Рішення № 81665154, 15.04.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/7556/18

2/303/323/18

ряд. стат. звіту - 54

РІШЕННЯ

Іменем України

15 квітня 2019 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Довжанин В.М.

секретар Фозекош І.І.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Керецман І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського обласного центру зайнятості про скасування наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до Закарпатського обласного центру зайнятості про скасування наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов мотивує тим, що Наказом № 256-к від 05.11.2018 року її звільнено з посади директора Мукачівського міського центру зайнятості у зв`язку з змінами в організації праці, реорганізацією Мукачівського міського центру зайнятості шляхом його злиття з Мукачівським районним центром зайнятості, що супроводжувалося скороченням чисельності та штату працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпПУ. Згідно наказу підставою звільнення, є: протокол засідання профкому Мукачівського міського центру зайнятості від 02.11.2018 року №5; Довідка про фонд робочого часу від 02.11.2018 року за № 221; персональне попередження про наступне вивільнення (звільнення на підставі) ст.49-2 КЗпПУ від 18.07.2018 року; погодження Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 05 листопада 2018 року за № 33/137/6194-18. На підставі наказу Державної служби зайнятості від 08.06.2018 року № 89 «Про припинення діяльності Мукачівського районного та Мукачівського міського центру зайнятості». У зв`язку з цим її ( ОСОБА_1 .) було попереджено про наступне вивільнення 18 липня 2018 року та запропоновано вакантні посади за посадою та в іншій місцевості, від яких вона відмовилась. Наказ за № 256-к від 05 листопада 2018 року, яким її звільнено з посади директора Мукачівського міського центру зайнятості з 05 листопада 2018 року вважає незаконним, і таким, що підлягає скасуванню. Так, вона працює у сфері соціального захисту населення з 1982 р., у Мукачівському центрі зайнятості з 17.07.2003 p., що підтверджується записом № 13 у трудовій книжці, з 23.03.2006 року призначена на посаду директора цього ж центру (запис № 15 у трудовій книжці), на цій посаді пропрацювала безперервно, до звільнення за оскарженим наказом. За час роботи: - щороку нагороджувалася грамотами за сумлінну працю, вагомий особистий внесок у забезпечення реалізації державної політики соціального захисту населення, багаторічну плідну працю, відповідальне ставлення своїх професійних обов`язків, вагомий особистий внесок у розвиток соціальної сфери, високий професіоналізм, старанність, організованість, майстерність, активну громадську діяльність, активну співпрацю із засобами масової інформації щодо забезпечення пропаганди діяльності державної служби зайнятості Прем`єр міністра України. Міністерства праці та соціальної політики України, Закарпатської обласної державної адміністрації, Закарпатської обласної ради профспілок, Закарпатського обласного центру зайнятості, виконкому Мукачівської міської ради; - щомісячно отримувала премії за високі показники у роботі, що підтверджується відомостями про нарахування та виплату заробітної плати; - має вищу освіту за посадою - у 2003 році закінчила Ужгородський національний університет за спеціальністю «соціальна робота» та здобула кваліфікацію спеціаліста соціальної роботи, практичного психолога. Під час її перебування на посаді директора Мукачівський міський центр зайнятості, за оцінюванням діяльності базових центрів зайнятості Закарпатської області за показниками роботи, виконання ряд завдань. Вважає, що її безперервний стаж роботи позивача у сфері соціального захисту населення 36 років (з 04.08.1982 року Мукачівський міський відділ соціального забезпечення, з 17.07.2003р. - Мукачівський міський центр зайнятості), кваліфікація, освіта, продуктивність, внаслідок якої Мукачівський центр зайнятості займав перші місця по результатам роботи - об`єктивно та безсумнівно надавали позивачу переваги при призначенні на посаду керівника Мукачівського міськрайонного центру зайнятості. Однак, досягнувши віку майже 55 років, за її сумлінну та якісну, кваліфіковану роботу незаконно та безпідставно викинули з роботи. ЇЇ попереджено 18.07.2018 року про зміну в організації праці, однак не запропонована посада директора Мукачівського міськрайонного центру зайнятості, яка на час попередження була вакантною та є рівноцінною посаді, яку та займала до реорганізації, звільнення. Запропоновані позивачу посади в Мукачівському міськрайонному центрі зайнятості та в межах області, України є нижчими за умовами оплати праці, повноваженнями, вимагають переїзду в іншу місцевість без забезпечення житлом. В той же час, на цю посаду з погодження Державної служби зайнятості, відповідач призначив іншу особу, кваліфікація, продуктивність та безперервний стаж роботи якої, на думку позивача, є значно нижчим від її. Також вважає, що звільнення, розірвання трудового договору відбулося з порушенням вимог ст. 43 КЗпПУ без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації. Так, ознайомившись з оспорюваних наказом їй стало відомо, що його підставою, у тому числі, є протокол засідання профкому Мукачівського міського центру зайнятості від 02.11.2018р. №5. При цьому на засідання профспілкового комітету вона не викликалася, присутня на ньому не була, так як з 20.08.2018 по 29.09.2018 знаходилася у щорічній оплачуваній відпустці, під час якої 14.09.2018 потрапила в ДТП, отримала черепно-мозкову травму, у зв`язку з перебуванням на лікуванні, відпустка продовжена до 02.11.2018 р. включно. За цей період неодноразово спілкувалася з посадовими особами відповідача з питань звільнення, при цьому про засідання профкому повідомлена не була.

26.12.2018 року від представника відповідача - директора Закарпатського обласного центру зайнятості Фущич Ю . надійшов Відзив, який мотивований тим, що відповідно до наказу Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 08.06.2018 р. № 89 «Про припинення діяльності Мукачівського районного та Мукачівського міського центрів зайнятості» було прийнято рішення про припинення діяльності вказаних центрів зайнятості у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття. Цим же наказом було установлено, що Мукачівський міськрайонний центр зайнятості є правонаступником майна, прав та обов`язків Мукачівського районного центру зайнятості (далі - Мукачівський РЦЗ) та Мукачівського міського центру зайнятості (далі - Мукачівський МЦЗ). Згідно з наказом Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 08.06.2018 р. № 74 «Про створення Мукачівського міськрайонного центру зайнятості» було прийнято рішення про створення Мукачівського міськрайонного центру зайнятості. На виконання вищевказаного наказу Закарпатським ОЦЗ був прийнятий наказ від 12.07.2018 р. № 96 «Про заходи у зв`язку з припиненням юридичної особи». Згідно з п. 1 зазначеного наказу ОСОБА_4 , заступника директора Мукачівського РЦЗ було призначено головою комісії з припинення юридичної особи Мукачівського РЦЗ. Також, наказом Закарпатського ОЦЗ від 12.07.2018 р. № 97 «Про заходи у зв`язку з припиненням юридичної особи» ОСОБА_5, заступника директора Мукачівського МЦЗ було призначено головою комісії з припинення юридичної особи Мукачівського МЦЗ. Таким чином, з 12.07.2018 року розпочалась процедура припинення юридичних осіб Мукачівського РЦЗ та Мукачівського МЦЗ у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття та створення на їх базі Мукачівського міськрайонного центру зайнятості. На підставі наказу Закарпатського ОЦЗ від 27.06.2018 року № 88 «Про введення в дію штатного розпису апарату, базових центрів та філій Закарпатської обласної служби зайнятості», введено в дію штатний розпис Мукачівського міськрайонного центру зайнятості на 2018 рік. Отже, у зв`язку з зазначеною реорганізацією штат та чисельність працівників Мукачівського РЦЗ та Мукачівського МЦЗ підлягали скороченню, в тому числі й посада директора Мукачівського МЦЗ на якій перебувала Позивач. З огляду на це, всім працівникам Мукачівського РЦЗ та Мукачівського МЦЗ, посади яких скорочувалися (в тому числі й Позивачу), Закарпатським ОЦЗ були підготовлені та надані для ознайомлення відповідні персональні попередження про наступні вивільнення. 18 липня 2018 року ОСОБА_1 було персонально повідомлено про те, що у зв`язку з реорганізацією Мукачівського РЦЗ та Мукачівського МЦЗ шляхом злиття, посада директора Мукачівського МЦЗ, на якій вона перебувала, підлягає скороченню. У порядку працевлаштування Позивачу була запропонована вакантна посада начальника відділу організації працевлаштування населення Мукачівського міськрайонного центру зайнятості, проте ОСОБА_1 відмовилася від запропонованої посади, що підтверджується її особистим підписом від 18.07.2018 р. Також, окрім вищевказаної посади, Позивачу 18.07.2018 року були запропоновані інші вакантні посади в Закарпатській обласній службі зайнятості, від переведення на які вона відмовилася, що підтверджується її особистими підписами від 18.07.2018 року навпроти кожної запропонованої вакантної посади, згідно Інформації про наявність вакансій по Закарпатській обласній службі зайнятості. Крім цього, в день звільнення Позивачу, а саме 05.11.2018 р. також пропонувалися вакантні посади, наявні у Закарпатській обласній службі зайнятості, однак, вона відмовився від ознайомлення із запропонованими вакантними посадами, що підтверджується відповідним Актом від 05.11.2018 року, складеного працівниками Закарпатського ОЦЗ. У зв`язку з неможливістю переведення Позивача, за її згодою, на іншу роботу, у відповідності до наказу Закарпатського ОЦЗ від 05.11.2018 року № 256-К ОСОБА_1 було звільнено з посади директора Мукачівського МЦЗ у зв`язку зі змінами в організації праці, а саме: реорганізацією Мукачівського МЦЗ шляхом його злиття з Мукачівським РЦЗ, що супроводжувалося скороченням штату та чисельності працівників, згідно п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Вказане звільнення відбулося також на підставі листа Державної служби зайнятості (Центрального апарату) «Про погодження звільнення ОСОБА_1 » від 05.11.2018 року № 33/13/6194-18. Щодо посилання Позивача у своїй позовній заяві на ті обставини, що, на її думку, при її звільненні не враховано її переважне право на залишення на роботі та порушення Закарпатським ОЦЗ вимог ст. 42 Кодексу законів про працю України, то на виконання ст.ст. 42, 49-2 Кодексу законів про працю України та з метою визначення конкретних працівників, які мають переважне право на залишення на роботі та вирішення інших питань організаційно-кадрового характеру, у відповідності до наказу Закарпатського ОЦЗ від 27.06.2018 № 91 було утворено комісію Закарпатського ОЦЗ щодо визначення працівників, які мають переважне право на залишення на роботі (далі - Комісія ). П.3 цього наказу Комісії було надано доручення провести засідання до 06.07.2018 року та надати директору Закарпатського ОЦЗ відповідні пропозиції. На засіданні Комісії, яке відбулося 06.07.2018 року, було прийняте колективне рішення рекомендувати директору Закарпатського ОЦЗ надати переважне право на залишення на роботі працівникам Мукачівського МЦЗ та Мукачівського РЦЗ, які перебувають на керівних посадах у цих установах (директор, заступник директора, начальник відділу, заступник начальника відділу), оскільки з врахуванням їх специфіки роботи та рівня відповідальності, вони володіють більшою кваліфікацією та продуктивністю праці ніж інші працівники вказаних центрів зайнятості, що підтверджується Протоколом № 1 засідання Комісії від 06.07.2018 року. Так, на момент засідання Комісії, на посаді директора Мукачівського МЦЗ перебувала ОСОБА_1 , якій й було надано переважне право на залишення на роботі та, відповідно, здійснено пропонування їй вакантної посади у Мукачівському міськрайонному центрі зайнятості. Отже, враховуючи вищенаведене, посилання Позивача у своїй позовній заяві на ті обставини, що, на її думку, при її звільненні не враховано її переважне право на залишення на роботі, є необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Закарпатським ОЦЗ дотримані всі необхідні вимоги чинного трудового законодавства щодо визначення серед працівників Мукачівського РЦЗ та Мукачівського МЦЗ тих працівників, які мають переважне право на залишення на роботі. Як вже зазначалося, на підставі відповідних рекомендацій Комісії Закарпатським ОЦЗ було надано Позивачу переважне право на залишення на роботі. Щодо посилання Позивача у своїй позовній заяві відносно того, що саме їй повинна була бути запропонована посада директора Мукачівського міськрайонного центру зайнятості, то одним із питань порядку денного засідання Комісії було визначення посад, які можуть бути запропоновані працівникам Мукачівського МЦЗ та Мукачівського РЦЗ, яким надано переважне право на залишення на роботі та надання відповідних рекомендацій директору Закарпатського ОЦЗ. Так, при визначенні кандидатури на посаду директора Мукачівського міськрайонного центру зайнятості, було здійснено порівняння професійних характеристик між ОСОБА_1 (директором Мукачівського МЦЗ) та ОСОБА_7 . На засіданні Комісії, ОСОБА_8 , начальник відділу по роботі з персоналом Закарпатського ОЦЗ, повідомив, що ОСОБА_1 , за порушення трудової дисципліни та неналежне виконання посадових обов`язків, оголошено догану, відповідно до наказу Закарпатського ОЦЗ від 02.02.2018 р. № 28-К. Водночас, відносно вказаного наказу Закарпатського ОЦЗ про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 відмовилася від ознайомлення з його змістом, що підтверджується відповідним актом від 02.05.2018 року, складеним начальником відділу по роботі з персоналом Закарпатського ОЦЗ ОСОБА_8 та начальником юридичного відділу Закарпатського ОЦЗ Керецманом І.В., які того дня перебували у службовому відрядженні в Мукачівському МЦЗ, що також знаходить своє підтвердження в наказі Закарпатського ОЦЗ від 02.05.2018 року № 70-В. Наявність чинного дисциплінарного стягнення у вигляді догани щодо Позивача безпосередньо впливає на визначення рівня кваліфікації та продуктивності праці ОСОБА_1 та було враховано членами Комісії при наданні директору Закарпатського ОЦЗ відповідних рекомендацій. З огляду на вищенаведене, Комісія прийняла колегіальне рішення надати рекомендацію директору Закарпатського ОЦЗ відносно пропонування посади директора Мукачівського МРЦЗ саме ОСОБА_7 , який, в подальшому, надав свою згоду на зайняття цієї посади, що підтверджується його особистим підписом на персональному попередженні про наступне вивільнення від 18.07.2018 року. Натомість, на засіданні Комісії, з врахуванням кваліфікації та досвіду роботи Позивача, було прийнято рішення рекомендувати директору Закарпатського ОЦЗ надати пропозицію ОСОБА_1 щодо зайняття посади начальника відділу організації працевлаштування населення Мукачівського міськрайонного центру зайнятості, від зайняття якої 18.07.2018 року вона відмовилася. Також, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає те, що, на її думку, вона володіла перевагами перед іншими особами на зайняття посади директора Мукачівського міськрайонного центру зайнятості і саме вона мала переважне право на працевлаштування на вказану посаду. Проаналізувавши вищезазначені положення трудового законодавства України, можна констатувати, що переважне право на залишення працівника на роботі враховується лише у разі скорочення однорідних професій та посад. З огляду на вищенаведене, можна констатувати, що чинним трудовим законодавством України не визначений обов`язок роботодавця дотримуватися положень статті 42 Кодексу законів про працю України при працевлаштуванні працівників, посади яких підлягають скороченню, на нові посади. Закарпатський ОЦЗ, як роботодавець, не був зобов`язаний жодною нормою чинного трудового законодавства України проводити порівняльний аналіз кваліфікації та продуктивності праці ОСОБА_1 та ОСОБА_7 щодо визначення серед них того працівника, який має переважне право на працевлаштування на посаду директора Мукачівського міськрайонного центру зайнятості. З метою визначення конкретних посад, які можуть бути запропоновані працівникам Мукачівського РЦЗ та Мукачівського МЦЗ, посади яких скорочувалися й була створена відповідна Комісія, яка на своєму засіданні розробила відповідні рекомендації щодо пропонування нових посад вказаним працівникам й надала їх директору Закарпатського ОЦЗ. Отже, Закарпатський ОЦЗ як роботодавець, дотримавшись всіх вимог, передбачених трудовим законодавством щодо визначення переважного права на залишення на роботі, був вправі здійснювати, на власний розсуд, добір працівників на всі вакантні посади. У випадку ж Позивача, то їй була запропонована вакантна посада начальника відділу організації працевлаштування населення Мукачівського міськрайонного центру зайнятості на підставі відповідних рекомендацій Комісії. Таким чином, доводи Позивача про те, що Відповідач не запропонував їй при її персональному попередженні посаду директора Мукачівського міськрайонного центру зайнятості є безпідставними та необгрунтованими. Відтак, можна констатувати, що Закарпатським ОЦЗ дотримано вимоги трудового законодавства в частині забезпечення гарантій ОСОБА_1 на зайняття вакантної посади при скороченні її посади. Таким чином, звільнення ОСОБА_1 , яке відбулося за ініціативи власника або уповноваженого ним органу (на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України), не потребувало отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації Мукачівського МЦЗ, так як Позивач займала посаду керівника установи, а саме: директора Мукачівського МЦЗ. А тому, і в цьому випадку, аргументи ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не відповідають положенням чинного трудового законодавства. В той же час, Закарпатський ОЦЗ, незважаючи на відсутність у відповідності до положень чинного трудового законодавства відповідного обов`язку, все ж таки звернувся до профкому Мукачівського МЦЗ з відповідним поданням стосовно надання згоди на звільнення ОСОБА_1 Згідно з протоколом № 5 від 02.11.2018 профкому Мукачівського МЦЗ було надано згоду на розірвання трудового договору з Позивачем, згідно з п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. ОСОБА_1 була відсутня на засіданні вказаного профкому у зв`язку з перебуванням у щорічній відпустці, що не заперечується Позивачем. Додатково звернули увагу суду на таке. У своїй позовній заяві ОСОБА_1 акцентує увагу на свої особисті досягнення під час роботи на посаді директора Мукачівського МЦЗ та результати роботи самого центру зайнятості, додає до позовної заяви копії грамот, дипломів тощо. В той же час, як вже зазначалося, у відповідності до наказу Закарпатського ОЦЗ від 02.02.2018 року № 28-К, за порушення трудової дисципліни та неналежне виконання посадових обов`язків, ОСОБА_1 була притягнена до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани. Крім цього, згідно з п. 2 наказу Закарпатського ОЦЗ від 11.05.2017 № 85-К Позивачу було вказано на суттєві недоліки в організації роботи Мукачівського МЦЗ. Також, за несвоєчасне надання інформації на лист Закарпатського ОЦЗ від 26.05.2017 № 877-08 ОСОБА_1 було зменшено розмір премії, що підтверджується витягом з Протоколу № 7 від 18.08.2017 року засідання робочої групи Закарпатського ОЦЗ. Разом з цим, також звертають на себе увагу наступні обставини. Як вже вказувалося, до 05 листопада 2018 року ОСОБА_1 перебувала у щорічній відпустці. Після закінчення цієї відпустки Позивач була зобов`язана вийти на роботу 05 листопада 2018 року. Проте, цього дня вона була відсутня на своєму робочому місці з 08 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв., що підтверджується Актом про засвідчення відсутності працівника на роботі від 05.11.2018 року, складеного працівниками Мукачівського міськрайонного центру зайнятості. Більше того, в той же день у службовому відрядженні в вказаному центрі зайнятості перебували начальник відділу по роботі з персоналом Закарпатського ОЦЗ ОСОБА_8 та начальник юридичного відділу Закарпатського ОЦЗ Керецман І.