Ухвала суду № 81682454, 13.05.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/6241/19

Провадження № 1-кп/638/1188/19

13.05.2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Хайкіна В. М.

за участю секретаря – Жакун Н. О.

з участю прокурора – Колодій М. М.

з участю обвинуваченого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні питання щодо можливості призначення справи до судового розгляду та можливості продовження строків тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2019 року до Дзержинського районного суду м. Харкова із Харківської місцевої прокуратури №1 надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудового розслідування за №12017220480003414 від 08.07.2017 року за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України.

Підготовче судове засідання по справі призначене на 13.05.2019 року.

Прокурор зазначив, що на підставі обвинувального акту є можливість призначити судовий розгляд.

Обвинувачений Власенко К. Ю ОСОБА_2 не заперечував проти призначення справи до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, приходить до наступних висновків.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає, адже на даній стадії, тобто на стадії підготовчого провадження, суд не може вдаватися до аналізу деталізації обставин вчинення кримінального правопорушення-злочину.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.

Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 усудове засідання.

Зазначене судове засідання з урахуванням виду правопорушення, слід проводити у відкритому судовому засіданні.

Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді є наступним: обвинувачений, потерпілий, прокурор, свідки.

Вирішуючи питання щодо кола осіб у учасників судового провадження, про виклик в судове засідання осіб для їх допиту, суд виходить з часу надходження матеріалів провадження до суду за клопотанням прокурора, забезпечення принципу змагальності сторін та їх рівності у наданні доказів згідно положень ст.22 КПК України, а тому вважає за необхідне на даній стадії судового провадження задовольнити позиції прокурора, висловленій у відповідному списку.

З урахуванням викладеної думки суду, на даний час є недоцільним витребування будь-яких документів чи речей.

Сторони не позбавлені права заявити повторні клопотання щодо виклику для допиту осіб, витребування документів чи речей, зокрема, і під час безпосередньо судового розгляду згідно положень ст.350 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді триманн під вартою з підстав існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, вислухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Кримінальним процесуальним кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор у своєму клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 посилається на наявність ризиків, які продовжують існувати, а саме: незаконно переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших обвинувачених.

Згідно статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Беручи до уваги, що підставою звернення прокурора до суду з клопотанням по обрання запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення - злочину, а також наявність у матеріалах кримінального провадження достатніх даних про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, суд вважає, що клопотання слід задовольнити.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні корисливого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк до п`яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років, не має стійких соціальних зв`язків, не працевлаштований, офіційних джерел існування не має, у зв`язку з чим маються достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 , при подальшому застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у подальшому може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; мати можливість незаконно вплинути на свідків шляхом застосування психологічного та фізичного тиску стосовно них, тим саме перешкоджати кримінальному провадженню, або вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчинені якого він підозрюється.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як виняткового запобіжного заходу, що застосовується винятково в разі неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, що надасть змогу запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України, оскільки є підстави вважати, що ОСОБА_1 ніде не працює, що свідчить про відсутність у нього будь - якого матеріального забезпечення, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані факти свідчать про неможливість запобігання вищенаведеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 01 січня 2019 року становить 1921 грн., тобто 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, Рішенням Європейського суду з прав людини від 10.02.2011, справа «Харченко проти України», ст.ст.314-316, 331, 334, 369, КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 травня 2019 року на 15 годину 30 хвилин.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Харкова, громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів – тобто до 12 годин 45 хвилин 11 червня 2019 року, взявши його під варту в залі суду негайно.

До набрання ухвалою законної сили обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Визначити суму застави у розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп., яку можливо внести на депозитний рахунок - р/рахунок: 37318098006674, отримувач коштів: ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача: Державна казначейська служба України, МФО банку отримувача: 820172, код банку отримувача: 26281249, призначення платежу: застава, справа №638/6241/19, обвинувачений (прізв., ініціали) платник (прізв., ініціали).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти – звільнити.

У разі внесення застави, на підставі частини 5 статті 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Задорожному Ю. С. свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятору.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа слідчого ізолятору негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Задорожного Ю. С., прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 Овод К. К. та суддю Дзержинського районного суду м. Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, обвинуваченого, його захисника, а також осіб для допиту як свідків в частині погодженої позиції прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_1 , в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Головуючий: