Вирок № 81669963, 13.05.2019, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №440/738/19

Провадження №1-кп/440/121/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року

Буський районний суд Львівської області

В складі головуючого-судді Мельник С.Р.

при секретарі Особа О.О.

з участю прокурора Березяк В.О.

захисника Скоробогатого М.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

представника потерпілого Якименко С.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Буську матеріали кримінального провадження №12019140170000133 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Петричі Буського району Львівської області, одруженого, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 25 грудня 2018 року, в період часу з 11:00 год. по 12:04 год. разом із трьома встановленими особами, матеріали щодо яких виділено в окремі провадження, перебуваючи у середині вагону ЕР9 п №194-07 електропоїзду сполучення Львів - Здолбунів №6092, який знаходився між станціями «Полтва» - «Красне», виражалися нецензурною лайкою, чим грубо порушували громадський порядок. В цей час, провідник вагону ОСОБА_2 , перебуваючи на робочому місці та виконуючи свої службові обов`язки з перевірки проїзних документів, підійшла до ОСОБА_1 та трьох встановлених осіб, матеріали щодо яких виділено в окремі провадження, після чого попросила припинити таку протиправну поведінку, дотримуватись правил проїзду в електропоїзді, а також пред`явити для перевірки проїздні документи, на що вказані особи, не бажаючи припиняти свої хуліганські дії, порушуючи громадський порядок, проявляючи явну неповагу до суспільства, загальноприйнятих норм моралі та правил поведінки в суспільстві, бажаючи самоствердитись за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству та державі, почали голосно висловлюватися нецензурною лайкою на адресу провідника ОСОБА_2 , а також відмовились здійснити оплату за проїзд чи надати документи, що надають право на безкоштовний проїзд.

В подальшому, у вище вказаний період часу, під час висадки - посадки пасажирів електропоїзду сполучення Львів - Здолбунів №6092 на станції Красне, що знаходиться за адресою смт. Красне вул. Привокзальна, 10, Буського району Львівської області, ОСОБА_1 разом із трьома встановленими особами, матеріали щодо яких виділено в окремі провадження, перебуваючи у вищезазначеному вагоні електропоїзда, безпричинно, явно з хуліганських спонукань, спричинили конфлікт із пасажирами вищевказаного електропоїзду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в ході якого умисно нанесли їм декілька ударів кулаками рук в ділянки тулуба та голови, чим завдали останнім фізичної болі.

Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 під час шарпанини та бійки із пасажирами, які намагались його заспокоїти та вивести з вагону, пошкодив два подвійних вікна вказаного вагону, чим завдав АТ «Укрзалізниця» регіональна філія «Львівська залізниця» виробничий структурний підрозділ «Моторвагонне депо Здолбунів» матеріальної шкоди на суму 697,55 грн.

Під час досудового розслідування між начальником Буського відділу Радехівської місцевої прокуратури Березяк В.О., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні за №12019140170000133 від 22 квітня 2019 року, з одного боку, та підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 з іншого боку, за участю захисника підозрюваного Скоробогатого М.В. на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.296 КК України.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.296 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін тривалістю 1 рік. На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вивчивши документи кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-469, 472 КПК України, відповідає Закону України про кримінальну відповідальність, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією статті 296 ч.2 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене в ній покарання та інші передбачені угодою заходи, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, яке згідно ст.12 КК України є середньої тяжкості.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає вимогам Кримінального закону.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

При призначенні покарання, суд враховує особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має на утриманні одну дитину, у повному обсязі відшкодував завдану Акціонерному товариству «Українська залізниця» матеріалу шкоду.

Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Обвинуваченому роз"яснено ч.5, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлені, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених аб.1, 2, 3, 4 пункту 1 ч.5 ст.474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов"язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його прав на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене між сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, які встановлені ч.5, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз"яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз"яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди.

Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам закону та визначена міра покарання за вчинений злочин відповідає вимогам Кримінального закону.

Захисник обвинуваченого Скоробогатий М.В. просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Представник потерпілого Якименко С.І. не заперечив щодо затверження угоди .

За наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між підозрюваним ОСОБА_1 та начальником Буського відділу Радехівської місцевої прокуратури Березяк В.О. та призначення узгодженої сторонами міри покарання і ухвалення обвинувального вироку.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Затвердити угоду від 24 квітня 2019 року про визнання винуватості, укладену між начальником Буського відділу Радехівської місцевої прокуратури Березяк В.О. з одного боку та підозрюваним ОСОБА_1 за участю захисника підозрюваного Скоробогатого М.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін тривалістю 1 рік .

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Термін іспитового строку рахувати з моменту проголошення цього вироку.

Цивільний позов не заявлений.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Буський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя С. Р. Мельник