Ухвала суду № 81686086, 11.05.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1489/19 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Волдінер Ф. А., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Любешівської РДА Волинської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Любешівської РДА Волинської області про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати неповнолітньому ОСОБА_3 з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, зобов`язання провести з 17.07.2018 нарахування та виплату неповнолітньому ОСОБА_3 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та місить такі недоліки.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачі у позовній заяві вказали, що вони звільнені від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

З приводу наведеної обставини необхідно зазначити наступне.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у розумінні статті 56 КАС України є законними представниками свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 та звернулись із даним позовом в його інтересах.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються громадяни, які захищають у суді права та інтереси інших осіб, за умови, якщо останні мають пільги щодо сплати судового збору відповідно до законодавства.

Представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені статтею 5 Закону України «Про судовий збір».

Перелік осіб, звільнених від сплати судового збору, визначений частиною першою статті 5 Закону України «Про судовий збір». Так відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ними є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Відповідно до посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, ОСОБА_3 має право на пільги і компенсації, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Разом з тим, вказаний закон не передбачає пільг щодо сплати судового збору для дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катачтрофи.

Доказів, які підтверджують віднесення особисто ОСОБА_3 до 1 чи 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, до матеріалів справи не надано.

З огляду на викладене, положення пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на ОСОБА_3

Водночас, до матеріалів справи не надано інших документів, які підтверджують підстави звільнення ОСОБА_3 від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, аналіз вказаних норми дає підстави дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору, а тому позивачі не вважаються особами, які звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Вказана правова позиція викладена в ухвалі Верхового Суду від 15.01.2018 у справі №607/1046/17, постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22.11.2018 у справі 754/16008/17.

Згідно з частиною п`ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору тощо.

Можливість заявлення такого клопотання передбачена частиною першою статті 133 КАС України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» (за наявності доказів про скрутний майновий стан сторони та за умов, визначених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір»). Позивачі такого клопотання не заявили.

Отже, позивачам необхідно сплатити судовий збір за подання до суду даної позовної заяви.

Як установлено частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01.01.2019 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921 грн.

Таким чином, оскільки позивачі - фізичні особи подали позовну заяву, що має немайновий характер, тому така позовна заява повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 768,40 грн. (1921 грн. х 0,4).

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання доказу сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. (оригіналу платіжного документа) або надання інших документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або подання до суду відповідного клопотання згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» разом із документами, що підтверджують скрутний майновий стан позивача в обґрунтування такого клопотання.

Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Любешівської РДА Волинської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Ф.А. Волдінер