Рішення № 81677733, 26.04.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/18881/18

н/п 2/766/113/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Єпішина Ю.М., за участю секретаря судового засідання Сікорської Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Херсонській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди завданої внаслідок незаконного затримання органами досудового розслідування,

в с т а н о в и в:

26.09.2018 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Данілов О.Ф., звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органом досудового розслідування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.03.2017 року позивач була затримана в порядку ст. 208 КПК України. Після спливу 24 годин їй не було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та 20.03.2017 року о 15:00 год. звільнено з ІТТІ Бориславського ВП ГУНП в Херсонській області, після чого ОСОБА_1 повторно затримано, про що 20.03.2017 року о 19:30 год складено відповідний протокол. Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 21.03. 2017 року визнано незаконним повторне затримання ОСОБА_1 та її звільнено з-під варти. Позивач зазначає, що незаконними діями органу досудовог розслідування їй завдано моральну шкоду, яка оцінена нею у грошовому виражені у розмірі 200000,00 грн., яка підлягає стягненню з Державного бюджету України на її користь.

Ухвалою від 24.10.2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощенного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 31.10.2018 року задоволено клопотання представника позивача Данілова О.Ф. про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник Головного управління Національної поліції в Херсонській області 16.11.2018 року надав до суду відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, у зв`язку з його необгрунтованістю (а.с. 46-49).

27.11.2018 року від представника Державної казначейської служби України на адресу суду надано відзив на позовну заяву, яким заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його необрунтованість та і неспівразмірність визначеного позивачем розміру шкоди (а.с. 70-73).

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Данилов О.Ф. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на задоволенні позову, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у наданій до суду позовній заяві.

ОСОБА_1 , будучі допитана у якості свідка надала пояснення, якими пдтвердила обставини справи щодо її затримання 20.03.2017 року та грунтовність її доводів щодо відшкодування моральної шкоди у визначеному нею розмірі.

У судовому засіданні представник Головного управління Національної поліції в Херсонській області проти задоволення позову заперечував, посилаючись на його необгрунтованість, просив суд у повному обсязі відмовити у задоволенні позову, надавши пояснення, аналогічні тим, що зазначені у відзиві на позовну заяву.

Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення учасників, встановивши обставини справи та дослідивши надані докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 19.03.2017 року складеного о 18:00 год. слідчим Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області Зеленським І.С. затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку ст. 208 КПК України з попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (а.с. 7-10).

20.03.2017 року о 15: 00 год. ОСОБА_1 звільнено з під варти внаслідок не вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія протоколу про звільнення особи (а.с. 11).

З копії протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 20.03.2017 року складеного о 19:30 год. слідчим Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області вбачається, що ОСОБА_1 була затримана на підставі ст. 208 КПК України з попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (а.с. 12-16)

Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 21.03.2017 року по справі № 661/829/17 провадження № 1-кс/661/180/17, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 10.04.2017 року, ОСОБА_1 було звільнено з-під варти за протоколом затримання від 20.03.2017 року в порядку ст. 208 КПК України без ухвали слідчого судді. Зазначеною ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 21.03. 2017 року встановлено відсутність підстави затримання ОСОБА_1 відповідно до ч.1 п. 2 ст. 208 КПК України, оскільки на час затримання 20.03.2017 року з моменту скоєння інкримінованого злочину пройшло більше, ніж 1 доба, і зазначене затримання відбулося повторно, після спливу значного проміжку часу, вже після звільнення ОСОБА_1 з-під варти після її фактичного затримання безпосередньо після вчинення злочину, яке відбулося о 15-00 год. 19.03.2017 року, оскільки згідно повідомлення про підозру від 20.03.2017 року, яке вручене ОСОБА_1 . 20.03.2017 р. о 19-10 год. про скоєння підозрюваною інкримінованого кримінального правопорушення впродовж періоду до 17-17 год. 19.03.2017 року (а.с. 98-102).

Спірні правовідносини регулюються ст.1176 ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», Конституцією України.

Статтею 3 Конституції України встановлено «Людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Право і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обовязком держави.»

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Частиною 7 зазначеної статті встановлено, що порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Пунктом 1-1 статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» встановлено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках, в тому числі, встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів.

Таким чином, аналізуючи у сукупності зазначені норми чинного законодавства, приймаючи до уваги той факт, що Цивільним кодексом України передбаченого право на відшкодування шкоди, завданої незаконним затриманням, а Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» встановлено, що право на таке відшкодування виникає у випадках встановлення в «іншому рішенні суду» факту проведення «інших процесуальних дій що обмежують чи порушують права та свободи громадян», суд дійшов до висновку про наявність сукупності правових підстав для відшкодування шкоди ОСОБА_1 , що була заподіяна її незаконним затриманням, яке мало місце 20.03.2017 року, що встановлено ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 21.03.2017 року по справі № 661/829/17 провадження № 1-кс/661/180/17.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 ст.ст. 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі,коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно до ч. 5 ст. 9, ч. 6 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 38 Декларації прав і свобод людини та громадянина, ч. 5 ст. 5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен, хто став жертвою арешту, затримання, засудження, має право на відшкодування шкоди.

Частиною 2 статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, якщо шкоду завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування, як запобіжного заходу, тримання під вартою.

Як роз`яснено в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

У пункті 14 зазначеної постанови судам роз`яснено, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» питання про відшкодування моральної шкоди у зазначених випадках та її розмір вирішується за заявою громадянина ухвалою суду першої інстанції, який розглядав кримінальну справу або якому вона мала бути підсудна.

Розмір моральної шкоди в цих випадках визначається з урахуванням обставин справи, але за час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом він має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом. Відшкодування моральної шкоди в цих випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету, незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.

Згідно п.п. 1 п. 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 р. № 845, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду.

Згідно п.п. 3 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України затвердженого постановою КМУ від 15.04.2015 р. № 215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законом порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Визначаючи розмір відшкодування суд враховує, що позивач ОСОБА_1 була позбавлена можливості реалізовувати свої гарантовані конституційні права на свободу та особисту недоторканість та на свободу пересування, чим беззаперечно їй була заподіяна моральна шкода.

У суду не виникає сумнівів щодо заподіяння моральної шкоди внаслідок незаконного затримання ОСОБА_1 , викликано також необхідністю докладати додаткових зусиль для відстоювання своїх прав на справедливу сатисфакцію тощо.

Визначаючи розмір відшкодування, суд враховує наведені обставини, характер та тривалість страждань, ступінь їх доведеності в суді та визначає розмір завданої шкоду у розмірі 600,00 грн. Вказаний розмір відшкодування буде відповідати засадам розумності, виваженості й справедливості.

Таким чином, проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами докази, в їх сукупності, суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для часткового задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 19, 56 Конституції України, ст.1176 ЦК України, Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", ст.ст. 6-13, 81, 141, 258, 259, 263- 265, 354 ЦПК України

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Херсонській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди завданої внаслідок незаконного затримання органами досудового розслідування - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 600 (шістсот) грн. 00 коп., шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскарженев апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя: Ю.М. Єпішин