Постанова № 81668815, 13.05.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8254/19

Провадження №: 1-кс/752/4216/19

У Х В А Л А

13.05.2019 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Чередніченко Н.П., з участю секретаря Миколенко Т.С., в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва, розглянувши клопотання сторони кримінального провадження № 42019101010000098 від 02.04.2019, прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 Самолюк Т.В., про арешт майна -

ВСТАНОВИВ:

в провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 42019101010000098 від 02.04.2019, прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 Самолюк Т.В. про арешт майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_1 з метою недопущення незаконного відчуження майна та проведення будь-яких будівельних/ремонтних робіт, що завдають шкоди об`єкту нерухомості та в подальшому можуть нести загрозу життю та здоров`ю мешканців вищевказаного будинку.

Клопотання обґрунтовано тим, що Київською місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42019101010000098 від 02.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Київської місцевої прокуратури № 1 надійшла заява Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» про встановлення факту самовільного в супереч установленого законом порядку, отримання у приватну власність, перепланування та переобладнання приміщень горища будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Оглядом місця події встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 розташований житловий будинок, що має чотири поверхи та два під`їзди. В обох під`їздах вказаного будинку вихід до горищного приміщення з четвертих поверхів закрито металевими дверима, що мають цифрові замки.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 14.09.2018 створене співвласниками цього будинку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «АНТОНОВИЧА 41».

Однак, звернень до органу місцевого самоврядування та балансоутримувача вищевказаного будинку щодо прийняття рішення про списання з балансу багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 від співмешканців вказаного будинку не надходило.

Крім того, з листопада 2018 року до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» неодноразово надходили звернення та заяви мешканців будинку АДРЕСА_1 , в яких повідомляється про те, що власником квартири АДРЕСА_2 будинку, ОСОБА_2 , незаконним шляхом захоплені приміщення горища будинку, влаштовані в ньому житлові квартири (АДРЕСА_1), проводяться ремонтні роботи з переплануванням та переобладнанням приміщень горища, в тому числі з самовільним підключенням до системи електропостачання будинку та безобліковим споживанням електроенергії поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії.

В судове засідання прокурор не з`явилась, подала заяву з проханням розглядати клопотання в її відсутність.

Керуючись ч.2 ст. 172 КПК України слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора може розглядатися без повідомлення власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання є таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є джерелом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У силу ч.2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На даному етапі провадження до завдань суду не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для втручання в права та інтереси відповідних осіб.

Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Враховуючи наведене, оцінюючи в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання про накладення арешту, підлягає задоволенню як обґрунтоване, з метою недопущення незаконного відчуження майна та проведення будь-яких будівельних/ремонтних робіт, що завдають шкоди об`єкту нерухомості та в подальшому можуть нести загрозу життю та здоров`ю мешканців вищевказаного будинку.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 170, 172, 173, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання сторони кримінального провадження № 42019101010000098 від 02.04.2019, прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 Самолюк Т.В., про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно - приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що на праві власності належать ОСОБА_1 .

Ухвала виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Слідчий суддя: