Ухвала суду № 81662648, 10.05.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/4988/19

Провадження №1-кс/219/1548/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2019 року слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Медінцева Н.М., за участю секретаря Волохіної Г.С., прокурора - Головіної О.В., слідчого СВ Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області - Горяйнова Р.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Артемівського міськрайонного суду Донецької області клопотання слідчого СВ Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області Горяйнова Р.В., погоджене прокурором Артемівської місцевої прокуратури Донецької області Головіною О.В., по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050150000427 від 21 лютого 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ, Донецької області, громадянина України, який має неповну середню освіту, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше судимий: 1/. 08 липня 2009 року Артемівським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; 2/. 16 січня 2012 року Костянтинівським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяцям позбавлення волі; 3/. 28 січня 2016 року Добропольським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст. 185 ч. 3, 81 ч. 4, 71, 72 ч. 5 КК України до 4 років позбавлення волі, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Вказане клопотання з матеріалами в його обґрунтування надійшло до суду.

Згідно пред`явленої підозри, підозрюваний, 21 лютого 2019 року приблизно о 07 год. 50 хв., більш точного часу слідством не встановлено, з метою вчинення крадіжки з одного з домоволодінь, знаходився по АДРЕСА_9, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вирішив до нього проникнути з метою таємного викрадення майна. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його у свою власність, ОСОБА_1 , діючи умисно та повторно, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає зі сторонніх осіб (перехожих), шляхом вільного доступу, через незачинену калитку проник на територію домоволодіння АДРЕСА_3 , де переконався, що в житловому будинку нікого з мешканців не має, зі стовпа поряд з будинком узяв ключі від вхідної двері вказаного будинку, та ними відчинив навісний замок вхідних дверей та таємно проник до житлового будинку вказаного домоволодіння. Після чого, знаходячись у приміщенні вказаного житлового будинку, пройшов до зальної кімнати, де на тумбі біля телевізору руками узяв цифровий ТВ приймач «World Vision T62M», в корпусі чорного кольору разом з пультом дистанційного управління до нього, вартістю 399 грн. 00 коп. та поклав його собі в карман своєї куртки, в яку був одягнений куртки, тим самим обернувши його у свою власність, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим зник, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 399 грн. 00 коп. Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Крім цього, 14 березня 2019 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_3 , з метою вчинення крадіжки з одного з домоволодінь, прийшов на АДРЕСА_6 , яким користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та вирішив до нього проникнути з метою таємного викрадення майна. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його у свою власність, ОСОБА_1 , діючи умисно та повторно, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає зі сторонніх осіб (перехожих), через забір переліз на територію домоволодіння АДРЕСА_6 , де переконався, що в житловому будинку нікого з мешканців не має, шляхом віджиму пластикового вікна викруткою, яку мав при собі, проник до житлового будинку вказаного домоволодіння, а саме до зальної кімнати, де з тумби руками узяв рідкокристалічний телевізор марки «Sharp» моделі «LC-26LE320E», в корпусі чорно-білого кольору, вартістю 12194 грн. 00 коп., який поклав до сумки, тим самим обернувши його у свою власність, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим зник, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 12194 грн. 00 коп. Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Крім цього, 02 травня 2019 року приблизно о 08 год. 00 хв., більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_3 , з метою вчинення крадіжки з одного з домоволодінь, прийшов на АДРЕСА_7 , де побачив домоволодіння АДРЕСА_8 , яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та вирішив до нього проникнути з метою таємного викрадення майна. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його у свою власність, ОСОБА_1 , діючи умисно та повторно, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає зі сторонніх осіб (перехожих), через забір переліз на територію домоволодіння АДРЕСА_8 , де переконався, що в житловому будинку нікого з мешканців не має, шляхом віджиму пластикового вікна викруткою, яку мав при собі, проник до житлового будинку вказаного домоволодіння, а саме до кухні, де пройшов у спальну кімнату й полиці, розташованої над письмовим столом руками узяв грошові кошти в сумі 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень (номіналами купюр по 500, 200 грн.) тим самим обернувши їх у свою власність, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим зник, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 14000 грн. 00 коп. Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Сторона обвинувачення просила суд вказане клопотання задовольнити за наведених вище підстав.

