Ухвала суду № 81681731, 07.05.2019, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Копія

Справа № 397/1471/15-ц

н/п : 2-п/397/1/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2019 року. Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді - Мирошниченка Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання - Петренко Л.О.,

представника позивача - Тимошенко Ю.А.,

представника відповідача - Романюк О .В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Олександрівки заяву представника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах заявника ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 20.04.2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Друга Кіровоградська державна нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, скасування реєстрації Державного акту на право власності на землю, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача - адвокат Романюк О.В. звернулася до суду із заявою в якій просить скасувати заочне рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 20.04.2016 року, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 та просить призначити справу до розгляду по суті позовних вимог за правилами загального позовного провадження.

Заява обґрунтована тим, що в судове засідання відповідач не з`являлася у зв`язку з тим, що їй не було відомо про час та місце слухання справи. Незважаючи на те, що відповідач постійно проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , засоби мобільного зв`язку відповідач не змінювала протягом останніх років, ОСОБА_3 жодного разу не отримувала судові виклики в порядку та в спосіб, передбачений ст. ст. 128-130 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України). Окрім того, в матеріалах цивільної справи не міститься жодної відмітки з підписом саме відповідача про належне вручення їй повідомлення про виклик до суду.

Внаслідок вказаних обставин відповідач жодного разу не отримувала у передбачений законом спосіб та строк судові повістки про виклик до суду, не мала можливості надати до суду свої заперечення, доводи, міркування, чим була позбавлена можливості надати до суду будь-які належні та допустимі докази на свій захист, а також скористатися допомогою адвоката.

Окрім того, відповідно до закордонного паспорту відповідача ОСОБА_3 , існують відмітки про перетин нею державного кордону, а саме - виїзд з території держави - 27.10.2015 року та в`їзд на територію держави Україна - 05.05.2016 року. Таким чином, на момент розгляду справи по суті відповідач ОСОБА_3 взагалі перебувала за межами країни, та не могла знати про слухання справи в суді.

В рішенні суду зазначено, що про належність повідомлення відповідача свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, але судом не врахована та обставина, що відповідач по справі ОСОБА_3 перед виїздом за кордон уповноважила свою доньку, позивача по справі ОСОБА_4 , довіреністю на представництво її інтересів в органах державної влади, нотаріальних органах, в установах та підприємствах. Окрім того, факт нібито повідомлення позивача, відповідно до рішення суду підтверджується «розпискою про отримання повістки про виклик до суду, врученої для передання». Але, судом в рішенні не конкретизується особа, якій була вручена повістка для передання відповідачу.

Також зазначає, що при ухваленні рішення по суті справи судом не прийнято до уваги та не перевірена обставина, що відповідач ОСОБА_3 є громадянкою України, громадянство України не втрачала та не набувала громадянства іншої країни, протягом останніх років до смерті своєї матері була зареєстрована і проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцем першої черги за законом на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 є відповідач - донька померлої. Інших спадкоємців після її смерті за законом не має. Таким чином, відповідач по справі ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем по закону після смерті матері.

Представником позивача - адвокатом Тимошенко Ю.А. подано заперечення на заяву про перегляд заочного рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 20.04.2016 року. У запереченні остання вказує, що вказана заява безпідставна, необґрунтована, подана без додержання правил цивільного судочинства, а тому не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Представником відповідача не надано заяву про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, відповідно у суду відсутні підстави для такого поновлення, а відтак дана заява повинна бути залишена без розгляду. Також вказує, що судом було вжито всіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату та час слухання справи (том 1 а.с. 232).

Ухвалою від 13.11.2018 року, у зв`язку з увільненням судді Пляки С.Л., дана заява прийнята до провадження суддею Мирошниченком Д.В. та призначена до судового розгляду (том 1 а.с. 185).

Представник відповідача у судовому засіданні заяву підтримала та просила задовольнити, посилаючись на підстави, які викладені у заяві.

Представник позивача заяву не визнала та просила відмовити у її задоволенні, посилаючись на підстави, які викладені у запереченні.

Вислухавши представників сторін та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року роз`яснено, що суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 20.04.2016 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Друга Кіровоградська державна нотаріальна контора, задоволено вимоги позивача та визнано Свідоцтво про право на спадщину за реєстром 1-434, видане Другою державною нотаріальною конторою м. Кіровограда 04.05.2011 року ОСОБА_3 недійсним; визнано недійсним державний Акт, виданий 06.11.2012 року Олександрівською районною державною адміністрацією на право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_3 (том 1 а.с. 149-152).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу 18.11.2015 року за вих. № 11531/15 на адресу, яка була вказана у позові ( АДРЕСА_2 ) рекомендованим листом з повідомленням було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви та судову повістку про виклик в судове засідання на 11.12.2015 року. Однак, 03.12.2015 року конверт був повернутий на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (том 1 а.с. 35-37).

