Ухвала суду № 81672302, 13.05.2019, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 2-69/2010 Провадження № 4-с/486/1/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року м.Южноукраїнськ

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарях Кучмар В.С., Зацепіній І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються - державний виконавець Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Ніколаєва Олена Василівна про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

за участю скаржника ОСОБА_1 , представника скаржника ОСОБА_2 , представників суб`єкта оскарження Макуха Я.С., Черненко Г. О.,

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії державного виконавця Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Ніколаєвої Олени Василівни. В обґрунтування своїх вимог скаржник вказала, що на виконанні Южноукраїнського ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області перебуває виконавчий лист №2-69/2010, виданий на підставі рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області у цивільній справі за позовом ПАТ «АК Промінвестбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Виконавче провадження було відкрито 16 травня 2015 року за заявою представника стягувача з численними порушеннями. Так, скаржник зазначає, що невірно зазначена дата народження боржника - ІНФОРМАЦІЯ_1 замість ІНФОРМАЦІЯ_2, невірно зазначений код ЄДРПОУ стягувача - 09326630 замість 09326430, що є суттєвими недоліками, які перешкоджають відкриттю виконавчого провадження.

04 квітня 2019 року ОСОБА_1 надала уточнення до скарги, де зазначила, що стягувачем ПАТ «АК Промінвестбанк» 17 грудня 2012 року був укладений договір про відступлення права вимоги з ТОВ «Кредитні ініціативи», 24 вересня 2014 року представник ТОВ «Кредитні ініціативи» звертався до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, а тому ПАТ «АК Промінвестбанк» не є належним суб`єктом стягнення. Крім цього довіреність на ім`я Кручанюк Н.Л. , що одночасно представляє інтереси ПАТ «АК Промінвестбанк» та ТОВ «Кредитні ініціативи», яка була видана ПАТ «АК Промінвестбанк», діяла до 18 жовтня 2014 року, тоді як заява про відкриття виконавчого провадження датована 18 грудня 2014 року. Посилаючись на істотні недоліки, в тому числі на те, що у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначений виконавчий лист №2-69, хоча дублікат виконавчого листа має номер 2-69/2010, зазначаючи, що з урахуванням всіх недоліків дії державного виконавця з відкриття виконавчого провадження є протиправними, скаржник ОСОБА_1 просила задовольнити скаргу, визнати дії державного виконавця протиправними та зобов`язати начальника Южноукраїнського ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №46019641 від 16 січня 2015 року. Також просила поновити пропущений процесуальний строк на оскарження дій державного виконавця, посилаючись на те, що дізналася про порушення своїх прав лише після ознайомлення представника з матеріалами виконавчого провадження 19 грудня 2018 року, після чого 27.12.2018 року представник направляв скаргу безпосередньо до відділу ДВС, скаргу розглянута належним чином не була, а тому строк пропущений з поважних причин. Просить визнати протиправними дії державного виконавця Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області щодо відкриття виконавчого провадження №4601964 від 16 січня 2015 року та зобов`язати начальника Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №4601964 від 16 січня 2015 року.

18 лютого 2019 року суддею Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіним О.І. скарга прийнята до розгляду та призначено судове засідання.

28 березня 2019 року справа була передана на повторний автоматизований розподіл на підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та розподілена судді Далматовій Г.А.

Ухвалою від 01 квітня 2019 року з урахуванням викладених пояснень скаржника щодо поважності причин пропуску строку був поновлений процесуальний строк на подання скарги.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 скаргу підтримала, суду пояснила, що не знала про відкриття виконавчого провадження, про відрахування із заробітної плати її не попереджали, погодилась з тим, що у 2018 році отримувала довідку в ДВС.

Представник скаржника в судовому засіданні скаргу підтримав, пояснив, що неможливо ідентифікувати стягувача та боржника, довіреність представника стягувача прострочена була на момент звернення до ДВС, і в переліку до довіреності немає боргу Богданової. Така кількість недоліків унеможливлювала відкриття виконавчого провадження, а тому постанова є незаконною.

Представники суб`єкта оскарження в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, суду пояснила, що виконавче провадження було відкрито на підставі заяви та виконавчого листа, за наявності ідентифікаційного коду боржника та у відповідності до вимог закону, що діяв на той час, дата народження не є обов`язковою. Також зазначила, що у 2015 році проводилися періодичні відрахування із заробітної плати скаржника, про що вона не могла не знати, рішення суду виконувалося належним чином, не оскаржувалося ні рішення суду, ні дії державного виконавця на протязі трьох років, і лише у квітні 2018 року скаржник звернулася за видачею довідки про залишок заборгованості. Наголошувала на тому, що процесуальний строк пропущено з неповажних причин. Відрахування здійснюються на користь належного стягувача з рішенням суду, що набрало законної сили.

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та заперечень, суд дійшов наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 12 квітня 2010 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області по справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк у м. Миколаїв" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було ухвалено рішення, яким задоволено позовні вимоги /а.с.69-70/. За результатами розгляду справи був виданий виконавчий лист по справі 2-69/2010 та 04 вересня 2013 року відкрито виконавче провадження /а.с.81/.

04 листопада 2013 року ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області було замінено сторону виконавчого провадження № 39570284 від 04 вересня 2013 року, а саме замінено стягувача ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» на ТОВ «Кредитні ініціативи».

04 липня 2014 року за вих. №1529/4/8251 відділом ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції до банку надано відповідь, згідно якої 22.02.2014 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження», яку разом з оригіналом виконавчого документа направлено до управління виконавчої служби у Харківській області /а.с.104/.

07 липня 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» на адресу управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області направлено заяву щодо повідомлення місцеперебування вказаного виконавчого листа та повідомлення ходу виконання вказаного виконавчого документу.

22 вересня 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» отримано відповідь від УДВС ГУЮ у Харківській області від 20.08.2014 року № 20313/08-35/08, якою повідомлено, що згідно з даних ЄДРВП виконавчий лист № 2-69/2010 від 27.05.2010 виданий Южноукраїнським міським судом Миколаївської області не надходив та на виконанні у відділах ДВС не перебувають /а.с.105/.

06 жовтня 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа, у зв`язку з його втратою при пересилці та просили поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвалою суду від 28.10.2014 року заява ТОВ «Кредитні ініціативи» була задоволена, виданий дублікат виконавчого листа №269/2010 та поновлено строк для його пред`явлення /а.с.111/.

13.01.2015 року представником ПАТ «АК ПІБ» до Южноукраїнського ВДВС була подана заява про відкриття виконавчого провадження /а.с.217-218/ з доданим до неї виконавчим листом та копією довіреності на підтвердження повноважень.

Згідно частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження) державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред`явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Вимоги до виконавчого документа на момент відкриття провадження були визначені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження):

У виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, власне ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб`єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов`язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов`язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Таким чином формально державний виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження на підставі наданих йому документів та в межах наданої інформації не порушив вимоги законодавства, діючого на той час. Проте суд погоджується із доводами скаржника щодо закінчення терміну дії довіреності за два місяці до підписання заяви /а.с.219-222/.

Разом з тим суд приймає до уваги і пояснення представника суб`єкта оскарження щодо пропущеного строку для подання скарги.

За правилами ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли ЦПК України встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документ тощо), щодо якої пропущено строк. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Так, суд ухвалою від 01 квітня 2019 року поновив ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на подання скарги з урахуванням її пояснень щодо моменту, коли вона дізналася про порушення свого права - з дня ознайомлення представника з матеріалами виконавчого провадження, вважаючи причину поважною. Проте в судовому засіданні виявилося, що скаржник надав суду неповну інформацію.

12 лютого 2018 року скаржник ОСОБА_1 була ознайомлена з матеріалами цивільної справи в Южноукраїнському міському суді /а.с.121/, 12 квітня 2018 року звернулась до ВДВС із заявою про видачу довідки щодо суми, стягнутої на виконання рішення суду №2-69/2010 /а.с.244/ і отримала таку довідку 27 квітня 2018 року /а.с.243/.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

«Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення у справі «Воловік проти Україн`и від 06 грудня 2007 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року).

Суд приймає до уваги надані скаржником докази неможливості вчиняти дії щодо захисту своїх у прав у зв`язку з лікуванням, а саме згідно клопотання про долучення доказів від 08 травня 2019 року скаржник ОСОБА_1 перебувала на лікуванні амбулаторно з 23.04.2012 по 04.05.2012 року, стаціонарно з 05.07.2012 по 16.07.2012 року, амбулаторно з 17.07.2012 по 17.08.2012 року, стаціонарно з 18.08.2012 по 08.09.2012 року, амбулаторно з 26.09.2012 по 01.10.2012 року, амбулаторно з 14.08.2013 по 20.08.2013 року, амбулаторно з 12.02.2014 по 19.02.2014 року, амбулаторно з 16.02.2015 по 20.02.2015 року, стаціонарно з 27.02.2015 по 25.03.2015 року, амбулаторно з 02.11.2015 по 06.11.2015 року, стаціонарно з 29.11.2017 року по 15.12.2017 року, амбулаторно з 23.01.2018 року по 02.02.2018 року, амбулаторно з 01.11.2018 по 09.11.2018 року, стаціонарно з 12.11.2018 року по 06.12.2018 року. Як вбачається, між періодами лікування були значні проміжки часу, в які скаржник мала можливість реалізувати свої цивільні права особисто або укласти договір із представником. Також суд звертає увагу, що лікування в СМСЧ №2 м.Южноукраїнська у 2013-2014 роках не завадило ОСОБА_1 вибути до Харківської області (згідно інформації державного виконавця /а.с.104/), а перебування на лікуванні у стаціонарі у період з 12.11.2018 року по 06.12.2018 року (листок непрацездатності АДН №017827) не завадило ОСОБА_1 26.11.2018 року особисто в присутності нотаріуса підписати довіреність на уповноваження ОСОБА_2 представляти її інтереси /а.с.129/.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який особа не знала про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернулася вчасно за його захистом до суду, недостатньо.

Таким чином, враховуючи обов`язковість виконання судового рішення згідно зі ст. 55, ст. 129-1 Конституції України, а також з урахуванням принципу пропорційності суд приходить до висновку, що усунення порушень, зазначених у скарзі, та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження по суті надасть можливість скаржнику ухилитися від виконання рішення суду та порушить принцип правової визначеності, а тому з урахуванням недобросовісності скаржника у наданні інформації суду та дійсної відсутності поважних причин для поновлення строку на подання скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 18, 76-81, 260, 353, 447, 448, 450, 451 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 відмовити у задоволенні скарги на дії державного виконавця Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання дій державного виконавця протиправними щодо відкриття виконавчого провадження №4601964 від 16 січня 2015 року та зобов`язання начальника Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №4601964 від 16 січня 2015 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Южноукраїнського міського суду Г. А. Далматова