Рішення № 81678479, 11.05.2019, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/351/18

Провадження № 2/670/10/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року смт. Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Волкової О.М.

з участю секретаря Сікорської В.О.

представника позивача ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро» про визнання договору оренди недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року до суду надійшов вказаний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро», у якому вона просила визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 01.09.2012 року, зареєстрованого 24.12.2012 року за 68206004008491, від 10.12.2015 року, сторонами якої є ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНСЕЛКО АГРО», об`єктом оренди у якій є земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 ;скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.07.2016 року індексний номер 30514583, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Шепетівське бюро технічної інвентаризації» Кметь В.Л. та стягнути на її користь судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є власником земельної ділянки загальною площею 1,56 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , що підтверджується Державним актом про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 .

01.09. 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди цієї земельної ділянки строком на 5 років, починаючи з дати набрання чинності договором, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою. Договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у Віньковецькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.12.2012 року за № 682060004008491. У грудні 2017 року строк дії зазначеного договору закінчився, після чого позивач не мала наміру продовжувати договірні відносини. Проте на звернення позивача від 15.01.2018 № 14 листом відповідач повідомив, що 10.12.2015 року було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, яка зареєстрована державним реєстратором Комунального підприємства «Шепетівське бюро технічної інвентаризації» Кметь В.Л. 19.07.2016 року за № 30514583, і додатковою угодою продовжено строк дії договору оренди до 31.12.2027 року та внесено зміни до інших умов договору. Проте позивач додаткову угоду не підписувала, повноважень на підписання договорів іншим особам не надавала, тому враховуючи, що її волевиявлення на вчинення цього правочину не було, додаткова угода до договору оренди землі є недійсною.

Ухвалою суду від 22.05.2018 року у справі відкрито провадження.

Ухвалою суду від 08.10.2018 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

Ухвалою суду від 04.04.2019 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 17.04.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суді.

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_3. позовні вимоги підтримала частково, а саме просила визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 01.09.2012 року, та стягнути судові витрати по справі на користь позивача із відповідача.

Представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро», за довіреністю Загуровський О.К. у судове засідання, будучи повідомленим належним чином про місце, дату та час розгляду справи, не з`явився.

Натомість надав відзив на позов, у якому зазначив, що оскільки, як стверджує позивачка, вона не підписувала додаткові угоди до договорів оренди землі, отже і договір не укладала, та відповідно просить суд визнати недійсним договори, які не є укладеними.

Отже позивачка обрала невірний спосіб захисту своїх прав та інтересів відповідно до положень ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, зміст поданої позовної заяви не обґрунтовує заявлені позовні вимоги, тому вважає, що суд повинен відмовити у задоволенні позову про визнання правочину недійсним.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі (у редакції Закону, чинного на момент укладення спірного договору) набирає чинності з моменту його державної реєстрації (статті 14, 18, 20 Закону).

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У ч. 3 ст. 203 ЦК України зазначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За положеннями ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Якщо фізична особа у зв`язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В силу ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.04.2018 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 площею 1,56 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Карачієвецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області.

Згідно договору оренди земельної ділянки від 01.09.2012 року, зареєстрованому у відділі Держкомзему у Віньковецькому районі 24.12.2012 року за № 68206004008491, вказана земельна ділянка перебуває у володінні та користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро».

Крім того, 10.12.2015 року укладена додаткова угода до договору оренди землі від 01.09.2012 року, зареєстрованого 24.12.2012 року за № 68206004008491.

У вказаній додатковій угоді до договору в графі «Від Орендодавця» значиться розбірливий підпис «ОСОБА_1» та зазначено « ОСОБА_1»

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 218 ЦК України, заперечення однією стороною факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.

Відповідно до ст.ст.76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За клопотанням представника позивача судом було призначено судово-почеркознавчу експертизу.

Згідно з висновком експерта № 5745/5746/18-26 від 28.03.2019 року, підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Від Орендодавця» додаткової угоди до договору оренди землі від 01.09.2012 року, зареєстрованої 24.12.2012 року за № 682060004008491 від 10.12.2015 року, сторонами якої є ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро», об`єктом оренди у якій є земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Тому беручи до уваги, що у додатковій угоді до договору оренди земельної ділянки від 10.12.2015 року відсутній особистий підпис орендодавця, тобто позивача, суд доходить висновку, що відсутнє й волевиявлення ОСОБА_1 на укладення додаткової угоди до договору оренди землі між нею та ТОВ «Енселко Агро», у зв`язку з чим ця угода є недійсною.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на оплату послуг адвоката суду надано договір про надання правової допомоги від 28.04.2018 року, укладеного між адвокатом ОСОБА_3. та позивачем ОСОБА_1 , згідно з якою остання уповноважила ОСОБА_3 бути її представником у суді; акт наданих послуг згідно договору про правову допомогу від 28.04.2019 року на загальну суму 5000 гривень та розрахунок витрат за надання правової допомоги; квитанцію до прибуткового касового ордера № 3 від 28.04.2018 року про отримання від ОСОБА_1 5000 гривень гонорару.

Крім того, як вбачається із акту № 5745/5746-18-26 здачі-приймання висновку судового експерта від 28.03.2019 року, позивачем ОСОБА_1 було сплачено за проведення судової почеркознавчої експертизи 3146 гривень.

Тому із врахуванням наданої правничої допомоги позивачу адвокатом ОСОБА_3., та зокрема складності справи, надання консультацій, ознайомлення із матеріалами справи, тривалості участі у судових засіданнях, підготовки клопотань, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача 5000 гривень на користь ОСОБА_1 як витрат на правничу допомогу адвоката, 3146,00 гривень за проведення судово-почеркознавчої експертизи та 704,80 гривень понесеного судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 203, ст. 207, ст. 215 ЦК України, ст. 152, ст. 158 ЗК України, ст. 1, ст. 3, ст. 14 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 10-13, ст. 17, ст. 137, ст. 141, ст.ст. 258-259, ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро» про визнання договору оренди недійсним, задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 01.09.2012 року, зареєстрованого 24.12.2012 року за № 682006004008491 від 10.12.2015 року, сторонами якої є ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро», об`єктом оренди у якій є земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 .

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 704,80 гривень (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок), 3146,00 гривень (три тисячі сто сорок шість гривень) за проведення судово-почеркознавчої експертизи, та 5000 (п`ять тисяч) гривень як витрат на правничу допомогу адвоката.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 11.05.2019 року.

Суддя О.М.Волкова