Ухвала суду № 81672783, 07.05.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/5745/18

Провадження № 2/520/8/19

УХВАЛА

07.05.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Салтан Л.В.

за участю секретаря Зозулянського Д.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження заяву відповідача про відвід судді у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до державного реєстратору КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова Ігоря Олександровича, КП «Реєстраційна служба Одеської області», ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,-

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до державного реєстратору КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова Ігоря Олександровича, КП «Реєстраційна служба Одеської області», ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора прав та їх обтяжень, відповідно до якого вирішено провести державну реєстрацію права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 надав заяву про відвід судді Салтан Л.В., оскільки вважає, що, був порушений порядок визначення судді для розгляду зазначеної справи; не було зроблено запит до відповідного органу щодо місця перебування та місця проживання особи щодо відповідача ОСОБА_2 ; суддею прийнято заяву представника позивача від 11 червня 2018 року про збільшення розміру позовних вимог, в якій змінено склад осіб, змінено одночасно предмет позову та підставу позову; в матеріалах справи присутні документи, що були долучені поза межами канцелярії суду, зокрема заяви представника позивача про доручення документів (арк. справи 123) та заяви про ознайомлення справи (арк. справи 125).

Також, як на підставу недовіри головуючому - судді, відповідач посилається на незгоду, з постановленою ухвалами суду про забезпечення позову.

Представник позивача Москаленко Н.Г. у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про відвід судді, посилаючись на її безпідставність.

Відповідач державний реєстратор КП «Реєстраційна служба Одеськох області» Махортов І.О., представник відповідача КП «Реєстраційна служба Одеської області» у судове засідання не з`явились.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначено ст. 40 ЦПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що обставини, які на думку заявника викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді, зводяться виключно до незгоди з процесуальними рішеннями судді та не свідчать про наявність підстав для відводу судді.

Відповідно до п. 3.1.-3.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Київському районному суді м. Одеси, затверджених Рішенням зборів суддів Київського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2015 року, усі зареєстровані справи та матеріали, які підлягають розгляду суддями, розподіляються у день їх реєстрації, у разі їх наявності, за допомогою АСДС згідно Розділу 2.3. «Розподіл судових справ між суддями» Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі Положення). Справи і матеріали, які мають скорочені терміни розгляду, у разі їх наявності, розподіляються одразу після їх реєстрації згідно підрозділу «Автоматизований розподіл судових справ між суддями» Розділу 2.3. «Розподіл судових справ між суддями» Положення. Кожний робочий день о 09.30 посадова особа суду, відповідальна за ведення кадрової роботи або особа, яка виконує його обов`язки, перед початком розподілу будь-яких справ і матеріалів, надає керівнику апарату суду інформацію про відсутніх на робочому місці суддів (довідка, доповідна, витяг з табелю тощо) з вказівкою підстав відсутності (відпустка, відрядження, лікарняний тощо). Відповідна особа вносить Інформацію про відсутніх суддів до електронного табеля в автоматизованій системі. У разі невиходу судді на роботу з поважних причин, які будуть підтверджені документально, суддя зобов`язаний до 09:30 дня невиходу на роботу повідомити про це особу суду, відповідальну за ведення кадрової роботи або особу, яка виконує його обов`язки. Невиконання суддею правил, визначених абзацом 2 п. 3.3. Засад позбавляє його права посилатись на те, що справи і матеріали розподілені йому помилково та не є підставою для їх повторного розподілу. За вимогою голови суду, особа, відповідальна за автоматичний розподіл справ надає голові суду довідку про перелік справ, які надійшли до суду та розподілені. Розподіл усіх справ і матеріалів здійснюється виключно особою, відповідальною за автоматичний розподіл справ. Результат розподілу справ між суддями оформлюється в реєстрі розподілу справ і матеріалів, який формується автоматично за допомогою АСДС. Повторний розподіл справ і матеріалів, у разі заміни головуючого судді здійснюється з урахуванням вимог пунктів 3.1. - 3.6. Засад.

Слід зазначити, що суддя Київського районного суду м. Одеси Салтан Л.В. не є особою, відповідальною за автоматичний розподіл справ, тому, вважає, що посилання відповідача ОСОБА_2 щодо порушення порядку визначення судді для розгляду зазначеної справи не знайшли свого підтвердження.

З матеріалів справи вбачається, що вбачається, що суддею Салтан Л.В. отримано зазначену справу 15 травня 2018 року, 16 травня 2018 року було відкрито провадження у справі та разом з відкриттям провадження у справі, суддею було зроблено, зокрема, запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Одеській області щодо реєстрації місця проживання відповідача ОСОБА_2

Зазначені дії були зроблені оскільки предметом спору є визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 що знаходиться на території Київського району м. Одеси.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Зважаючи на те, що у даному випадку спір виник із приводу нерухомого майна, яке розташоване у Київському районі м. Одеси, дана цивільна справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Щодо прийнятої заяви про збільшення розміру позовних вимог, слід вказати наступне.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 916/1764/17, Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Тобто, суд першої інстанції прийняв заяву про збільшення розміру позовних вимог з дотриманням чинного законодавства. При цьому, заперечення можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Щодо прийнятих документів, слід вказати, що 12 червня 2018 року представник позивача надала до канцелярії суду наступні документи: заяву про збільшення розміру позовних вимог, разом з оригіналами квитанцій про сплату судового збору, копією договору купівлі-продажу майнових прав від 02 лютого 2018 року, копією договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 02 лютого 2018 року, оригіналів чеків з описом щодо направлення зазначених документів сторонам у справі (арк. спр. 102 - 122). При цьому, на заяві про збільшення розміру позовних вимог міститься штамп канцелярії суду, за яким присвоєно зазначеній заяві вхідний номер 21176 від 12 червня 2018 року. Того ж дня, представник позивача надав до канцелярії суду заяву про долучення витягу, оригінал витягу з державного реєстру та заяви про ознайомлення з матеріалами справи (арк. спр. 123-125), на заяві про долучення витягу міститься штамп канцелярії суду, за яким присвоєно зазначеній заяві вхідний номер 21218 від 12 червня 2018 року.

Також, відповідно до ухвали Київського районного суду м. Одеси від 16 травня 2018 року, накладено арешт на спірне майно.

Постановою Одеського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року, увалу Київського районного суду м. Одеси від 16 травня 2018 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на домоволодіння під АДРЕСА_1 загальною площею 121,5 кв.м, житловою площею 56,5 кв.м, розташоване по АДРЕСА_1 , кому б воно не належало, скасовано, у задоволенні заяви - відмовлено.

У мотивувальній частині постанови, суд вказав, що вимоги позивача не носять майнового характеру, відтак, підстави для забезпечення таких вимог із застосуванням виду забезпечення позову, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України відсутні. Також, суд не вимагав від позивача звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Надалі, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28 березня 2019 року заборонено органам та суб`єктам державної реєстрації прав, Міністерства юстиції України, державним реєстраторам, які утворені та діють у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо об`єкта нерухомого майна - домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2019 року (справа № 911/1695/18) зазначив наступне: законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову : відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

Невжиття такого заходу забезпечення позову може призвести до відчуження спірного об`єкту нерухомості будь-яким способом, не забороненим законом, що у разі задоволення позову призведе до нових спорів між особами, за якими буде зареєстровано право власності на спірний об`єкт нерухомого майна, та позивачем, та можливим порушенням їх прав як законних набувачів.

Заборона суб`єктам державної реєстрації прав вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно щодо спірного об`єкту нерухомості, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача ОСОБА_2 , оскільки обмежується лише можливість розпорядитися ним, тому відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення.

Крім того, у постанові Одеського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року щодо оскарження ухвали суду від 16 травня 2018 року про відкриття провадження у справі, суд вказав, що у позивача наявний майновий інтерес, позов пред`явлено з підстав порушення її права власності на нерухоме майно внаслідок дій державного реєстратора по проведенню державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка була ратифікована Україною 17 липня 1997року, встановлено право на справедливий судовий розгляд.

У справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що об`єктивна неупередженість полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказує, що справедливими в розумінні ст.6 Конвенції може вважатися тільки такий суд, який діє незалежно від будь-яких обставин особистого (людського) чи іншого плану, є безстороннім та безпристрасним, тобто, при абсолютній відсутності обставин, які можуть викликати сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід не вбачається.

Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заявлений відповідачем ОСОБА_2 відвід судді Салтан Л.В. визнати необґрунтованим.

Заяву передати до канцелярії Київського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Салтан Л.В.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено 11 травня 2019 року.

Головуючий Салтан Л. В.