Постанова № 81669940, 10.05.2019, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/520/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

по справі про адміністративне правопорушення

10 травня 2019 року м. Броди

Суддя Бродівського районного суду Львівської області Бородійчук О.І., з участю прокурора Кошарко Ю.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його представника адвоката Жолнович О.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління захисту економіки у Львівській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , депутата Бродівської міської ради, члена Громадської ради при Бродівській районній державній адміністрації Львівської області,

за ч. 2 ст.172-7 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 313 від 27.03.2019 року, 26.12.2019 року ОСОБА_1 , будучи членом конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора Комунального некомерційного підприємства «Бродівська центральна районна лікарня Бродівської районної ради Львівської області», відповідно до підпункту «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», не вжив заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при наявності суперечності між приватним інтересом та його повноваженнями як члена конкурсної комісії, чим вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, що проявились у голосуванні щодо призначення на посаду директора КНП «Бродівська ЦРЛ» ОСОБА_2 , тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП не визнав. Він вважає обгрунтування, викладені у протоколі, надуманими і такими, що не відповідають обставинам справи та не підтверджують його вини у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення. На його думку, у протоколі не вказано, у чому саме полягав реальний конфлікт інтересів під час його участі у засіданні та під час обрання на посаду директора КНП «Бродівська ЦРЛ» конкурсною комісією ОСОБА_3 , якими саме були його приватні інтереси і яким чином вони проявилися у голосуванні. Зокрема, в протоколі про адміністративне правопорушення стверджується, що призначення ОСОБА_2 на посаду є його приватним інтересом. Однак, такі висновки спростовуються чисельними фактами та матеріалами справи. Адже після того, як ОСОБА_2 подав свої документи на конкурс та заявив, що у нього із ним конфлікт інтересів, він подав заяву на ім`я голови конкурсної комісії про те, що наявний факт судового розгляду, за яким ОСОБА_2 звинувачує його у приниженні його честі та гідності, однак, він не має з ним жодних персональних відносин (ніколи не лікувався, не дружив, не сварився з ним і не конфліктував). Всі його дії були пов`язані виключно з громадською активністю та суспільним інтересом - якісними медичними послугами для громади та контролю за належним використанням комунального майна, яке знаходиться на балансі ЦРЛ.

ОСОБА_1 просить врахувати, що саме безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо його врегулювання, про що повідомляє відповідну особу. Тому саме голова конкурсної комісії, якому він повідомив про ситуацію, що склалася, мав примати рішення. Тож, члени конкурсної комісії, розглянувши його заяву прийняли її до відома та продовжили засідання комісії, оскільки також не вважали, що в цій ситуації наявний реальний конфлікт інтересів.

На думку ОСОБА_1 та його представника відсутність реального конфлікту інтересів підтверджується також Постановою Львівського апеляційного суду від 29.12.2018 року у справі №439/1392/17. У ній, зокрема, зазначається, що перебування особи на посаді, пов`язаній із здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів - суб`єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві. Поширення у соціальній мережі «Фейсбук» інформації про проходження ОСОБА_2 медичного огляду не є порушенням його особистих немайнових прав. На думку суду оприлюднення такої інформації щодо ОСОБА_2 більше з позитивної точки зору висвітлює особу останнього, який на вимогу місцевого депутата та громадського активіста, у нічний час, добровільно погодився пройти медичний огляд на ознаки алкогольного сп`яніння, тим самим сформував певну позитивну думку про себе як керівника закладу охорони здоров`я. ОСОБА_2 працюючи на посаді головного лікаря Бродівської ЦРЛ має бути готовим, що його дії як публічного діяча, є під пильним наглядом громадськості та депутатського корпусу й межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою ніж до приватної особи. Такі висновки узгоджуються з чисельними правовими позиціями Верховного Суду. Отже, судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не було приватних відносин чи таких, які могли б впливати на честь і гідність ОСОБА_2 як людини. Відносини, які виникли, розглядалися виключно в публічній площині як громадського активіста та публічної особи. Тому, у його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки не було встановлено змісту приватного інтересу (відсутні будь-які особисті стосунки і з ОСОБА_2 і з членами його сім`ї), не встановлено, що його повноваження виконувались в умовах реального конфлікту інтересів (не доведено жодної його необ`єктивності чи упередженості під час ухвалення рішення).

Прокурор в судовому засіданні вважав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-7 КУпАП, просив визнати його винним та накласти на нього стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Суддя, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його представника, прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Із матеріалів справи та пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його представника, прокурора, встановлено, що відповідно до ст. 16 Закону України «Основи законодавства України про

охорону здоров`я», постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року №1094 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я» та рішення сесії Бродівської районної ради від 18.10.2018 року № 719 «Про проведення конкурсу на зайняття посади директора Комунального некомерційного підприємства «Бродівська центральна районна лікарня Бродівської районної ради Львівської області» у грудні 2018 року було створено конкурсну комісію для обрання керівника КНП «Бродівська ЦРЛ».

У склад цієї комісії увійшов депутат Бродівської міської ради, член Громадської ради при Бродівській районній державній адміністрації Ступак Володимир Олегович.

Для участі у конкурсі допущено, серед інших, гр. ОСОБА_2 .

На час проведення відбору кандидата на посаду директора КНП «Бродівська ЦРЛ», тобто станом на 26.12.2018 року, в провадженні суду (з березня 2018 року) перебувала цивільна справа № 439/1392/17-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про захист особистих немайнових прав: честі, гідності та ділової репутації.

Вищенаведені обставини свідчать про наявність конфлікту інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

До такого висновку суддя приходить з огляду на те, що в силу ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія цього закону. Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або у колегіальному органі - Національне агентство чи інший, визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень, у якому виник конфлікт інтересів.

Відповідно до п. 17 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1094 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я» членом конкурсної комісії не може бути особа, щодо якої є документально підтверджена інформація про: наявність конфлікту інтересів. Відповідно до п. 18 під час виникнення у члена конкурсної комісії обставин, передбачених пунктом 17 цього Порядку, такий член конкурсної комісії зобов’язаний невідкладно самостійно подати органові управління письмову заяву про самовідвід. У разі неподання зазначеної інформації член конкурсної комісії несе відповідальність згідно із законодавством.

Оцінюючи надану в судовому засіданні копію листа ОСОБА_1 , адресованого ним голові конкурсної комісії (дата не читається), слід зауважити, що таке повідомлення (лист) за своїм змістом не містить інформації по самовідвід чи про наявність конфлікту інтересів.

Отже, 26.12.2018 року ОСОБА_5 приймав рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

Частиною 2 статті 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Щодо строків накладення адміністративного стягнення, то на думку судді, слід врахувати наступне.

Згідно ч. 3 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного корупцією може бути накладено на протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Правопорушення вчинено 26.12.2018 року. Тобто, два роки не минуло.

Особа, яка склала протокол про адмінправопорушення, вважає, що початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли зібрано, проаналізовано зібрані фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення. Дії уповноваженої особи, що має право складати протокол, до моменту його складання можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення, зазначається при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Проте, суддя з таким висновком посадової особи, яка склала протокол, не погоджується з огляду на те, що з матеріалів справи вбачається, що 24 січня 2019 року Управління захисту економіки отримало повідомлення від гр. ОСОБА_2 про факти, які можуть свідчити про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 І лише 31 січня 2019 року управління зробило перші дії щодо встановлення дійсних обставин справи, а саме, звернулося до Бродівської районної ради із запитом про надання відомостей про засідання конкурсної комісії щодо обрання директора КНП «Бродівська ЦРЛ»; 11 лютого 2019 року отримано відповідь від райради на такий запит; і лише 22 лютого 2019 року (тобто через місяць з дня отримання інформації від ОСОБА_2 ) відібрано пояснення від гр. ОСОБА_1

При цьому враховано, що до матеріалів справи не долучено жодного доказу на підтвердження того, що вищенаведені дії посадової особи є виправданими (їх тривалість), адже ч. 2 ст. 254 КУпАП визначено обов’язок уповноваженої особи скласти протокол не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвокат Жолнович О.І. в судовому засіданні просила врахувати, що тримісячний строк, протягом якого може бути накладено стягнення на правопорушника, минув 18.04.2019 року, оскільки ОСОБА_2 звернувся до УЗЕ із заявою 18.01.2019 року.

Проте, з таким висновком суддя не погоджується з огляду на те, що 18.01.2019 року лише написано заяву громадянином ОСОБА_2 , яку отримано УЗЕ 24.01.2019 року. ОСОБА_2 має право лише повідомити про відомі йому обставини (про наявність ознак в діях особи), які, на його думку, можуть свідчити про вчинення порушення. Саме таким правом і скористався ОСОБА_2 та повідомив про імовірне правопорушення належний уповноважений орган.

За таких обставин вважаю, що моментом виявлення правопорушення є 11.02.2019 року, тобто день, коли Управлінням захисту економіки отримано усі запитувані відомості від Бродівської районної ради Львівської області, які свідчили про ті дійсні обставини справи, які викладені у протоколі.

Тому три місяці з дня виявлення правопорушення не минуло.

Отже, на час розгляду справи строк накладення адміністративного стягнення не сплив.

За таких обставин на правопорушника ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення.

При накладенні адміністративного стягнення, враховується характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

За таких обставин вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, а саме, двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 172-2, ст. 38, 283-285, 287-289 КУпАП, ст. 40-1 Закону України «Про судовий збір», суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути судовий збір в розмірі 384,20 грн. з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, одержувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О. Бородійчук