Рішення № 81686334, 10.05.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2019 р. Справа№200/3355/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.10.2018 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням відповідача № 226/34-1 від 03.01.2019 року в призначенні пенсії було відмовлено з огляду на те, що довідки, які були надані позивачем на підтвердження пільгового стажу потребують перевірки, втім провести таку перевірку не має можливості, так як архіви підприємства знаходяться на тимчасово непідконтрольній території.

Позивач вважає, що відповідач грубо порушує його конституційні права на пенсію та просить суд:

визнати неправомірним та скасувати Рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №226/34-1 від 03.01.2019 року про від мову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від повідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.10.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням періоду навчання з 01.09.1983 року по 14.01.1987 року, періодів роботи з 02.02.1987 року по 27.06.1988 року, з 14.08.1990 року по 24.07.1996 року, періоду строко вої військової служби з 03.07.1988 року по 30.05.1990 року до стажу роботи за Списком №1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пен сійне страхування».

Ухвалою суду від 11.03.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено засідання по справі на 09.04.2019 року.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, згідно змісту якого зазначив, що згідно трудової книжки, заявник в періоди з 02.02.1987 року по 27.06.1988 року, 14.08.1990 року по 03.05.2000 року працював в Донецькому виробничому об`єднанні з видобутку вугілля ордеру Жовтневої революції шахта «Трудівська» електрослюсарем 4| розряду підземним з повним робочим днем під землею, заступником начальника підземної дільниці, начальником служби СТАС. Управління позбавлено можливості прийняти до уваги дані Довідок ДП „Донецька вугільна енергетична компанія" №169 та №170 від 11.02.2014 року, у зв`язку із знаходженням первинних документів по шахті „Трудівська" на території тимчасово непідконтрольній українській владі, що виключає можливість здійснити перевірку. Враховуючи, що періоди роботи з 02.02.1987 року по 27.06.1988 року, та з 14.08.1990 року по 31.12.1998 року не зараховано до стажу роботи на пільгових умовах, відсутні підстави для зарахування до стажу роботи за Списком №1 періодів проходження строкової військової служби, періоду навчання.

Сторони до судового засідання не з`явилися, клопотань про відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надали.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , 08.10.2018 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком 1. При зверненні останнім було надано наступні документи: трудову книжку серії НОМЕР_2 ; військовий квиток НОМЕР_3 від 09.07.1988р.; диплом про навчання серії НОМЕР_4 від 10.07.1981р.; паспорт; ідентифікаційний код; довідку «Про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» від 07.08.2018р. №0000592368, довідки шахти «Трудівська» №169 та №170 від 11.02.2014 року про підтвердження пільгового стажу роботи, №167 та №168 про кількість спусків в шахту підтвердження пільгового стажу роботи, виписки з наказів.

Згідно змісту Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від № 169, ОСОБА_1 працював повний робочій день на Ордену Жовтневої революції шахта «Трудівська» виробничого об`єднання «Донецьквугілля» з 02.02.1987 року по 27.06.1988 року з повним робочім днем під землею тощо.

Відповідно змісту Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 170, ОСОБА_1 працював повний робочій день на відокремленому підрозділі «Шахтоуправління «Трудівське» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» з 14.08.1990 року по 15.11.1993 року з повним робочім днем під землею, за професією електрослюсар підземний; з 16.11.1993 року по 24.07.1996 року з повним робочім днем під землею, за посадою заступник начальника підземної дільниці; з 25.07.1996 року по 31.03.1999 року з повним робочім днем на поверхні, за посадою заступник головного інженера з виробництва, монтажу, ремонту та налагоджуванню засобів автоматики, зв`язку тощо; з 01.04.1999 року по 14.10.1999 року виконував роботи на поверхні з повним робочім днем за посадою начальник СТАС та АСУ.

Відповідно даних трудової книжки НОМЕР_5 , ОСОБА_1 з 01.09.1983 року по 14.01.1987 року був учнем в СПТУ № 103 м. Донецьк за спеціальністю «електрослюсар підземний» 14.01.1987 року. З 02.02.1987 року позивач працював електрослюсарем IV розряду підземним з повним робочім днем в шахті, 14.04.1988 року позивач був переведений електрослюсарем V розряду підземним. 27.06.1988 року позивача звільнено у зв`язку з призовом в армію, де позивач перебував у період з 03.07.1988 року по 30.05.1990 року, з 14.08.1990 року позивач прийнятий електрослюсарем V розряду підземним з повним робочім днем в шахті; 16.11.1993 року позивач призначений заступником начальника участку під землею з повним робочім днем в шахті; 25.07.1996 року позивач призначений заступником головного інженера з виробництва, монтажу, ремонту та наладки засобів автоматики; 15.10.1999 року позивач переведений електрослюсарем V розряду підземним з повним робочім днем в шахті, уч. № 2.; 14.05.2000 року позивач був переведений начальником служби СТАС та АСУ.

У відповідь на заяву позивача від 08.10.2018 року Рішенням відповідача від 03.01.2019 року № 226/34-01 в призначенні пенсії на пільгових умовах відмовлено у зв`язку з тим, що до стажу роботи за Списком № 1 не зараховано періоди роботи з 02.02.1987 року по 27.06.1988 року, та з 14.08.1990 року по 31.12.1998 року на підставі того, що управління позбавлено можливості прийняти до уваги дані Довідок ДП „Донецька вугільна енергетична компанія" №169 та №170 від 11.02.2014 року, у зв`язку із знаходженням первинних документів по шахті „Трудівська" на території тимчасово непідконтрольній українській владі, що виключає можливість здійснити перевірку. Враховуючи, що періоди роботи з 02.02.1987 року по 27.06.1988 року, та з 14.08.1990 року по 31.12.1998 року не зараховано до стажу роботи на пільгових умовах, відсутні підстави для зарахування до стажу Роботи за Списком №1 періодів проходження, строкової військової служби, періоду навчання.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. I ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно з нормами статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно з нормами статті 114 зазначеного Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 1993 року № 637 прийнятий Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якому в пункті 1.2 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 12 серпня 1993 р. N 637, визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "а" і "б" ст.13 та ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", врегульовано Порядком застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт і професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики № 383 від 18.11.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731.

Відповідно до п.3 цього Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи, а саме: Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року.

Частинами 2.3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207 від 15.04.2014 року визначено що, виплата громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсій та інших соціальних виплат від уповноважених органів Російської Федерації, здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Громадяни похилого віку, особи з інвалідністю, діти-інваліди та інші громадяни України, які перебувають у складних життєвих обставинах та проживають на тимчасово окупованій території, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України.

Відповідно ст. 48 КЗоТ трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вищевказане узгоджене також з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637. Пунктом 1 даного Порядку визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідач в своїх запереченнях посилається на п. 20 цього Порядку, згідно якого у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі, довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Проте, як прямо визначено цією нормою, такі довідки приймаються саме у випадках, коли відомості щодо наявності пільгового стажу відсутні в трудовій книжці.

Втім, як було зазначено в описовій частині рішення, трудова книжка позивача містить відомості щодо його навчання у період з 01.09.1983 року по 14.01.1987 року в СПТУ № 103 м. Донецьк за спеціальністю «електрослюсар підземний». З 02.02.1987 року позивач працював електрослюсарем IV розряду підземним з повним робочім днем в шахті, 14.04.1988 року - був переведений електрослюсарем V розряду підземним. 27.06.1988 року позивача звільнено у зв`язку з призовом в армію, де позивач перебував у період з 03.07.1988 року по 30.05.1990 року, з 14.08.1990 року позивач прийнятий електрослюсарем V розряду підземним з повним робочім днем в шахті; 16.11.1993 року позивач призначений заступником начальника дільниці під землею з повним робочім днем в шахті; 25.07.1996 року позивач призначений заступником головного інженера з виробництва, монтажу, ремонту та наладки засобів автоматики; 15.10.1999 року позивач переведений електрослюсарем V розряду підземним з повним робочім днем в шахті, уч. № 2.; 14.05.2000 року позивач був переведений начальником служби СТАС та АСУ.

Таким чином суд вважає, що періоди роботи з 02.02.1987 року по 27.06.1988 року, та з 14.08.1990 року по 31.12.1998 року протиправно не були враховані відповідачем при визначенні пільгового стажу ОСОБА_1 та підлягають зарахуванню до пільгового стажу даної особи за умови не врахування довідок № 169 та № 170, відповідно рішення відповідача № 226/34-1 від 03.01.2019 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах (в основу яких покладено висновок щодо неврахування періоду роботи з 02.02.1987 року по 27.06.1988 року, та з 14.08.1990 року по 31.12.1998 року) є протиправним та підлягає скасуванню. Також суд приходить до висновку про зобов`язання Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.10.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати період навчання з 01.09.1983 року по 14.01.1987 року, періодів роботи з 02.02.1987 року по 27.06.1988 року, з 14.08.1990 року по 24.07.1996 року, періоду строко вої військової служби з 03.07.1988 року по 30.05.1990 року до стажу роботи за Списком №1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пен сійне страхування», суд зазначає, що рішення суду не може підміняти функції суб`єкта владних повноважень та втручатися в компетенцію державного органу, відповідно така позовна вимога не підлягає задоволенню.

Відповідно ч.1 п.1 статті 45 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до пункту 1.7 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч.4 ст. 45 Закону.

Таким чином, враховуючи що підстави прийняття рішення № 226/34-1 від 03.01.2019 року досліджені судом та не підтримані за результатами такого дослідження, питання про призначення позивачу пенсії має бути вирішено саме з 08.10.2018 року.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позовних вимог.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню повністю, відповідно до вимог ст. 139 КАС України судовий збір в сумі 384, 20 грн., сплачений під час подання позову, належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області на користь позивача.

Керуючись положеннями КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (вул. Зелінського, б. 27а, м. Маріуполь, ЄДРПОУ 42171861) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати Рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №1 від 03.01.2019 року про від мову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від повідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.10.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків, зазначених в судовому рішенні.

В решті позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (вул. Зелінського, б. 27а, м. Маріуполь, ЄДРПОУ 42171861) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 384, 20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Стойка В.В.