Підозрюваний не заперечував щодо заявленого клопотання, також зазначив, що з боку сторони обвинувачення на нього не було ніякого фізичного та психологічного впливу.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши надані суду докази, слідчий суддя з урахуванням додержання принципу верховенства права, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними слідчому судді своїх доказів і у доведеності перед слідчим суддею у їх переконливості, принципу поваги до свободи особистості, мету застосування запобіжного заходу, час і місце скоєння злочину, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки прокурор довів слідчому судді обґрунтованість підозри у скоєнні кримінального правопорушення та те, що інші більш м`які міри запобіжного заходу, не можуть відкинути ризики, вказані у статті 177 Кримінального процесуального кодексу (надалі КПК України) України, та забезпечити належну поведінку підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину, який не має соціальних зв`язків, за наступних обставин.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з яким Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 21 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 17 цієї Конвенції говорить про те, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до статті 7 Загальної декларації прав людини всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Всі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.

Статтею 8 цієї Декларації передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України, основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.

Відповідно до статей 8, 9, 12 КПК України кримінальне провадження повинно здійснюватися з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави і цей принцип у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду відповідно до якої той, хто без законних підстав позбавлений свободи має бути негайно звільнений.

Аналізуючи вищенаведене, той факт, що в матеріалах наданих до клопотання достатньо підстав, які підтверджують те, що до ОСОБА_1 слід застосувати винятковий запобіжний захід, а саме тримання під вартою, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, також з урахуванням діючого законодавства України, з додержанням принципу верховенства права, та з урахуванням практики Європейського суду по справі «Подвезько проти України», слідчий суддя приходить до висновку, що інший більш м`який запобіжний захід, окрім належної застави не можуть відкинути ризики вказані у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України та забезпечити належну поведінку підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину, який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за такі ж самі злочини, та ці судимості в установленому законом порядку не зняті і не погашені, замість становлення на шлях виправлення, він знову вчинив ще злочини проти власності громадян України, і тому слідчий суддя приймає до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_1 для запобігання вищевказаним ризикам об`єктивно необхідним є обрання щодо нього запобіжного заходу - тримання під вартою як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років за наведених вище підстав.

Також виконуючи обов`язки відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи вимоги ст. 178 КПК України, та вищенаведене, враховуючи вимоги статей 182, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя вважає за обов`язок визначити розмір застави у вигляді тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30*1921=57630), що становить 57630 (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень, при внесенні якої підозрюваного, що перебуває під вартою, належить відповідно до статті 202 частини 4 КПК України звільнити з під варти і повідомити вказаних у статті осіб, з роз`ясненням умов дії запобіжного заходу у вигляді застави, згідно КПК України.

Оскільки при обговорені обрання запобіжного заходу у вигляді застави прокурор довів суду наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, то суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного з моменту настання дії застави зобов`язання: 1) Прибувати за кожною вимогою до суду та органів слідства; 2) Не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу прокурора або суду; 3) Повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) Здати на зберігання до відповідного органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області Горяйнова Р.В., погоджене прокурором Артемівської місцевої прокуратури Донецької області Головіною О.В., по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050150000427 від 21 лютого 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - задовольнити.

Обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ, Донецької області, громадянина України, у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, строком на 60 (шістдесят) днів з 10 травня 2019 року до 08 липня 2019 року включно.

У разі внесення визначеної судом застави на розрахунковий рахунок 37311047011792, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача - Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26288796, у розмірі 57630 (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень, начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України виконати вимоги ч. 4 ст. 202 КПК України і у разі відсутності іншого судового рішення, яке набрало законної сили, і прямо передбачає тримання підозрюваного під вартою - звільнити ОСОБА_1 з під варти, роз`яснивши письмово усі дії застави відповідно до КПК України, повідомити вказаних в статті осіб. Контроль покласти на прокурора.

Строк дії застави визначити до двох місяців з часу настання її дії.

Виконання ухвали в частині прийняття на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну та контроль покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду прокурором, підозрюваним, захисником.

Слідчий суддя Н.М.Медінцева