В ., що підтверджується наказом Закарпатського ОЦЗ від 05.11.2018 № 225-В. Вказані працівники Закарпатського ОЦЗ також засвідчили факт відсутності Позивача на робочому місці 05.11.2018 року з 14 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., що підтверджується відповідним Актом від 05.11.2018 року. Таким чином, зазначені письмові докази беззаперечно свідчать про низький рівень управлінської діяльності Позивача, як керівника центру зайнятості, а також про допущення нею не тільки значних недоліків в організації роботи Мукачівського МЦЗ, а й порушення трудової дисципліни та здійснення прогулу. Отже, враховуючи вищезазначене, Закарпатським ОЦЗ були дотримані всі необхідні вимоги чинного трудового законодавства при звільненні Позивача на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, а саме: в Мукачівському МЦЗ та Мукачівському РЦЗ дійсно відбулися зміни в організації праці у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття, що супроводжувалося скороченням штату та чисельності вказаних центрів зайнятості; Позивачу було надано переважне право на залишення на роботі; Позивача було персонально повідомлено про наступне вивільнення за два місяці до фактичного звільнення, що підтверджується відповідним попередженням від 18.07.2018 p.; Позивачу була запропонована вакантна посада начальника відділу організації працевлаштування населення Мукачівського міськрайонного центру зайнятості, та інші посади в Закарпатській обласній службі зайнятості, однак Позивач відмовилася від всіх запропонованих посад, що підтверджується зазначеними доказами; посада директора Мукачівського міськрайонного центру зайнятості не пропонувалася ОСОБА_1 , так як Закарпатським ОЦЗ, в межах своєї виключної компетенції і внутрішньо-організаційної діяльності, та на підставі відповідних рекомендацій Комісії було вирішено запропонувати вказану посаду ОСОБА_7 й останній погодився на зазначену пропозицію; звільнення Позивача не потребувала отримання згоди первинної профспілкової організації Мукачівського МЦЗ, проте така згода все одно була отримана, що підтверджується протоколом від 02.11.2018 р. № 5. Отже, з огляду на вищенаведене вважає, що звільнення Позивача відбулося відповідно до вимог чинного трудового законодавства України, зокрема ст.ст. 40, 42, 43, 49-2 Кодексу законів про працю України, з дотриманням всіх прав та гарантій. Позовні вимоги Позивача є такими, що не відповідають дійсності, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а тому відсутні достатні правові підстави для скасування наказу Закарпатського ОЦЗ від 05.11.2018 р. № 256-К «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Позивач ОСОБА_1 подала заперечення на відзив, який мотивує тим, що їй не були запропоновані усі вакантні посади наявні у відповідача у зв`язку з реорганізацією Мукачівського міського та Мукачівського районного центрів зайнятості, а саме: не була запропонована посада директора Мукачівського міськрайонного центру зайнятості. Відповідач звільнив її не врахувавши переважне право на залишення на роботі, яке підтверджується, у тому числі розділом 1 протоколу № 1 від 06.07.2018 року (сторінка 11 ) засідання комісії Закарпатського обласного центру зайнятості щодо визначення працівників, які мають переважне право на залишення на роботі. Згідно даних вказаного протоколу її кваліфікаційні характеристики є такими: освіта; повна вища, кваліфікація: спеціаліст соціальної роботи, практичний психолог, і освіта повністю відповідає займаній посаді, на посаді директора Мукачівського МЦЗ з 22.03.2006 року. Крім того вона неодноразово підвищувала свою кваліфікацію, про що вказала в позові та довела належними та допустимими доказами. На вакантну посаду директора Мукачівського міськрайонного центру зайнятості призначено Мельничук Романа Васильовича, кваліфікаційними характеристиками якого відповідач вказує: освіта: вища, кваліфікація: економіст на посаді директора Мукачівського РЦЗ 18.09.2012року. На підтвердження продуктивності своєї праці вона додала до позову показники роботи Мукачівського міського центру зайнятості під час виконання нею обов`язків директора та оцінку її роботи - подяки та грамоти вищестоящих органів виконавчої влади, у тому числі Прем`єр Міністра України та органів місцевого самоврядування. З приводу того, що на думку відповідача вона не має переваг у кваліфікації, що у трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості. Тобто не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. Принцип презумпції невинуватості в трудовому праві випливає із змісту статті 138 КЗпП, яка передбачає обов`язок роботодавця доводити наявність умов, серед них і вини працівника, для притягнення такого працівника до матеріальної відповідальності. Дисциплінарним проступком визнається невиконання саме трудових обов`язків. Працівника не можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, якщо він не порушив своїх трудових обов`язків. Так, вона ( ОСОБА_1 ) не порушувала своїх трудових обов`язків, посадової інструкції. Її притягнуто до дисциплінарної відповідальності безпідставно, з метою подальшого незаконного звільнення. 04 січня 2018 р. та 05 січня 2018 року фактично не працювала електронна система серверів баз даних, у зв`язку з чим нею було видано накази № 5 та № б про здійснення роботи в ручному режимі без застосування автоматизованих програмних засобів. 05 січня 2018 р. був передвихідний день (п`ятниця), за графіком роботи Мукачівський МЦЗ повинен був працювати до 16 години. Відвідувачів у центрі не було. Відповідно до умов колективного договору на пропозицію начальників відділів було прийнято колективне рішення про зміну графіка роботи працівників Мукачівського міського центру зайнятості 05 січня 2018 року: працювати без обідньої перерви до 15 години, а не до 16 години. Рішення оформлено протоколом № 1 від 05 січня 2018 р. Особисто вона працювала та знаходилася на робочому місці до 16 години 05 січня 2018 року (повний робочий день). Особисто здала на пульт централізованої охорони будівлю центру зайнятості Приватному охоронному підприємству «Зодіак і К», що підтверджується листом № 33 від 02.02,2018р. та роздруківкою інформації щодо здачі-прийняття об`єкту будівлі Мукачівського міського центру зайнятості під охорону - 05.01.2018 р.

Представник відповідача по справі подав заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначив, що у своїй відповіді на відзив позивач вказує, що їй не були запропоновані усі вакантні посади наявні у Закарпатського ОЦЗ у зв`язку з реорганізацією Мукачівського міського та Мукачівського районного центрів зайнятості, а саме їй не була запропонована посада директора Мукачівського міськрайонного центру зайнятості. Як вже вказувалося Закарпатським ОЦЗ у своєму відзиві на позовну заяву від 22.12.2018, у відповідності до наказу Закарпатського ОЦЗ від 27.06.2018 № 91 було утворено комісію Закарпатського ОЦЗ щодо визначення працівників, які мають переважне право на залишення на роботі. Одним із питань порядку денного засідання Комісії було визначення посад, які можуть бути запропоновані працівникам Мукачівського МЦЗ та Мукачівського РЦЗ, яким надано переважне право на залишення на роботі (в тому числі й Позивачу) та надання відповідних рекомендацій директору Закарпатського ОЦЗ. 3 огляду на вищенаведене, на виконання вищезазначених положень трудового законодавства, на підставі рекомендацій Комісії, зафіксованих в протоколі № 1 від 06.07.2018 p., всім працівникам Мукачівського РЦЗ та Мукачівського МЦЗ, посади яких скорочувалися (в тому числі й Позивачу), Закарпатським ОЦЗ були підготовлені та 18.07.2018 року надані для ознайомлення відповідні персональні попередження про наступні вивільнення. Таким чином, Комісія , з метою недопущення порушення трудових прав та гарантій працівників та забезпечення ефективного розподілу вакантних посад у відповідності до кваліфікації таких працівників, надала відповідні рекомендації директору Закарпатського ОЦЗ щодо пропонування вакантних посад в новоутвореному Мукачівському міськрайонному центрі зайнятості тим працівникам Мукачівського МЦЗ та Мукачівського РЦЗ, яким було надано переважне право на залишення на роботі. Як вже вказувалося у відзиві на позовну заяву, 18.07.2018 р. Позивача було персонально повідомлено, що у зв`язку з реорганізацією Мукачівського РЦЗ та Мукачівського МЦЗ шляхом злиття, посада директора Мукачівського МЦЗ, на якій вона перебувала, підлягає скороченню. Тому, у порядку працевлаштування Позивачу була запропонована єдина вакантна посада, яка відповідала її кваліфікації та могла бути їй запропонована, а саме: начальник відділу організації працевлаштування населення Мукачівського міськрайонного центру зайнятості. Інші посади в новоутвореному Мукачівському міськрайонному центрі зайнятості не могли бути запропоновані Позивачу, так як у відповідності до рекомендацій Комісії, всі такі посади були розподілені між працівниками Мукачівського МЦЗ та Мукачівського РЦЗ, яким було надано переважне право на залишення на роботі, й 18.07.2018 року персонально запропоновано кожному такому працівнику відповідну посаду, які того ж дня надали свої письмові згоди на зайняття вказаних посад. Отже, Закарпатський ОЦЗ не мав можливості запропоновані ці посади Позивачу, так як в такому випадку, порушувалися б трудові права та гарантії зазначених працівників Мукачівського МЦЗ та Мукачівського РЦЗ. Щодо не пропонування ОСОБА_1 посади директора Мукачівського міськрайонного центру зайнятості, то Закарпатський ОЦЗ звернувся до Державної служби зайнятості (Центрального апарату) щодо погодження призначення на посаду директора Мукачівського міськрайонного центру зайнятості ОСОБА_7 Згідно з листом від 05.07.2018 р. № 33/13/3842-18 Державна служба зайнятості (Центральний апарат) погодила призначення ОСОБА_7 на вказану посаду. Крім цього, у відповідності до листа Мукачівської районної державної адміністрації від 02.07.2018 р. № 02-30/566 вказана установа також погодила призначення ОСОБА_7 на зазначену посаду. Також, згідно з листом виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 03.07.2018 р. №01-23/6282 вказаний орган місцевого самоврядування також надав погодження на призначення ОСОБА_7 на посаду директора Мукачівського міськрайонного центру зайнятості. Таким чином, зазначені органи державної влади та орган місцевого самоврядування, не заперечували проти призначення ОСОБА_7 на вказану посаду й надали відповідні погодження. На підставі вищенаведеного та відповідних рекомендацій Комісії, 18.07.2018 року посада директора Мукачівського міськрайонного центру зайнятості була запропонована ОСОБА_7 , що підтверджується його персональним попередженням про наступне вивільнення. Того ж дня, ОСОБА_7 надав свою згоду на зайняття вказаної посади, що підтверджується його особистим підписом на зазначеному попередженні. Позивач помилково вважає, що саме вона користувалася переважним правом на зайняття посади директора новоутвореного Мукачівського міськрайонного центру зайнятості. Однак, як вже зазначалося у відзиві на позовну заяву та неодноразово фіксувалося у постановах Верховного Суду, переважне право на залишення працівника на роботі не тотожне переважному праву його працевлаштування на нову посаду. Перше право за більш кваліфікованими працівниками визначається статтею 42 Кодексу законів про працю України, а друге - ні. Отже, доводи Позивача про те, що Відповідач зобов`язаний був при її персональному попередженні пропонувати їй посаду директора Мукачівського міськрайонного центру зайнятості є безпідставними та необгрунтованими. Стосовно посилання Позивача у своїй відповіді на відзив на те, що, нібито, при її звільненні не було враховано її переважне право на залишення на роботі, то вказані припущення ОСОБА_1 не відповідають дійсності та спростовуються наданими суду доказами. Так, в протоколі № 1 Комісії від 06.07.2018 року чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 , з врахуванням її кваліфікації та продуктивності праці, надається переважне право на залишення на роботі. У своїй відповіді на відзив Позивач також вказує на те, що, на її думку, наказ Закарпатського ОЦЗ від 02.02.2018 №28-К про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, є безпідставним. В той же час ОСОБА_1 просить суд скасувати наказ Закарпатського ОЦЗ від 05.11.2018 №256-К. Натомість, наказ Закарпатського ОЦЗ від 02.02.2018 № 28-К «Пре притягнення до дисциплінарної відповідальності голови комісії з припинення юридичної особи, директора Мукачівського міського центру зайнятості» є чинним та правомірним, в силу дії презумпції законності неоскаржуваного нормативного документа. Таким чином, вказаний наказ Закарпатського ОЦЗ від 02.02.2018 № 28-К не є і не може бути предметом розгляду цієї цивільної справи.

Позивач - ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримали та просили його задоволити.

Представник відповідача - ОСОБА_12 . у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових заявах.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що згідно Наказу №256-К Закарпатського обласного центру зайнятості «Про звільнення ОСОБА_1 .» від 05 листопада 2018 року, наказано звільнити ОСОБА_1 з посади директора Мукачівського міського центру зайнятості 05 листопада 2018 року у зв`язку зі змінами в організації праці, реорганізацією Мукачівського МЦЗ шляхом його злиття з Мукачівським РЦЗ, що супроводжувалось скороченням чисельності та штату працівників, згідно п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с.9).

08 червня 2018 року Державною службою зайнятості видано Наказ за № 89 «Про припинення діяльності Мукачівського районного та Мукачівського центрів зайнятості», у зв`язку з оптимізацією центрів зайнятості у м.Мукачево і Мукачівському районі та подальшим створенням Мукачівського міськрайонного центру зайнятості у Закарпатській області (а.с.10).

Так, 02 липня 1982 року ОСОБА_1 отримала Диплом серії ДТ НОМЕР_1 за навчання у Чернівецькому юридичному технікумі за спеціальністю «Правознавство та облік в системі соціального забезпечення» з кваліфікацією «юрист» (а.с.12).

Згідно Свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_2 , між ОСОБА_14 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб у Мукачівському міськвідділі ЗАГС 03 вересня 1983 року (а.с.13).

ОСОБА_1 закінчила у 2003 році Ужгородський національний університет і отримала повну вище освіту за спеціальністю "Соціальна робота" та здобула кваліфікацію спеціаліста соціальної роботи, про що свідчить копія Диплома Серії НОМЕР_3 виданий Ужгородським національним університетом 27 червня 2003 року.

12 жовтня 2004 року ОСОБА_1 отримала Свідоцтво про підвищення кваліфікації НОМЕР_5 виданого Інститутом підготовки кадрів держаної служби зайнятості України та задала випускний екзамен на відмінно (а.с.15).

30 серпня 2008 року ОСОБА_1 отримала Свідоцтво про підвищення кваліфікації НОМЕР_6 виданого Інститутом підготовки кадрів держаної служби зайнятості України та виконала випускну роботу на тему: «Форми та методи Publik Relations в службі зайнятості» на відмінно (а.с.16).

23 серпня 2012 року ОСОБА_1 отримала Свідоцтво про підвищення кваліфікації НОМЕР_7 виданого Інститутом підготовки кадрів держаної служби зайнятості України та виконала випускну роботу на тему: «Основні напрямки діяльності центру зайнятості по формуванню позитивного іміджу державної служби зайнятості» на відмінно (а.с.14).

Також, ОСОБА_1 отримала Посвідчення за НОМЕР_8 «Про функціональне навчання у сфері цивільного захисту» від 12 квітня 2006 року (а.с.17); 25 січня 2008 року ОСОБА_1 інститутом підготовки кадрів державної служби зайнятості України видано Посвідчення Серії НОМЕР_9 за проходження навчання в ІПК ДСЗУ на факультеті підвищення кваліфікації в період з 21 січня 2008 року по 25 січня 2008 року за програмою постійно діючого тематичного семінару з вивчення загальної складової Професійної програми підвищення кваліфікації державних службовців - керівних працівників центрів зайнятості (а.с.18).

З копії Наказу за № 25 Закарпатського обласного центру зайнятості «Про оцінку роботи базових центрів зайнятості Закарпатської обласної служби зайнятості за підсумками роботи у 2016 році» від 01 лютого 2017 року вбачається, що даним наказом визначено кращим базовими центрами зайнятості Закарпатської обласної служби зайнятості - Мукачівський МЦЗ - І місце; Берегівський МРЦЗ - ІІ місце, Мукачівський РЦЗ - ІІІ місце (а.с.19).

13 лютого 2018 року Закарпатським обласним центром зайнятості видано Наказ за № 29 «Про підсумки роботи Закарпатської обласної служби зайнятості за 2017 рік та визначення пріоритетних напрямів роботи у 2018 році» в якому визначено, що Мукачівським МЦЗ досягнуто найвищих результатів за абсолютним значенням цього показника (а.с.20-22), про що також свідчить відомість щодо співвідношення чисельності працевлаштованих громадян (січень-червень 2018 року) (а.с.23), виписка з Інтернет сторінки (а.с.24); Оцінювання діяльності базових центрів зайнятості та показниками відповідно до наказу Закарпатського обласного центру зайнятості від 21 травня 2015 року за № 56 «Про організацію системи комплексної оцінки діяльності обласного центру зайнятості» у січні-червні 2015 року (а.с.25); розрахунок інтегральної оцінки діяльності підрозділів Закарпатської ОСЗ за січень - грудень 12015 року (а.с.26); дані про кількість висвітлень у ЗМІ проведених заходів (а.с.27).

20 липня 2017 року директору Мукачівського МЦЗ ОСОБА_1 оголошено Подяку за сприяння діяльності Західного регіонального центру перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців з нагоди 20-річчя ЗРЦП (а.с.28), і так само ОСОБА_1 неодноразово була нагородження Почесними грамотами за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та майстерність, вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста (а.с.29, - 42).

Стороною відповідача надано наступні письмові докази:

08 червня 2018 року Державною службою зайнятості Міністерства соціальної політики України видано Наказ за № 74 «Про створення Мукачівського центру зайнятості», яким вирішено створити Мукачівський міськрайонний центр зайнятості, а Закарпатському обласному центру зайнятості необхідно забезпечити здійснення заходів, пов`язаних із створенням Мукачівського міськрайонного центру зайнятості (а.с.60).

12 липня 2018 року Закарпатським обласним центром зайнятості видано Наказ № 96 «Про заходи у зв`язку з припиненням юридичної особи», яким вирішено призначити головою комісії з припинення юридичної особи Мукачівського районного центру зайнятості ОСОБА_4, заступника директора районного центру зайнятості; голові комісії з припинення юридичної особи Мукачівського районного центру зайнятості: - затвердити персональний склад вказаної комісії з припинення; - вжити заходи, відповідно до чинного законодавства, щодо реорганізації Мукачівського районного центру зайнятості шляхом його злиття із Мукачівським міським центром зайнятості; - начальнику відділу по роботі з персоналом Закарпатського обласного центру зайнятості ОСОБА_8 здійснити заходи, передбачені ст.49-2 Кодексу законів про працю України (а.с.61).

Також, 12 липня 2018 року Закарпатським обласним центром зайнятості видано Наказ за № 97 «Про заходи у зв`язку з припиненням юридичної особи», вирішено призначити головою комісії з припинення юридичної особи Мукачівського центру зайнятості ОСОБА_5, заступника директора Мукачівського міського центру зайнятості. Голові комісії з припинення юридичної особи Мукачівського міського центру зайнятості: затвердити персональний склад комісії; - вжити заходи, відповідно до чинного законодавства щодо реорганізації Мукачівського міського центру зайнятості шляхом його злиття із Мукачівським районним центром зайнятості; - начальнику відділу по роботі з персоналом Закарпатського обласного центру зайнятості ОСОБА_8 здійснити заходи, передбачені ист. 49-2 Кодексу законів про працю України (а.с.62).

В результаті цього директором Закарпатського обласного центру зайнятості затверджено Штатний розпис на 2018 рік Мукачівського міськрайонного центру зайнятості в кількості 31 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати за посадовими окладами 151 506 гривень (а.с.63).

