Ухвала суду № 81670195, 22.02.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36714/18

Провадження № 4-с/761/33/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2019 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого - судді: Кондратенко О.О.

при секретарі: Андрусь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Петрусенко Ганни Олександрівни, заінтересована особа: ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просив: визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Петрусенко Г.О. від 30 червня 2015 року про закінчення виконавчого провадження №43134511, по виконанню виконавчого листа №2-46/10, виданого 07 квітня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва; повернути виконавчий лист до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Вимоги обґрунтовує тим, що 07 квітня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва видано дублікат виконавчого листа №2-46/10. 30 квітня 2014 року старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Петрусенко Г.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43134511. 30 червня 2015 року старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Петрусенко Г.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №43134511 на підставі заяви стягувача від 25 червня 2015 року про фактичне виконання рішення суду. Вищезазначені постанови, як про відкриття виконавчого провадження так і про закінчення виконавчого провадження йому ( ОСОБА_1 .) вручені не були. На думку заявника, вищезазначена постанова про закінчення виконавчого провадження №43134511 від 30 червня 2015 року підлягає скасуванню , так як фактично, рішення суду щодо знесення прибудов виконане не було, а подана стягувачем ( ОСОБА_2 ) заява про виконання не відповідає дійсності.

Представник заявника подав заяву про розгляд скарги за його відсутності та за відсутності заявника, на задоволенні скарги наполягає в повному обсязі, з підстав, викладених у скарзі.

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 та старший державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Петрусенко Г.О. про час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином; причини неявки не сповістили; письмові пояснення на адресу суду не надіслали; представник ШРВ ДВС міста Київ ГТУЮ у місті Києві надіслав на адресу суду належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження №43134511.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (ч.4 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження", ( в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (в подальшому по тексту рішення норма Закону України "Про виконавче провадження" буде наведена в цій редакції)).

Відповідно до ст.11 Закону України " Про виконавче провадження ", державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, що на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2010 року, 07 квітня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист про зобов`язання ОСОБА_1 знести за свій рахунок самочинно збудовані прибудови навколо квартири будинку АДРЕСА_1 - стіни третього та четвертого поверхів, приміщення 1 поверху - І-І - підсобне, приміщення ІІ поверху (мансарди): 4-9 житлову, 4-10 - коридор 4-11 - вбиральню.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України " Про виконавче провадження ", державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

30 квітня 2014 року старшим державним виконавцем державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Петрусенко Г.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43134511 по виконанню виконавчого листа (дублікат) №2-46/10, виданого 07 квітня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва про зобов`язання ОСОБА_1 знести за свій рахунок самочинно збудовані прибудови навколо квартири будинку АДРЕСА_1 - стіни третього та четвертого поверхів, приміщення 1 поверху - І-І - підсобне, приміщення ІІ поверху (мансарди): 4-9 житлову, 4-10 - коридор 4-11 - вбиральню.

Із акту старшого державного виконавця державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Петрусенко Г.О. від 22 вересня 2014 року вбачається, що виходом за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що примусово знесено повністю стіни четвертого поверху самочинно збудованої прибудови навколо квартири будинку АДРЕСА_1 .

Розпочато примусове знесення третього поверху зазначеної самочинно збудованої прибудови.

25 червня 2015 року ОСОБА_2 подала заяву начальнику ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, відповідно до якої просила завершити виконавче провадження за виконавчим листом №2-46/10, у зв`язку з фактичним виконанням.

30 червня 2015 року старшим державним виконавцем державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Петрусенко Г.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по виконанню по виконанню виконавчого листа (дублікат) №2-46/10, виданого 07 квітня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва про зобов`язання ОСОБА_1 знести за свій рахунок самочинно збудовані прибудови навколо квартири будинку АДРЕСА_1 - стіни третього та четвертого поверхів, приміщення 1 поверху - І-І - підсобне, приміщення ІІ поверху (мансарди): 4-9 житлову, 4-10 - коридор 4-11 - вбиральню, у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду , що підтверджується заявою стягувача від 25 червня 2015 року, відповідно до п.8 ч.1 ст. 49, ст.50 Закону України "Про виконавче провадження".

Доказів, які б свідчили про вручення ОСОБА_1 постанови про закінчення виконавчого провадження чи її направлення на адресу останнього, суду надано не було, не містяться вони і в копії матеріалів виконавчого провадження, які направлені на адресу суду.

Звертаючись до суду з вищезазначеною скаргою ОСОБА_1 посилався на те, що він був необізнаний щодо виконавчого провадження та відповідно не міг належним чином захистити свої права, користуючись наданими спеціальним законодавством правами, строк на подання скарги на дій державного виконавця розпочав свій перебіг не у 2015 році, а у 2018 році лише після отримання його представником матеріалів виконавчого провадження та ознайомлення з ними.

Крім того, ОСОБА_1 у своїй скарзі зазначив, що після часткового знесення самочинно побудованої прибудови, він був впевнений, що будівельні роботи по знесенню всієї самочинно побудованої прибудови, відповідно до рішення суду буде проведено пізніше (наступного разу), однак, прибудову знесено не було; станом на сьогоднішній день вона зайнята ОСОБА_2 для провадження підприємницької діяльності.

Досліджуючи матеріали виконавчого провадження судом не встановлено, що після подання 25 червня 2015 року ОСОБА_2 заяви про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконання, державним виконавцем були вчинені дії, щодо перевірки відповідності даної заяви в частині фактичного виконання виконавчого листа №2-46/10, а саме: повне знесення самочинно збудованих прибудов навколо будинку АДРЕСА_1 (як зазначено у виконавчому листі).

Згідно п.8 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (с.3 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч.1 ст.41 ЗУ "Про виконавче провадження", у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч.2 ст.451 ЦПК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 7 Постанови від 26 грудня 2003р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов`язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014р. № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК. Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Під час розгляду скарги та вивчення доданих до неї доказів, а також досліджених фотокарток, наданих ОСОБА_1 , суд прийшов до висновку про передчасне винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження,а саме до його фактичного (повного виконання рішення суду ) закінчення.

Враховуючи те, що обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги звернення зі скаргою до суду знайшли своє підтвердження, то суд вважає, що вимоги про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження у провадженні №43134511 від 30 червня 2015 року підлягають задоволенню шляхом визнання постанови неправомірною та її скасування. Крім того, законодавством передбачений порядок усунення допущених державним виконавцем помилок, а тому, виконавче провадження №43134511 з примусового виконання виконавчого листа (дубліката) №2-46/10, виданого 07 квітня 2014 року підлягає відновленню.

Що стосується вимог ОСОБА_1 в частині повернення виконання виконавчого листа (дубліката) №2-46/10, виданого 07 квітня 2014 року до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві для подальшого виконання, то вони не підлягають задоволенню, оскільки таке повернення не передбачено Закон України " Про виконавче провадження".

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11 18, 37, 41, 74 ЗУ "Про виконавче провадження ", ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-77, 89, 258-261, 352, 353, 447-453 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Петрусенко Ганни Олександрівни, заінтересована особа: ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати дії старшого державного виконавця державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Петрусенко Ганни Олександрівни в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №43134511 неправомірними.

Скасувати постанову ВП №43134511 винесену 30 червня 2015 року старшим державним виконавцем державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Петрусенко Ганни Олександрівни про закінчення виконавчого провадження, по виконанню виконавчого листа (дублікат) №2-46/10, виданого 07 квітня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва про зобов`язання ОСОБА_1 знести за свій рахунок самочинно збудовані прибудови навколо квартири будинку АДРЕСА_1 - стіни третього та четвертого поверхів, приміщення 1 поверху - І-І - підсобне, приміщення ІІ поверху (мансарди): 4-9 житлову, 4-10 - коридор 4-11 - вбиральню.

Відновити виконавче провадження №43134511 з примусового виконання виконанню виконавчого листа (дублікат) №2-46/10, виданого 07 квітня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва.

В задоволенні іншої частини скарги ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва, задовольнити.

Якщо у судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п?ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.

Суддя: