Рішення № 81685995, 17.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року Справа № 160/328/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі судового засідання - Чорній М.В.

за участю:

позивачів - ОСОБА_3., ОСОБА_2 .

представника відповідача - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до адміністративного суду з позовом, в якому просять:

- визнати протиправним висновок Дніпровської міської ради від 14.09.2018 року №БК-1424 про відмову зниження ставки податку на нерухомість для непрацюючих пенсіонерів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з мотивів невідповідності Податкового кодексу України та скасувати його;

- визнати ставки податку, окрім нижчої (нульової), на нерухоме майно, який стягується з пенсії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на нерухомість, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , протиправним та незаконним;

- зобов`язати відповідача розглянути питання про встановлення для непрацюючих (за віком) пенсіонерів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 найнижчу (нульову) ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_2 зазначили, що вони є подружжям, проживають разом та зареєстровані у АДРЕСА_1 . Після встановлення податку на нерухоме майно, позивач-1 у порядку, передбаченому Податковим кодексом України, подав до контролюючого органу необхідні документи для нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та на підставі податкових повідомлень-рішень, починаючи із 2016 року щорічно сплачував податкові зобов`язання на належне їм нерухоме майно.

Позивачі також зазначили, що вони придбали недобудований житловий будинок у 1995 році після повернення із Крайньої Півночі , де пропрацювали у важких умовах з 1979 року по 1995 року. Зазначають, що призначеної пенсії не вистачає на нормальну життєдіяльність, тому вони звернулися до відповідача із проханням переглянути розмір ставок податку для осіб, які мають відповідний рівень доходів. Але, Дніпровська міська рада надала відповідь, в якій не надала відповіді по суті питання, тобто звернення позивачів не було розглянуто належним чином та не прийнято до уваги викладених у ньому доводів. До відповіді відповідачем було надано висновок постійної комісії з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування, в якому викладене рішення комісії, що відповідач не наділений повноваженнями встановлювати пільги для категорій населення, оскільки пільги встановлюються для категорії нерухомості. Позивачі вважають, що рішення викладене у висновку не відповідає п.266.4.2. ПК України, при підготовці висновку, відповідач не надав належної правової оцінки фактам, викладеним у зверненні позивачів, а тому вимушені були звернутися до суду з даним за захистом своїх прав та інтересів.

Судом було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, ухвалою суду від 18.02.2019 року, за клопотанням представника відповідача, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні пред`явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що позивачі у липні 2018 року звернулися до Дніпровської міської ради із зверненням щодо зниження ставки податку на нерухомість для непрацюючих пенсіонерів, та відповідачем було надано обґрунтовану відповідь на звернення. Так, рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року №12/27 (із змінами), встановлено базу оподаткування у межах, визначених ПК України, та у вересні 2018 року на засіданні постійної комісії з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування Дніпровської міської ради було розглянуто звернення позивачів щодо розгляду питання зниження ставки податку на нерухомість для непрацюючих пенсіонерів та встановлення додаткових пільг для цієї категорії населення. Постійною комісією відзначено, що згідно чинного законодавства, у даному випадку, міська рада не має права встановлювати пільги для категорії населення, оскільки пільги встановлюються для категорії нерухомості, тому зниження ставки податку на нерухомість для непрацюючих пенсіонерів та встановлення додаткових пільг для цієї категорії населення неможливе. На підставі вищевикладеного, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У відповіді на відзив та у поданій заяві позивач-2 не погодилася із доводами представника відповідача, зазначила, що у відзиві відповідач обґрунтовує свої заперечення щодо всіх непрацюючих пенсіонерів-платників податків, без урахування їх майнового стану та рівня доходів. Позивач-2 вважає, що питання повинно бути розглянуто щодо конкретних осіб, а саме, щодо непрацюючих пенсіонерів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в межах, визначених Податковим кодексом України. Зауважує, що відповідачем встановлено максимальний податок на відміну від багатьох інших міст України, у тому числі і м.Києва, отже, по країні процентна ставка становить від 0% до 1,5%, а у м.Дніпрі вона значно вище. На підставі зазначеного, просила суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивачів та представника відповідача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є пенсіонерами за віком, що підтверджується копіями пенсійних посвідчень (а.с.15).

Позивачі проживають та зареєстровані у АДРЕСА_1 загальною площею 262,5 кв.м., що підтверджується довідками квартального комітету від 04.01.2019 року (а.с.19).

Судом також встановлено, що відповідно до податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та копій квитанцій про сплату, починаючи із 2016 року позивачем-1 щорічно було сплачено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, а саме, за 2015 рік в сумі 761,25 грн. (а.с.16), за 2016 рік в сумі 3 927,30 грн. (а.с.17), за 2017 рік в сумі 6 460 грн. (а.с.18).