18 липня 2018 року директора Мукачівського міського центру зайнятості ОСОБА_1 надано Персональне попередження про наступне вивільнення (звільнення) на підстав ст. 49-2 КЗпП України (а.с.64) та ознайомлено з Інформацією про наявність вакансії по Закарпатській обласній службі зайнятості, які пропонуються ОСОБА_1 (а.с.65-67).

В подальшому складено Акт про відмову ОСОБА_1 ознайомитись із запропонованими вакантними посадами в Закарпатській службі зайнятості станом на 05 листопада 2018 року (а.с.68).

27 червня 2018 року директором Закарпатського обласного центру зайнятості Фущич Ю. видано Наказ № 91 «Про утворення комісії Закарпатського обласного центру зайнятості щодо визначення працівників, які мають переважне право на залишення на роботі» (а.с.71), про що свідчить копія Додатку до Наказу №91 про склад комісії Закарпатського обласного центру зайнятості щодо визначення працівників, які мають переважне право на залишення на роботі (а.с.72), а також Протокол №1 засідання комісії Закарпатського обласного центру зайнятості щодо визначення працівників, які мають переважне право на залишення на роботі від 06 липня 2018 року, в якому зазначено, що членам комісії запропоновано надати рекомендацію директору Закарпатського ОЦЗ ОСОБА_16 відносно пропонування посади директора Мукачівського МРЦЗ - ОСОБА_7 , оскільки ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни та неналежне виконання посадових обов`язків оголошено догану, відповідно до Наказу Закарпатського ОЦЗ від 02 лютого 2018 року за № 28-К (а.с.73-89).

Так, з копії Наказу за № 28-К виданого директором Закарпатського обласного центру зайнятості від «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності голови комісії з припинення юридичної особи, директора Мукачівського міського центру зайнятості» від 02 лютого 2018 року» вбачається, що за порушення трудової дисципліни та режиму роботи Мукачівського міського центру зайнятості, неналежне виконання посадових обов`язків, передбачених Положенням про Мукачівський міський центр зайнятості, затверджений наказом Закарпатського ОЦЗ від 16 грудня 2015 року №125 «а», ОСОБА_1 - голові комісії з припинення юридичної особи, директору Мукачівського міського центру зайнятості - оголосити догану (а.с.90).

02 травня 2018 року начальником відділу по роботі з персоналом ОСОБА_8, начальником юридичного відділу Керецман І.В. складено Акт «Про відмову ознайомитись з Наказом ОЦЗ щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , директора Мукачівського міського центру зайнятості» (а.с.91).

Згідно копії Протоколу №5 засідання профкому Мукачівського міського центру зайнятості від 02 листопада 2018 року присутні члени профкому дали згоду на звільнення директора Мукачівського міського центру зайнятості ОСОБА_1 за скорочення штату відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України з наданням їй гарантій і компенсацій, передбачених чинним законодавством (а.с.93).

11 травня 2017 року директором Закарпатський обласним центром зайнятості Фущич Ю. видано Наказ за № 85-К «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділу взаємодії з роботодавцями Мукачівського міського центру зайнятості ОСОБА_6» (а.с.94), про що також свідчить Витяг з Протоколу засідання робочої групи Закарпатського обласного центру зайнятості щодо встановлення надбавки за інтенсивність праці, а також підведення підсумків роботи працівників Закарпатської служби зайнятості №7 від 18 серпня 2017 року, з якого вбачається, що за несвоєчасне надання інформації на лист Закарпатського ОЦЗ від 26 травня 2017 року №877-08, встановити премію голові комісії з припинення юридичної особи, директора Мукачівського МЦЗ ОСОБА_1 та начальнику відділу взаємодії з роботодавцями Мукачівського МЦЗ ОСОБА_18 у розмірі 10 відсотків (а.с.95).

05 листопада 2018 року Начальником відділу по роботі з персоналом Закарпатського обласного центру зайнятості, Начальником юридичного відділу, директором Мукачівського міськрайонного центру зайнятості та заступником директора Мукачівського міськрайонного центру зайнятості складено Акт про засвідчення факту відсутності працівника на роботі від 05 листопада 2018 року про те, що директор Мукачівського міського центру зайнятості ОСОБА_1 була відсутня на роботі 05 листопада 2018 року 03 (три) години, а саме: з 14 год. 00 хв. До 17 год. 00 хв. (а.с.96), що також підтверджується Актом про засвідчення факту відсутності працівника на роботі від 05.11.2018 року (а.с.97).

З копії Наказу за №228-В директора Закарпатського обласного центру зайнятості Фущич Ю. «Про відрядження» від 05.11.2018 року вбачається, що прийнято рішення відрядити ОСОБА_8 - начальника відділу по роботі з персоналом ОЦЗ; Керецман І.В. - начальника юридичного відділу ОЦЗ та ОСОБА_20 - водія легкового автомобіля ОЦЗ для вручення документів про звільнення через скорочення штатів ОСОБА_1 (а.с.98).

04 січня 2018 року Головою комісії з припинення юридичної особи, директора Мукачівського міського центру зайнятості Закарпатського обласного центру зайнятості ОСОБА_1 видано Наказ за №5 «Про неможливість 04 січня 2018 року продовжувати роботу в ЄІАС.NET та здійснення роботи в ручному режимі, без застосування автоматизованих програмних засобів» (а.с.106), аналогічний наказ видано 05 січня 2018 року (а.с.105).

Згідно копії Протоколу №1 Мукачівського міського центру зайнятості від 05 січня 2018 року, присутніми прийнято рішення 05 січня 2018 року здійснювати роботу фахівцям ЦЗ без обідньої перерви до 15.00 год. залишивши у відділах чергових (а.с.109-122).

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Пунктом 1 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9 Верховний Суд України звертає необхідність неухильного додержання при розгляді трудових спорів Конституції України, КЗпП і інших актів законодавства України. До того ж діяльність судів по розгляду справ цієї категорії повинна спрямовуватися на всемірну охорону конституційного права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, на зміцнення трудової та виробничої дисципліни, на виховання працівників у дусі свідомого й сумлінного ставлення до праці.

Також, згідно ст. 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. При цього, згідно частини 2 ст. 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно статті 49-2 цього Кодексу про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

До того ж, згідно вимог ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Згідно п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992р. із змінами, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Таким чином, у справі, що розглядається, для вирішення питання про те чи законним було звільнення позивача за п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, необхідно встановити чи мало місце скорочення чисельності або штату працівників та чи дотримані вимоги ч. 2 ст. 40, ст. 42, ст. 43, ст. 49-2 КЗпП України.

Як зазначено вище, згідно Наказу Державної службою зайнятості Міністерства соціальної політики України №74 від 08 червня 2018 року «Про створення Мукачівського центру зайнятості», Наказів Закарпатського обласного центру зайнятості № 96 «Про заходи у зв`язку з припиненням юридичної особи» та № 97 від 12 липня 2018 року «Про заходи у зв`язку з припиненням юридичної особи» вирішено створити Мукачівський міськрайонний центр зайнятості шляхом злиття Мукачівського міського центру зайнятості із Мукачівським районним центром зайнятості та затверджено штатний розпис новоствореної установи.

Отже, відбулися зміни в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення штату працівників, зокрема і посади, на якій працювала позивач ОСОБА_1

Згідно поданих Відповідачем документів, Позивачу була запропонована вакантна посада начальника відділу організації працевлаштування населення Мукачівського міськрайонного центру зайнятості та інші посади в Закарпатській обласній службі зайнятості, однак, Позивач відмовилася від всіх запропонованих посад. В той же час посада директора Мукачівського міськрайонного центру зайнятості не пропонувалася ОСОБА_1 , так як Закарпатським ОЦЗ на підставі відповідних рекомендацій Комісії було вирішено запропонувати вказану посаду ОСОБА_7 й останній погодився на зазначену пропозицію.

У зв`язку з цим, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник є таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Дана правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду України від 01.04.15 р.№6-40цс15, від 01.07.15 р. № 6-491цс15 та від 09.12.15 р. № 6-2123цс15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що обставина щодо скорочення посади яку займала позивач, не є підставою для ігнорування роботодавцем вищевказаних імперативних приписів, передбачених ст.ст. 40, 49-2 КЗпП України, які регламентують процедурні моменти щодо порядку звільнення працівників.

Також, згідно статті 42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби; 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Матеріалами справи також підтверджено, що позивач працювала у сфері соціального захисту населення з 1982 року, у Мукачівському центрі зайнятості з 17.07.2003 року, з 23.03.2006 року призначена на посаду директора Центру, на цій посаді пропрацювала безперервно до звільнення за оскарженим наказом. За час роботи неодноразово нагороджувалася грамотами за сумлінну працю, вагомий особистий внесок у забезпечення реалізації державної політики соціального захисту населення, багаторічну плідну працю, відповідальне ставлення своїх професійних обов`язків, вагомий особистий внесок у розвиток соціальної сфери, високий професіоналізм, старанність, організованість, майстерність, активну громадську діяльність, активну співпрацю із засобами масової інформації щодо забезпечення пропаганди діяльності державної служби зайнятості Прем`єр міністра України. Міністерства праці та соціальної політики України, Закарпатської обласної державної адміністрації, Закарпатської обласної ради профспілок, Закарпатського обласного центру зайнятості, виконкому Мукачівської міської ради, отримувала премії за високі показники у роботі, має вищу освіту за посадою. Під час перебування на посаді директора Мукачівського центру зайнятості Мукачівський міський центр зайнятості, за оцінюванням діяльності базових центрів зайнятості Закарпатської області за показниками роботи, виконання ряд завдань. Таким чином безперервний стаж роботи позивача у сфері соціального захисту населення склав 36 років на момент звільнення досягла передпенсійного віку 54 роки.

При цьому суд констатує, що на засіданні Комісії ОЦЗ 06.07.2018 року, на якому розглядалося питання кандидатури на посаду директора Мукачівського міськрайонного центру зайнятості, було здійснено порівняння професійних характеристик між ОСОБА_1 (директором Мукачівського МЦЗ) та ОСОБА_7 перевага була надана останньому, так як було враховано, що ОСОБА_1 , за порушення трудової дисципліни та неналежне виконання посадових обов`язків відповідно до наказу Закарпатського ОЦЗ від 02.02.2018 р. № 28-К оголошено догану. При цьому ОСОБА_1 з названим наказом ознайомлена не була, про що свідчить акт від 02.05.2018 року, відповідно з цієї дати могла у визначений ч.1 ст.233 КЗпП України оскаржити рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Отже комісією при прийнятті рішення безпідставно враховано дисциплінарне стягнення, накладене на ОСОБА_1 , строк оскарження якого не минув.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що роботодавцем не вжито в повній мірі всіх заходів щодо можливого працевлаштуванням позивача, шляхом пропонування ОСОБА_1 посади директора Мукачівського міськрайонного центру зайнятості, що однозначно свідчить про порушення вимог ст. 49-2 КЗпП України при звільненні позивача.

Вирішуючи заявлений позов в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд виходить із роз`яснень Верховного Суду України, викладених в постанові від 23.01.2012 року по справі № 6-87цс11.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абз.3 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 5 розд. ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).

При визначені розміру середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу суд враховує Довідку про доходи №227 від 30.01.2019 року. Так, заробітна плата ОСОБА_1 за липень - серпень 2018 року становила 15592 гривень 50 копійок, кількість робочих днів за вказані місяці становила 44, то середньоденна заробітна плата за два останні місяці роботи становила 354,357 грн.

Таким чином, середній заробіток має бути обрахований за час вимушеного прогулу з 05 листопада 2018 року по 15 квітня 2019 року (112 робочих днів) в сумі 39687,98 грн. (354,357*112=39687,98).

Одночасно, згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає загальну суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що наказ № 256-к від 05.11.2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Мукачівського міського центру зайнятості у зв`язку з змінами в організації праці прийнятий з порушенням норм та вимог процедури розірвання трудового договору з підстави, передбаченої п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку з чим порушені трудові права позивача мали б бути поновлені шляхом скасування оскаржуваного наказу та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно статті 141 Цивільного процесуального кодексу України стороні, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Крім того, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст.ст. 5-1, 40, 42, 43 , 49-2, 233, 234, 235 КЗпП України , суд,-

у х в а л и в:

Цивільний позов ОСОБА_1 до Закарпатського обласного центру зайнятості - задоволити.

Скасувати наказ №256-к від 05.11.2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Мукачівського міського центру зайнятості 05 листопада 2018 року у зв`язку зі змінами в організації праці, реорганізацією Мукачівського МЦЗ, що супроводжувалося скороченням чисельності та штату працівників, згідно п.1 ст.40 КЗпП України.

Стягнути із Закарпатського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 02771546; 88018, м.Ужгород, вул.Новака, 45) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 05 листопада 2018 року до 15 квітня 2019 року в сумі 39687 (тридцять дев`ять тисяч шістсот вісімдесят сім) гривень 98 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середньомісячного заробітку за один місяць.

Стягнути із Закарпатського обласного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 02771546; 88018, м.Ужгород, вул.Новака, 45) на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 19.04.2019 року.

Головуючий В.М. Довжанин