Рішення № 81661694, 06.05.2019, Бершадський районний суд Вінницької області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 132/3570/17

Провадження № 2/126/139/2019

"06" травня 2019 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В.І.

із секретарем Притуляк І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" до ОСОБА_1 про відшкодування коштів в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПрАТ УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування коштів в порядку регресу з тих підстав, що як стверджує 26.09.2016 року між ПрАТ УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" та ОСОБА_1 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом № АК764178 забезпечений транспортний засіб ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 . В період дії вищезазначеного полісу страхування, а саме 29.09.2016 року в м. Бершадь Вінницької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 Зіткнення відбулося в результаті порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху України. Зазначена обставина підтверджується довідкою ДАІ та постановою суду. Крім того, згідно постанови суду, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Автомобіль ОСОБА_3 П. Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП був застрахований у ПрАТ "АСК Інго Україна" згідно договору страхування КАСКО № 510513433.15 від 26.11.2015 року, за яким ПрАТ "АСК Інго Україна" виплатило своєму страхувальнику страхове відшкодування. Оскільки цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП була застрахована у ПрАТ УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", ПрАТ "АСК "Інго Україна" направила претензію щодо виплати страхового відшкодування. Відповідно до висновку № 626Е-10/16 від 30.10.2016 року ПП ЕНДЦ "Експертиза" матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_2 складає 111538,92 грн. ПрАТ УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" визнали випадок страховим та здійснили виплату страхового відшкодування з врахуванням ліміту відповідальності 100000 грн. за вирахуванням франшизи 1000 грн. в розмірі 99000 грн. на користь ПрАТ "СК "Інго Україна", що підтверджується відповідним платіжним дорученням № ЗР021549 від 07.04.2017 року, страховим актом та розрахунком суми страхового відшкодування. Відповідно до ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Оскільки відповідач на момент вчинення ДТП перебував в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується постановою суду, до позивача перейшло право вимоги коштів у сумі 99000 грн. 26.07.2017 року відповідачеві було направлено претензію щодо добровільної сплати коштів в порядку регресу. Станом на момент подання позову кошти на рахунок позивача не надходили. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 99000 грн. та 1600 грн. зі сплати судового збору.

Представник позивача ПрАТ УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" Клочкова Н.Ф. в судове засідання не з`явилась, надала заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутність, позов підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин, не подав відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.

Вирішуючи спір, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно постанови Бершадського районного суду Вінницької області від 01.11.2016 року, 29.09.2016 року о 13 год. 10 хв. в м. Бершадь по вул. Ю.Коваленка ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ-2107 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, при виконанні маневру обгону не переконався, що це буде безпечним та здійснив зіткнення з транспортним засобом Тойота Ленд Крузер Прадо д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння водій відмовився в Бершадській ОЛІЛ. Зазначеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 10200 грн. штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, суд вважає, що вина відповідача ОСОБА_1 у вчиненні ДТП доведена належним чином.

На момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів була застрахована.

26.09.2016 року між ПрАТ УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" та ОСОБА_1 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом № АК764178, забезпечений транспортний засіб ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 .

Автомобіль потерпілого ОСОБА_2 . Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП був застрахований у ПрАТ "АСК Інго Україна" згідно договору страхування КАСКО № 510513433.15 від 26.11.2015 року, за яким ПрАТ "АСК Інго Україна" виплатило своєму страхувальнику страхове відшкодування.

Оскільки цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП була застрахована у ПрАТ УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", ПрАТ "АСК "Інго Україна" направила претензію щодо виплати страхового відшкодування.

Відповідно до висновку № 626Е-10/16 від 30.10.2016 року ПП ЕНДЦ "Експертиза" матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_2 складає 111538,92 грн.

ПрАТ УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" визнали випадок страховим та здійснили виплату страхового відшкодування з врахуванням ліміту відповідальності 100000 грн. за вирахуванням франшизи 1000 грн. в розмірі 99000 грн. на користь ПрАТ "СК "Інго Україна", що підтверджується відповідним платіжним дорученням № ЗР021549 від 07.04.2017 року, страховим актом та розрахунком суми страхового відшкодування.

Оскільки відповідач на момент вчинення ДТП перебував в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується постановою суду, до позивача перейшло право вимоги коштів у сумі 99000 грн.

26.07.2017 року відповідачеві було направлено претензію щодо добровільної сплати коштів в порядку регресу.

Станом на момент подання позову кошти на рахунок позивача не надходили.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ч. 1 ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. У даному випадку таким актом є Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

За змістом ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За приписами ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з положеннями ст. 1166 ЦК України шкода,завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За правилами ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п.38.1.1(а) ст.38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 27 Закону України "Про страхування" передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 3 ст.12, ст.ст.76-81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування у цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові і електронні докази, висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, аналіз перевірених і оцінених судом доказів переконують суд, що позивачем доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем його прав, оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , який керував забезпеченим транспортним засобом, будучи в стані алкогольного сп`яніння, винен у ДТП, під час якої було пошкоджено автомобіль Toyota Land Cruiser д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого останньому було заподіяно матеріальну шкоду. При цьому відповідач добровільно завдану шкоду не відшкодував, страхове відшкодування провів позивач, у якого виникло право зворотної вимоги до відповідача, а відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом повного задоволення позовних вимог.

Такий висновок суду ґрунтується не лише на законодавстві України, а й на практиці Європейського Суду з прав людини, викладеній, зокрема, у рішенні в справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), де ЄСПЛ вказав, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого та документально підтвердженого судового збору.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1600 грн, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на корить позивача ПрАТ УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп".

На підставі ст.ст. 22, 29, 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів",ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 11, ст.ст. 979, 993, 1166, 1188, 1191 ЦК України, керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 19, 76-82, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265, ч.4 ст.268, ст.ст. 273, 274-279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" до ОСОБА_1 про відшкодування коштів в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 99000 (дев`яносто дев`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В. І. Гуцол