Рішення № 81665227, 13.05.2019, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/494/19

Провадження по справі 2/305/349/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2019 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ємчука В.Е.

секретаря удових засідань Орос С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів,

ВСТАНОВИВ:

Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області (далі Позивач) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення надмірно виплачених коштів. Позовні вимоги мотивовано тим, що 16 жовтня 2014 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до Позивача про взяття її на облік внутрішньо переміщених осіб із пакетом документів для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються із тимчасово окупованої території України районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Згідно з поданими документами сім`ї Відповідача була призначена допомога у розмірі 1326 гривень, щомісячно, з 16.10.2014 року по 15.04.2015 року. За наступним зверненням 05.05.2015 року ОСОБА_1 до УСЗН за призначенням допомоги переміщеним особам на проживання позначено відсутність житла, транспортних засобів та депозитів. Відповідно до поданих документів допомога була призначена з 24.04.2015 року по 23.10.2015 року щомісячно у розмірі по 1326 гривень. Також, 19.11.2015 року ОСОБА_1 звернулася до УСЗН про призначення допомоги переміщеним особам на проживання, де у зверненні зазначила про відсутність житла, транспортних засобів та депозитів. Відповідно, їй була призначена допомога з 24.10.2015 року по 23.04.2016 року, щомісячно, у розмірі 1326 гривень. Відповідно до інформації Мінсоцполітики про депозити, ОСОБА_1 мала на депозитному банківському рахунку кошти, у сумі, що перевищує 10-ти кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для врегулювання досудового спору Управлінням були вжиті заходи досудового врегулювання спору, зокрема, 28.02.2017 року було надіслано повідомлення ОСОБА_1 про те, що їй виплачено надмірно кошти в сумі 23889,39 гривні, які вона зобов`язана повернути у строк до 31 серпня 2017 року. Також, про повернення зазначених коштів ОСОБА_1 неодноразово було повідомлено у телефонному режимі. Відповідач 30.03.2017 року написала заяву про те, що вона визнає свою провину, однак кошти добровільно відмовляється повертати. У зв`язку з наведеним, просять стягнути з ОСОБА_1 надмірно виплачені кошти в сумі 23889,39 гривні на користь УСЗН Рахівської РДА, а також судові витрати в сумі 1921 гривню.

Сторони в судове засідання не викликались, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України. В ухвалі про відкриття провадження у справі від 15.04.2019 року Відповідачу був наданий строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, на подачу відзиву на позовну заяву. Рекомендоване повідомлення з ухвалою Рахівського районного суду про відкриття провадження у даній справі від 15.04.2019 року та позовною заявою з доданими до неї документами були вручені ОСОБА_1 20.04.2019 року, отже вона повідомлена про відкриття провадження у справі й час та місце розгляду справи належним чином. Відзиву у визначений судом строк Відповідач не надіслала.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що Відповідачем у встановлений законом строк відзив не подано, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд приходить до такого висновку.

Пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою КМУ №505 від 01 жовтня 2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі Порядок) встановлено, що грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до п. 5 Порядку для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім`ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою, в якій зазначається наявність у будь-кого з членів сім`ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції

Згідно з абз. 2 п. 6 вказаного Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

У пункті 11 цього Порядку зазначено, що уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Згідно зі ст.ст.12,13,76-83 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються учасниками справи безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен письмово повідомити про це суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення, що мають значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання від 16.10.2014 року, заяви про призначення вказаної допомоги на наступний шестимісячний строк від 05.05.2015 року та від 19.11.2015 року їй рішеннями Позивача від 22.10.2014 року, 08.06.2015 року та 25.11.2015 року було призначено виплату щомісячної адресної допомоги як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України. У вказаних заявах Відповідач зазначала, що коштів , у розмірі, що перевищує 10-ти кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на депозитному рахунку у будь-кого з членів сім`ї немає.

Згідно з повідомленням керуючої ТВБВ №10006/022 філії Закарпатського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» Лапоногової Л.М. вих. №32-4/269 від 19.11.2014 року на рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , обліковується депозит згідно з договором №134661804 від 23.12.2013 року, складеним на суму 20000 гривень, терміном на 12 місяців. Днем повернення депозиту є 23.12.2014 року.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2014 році складав 1218 гривень, з 01 січня 2015 року також складав 1218 гривень, а з 01 вересня 2015 року - 1378 гривень. Отже, 10-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з жовтня 2014 року по серпень 2015 року був 12 180 грн., а з вересня 2015 року - 13780 гривень.

В ході розгляду даної справи встановлено, що ОСОБА_1 при зверненні до УСЗН із заявами про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання у графі про наявність у будь-кого з членів сім`ї на депозитному рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, не зазначила про наявні в неї депозитні рахунки, тому суд вважає вимоги УСЗН обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з квитанцією №38 від 28.03.2019 року Позивач сплатив при подачі даного позову судовий збір в сумі 1921 гривню.

Виходячи з наведеного, суд стягує з Відповідача в користь Позивача судові витрати в сумі 1921 гривню, що були понесені на оплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 12,13,76, 81,83,89, 141, 178, 263-265, 273, 279, 354, 355, п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_1 в користь Управління соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації, м.Рахів, вул.Вербник, 2, код ЄДРПОУ 03192879, МФО 820172, р/р НОМЕР_3 надмірно виплачені кошти у розмірі 23889,39 грн )двадцять три тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять гривень 39 копійок, а також 1921 грн (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню ) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: В.Е.Ємчук