Повістка на 19.01.2016 року направлена на ту ж адресу відповідача теж була повернута до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» ( том 1 а.с. 42).

Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення - повісток направлених відповідачу за адресою що вказана вище:

-26.01.2016 року «вручено» «за довіреністю» вказано прізвище « ОСОБА_3 » (том 1 а.с. 56);

-18.02.2016 року «вручено» «уповноваженому» вказано прізвище « ОСОБА_7 » (том 1 а.с. 62);

- 19.03.2016 року «вручено» «особисто» вказано прізвище « ОСОБА_3 » (том 1 а.с. 139).

Направлена відповідачу судом копія заочного рішення повернулася на адресу суду 12.05.2016 року з відміткою «через не запит» (том 1 а.с. 157-160).

Заявою відповідача від 08.10.2018 року підтверджується факт отримання 09.10.2018 року ОСОБА_3 копії заочного рішення від 20.04.2016 року у зазначеній справі (том 1 а.с. 167).

Згідно довідки Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 0.184-10573/0/15-19-вих. від 21.03.2019 року, надано інформацію щодо перетинання державного кордону України ОСОБА_3 : 27.10.2015 року - в`їзд; 10.12.2015 року - виїзд; 19.04.2016 року - в`їзд; 05.05.2016 року - виїзд; 14.03.2017 року - в`їзд; 13.07.2017 року - виїзд; 06.03.2018 року - в`їзд (том 2 а.с. 35).

Враховуючи зазначене, суд погоджується з доводами відповідача ОСОБА_3 про те, що у справі не міститься жодної відмітки з її підписом, що підтверджувало б належне вручення їй повісток про виклик до суду, оскільки з 10.12.2015 року по 19.04.2016 року остання перебувала за межами території України.

Однак, на момент звернення до суду (12.11.2015 року) ОСОБА_4 до своєї матері - ОСОБА_3 та на момент відкриття провадження у справі (16.11.2015 року) остання перебувала на території України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов?язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов?язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, що було порушено відповідачем.

Зокрема, кореспонденція, яка направлялася на адресу відповідача, поверталася до суду з відміткою «за закінчення терміну зберігання», що дає підстави вважати, що відповідач свідомо не зверталася до відділення пошти для її отримання. Неотримання нею кореспонденції, розцінено судом, як небажання приймати участь у судових засіданнях, оскільки остання до грудня 2015 року перебувала на території України, мала можливість отримати копію ухвали судді та матеріали позову і подати свої заперечення проти позову.

Крім того, відповідач ОСОБА_3 перебувала на території України на момент ухвалення заочного рішення та деякий час після і також не цікавилась провадженням у її справі за позовом її доньки.

Так, судом враховано, що позов до відповідача пред?явлено її донькою, жодних доказів та обгрунтувань того, що між позивачем та відповідачем (донькою та матір?ю) існують неприязні відносини, вони не спілкуються між собою з жовтня 2015 року, суду не надано. Тобто, існування між позивачем та відповідачем близьких родинних відносин, дає суду підстави вважати, що відповідач повинна була бути обізнаною про знаходження на розгляді у суді цивільної справи, де вона являється відповідачем, враховуючи також, що остання надавала позивачу довіреність на представлення її інтересів в органах державної влади (як зазначали представники).

Окрім того, суд враховує, що представник відповідача не змогла пояснити, яким саме чином відповідач дізналася про ухвалене заочне рішення, тобто про існування цивільної справи де вона бере участь як відповідач, і чому звернулася за видачею його копії тільки 09.10.2018 року, так як на територію України повернулася 06.03.2018 року, тобто більше як півроку, а також перебувала на території України після ухвалення заочного рішення протягом чотирьох місяців, а саме: з 14.03.2017 року по 13.07.2017 року.

Зазначені вище обставини дають суду підстави вважати, що відповідач була обізнана про розгляд справи, де вона являлася відповідачем, і про ухвалене заочне рішення.

Згідно ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення, та, у такому випадку, згідно ч. 4 цієї статті, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Таким чином, суд прийшов до висновку про безпідставність заявлених вимог заявника, які слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259-261, 268, 287 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах заявника ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 20.04.2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Друга Кіровоградська державна нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, скасування реєстрації Державного акту на право власності на землю - залишити без задоволення.

Роз?яснити відповідачу та його представнику, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 13 травня 2019 року.

Суддя:/підпис/

Копія вірна.

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області Д.В.Мирошниченко