20.07.2018 року позивачі звернулися із листом до Міського голови м.Дніпра щодо розгляду питання про перегляд відсотку податку на нерухоме майно для категорії непрацюючих пенсіонерів, якими є позивачі (а.с.24). Відповідачем було надано відповідь від 03.08.2018 року №3/15-411 «Про розгляд звернення», в якій зазначено, що на 2015 рік підпунктом б) пункту 2.1 додатку до рішення Дніпровської міської ради від 28.01.2015 р. №7/60 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 р. №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» встановлено, що база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 200 кв.метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 285 кв.метрів. З 01.01.2016 року, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (далі - ПК України) та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 р. №909-VIII міська рада втратила можливість збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, які визначено підпунктом 266.4.1 ПК України (а.с.23).

Також, 30.07.2018 року позивачами було подано звернення до голови комісії Дніпровської міської ради з питань бюджету, фінансів та місцевого самоуправління, в якому вони просили розглянути питання щодо зниження ставки податку на нерухомість для непрацюючих пенсіонерів, а також просили запросити їх на засідання бюджетної комісії та надати можливість виступити із своїми аргументами перед депутатами (а.с.21-22). На зазначене звернення позивачі отримали висновок від 14.09.2018 року №БК-1424, в якому зазначено, що відповідно до протоколу №98 від 12.09.2018 року, постійна комісія відзначає, що згідно чинного законодавства у даному випадку міська рада не має права встановлювати пільги для категорій населення, оскільки пільги встановлюються для категорії нерухомості, тому зниження ставки податку на нерухомість для непрацюючих пенсіонерів та встановлення додаткових пільг для цієї категорії населення неможливе (а.с.20).

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із пп.б) п.2.1 додатку до Рішення Дніпропетровської міської ради від 28.01.2015 р. №7/60 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 р. № 5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста», база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи-платника податку, зменшується для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 200 кв.метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 285 кв.метрів.

Відповідно до п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, врегульовано ст.266 ПК України.

Так, згідно із пп.266.1.1. п.266.1. ст.266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1. п.266.2. ст.266 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до пп.266.3.1. та 266.3.2. п.266.3 ст.266 ПК України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Пунктом 266.4. ст.266 ПК України чітко визначено пільги із сплати податку, а саме, пп.266.4.1. визначає, що база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв.метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв.метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв.метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Відповідно до пп.266.4.2. п.266.4. ст.266 ПК України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пп.266.5.1. п.266.5. ст.266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 р. №483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» затверджено такі, що додаються: форму типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку; форму типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Додатком 1 до типового рішення встановлено перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до пункту 284.1 статті 284 ПК України, із сплати земельного податку.

Зазначений перелік визначає найменування адміністративно-територіальної одиниці або населеного пункту, або території об`єднаних територіальних громад, на які поширюється дія рішення ради.

Рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 р. №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста», встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та встановлено перелік пільг для фізичних і юридичних осіб, наданих відповідно до п.266.4. ст.266 ПК України, наданих на об`єкти нерухомого майна.

Частиною 8 ПК України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

В силу ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, висновок постійної комісії з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування Дніпровської міської ради від 14.09.2018 року №БК-1424, на якому було розглянуто звернення позивачів щодо розгляду питання зниження ставки податку на нерухомість для непрацюючих пенсіонерів та встановлення додаткових пільг для цієї категорії населення, відповідає вимогам чинного законодавства України.

Слід зазначити, що позивачами не подано до суду письмових доказів оскарження в адміністративному або в судовому порядку винесених контролюючим органом податкових повідомлень-рішень за 2015, 2016 та 2017 роки, якими визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, отже, всі податкові зобов`язання є узгодженими та сплаченими, що підтверджується матеріалами справи.

Суд також зауважує, що відповідно до пп.266.7.3. п.266.7. ст.266 ПК України, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, висновок відповідача від 14.09.2018 року №БК-1424 є правомірним, а тому підстави щодо визнання ставок податку, окрім нижчої (нульової), на нерухоме майно, який сплачується позивачами на нерухомість, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язання Дніпровську міську раду розглянути питання про встановлення для непрацюючих (за віком) пенсіонерів позивачів найнижчу (нульову) ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відсутні.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що відповідачем доведено правомірність своїх дій та прийнятого рішення, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню повністю, з викладених вище підстав.

Відповідно до ст.139 КАС України, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, враховуючи, що у задоволенні позову позивачам відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення складений 26.04.2019 року.

Суддя К.С. Кучма