 від 23 червня 2018 року була зареєстрована та розглянута на черговій сесії Соледарської міської радою, однак рішення за розглядом даного питання не було прийнято, тому що за результатами голосування депутатів не набуло більшості голосів.
Вказаний факт також підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з протоколу № 27 від 26 червня 2018 року Соледарської міської ради.
Позивач вважає такі дії Соледарської міської ради протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 12 Земельного Кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу, організація землеустрою, тощо.
Пп.34 п. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних та міських рад вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 8-10 ст. 118 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Ч. 2, 6, 8 ст. 186-1 ЗК України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.
У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).
Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в порушення ст. 118, 186-1 Земельного кодексу України та ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Соледарською міської радою на пленарних засіданнях не було прийнято рішення щодо затвердження проекту землеустрою у зв`язку з відсутністю необхідної кількості голосів для прийняття такого рішення. Відповідачем в порушення вищевказаної норми також не було й прийнято рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою із зазначенням вичерпного переліку недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Вищевикладене свідчить, що за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою Соледарською міською радою було допущено бездіяльність, а не вчинено дії як зазначив позивач, а тому у відповідності до положень ч.2 статті 9 КАС України, суд вважає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та змінити спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправною бездіяльність Соледарської міської ради яка полягає у неприйнятті рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд із земель житлової громадської забудови комунальної власності АДРЕСА_1 на території Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області» та зобов`язання Соледарську міську раду розглянути по суті дане питання.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується наявної в матеріалах справи квитанцією від 16 листопада 2018 року № 0.0.1186498280, судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Соледарської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Соледарської міської ради яка полягає у неприйнятті рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд із земель житлової громадської забудови комунальної власності міста Соледар, АДРЕСА_1 на території Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області».
Зобов`язати Соледарську міську раду розглянути по суті питання щодо затвердження «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд із земель житлової громадської забудови комунальної власності АДРЕСА_1 на території Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області» за заявою ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Соледарської міської ради (код ЄДРПОУ 04052873) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 25 квітня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Грищенко Є.І.
Судове рішення № 81686372, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 25.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/12065/18-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: