Рішення № 81668358, 13.02.2019, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/49/18

Провадження № 2/698/45/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 р. смт. Катеринопіль

Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Кухаренка О.В.,

секретаря Гончар Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вищевказаним позовом в обґрунтування якого зазначив, що між банком та відповідачем шляхом підписання заяви від 14.09.2011 року № б/н від було укладено кредитний договір. Згідно вищевказаного договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позивач стверджує, що відповідачне здійснив належного погашення кредиту та не виконує власних зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим, станом на 31.12.2017 року виникла заборгованість, загальний розмір якої склав - 16418,01 грн., у тому числі:

-196,27 грн. - тіло кредиту;

-11563,84 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом;

-3399,90 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

-758,00 грн. - штраф (процентна складова).

В обґрунтування підстав для нарахування вищевказаних сум заборгованості позивачем надано відповідний розрахунок заборгованості за договором від 14.09.2011 року № б/н.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в грошовій сумі 16418,01 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але направив на адресу суду заяву в якій позовні вимоги підтримав повністю, просить суд задовольнити їх у повному обсязі, розгляд справи провести без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, через канцелярію суду надіслала до суду свою заяву щодо застосування строків позовної давності.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити рішення на підставі наявних письмових матеріалів справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступне.

Дійсно, 14.09.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Згідно із ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як встановлено судом, із розрахунку наданого банком, останній платіж на погашення кредиту було внесено відповідачем ОСОБА_1 30.01.2015 року на суму 100 гривень, а до суду з позовом про стягнення заборгованості позивач звернувся 17.01.2018 року, тобто в межах передбаченого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Разом з тим, позивачем не подано жодних доказів про те, що йому завдано якихось збитків, у зв`язку із частковим невиконанням боржником взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як роз`яснив пленум Вищого Спеціалізованого Суду України в пункті 27 постанови від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини третьоїстатті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов`язання).

Як вбачається з матеріалів справи, розмір пені за прострочене зобовязання та часткове зменшення його судом, відповідає принципу співмірності з огляду на розмір основного боргу, що в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України є підставою для зменшення розміру неустойки. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу за кредитним договором № б/н від 14.09.2011 року, яка складається з: 196,27 грн. - тіло кредиту, 11563,84 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 196,27 - заборгованість за пенею та комісією, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 622,82 грн. - штраф (процентна складова), а всього 13079,20 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, так як позов задовольняється частково, судові витрати повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (13079,20 грн. х 1921 грн. /16418,01 грн. = 1530,34 грн.).

Керуючись ст.ст. 3, 6, 526, 629, 551, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 19, 76-82, 89, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 13079 (тринадцять тисяч сімдесят дев`ять) грн. 20 коп. заборгованості за кредитним договором від 14.09.2011 року № б/н.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1530 (одна тисяча п`ятсот тридцять) грн. 34 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Кухаренко О.В.