Рішення № 81682428, 10.05.2019, Балаклійський районний суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

№ 227/5346/18

№ 2/610/345/2019

10.05.2019 року

Балаклійський районний суд Харківської області -

головуючий: Стригуненко В.М.

за участі

секретаря: Паточка А.М.,

розглянувши у місті Балаклія Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 227/5346/18 (№ 2/610/345/2018) за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

01.03.2019 року за підсудністю до Балаклійського районного суду Харківської області з Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла для розгляду цивільна справа за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який було подано до суду 04.12.2018р.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 1289016 про відкриття та обслуговування рахунку і випуск платіжної картки, укладеного 06.03.2013р., станом на 18.09.2018 року в сумі 10085,76 гривень, а також судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що 06.03.2013 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 1289016 про відкриття та обслуговування рахунку і випуск платіжної картки. На підставі заяви на встановлення кредиту по рахунку фізичної особи, ОСОБА_1 відкрито кредитну лінію з лімітом кредиту у сумі 5700грн. зі сплатою 26% річних за користування кредитом.

Проте, відповідач порушила умови договору, тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором.

Представник позивача просив справу розглянути за його відсутності (а.с. 4).

Відповідач просила розглянути справу за її відсутності (а.с. 54), надала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у позові у зв`язку із спливом строку позовної давності, оскільки остання дата погашення по кредиту 23.06.2014р. Зазначила, що була позбавлена можливості сплачувати кредит через те, що їй не було відомо місцезнаходження установи банку ГВБВ № 10004/0169 філії ДОУ АТ «Ощадбанк», яким було надано кредит, та який знаходився на тимчасово окупованій території України (а.с. 44-48).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

В 2013 році між АТ «Ощадбанк» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено договір № 1289016 про відкриття та обслуговування рахунку і випуск платіжної картки від 08.01.2013р., предметом якого стало відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 на умовах тарифного пакету «Пенсійний», банк надав клієнту платіжну картку типу Maestro 0грн. та ПІН - конверт до неї. 06.03.2013 на підставі заяви-анкети на відкриття рахунку фізичній особі та видачу платіжної картки ОСОБА_1 встановлено ліміт кредиту по рахунку (а.с. 13-17).

При укладанні вищевказаного договору його сторони керувались вимогами ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Позивач ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлений з Тарифами за користування платіжною карткою, відкритою по пакету, Правилами користування платіжними картками, емітованими АТ «Ощадбанк», видом та предметом супутніх послуг та обґрунтування їх вартості та таблицею визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, які є додатками до договору № 1289016.

Зважаючи на зазначене, суд дійшов висновку, що між позивачем та ОСОБА_1 було укладено в письмовій формі кредитний договір.

Дані обставини сторонами не заперечувались.

На підставі п. 1.1.4 Кредитного договору Банк встановлює кредит у сумі 5700грн. Процентна ставка за кредитом є фіксованою і складає 26% річних і сплачується щомісячно. Процентна ставка несанкціонованим овердрафтом складає 35% річних.

Згідно пункту 3.6 договору у разі виникнення простроченої заборгованості за Рахунком та Кредитом, її непогашення у строки, визначені Правилами, клієнт гарантує повернення сум такої заборгованості банку всіма належними йому коштами, майном, майновими правами, тощо.

Відповідач користувалась наданими послугами, однак взяті на себе зобов`язання належним чином відповідно до умов Договору не виконувала. Внаслідок порушення договірних зобов`язань у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 18.09.2018 року становить 10085,76 гривень, що складається з: загальної суми основної заборгованості (основного боргу) - 5589,12 гривень, загальної суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом - 918,76 гривень., загальної суми за РКО - 2,00 гривень, суми втрат від інфляції на суму простроченого кредиту - 2140,63 гривень, суми втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів - 763,64 гривень, розміру 3% річних на суму простроченого кредиту - 569,17 гривень, розміру 3% річних на суму нарахованих та несплачених відсотків - 102,44 гривень.

Викладене підтверджується розрахунком (а.с. 6-9).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно умов Договору він є чинним з дня його підписання та до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором та закриття рахунку.

У матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про застосування до позовних вимог позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давнiсть встановлюється тривалістю в три роки.

Частинами 1, 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

Згідно п. 1.1.4 Кредитного договору строк дії кредиту встановлюється на відповідний період дії платіжної картки. При випуску платіжної картки на новий термін кредит подовжується на строк дії платіжної картки.

Відповідно до п. 1.1.6 Кредитного договору випуск платіжної картки здійснюється строком на 1 рік. Продовження періоду дії платіжної картки можливе строком на 1 рік пенсіонерам.

Відповідно до п. 3.3 Кредитного договору клієнт зобов'язаний погасити заборгованість за кредитом у повному обсязі, зокрема у разі закінчення строку дії платіжної картки та не продовження її дії на новий строк. Клієнт зобов`язаний сплачувати за кредитом всі платежі не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним.

Оскільки строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк дії кредиту встановлюється на відповідний період дії платіжної картки, то у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня дії картки.

З наданих Банком виписок по картковому рахунку вбачається, що відповідачу було надано картки НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , однак не вбачається термін їхньої дії.

Таким чином, під час вирішення даного спору судом було встановлено, що відповідачу за Кредитним договором було видано платіжні картки, термін дії яких, враховуючи, що випуск платіжної картки та продовження періоду її дії здійснюється строком на 1 рік, закінчився не пізніше березня 2015р., протилежного позивачем не доведено.

При цьому позивач не посилався на продовження дії останньої платіжної картки на новий строк і не надав доказів цього суду до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу або іншого обов`язку.

Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З наданого банком розрахунку заборгованості та виписки по картковому рахунку вбачається, що відповідач погашала заборгованість, внесення грошових коштів на погашення якої останній раз проводилося 25.07.2014 року (а.с. 6-11), наступний платіж повинен здійснюватися у серпні 2014 року, однак з наданого розрахунку не вбачається, що його було здійснено, розрахунок заборгованості проведено станом на 18.09.2018 року, а позов про стягнення заборгованості, згідно поштового конверту (а.с. 22), було направлено до суду лише 29.11.2018 року, тобто з пропуском строку на звернення до суду.

Частиною 3 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Як вбачається із частини 4 вищевказаної статті, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За правилами ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

До того ж, у позовній заяві позивач не обґрунтував поважності причин пропуску строку позовної давності, а також судом не встановлено наявності таких причин.

З наведеного вище суд приходить до висновку, що позивачем пропущений строк позовної давності по вимогах даного позову, він звернувся до суду із вимогою про захист свого цивільного права за межами позовної давності, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, відповідно до приписів ч. 4 ст. 267 ЦК України.

На підставі ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України

у х в а л и в:

Повністю відмовити в позові Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Дата складання повного судового рішення 13 травня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суду Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк», місцезнаходження: 84302, Донецька область м. Краматорськ вул. Ярослава Мудрого б. 39-41, код ЄДРПОУ 09334702.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 .

Головуючий В.М. Стригуненко