Рішення № 81661257, 06.05.2019, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/878/19

Провадження № 2-а/539/19/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді Іващенка Ю.А.,

при секретарі Карпенко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни Полтавської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Хитушка Руслана Романовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Хитушка Руслана Романовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В позові вказав, що 24.02.2019 року о 14 год. 00 хв., керуючи автомобілем ВАЗ 2103 номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись на автодорозі «Київ-Харків-Довжанський» М03, був зупинений відповідачем, який звинуватив його у керуванні транспортним засобом, який був не перереєстрований протягом 10 діб з моменту встановлення ГБО, чим він порушив п.п. 2.9в ПДР України.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №492799 від 24.02.2019 року винесеною інспектором, на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. за адміністративне правопорушення передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.

З винесеною відповідачем постановою не погоджується, вважає її необґрунтованою та незаконною, такою що підлягає скасуванню.

П.2.9В ПДР передбачено відповідальність за керування транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака, що не відповідає змісту оскаржуваної постанови. Такого порушення ПДР він не здійснював. Обов`язок здійснити перереєстрацію транспортного засобу протягом 10 діб з моменту переобладнання, передбачена п. 30.1 ПДР і покладена на власника транспортного засобу.

Транспортний засіб ВАЗ 2103, яким він керував належить іншій особі - ОСОБА_2 .

Відповідачем не надано жодних доказів того, що ГБО було встановлено на вказаний транспортний засіб більш ніж 10 діб до моменту притягнення до адміністративної відповідальності.

Спірна постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідачем була винесена відразу ж безпосередньо на місці, тобто, з порушенням порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, що призвело до порушення його прав, передбачених статтею 268 КУпАП, зокрема, користуватися кваліфікованою юридичною допомогою при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а тому така постанова є протиправною та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Доказів щодо порушення ним п. 2.9в ПДР, передбачених ст. 251 КУпАП, відповідачем не надано.

Позивач вважає, що за таких обставин в його діях відсутні ознаки порушення правил дорожнього руху.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням клопотання від 06.05.2019 року, позивач прохав суд скасувати постанову інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Хитушка Руслана Романовича серії НК №492799 від 24.02.2019 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 6 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в сумі 170 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 6 ст. 121 КУпАП, стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 не з`явились, ОСОБА_3 надіслав до суду клопотання з проханням розглядати справу за їх відсутності, позов підтримують, прохають його задовольнити.

Відповідач інспектор роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Хитушко Р.Р. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду 28.03.2019 року надійшов відзив інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Хитушко Р.Р. згідно якого позовні вимоги він не визнав, прохав суд відмовити позивачу в їх задоволенні, оскільки постанову про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 складено ним за порушення ним Правил дорожнього руху, і до адміністративної відповідальності він був притягнутий правомірно.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що постановою інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Хитушка Р.Р. серії НК №492799 від 24.02.2019 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КпАП України у виді штрафу в розмірі 170 грн. за те, що 24.02.2019 року о 14 год. 00 хв. на 208 км. автодороги «Київ-Харків-Довжанський» керував автомобілем ВАЗ 2103 номерний знак НОМЕР_1 , який був не перереєстрований протягом 10 діб з моменту встановлення ГБО, чим порушив п. 2.9в ПДР України (а.с. 8).

Частина 6 ст. 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Згідно п. 2.9в ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно матеріалів справи позивач ОСОБА_1 зазначав, що він не порушував ПДР. 24.02.2019 о 14.00 год. він дійсно керував автомобілем ВАЗ д/н/з НОМЕР_1 на а/д Київ-Харків-Довжанський, був зупинений інспектором УПП, який склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення про те, що він нібито керував автомобілем ВАЗ, який був не перереєстрований протягом 10 діб з моменту встановлення ГБО (газобалонне обладнання). Дійсно, в багажнику автомобіля перебував балон з газом, який не був підключений до автомобіля та використовувався ним для побутових потреб.

Відповідно до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

До відзиву відповідачем доданий відеозапис, однак з даного відеозапису не можливо встановити, що на автомобілі ВАЗ 2103 д/н/з НОМЕР_1 , яким керував позивач, встановлено ГБО та даний автомобіль працює від газу.

Відповідачем суду не надано жодних доказів того, що позивач порушив п. 2.9в ПДР та допустив адміністративне правопорушення за обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вказані вище обставини та відсутність належних доказів на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, свідчать про недоведеність відповідачем наявності в діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 2.9в ПДР України, що у свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 КУпАП за яке позивача було піддано адміністративному стягненню.

Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що постанову інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Хитушка Р.Р. серії НК №492799 від 24.02.2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 6 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в сумі 170 грн. слід скасувати та закрити провадження у справі.

Відповідно до квитанцій б/н від 29.02.2019 року, акту виконаних робіт та розрахунку суми гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану із справою позивачем було сплачено 5000,00 грн. за надання професійної правничої допомоги.

06.05.2019 р. представником позивача до суду подано клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн..

Вирішуючи питання щодо співмірності відшкодування на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн., суд виходить з того, що відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (п. 1 ч. 3, ч. 4 ст. 134 КАС України).

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

Предметом позову в цій справі є оскарження постанови серії НК №492799 від 24.02.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу 170 гривень, тобто, ця справа є справою незначної складності.

Із врахуванням вищевикладених обставин, оскільки розмір витрат на правничу допомогу не співмірний зі складністю справи, суд вважає, що слід стягнути на користь позивача судові витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 гривень.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 229, 243-246, 250, 286 КАС України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 / до інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Хитушка Руслана Романовича /місце знаходження м. Полтава, вул. Європейська, 164/ про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Скасувати постанову інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Хитушка Руслана Романовича серії НК №492799 від 24.02.2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 6 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в сумі 170 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Європейська, буд. 164, м. Полтава, 36008) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 (тисяча) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5) Перехідних положень КАС України.

Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення 11.05.2019 року.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Ю.А. Іващенко