Ухвала суду № 81686213, 10.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

10 травня 2019 р.Справа №160/3201/19

Суддя Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участі:

секретаря судового засідання Туренко К.М.

представника позивача Баранника М.Ю.

представника відповідача 1 Чекмез М ОСОБА_1 .

представника відповідача 2 Чекмез М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяву позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аульська хлоропереливна станція» до відповідача 1 Дніпропетровської обласної ради, відповідача 2 Голови Дніпропетровської обласної ради Пригунова Гліба Олександровича про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування пунктів рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла уточнена позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аульська хлоропереливна станція» до відповідача 1 Дніпропетровської обласної ради, відповідача 2 Голови Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_2 , в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність голови Дніпропетровської обласної ради щодо не погодження ним пропозиції про включення питання про приватизацію цілісного майнового комплексу Аульської хлоропереливної станції, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, до порядку денного сесії Дніпропетровської обласної ради від 22 лютого 2019 року, не забезпечення оприлюднення відповідного проекту рішення та не доведення до відома населення питання, яке передбачається внести на розгляд ради та зобов`язати повторно розглянути питання приватизації цілісного майнового комплексу Аульської хлоропереливної станції, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 км автошляху Аули-Кринички відповідно до вимог Регламенту Дніпропетровської обласної ради, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про приватизації державного і комунального майна», Положення про відчуження об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, затвердженим рішенням Дніпропетровської обласної ради від 06 серпня 2004 року № 439-18/ХХІV «Про вдосконалення управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад області»;

- визнати протиправним та скасувати пункт 6 рішення Дніпропетровської обласної ради № 461-16/VІІ від 22.02.2019 «Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області», яким затверджено перелік об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, що підлягають приватизації згідно з додатком 7, в частині п.3 Додатку 7 до рішення (єдиний майновий комплекс: цілісний майновий комплекс Аульської хлоропереливної станції, загальною площею 10607,9 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 км автошляху Аули-Кринички);

- визнати протиправним та скасувати п.8 рішення Дніпропетровської обласної ради №461-16/VІІ від 22.02.2019 «Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області», яким було надано дозвіл на приватизацію єдиного майнового комплексу: цілісний майновий комплекс Аульської хлоропереливної станції, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ міст Дніпропетровської області.

07.06.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аульська хлоропереливна станція» до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить:

- зупинити дію пункту 6 рішення Дніпропетровської обласної ради № 461-16/VІІ від 22 лютого 2019 року «Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» в частині включення до об`єктів спільної власності територіальних громад сіл селищ міст Дніпропетровської області, що підлягають приватизації цілісного майнового комплексу Аульської хлоропереливної станції (п.3 Додатку 7 рішення) до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі;

- зупинити дію п.8 рішення Дніпропетровської обласної ради № 461-16/VІІ від 22 лютого 2019 року «Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» про надання дозволу на приватизацію єдиного майнового комплексу: цілісний майновий комплекс Аульської хлоропереливної станції, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ міст Дніпропетровської області до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі;

- заборонити Дніпропетровській обласній раді розглядати на сесії будь-які питання, пов`язані з реалізацією пунктів 6 і 8 рішення Дніпропетровської обласної ради № 461-16/VІІ від 22 лютого 2019 року «Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аульська хлоропереливна станція» є орендарем майна цілісного майнового комплексу Аульської хлоропереливної станції, рішення про приватизацію якого було прийнято Дніпропетровською обласною радою 22 лютого 2019 року № 461-16/УІІ «Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області».

З посиланням на ст.ст.3, 7, 10, 11 Закону України від 18.01.2018 року №2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна», зауважив, що опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності здійснюється на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі протягом п`яти робочих днів з дня ухвалення місцевою радою рішення, передбаченого частиною четвертою статті 11 цього Закону. Те, що рішення, яке оскаржується, та перелік об`єктів приватизації спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст були опубліковані на офіційному сайті Дніпропетровської обласної ради, підтверджує те, що обласною радою було прийнято рішення про приватизацію цілісного майнового комплексу Аульської хлоропереливної станції.

Зважаючи на те, що всі дії, передбачені статтею 10 вказаного Закону, та які Дніпропетровська обласна рада має здійснити для завершення процедури приватизації, мають бути здійснені у стислі строки, визначені Законом, а розгляд справи в Дніпропетровському окружному адміністративному суді щодо правомірності (неправомірності) оскаржуваного рішення триватиме певний час, позивач вважає, що, в даному випадку, необхідно застосувати заходи забезпечення позову, що, в свою чергу, на думку позивача, унеможливить вибуття з спільної власності територіальних громад об`єкту приватизації до прийняття судом рішення за результатами розгляду даної справи, у разі встановлення протиправності оскаржуваного рішення, задоволення позовних вимог ТОВ «Аульська хлоропереливна станція» та скасування рішення в заявленій частині. У разі не вжиття заходів забезпечення, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову.

Представник відповідача проти задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову заперечував, до суду надав заперечення на заяву про забезпечення позову, в якій, зокрема, зазначив, що суть поданого заявником клопотання про забезпечення позову зводиться до того, що у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Проте слід зауважити що, між Дніпропетровською обласною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аульська хлоропереливна станція» було укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу Аульської хлоропереливної станції від 17 червня 2011 року. Строк договору оренди складає 49 років та він посвідчений приватним нотаріусом. На сьогоднішній день обласною радою не подано жодного позову щодо оскарження даного договору та його розірвання.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Орендар стає правонаступником прав та обов`язків підприємства відповідно до договору оренди, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - також правонаступником прав та обов`язків підприємства, пов`язаних з діяльністю цього структурного підрозділу. У разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов`язки за договором оренди.

Представник відповідача зазначив, що навіть у раз зміни власника, позивач після завершення процедури приватизації, залишиться Орендарем за вищезазначеним договором, і до нового власника перейдуть права і обов`язки встановлені діючим договором оренди.

Крім цього, представник відповідача зауважив, що відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», позивач має право на рівні з іншими потенційними покупцями взяти участь у приватизації об`єкту нерухомого майна. Вказані обставини, на думку представника відповідача, свідчать про відсутність порушень прав та законних інтересів в цілому, відтак, представник відповідача вважає, що відсутня реальна загроза заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Також, представник відповідача зосередив увагу на тому, що Дніпропетровська обласна рада, як орган місцевого самоврядування, що здійснює від імені територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, управління об`єктами спільної власності, - має цілком законне право на здійснення правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, які знаходяться в управлінні обласної ради. Обмеження цих прав фактично є обмеженням права територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, які представляє Дніпропетровська обласна рада, на місцеве самоврядування, що можливе лише у випадках передбачених статтею 21 Закону України «Про місцеве самоврядування». Представник відповідача вважає, що вимоги заяви про забезпечення позову є незаконними та порушують гарантії місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та чинним законодавством, а відтак, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, адже у разі задоволення цих вимог обмежується право територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, представником спільних інтересів яких виступає Дніпропетровська обласна рада, щодо вирішення питань місцевого значення.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до наступного.

Згідно зі статтею ст.ст.150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Дослідивши доводи, наведені в обґрунтування заяви, та матеріали справи, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 150, п.1 ч. 1, ч.2 ст. 151 КАС України забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

При цьому, суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

Суд відмічає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення. Із цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законодавчих актів.

Приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації визначаються законами України і правовими актами органів місцевого самоврядування.

Згідно статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», порядок приватизації державного і комунального майна передбачає:

формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації;

опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі;

прийняття рішення про приватизацію;

прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності;

опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни;

проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства;

проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації;

перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом;

затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання;

затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією;

опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації;

проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу;

укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу;

опублікування інформації про результати приватизації;

прийняття рішення про завершення приватизації.

Приватизація об`єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову, судом було з`ясовано, та підтверджено представником відповідача, що на теперішній час процес приватизації цілісного майнового комплексу Аульської хлоропереливної станції перебуває на початковому етапі – прийняття рішення про приватизацію. Проведення інвентаризації та оцінки вказаного комплексу на момент проведення судового засідання не здійснено.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні, повідомив, що процес приватизації окремих приміщень зазвичай триває близько пів року. В даній справі, процес буде тривати довше з огляду на те, що приватизації за рішенням Дніпропетровської обласної ради № 461-16/VІІ від 22.02.2019 року підлягає цілісний майновий комплекс Аульської хлоропереливної станції.

Таким чином, розглянувши подану заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи з пов`язаності обраних заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, а також зважаючи на строки, про які повідомив представник відповідача, та строки розгляду справ, які визначені КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб, який вказує позивач, оскільки розгляд справи завершиться до завершення процесу приватизації, а відтак, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених прав і інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та істотно ускладнити чи унеможливить виконання рішення суду.

Як наслідок, оскільки судом підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову не встановлено, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Аульська хлоропереливна станція» про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцати днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали буде складений 11 травня 2019 року.

Суддя В.В. Кальник