Постанова № 81664796, 08.05.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/139/17

Провадження № 1-кп/362/24/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участі секретаря Шевченко М.В.,

прокурора Гайдука М.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Личика М.М.,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду підготовче судове засідання кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань №№12017110140000007 від 02.01.2017 року та №12017110140000149 від 27.01.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Василькова, Київської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області під головуванням судді Корнієнко С.В. перебувало кримінальне провадження №12017110140000007 від 02.01.2017 року та №12017110140000149 від 27.01.2017 року, справа №362/139/17, (№1-кп/362/24/19) за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ судді Корнієнко С.В. від 11.04.2019 року №05 вищевказане кримінальне провадження №12017110140000007 від 02.01.2017 року та №12017110140000149 від 27.01.2017 року, справа №362/139/17, (№1-кп/362/24/19) на підставі Наказу №05-к від 11.04.2019 року «Про відсторонення від здійснення правосуддя судді Корнієнка С.В.» передано до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу.

11.04.2019 року зазначену справу №362/139/17, (№1-кп/362/24/19) в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України, за результатами повторного автоматизованого розподілу, передано на розгляд судді Кравченко Л.М.

Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбеля М.М. було задоволено заяву про самовідвід судді Кравченко Л.М. у кримінальному провадженні №12017110140000007 від 02.01.2017 року та №12017110140000149 від 27.01.2017 року, справа №362/139/17, (№1-кп/362/24/19) за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та направлено до канцелярії для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою суду від 16.04.2019 року вказане кримінальне провадженні було прийняте до провадження та призначено підготовче судове засідання

06.05.2019 року в судовому засіданні прокурором було подано клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.

Вирішуючи питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду прокурор, просивперенести розгляд справи, оскільки в судове засідання не з`явився потерпілий.

Прокурор також просив обрати ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів посилаючись на вагомість доказів обвинувачення його у вчиненні злочину середньої тяжкості, а також наявності достатніх підстав вважати, що відносно обвинуваченого продовжують існувати ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Потерпілів судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином про розгляд підготовчого судового засідання.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого - адвокат Личик М.М. не заперечував проти перенесення підготовчого судового засідання, а також проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Запобіжні заходи - це заходи забезпечення кримінального провадження, застосування яких супроводжується обмеженням конституційних прав і свобод осіб, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень. Ці обмеження стосуються свободи пересування та вільного вибору місця перебування. Система запобіжних заходів закріплена у ч. 1 ст. 176 КПК України

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.03.2019 року відносно ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.05.2019 року включно.

Частина друга статті 29 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права (абзац третій підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016)

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави судді вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті та недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Право на свободу та особисту недоторканність, як і будь-яке інше право, потребує захисту від свавільного обмеження, для чого вимагається періодичний судовий контроль за обмеженням чи позбавленням свободи та особистої недоторканності, що має здійснюватися у визначені законом часові інтервали.

Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, пов`язаним із позбавленням особи свободи, який полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установу тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням режиму цієї установи.

У частині першій статті 183 КПК визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177КПК. До цих ризиків належать такі спроби обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з практикою застосування Європейським судом з прав людини пункту 3 статті 5 Конвенції після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України").

Суд, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 міцність соціальних зв`язків у місці його проживання, а саме те, що він не одружений, не працевлаштований, який характеризується посередньо, його вік та стан здоров`я, а саме відсутність даних про тяжкі хвороби, інвалідності, а тому на даній стадії кримінального провадження не відпали ризики,передбачені ч.1 ст. 177 КПК України,а також обставина у вигляді вчинення нового злочину, під час відбування покарання з іспитовимстроком, на шлях виправлення не став, що дає підстави вважати суду про його можливевчинення іншого кримінального правопорушення таможливе уникнення від явки до суду шляхом зміни свого місця проживання, з метою уникнення від відповідальності.

З цих підстав клопотання сторони обвинувачення про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даній стадії розгляду кримінального провадження підлягає задоволенню. Саме такий запобіжний захід, на думку суду, буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки під час судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, керуючись ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, суд визначає у розмірі 50 мінімальних заробітних плат, що, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, на думку суду, достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 176, 177, 183, 184, 194, 314 - 317, 372, 376 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Василькова, Київської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державнійустанові Київський слідчий ізолятор Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції терміном 60 діб, а саме: до «06» липня 2019 року включно.

Визначити розмір застави, із врахуванням положень ч. 5 ст. 182 КПК України, у виді 50 розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 96 050 гривень.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- перебувати цілодобово за адресою: АДРЕСА_1 ;

- з`являтися на виклики слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на рахунок НОМЕР_1, отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача (ГУ ДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО ГУДКСУ): 820172.

Відповідно до положень ч.ч.3 і 8 ст.182, ч.5 ст.194 КПК України обвинуваченому роз`яснити його обов`язки і наслідки їх невиконання, а саме - у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явитися за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, зокрема прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко