Ухвала суду № 81671583, 13.05.2019, Франківський районний суд м. Львова

Справа №465/4685/18

Провадження1-кп/465/347/19

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

13.05.19 року

суддя Франківського районного суду м.Львова- Марків Ю.С., при секретарі - Цунівській А.І., з участю прокурора - Сировця В.В., захисника Семочко О.А. та обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.28 ч.2 ст.186 КК України,-

в с т а н о в и в:

в провадженні Франківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.28 ч.2 ст.186 КК України, щодо якого застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою, строк дії якого спливає 13.05.2019 року.

Як випливає зі змісту ст. 331 КПК України, до спливу строку тримання під вартою обвинуваченого, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження цього строку, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Окрім того, 03.05.2019 року прокурор звернувся з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів.

При вирішенні вказаного питання прокурор просив суд продовжити строки тримання під вартою обвинуваченого, пославшись на те, що ризики, враховані судом при вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого минулого разу, не перестали існувати та не зменшилися.

В обґрунтування своєї позиції прокурор послався на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а отже, у разі доведеності його винуватості у цьому злочині, обвинуваченому загрожує суворе покарання на строк до 6 років позбавлення волі, під час досудового розслідування на неодноразові виклики до слідчого не з`являвся, в подальшому був оголошений в розшук, таким чином є підстави вважати, що останній може в подальшому переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, може здійснювати незаконний вплив на потерпілого, оскільки достовірно володіє його анкетними даними та інформацією про його місце проживання, з врахуванням характеризуючих даних, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також, висловлюючи свою позицію прокурор послався на положення ч. 5 ст. 176 КПК України, які не дозволяють задля запобігання вказаним ризикам застосувати до обвинуваченого будь-який інший запобіжний захід, менш суворий ніж тримання під вартою.

Обвинувачений та його захисник щодо продовження строків тримання під вартою заперечували.

В обґрунтування своєї позиції обвинувачений та його захисник покликались на те, що фактично єдиним ризиком , котрим прокурор обґрунтовує своє клопотання є ризик переховування ОСОБА_1 від суду з метою уникнення покарання, оскільки, під час досудового розслідування обвинувачений був оголошений в розшук. Однак, в матеріалах кримінального провадження міститься довідка від 02.04.2019 №119 про те, що ОСОБА_1 в період часу з 16.06.2018 по 30.06.2018 перебував в центрі соціальної реабілітації та адаптації для алко- наркозалежних «Незалежність - Львів» .

З огляду на наведене, сторона захисту просила відмовити у продовженні строку тримання під вартою обвинуваченого і змінити застосований до нього запобіжний захід на домашній арешт.

Вислухавши доводи сторін щодо вказаного вище питання, суд дійшов наступного.

Як слідує зі змісту ст. 199 КПК України, суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики, враховані при застосуванні такого запобіжного заходу, не зменшилися.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, у тому числі скоєного під час іспитового строку, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, є неодруженим, дітей не має, не працює і не навчається.

У сукупності вказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме про наявність високого ступеню ймовірності того, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 продовжить вчиняти злочини подібні до того, в якому він обвинувачуються з метою здобуття коштів для забезпечення свого життя та буде переховуватися від суду з метою уникнути покарання, що йому загрожує у разі доведення винуватості в інкримінованих йому злочинах.

Таким чином, під час розгляду вказаного питання судом встановлено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого запобіжних заходів, менш суворих ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст. 183, 194, 199 КПК України є підставою для продовження строку його тримання під вартою.

Станом на теперішній час обставини, враховані судом при вирішенні питання про продовження строків тримання обвинуваченого під вартою раніше, не зникли. Відповідно, вказані вище ризики не зменшилися.

Таким чином, прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання ризику, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування до обвинувачених запобіжних заходів, менш суворих ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст. 183, 194, 199 КПК України є підставою для продовження строку його тримання під вартою.

Обставини, на які сторона захисту посилається у своїх запереченнях щодо продовження строку тримання під вартою, зокрема, те, що обвинувачений не ухилявся від викликів слідчого, оскільки, перебував в реабілітаційному центрі про що в матеріалах кримінального провадження міститься відповідна довідка (а.с.87), а також те, що він має постійне місце проживання, дійсно мають враховуватися судом при визначенні ступеню наведених вище ризиків та можливості їх запобігання шляхом застосування запобіжних заходів альтернативних триманню під вартою. Разом з тим, ці обставини, з огляду на викладене судом вище, не впливають на ступень ризику його можливого впливу на потерпілого, скоєння нових кримінальних правопорушень, ухилення від явки до суду, а також на можливість запобігання цим ризикам шляхом застосування запобіжних заходів альтернативних триманню під вартою.

Відповідно, клопотання сторони захисту про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт задоволенню не підлягає.

Разом з тим, дане кримінальне провадження підсудне Франківському районному суду м. Львова. Підстави для закриття та зупинення провадження по справі відсутні. Обвинувальний акт складений з дотриманням вимог КПК України. Всі питання, пов`язані із підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені.

Розглянувши кримінальне провадження, заслухавши думку учасників процесу про можливість призначення справи до судового розгляду, вважаю, що справу слід призначити до судового розгляду

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 194, 199, 331 КПК України, -

У Х В А Л И В :

у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 продовжити до 11 липня 2019 року включно.

призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.28 ч.2 ст.186 КК України у відкритому судовому засіданні на 14 год. 30 хв. 23.05.2019 року в приміщенні Франківського районного суду м. Львова (м. Львів, вул. Г.Чупринки, 69).

Про день слухання справи повідомити прокурора.

У судове засідання доставити конвоєм обвинуваченого, викликати потерпілого та свідків

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками кримінального провадження.

Головуючий: