Рішення № 81675912, 10.05.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/5627/18

Провадження № 2/211/486/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 травня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гулько А.С.,

представника позивача - ОСОБА_4, представників відповідача - Вигузової М.І., Уманець Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Послуга» Криворізької міської ради про відшкодування матеріальної шкоди, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до відповідача КП «Послуга» КМР та просила суд стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 46236,86 грн., посилаючись на нещасний випадок, що стався з нею з вини відповідача та перенесення тяжкої операції, на проведення якої нею було затрачено заявлену суму. В обґрунтування вимог зазначила, що проживає в будинку АДРЕСА_1 , її будинок та прибудинкову територію обслуговує КП «Послуга» Криворізької міської ради. До під`їзду її будинку були свого часу вмонтовані перила, які слугували для безпечного сходження сходами. Мешканці будинку неодноразово звертались до відповідача з проханнями належним чином їх вмонтувати та полагодити, оскільки конструкція була зношена та в подальшому стала аварійно-небезпечною. 01 липня 2018 року з нею стався нещасний випадок - сходячи сходами та тримаючись на перила, без яких неможливо сходити іншим способом, перила остаточно зламались та вона впала зі сходів. В результаті нею було отримано численні тілесні ушкодження - перелом шийки стегна правої ноги, забій та садна, після чого вона перенесла тяжку операцію та проходить довготривалу післяопераційну реабілітацію. Загалом, не беручи до уваги грошові кошти, витрачені нею на проведення реабілітації, нею було витрачено суму в розмірі 46236,86 грн. Посилаючись на невжиття відповідачем заходів з ремонту та належного монтування перил на сходах, просить стягнути понесені нею витрати.

В ході розгляду позивач заявлені вимоги уточнила, зазначивши, що їй проведено цементне ендопротезування правого кульшового суглобу, наразі вона проходить довготривалу післяопераційну реабілітацію, про що надає відповідні виписки. Зазначила, що договір між КП «Послуга» та співмешканцями будинку, який діяв на момент нещасного випадку, відсутній, оскільки втратив свою юридичну силу, тому вона надає договір, який укладений 01.12.2018 р. та наполягає на задоволенні заявлених вимог.

Ухвалою суду від 26 листопада 2018 року позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 28 грудня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 вимоги позову підтримав з підстав, викладених в заяві.

Представники відповідача Вигузова М.І. та Уманець Б.Б. заявлені вимоги не визнали з підстав, викладених у відзиві на позов (а.с. 37-40).

В обґрунтування відзиву зазначено, що КП «Послуга» ще 14 вересня 2018 року надано роз`яснення позивачу щодо належного та повного фіксування нещасного випадку, який можливо стався з нею. Однак до виконкому Довгинцівської районної в місті ради з приводу створення комісії з приводу нещасного випадку, що стався з нею, ні вона, ні її представник не зверталися, а відтак не надали належних та допустимих доказів, які б підтверджували перш за все ту обставину, де саме та за яких обставин з нею стався нещасний випадок. Звернення до виконкому Криворізької міської ради та Довгинцівської районної в місті ради були пов`язані тільки з перевіркою бездіяльності відповідача по справі, який, на думку позивача, повинен був обладнати перила та утримувати їх в належному технічному стані. Крім того, слід зазначити, що відповідач є не тим суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», на який посилається позивач у своєму позові, оскільки відповідач ніколи не був суб`єктом містобудівної діяльності, а створений як державне комунальне підприємство по обслуговуванню житлового фонду. Крім того, як вбачається з технічного паспорту на житловий будинок, а саме з поверхового плану, ганок під`їзду, де мешкає позивачка та де з нею трапився ніби-то нещасний випадок, з часу здачі житлового будинку в експлуатацію, тобто з 1975 року, не був обладнаний жодними поручнями, а відтак на відповідача по справі не були покладені обов`язки із утримання, ремонту, встановлення чи заміни поручнів на сходах при вході до житлового будинку, оскільки КП «Послуга» має право витрачати грошові кошти тільки на поточний ремонт тих конструктивних елементів, технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього упорядження, які передбачені технічним паспортом житлового будинку. Мешканці під`їзду самовільно встановили поручні на ганку із порушеннями, у зв`язку з чим відповідач неодноразово вручав їм приписи щодо демонтування встановлених поручнів. Тому просять в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Частинами 1,2 статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З наведеного вбачається, що необхідними умовами цивільно-правової відповідальності є протиправна дія чи бездіяльність, шкода, завдана особі, та причинний зв`язок між ними.

Як встановлено судом, 01 липня 2018 року з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, відповідно до якого вона отримала закритий перелом шийки правого стегна зі зміщенням. Больовий синдром. Порушення опорно-рухової функції. Вказане підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 576 Комунального закладу «Криворізька міська лікарня № 11», відповідно до якої зі слів пацієнта травма побутова, ОСОБА_1 впала у дворі власного будинку біля 17-00 години (а.с. 68-69 - копія виписки).

Механізм розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру, які сталися з громадянами України, визначає Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. N 270 (далі - Порядок).

Згідно вказаного Порядку, під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти не пов`язані з виконанням трудових обов`язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі - нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров`я або смерті потерпілих.

Відповідно пункту 4 Порядку, факт ушкодження здоров`я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Документом, який підтверджує ушкодження здоров`я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу.

Як вбачається зі змісту пункту 13 Порядку, розслідуванню згідно з цим Порядком підлягають нещасні випадки, що сталися під час перебування в громадських місцях, на об`єктах торгівлі та побутового обслуговування.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі внаслідок нещасних випадків, протягом доби надсилають письмове повідомлення за встановленою формою (додаток 1) про кожний нещасний випадок - до районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради)

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення лікувального закладу про факт нещасного випадку.

Відповідно до пункту 7 Порядку, розслідування нещасних випадків проводиться з метою визначення їх обставин та причин. На підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих.

У процесі розслідування беруться до уваги листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу, а також пояснення потерпілого та свідчення очевидців, а у разі потреби - керівника органу (організації), на території чи об`єкті якого стався нещасний випадок.

Абзацом першим пункту 9 Порядку визначено, що районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) протягом доби з часу надходження від лікувально-профілактичного закладу повідомлення про нещасний випадок (за винятком нещасних випадків із смертельним наслідком) приймає рішення щодо утворення комісії з розслідування нещасного випадку у складі не менш як трьох осіб.

Така перевірка можлива і за заявою потерпілого або його представника (пункт 10 Порядку).

За змістом зазначених норм законодавства перевірка може проводитися лише за повідомленням лікаря або заявою потерпілої та її представника, а відповідач позбавлений такої можливості, а тому доведення вини покладається на позивача.

За результатами розслідування нещасного випадку … складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм) згідно з додатком 3, який затверджується керівником органу (організації), що проводив розслідування (абзац другий пункту 12 Порядку).

В матеріалах справи відсутній акт встановленої форми чи докази звернення ОСОБА_1 до виконавчого комітету районної вмісті ради щодо складення акту за формою НТ і відмови їй з цього приводу, тобто нещасний випадок не розслідувався спеціальною комісією, докази збиралися без врахування механізму розслідування нещасного випадку, передбаченого Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характер.

В матеріалах справи наявні лише звернення позивача до виконавчих комітетів з приводу проведення перевірки бездіяльності КП «Послуга» при здійсненні своїх посадових обов`язків в зв`язку з нещасним випадком, що стався з нею, та надання допомоги у вирішенні питання про відшкодування матеріальної шкоди, завданої бездіяльністю відповідача (а.с. 19-22), в той час як КП «Послуга» КМР у відповіді за вих.№ 336 від 14.09.2018 р. чітко посилається на механізм розслідування нещасного випадку та положення Порядку щодо розгляду питання нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 (а.с. 24-25).

Згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями частини 1 статі 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 5,6 статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, з матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що наданими позивачем доказами підтверджується лише наявність тілесного ушкодження та витрати понесені на лікування. Належних доказів бездіяльності відповідача, які б в свою чергу підтвердили факт неналежного утримання будинкової та прибудинкової території, та відповідно як причини, отримання в зв`язку з цим травми позивачем, суду не надано.

Бездіяльність Комунального підприємства «Послуга» Криворізької міської ради, що виразилось в неналежному утриманні перил будинку, той факт, що позивачка впала у вказаному місці та саме там та з підстав зношеної конструкції перил, отримала травму і те, що існує причинний зв`язок між її падінням та тим, що відповідач не утримував у належному стані будинкові конструкції, передбачені його статутом, не встановлені актом про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ, передбаченим законом.

Доводи позивача про її травмування в зв`язку з неналежним утриманням будинку, а саме відсутність належного монтування перил на сходах будинку, ґрунтуються лише на власник твердженнях, однак жодними іншими належними доказами не підтверджені.

Крім того,суд бере до уваги надані суду копію технічного паспорту будинку АДРЕСА_1 , та письмові повідомлення відповідача мешканців будинку щодо самовільного встановлення ними поручнів в будинку, які не відповідають вимогам діючих будівельних норм, та які мешканці будинку зобов`язані були демонтувати (а.с. 49-50, 53,54).

Доказів не спростування вказаного факту позивачем не надано.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат, понесених нею в зв`язку з розглядом справи, однак оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд ,-

ухвалив:

в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13 травня 2019 року

Суддя Д.М.Ніколенко