
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/884/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та визнання неправомірними наказів, -
В С Т А Н О В И В:
В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) просить суд:
- визнати висновок за результатами службового розслідування від 17.07.2018 року, таким що не відповідає дійсним обставинам справи;
- визнати наказ т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції НП України О.Г.Білошицького № 1038 від 31.07.2018 року про притягнення до дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби неправомірним;
- визнати наказ начальника Департаменту патрульної поліції НП України Жукова Є.О. № 761 о/о (в частині ОСОБА_1) від 08.08.2018 року про звільнення останнього зі служби неправомірним;
- зобов`язати начальника Департаменту патрульної поліції НП України Жукова Є.О. поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді інспектора роти № 1 батальйону УПП в Чернівецької області;
- зобов`язати начальника Департаменту патрульної поліції НП України Є.О.Жукова виплатити позивачу грошове та речове забезпечення за встановленими нормами за весь час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його протиправно звільнено з роботи за результатами службового розслідування, оскільки таке дисциплінарне стягнення не відповідає фактичним обставинам справи, не враховано попередньої бездоганної поведінки позивача на службі.
У ході судового розгляду справи позивач надав пояснення та зазначив, що проходив службу в Управління патрульної поліції в м. Чернівцях Департаменту патрульної поліції в посаді інспектора роти № 1 батальйону УПП у м. Чернівці. Відповідно до наказу керівництва, його лейтенанта поліції ОСОБА_1 було відряджено до Національної академії внутрішніх справ Прикарпатський факультет м. Івано-Франківськ на період із 02 по 13 липня 2018 року для підвищення кваліфікації. У своєму розпорядженні, користуванні мав легковий автомобіль NISSAN ALMERA д.р.н.з НОМЕР_1 . 04 липня 2018 року в нічний час знаходився в одному з нічних клубів м. Івано-Франківська де відпочивав. Знаходячись в нічному бар-ресторані, під час відпочинку вживав слабоалкогольні напої. Приблизно о 05 годині ночі вирішив поїхати до свого місце проживання на своєму автомобілі, при цьому взяв незнайомого йому чоловіка. Проїхавши незначну відстань зупинив автомобіль і вийшов з автомобіля, знаходився на тротуарі. В цей же час приїхали працівники поліції Івано-Франківської області на службовому автомобілі. Екіпаж поліції зупинився за його ж автомобілем. Працівники поліції представились попросили надати для перевірки документи. На вимогу працівників поліції він Демидюк також представився, при цьому зазначив, що він є працівник УПП поліції Чернівецької області, однак документів на транспортний засіб, посвідчення особи при собі не мав, для перевірки не надав. Документи не надав оскільки забув у приміщенні нічного бару-ресторану де відпочивав. У цей час, невідомий йому водій вийшов із-за керма його автомобіля, пішов у невідомому йому напрямку. Крім того, позивач зазначає, що не керував транспортним засобом у момент зупинки автомобіля представниками НП України, а знаходився на пасажирському сидінні. З урахуванням зазначених обставин, просив задовольнити позовні вимоги
05.11.2018 року до суду надійшов відзив відповідача - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. З урахуванням позиції викладеної у відзиві та наданих поясненнях відповідач зазначив, що службове розслідування призначено та проведено на підставі доповідної записки про те, що стосовно ОСОБА_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення. Згідно Наказу від 04.07.2018 року № 3009, відповідно до Інструкції МВС України №230 від 12.03.2013 року, яка зареєстрована в Міністерстві Юстиції України 02.04.2013 року за №541/23073 було проведено службове розслідування. З урахуванням обставин щодо встановлених порушень, які знайшли своє відображення в матеріалах службового розслідування, зокрема у Висновку службового розслідування від 31.07.2018 року Департаментом патрульної поліції було видано Наказ від 31.07.2018 року №1038 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 . У зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення начальником Департаменту патрульної поліції було видано Наказ від 08.08.2018 року № 761 о/с про звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції. Відповідач вважає, що звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 . зі служби в поліції проведено у відповідності до норм чинного законодавства, з урахуванням тяжкості проступку, а спірні накази винесені в межах компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства. З урахуванням зазначених обставин, просив відмовити у задоволенні позову. (т. 1 а. с. 131-135, 84-85, 93-99, 109-111, т. 2 а. с. 59-68, 82, 95).
З урахуванням заявлених вимог та заперечень, пояснень представників сторін, судом з метою з`ясування обставин справи було зобов`язано сторони надати письмові докази на підтвердження, або спростування позовних вимог, заперечень.
Оскільки сторонами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, заперечення не було надано належні письмові докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд неодноразово відповідно до вимог ч.4 ст. 9 КАС України зобов`язував сторони ухвалою суду надати суду письмові докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, у зв`язку з чим розгляд справи відкладався, оголошувалась перерва.
Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, наданих письмових пояснень, просив суд задовольнити позовні вимоги, розглядати у порядку письмового провадження.
Представник відповідача заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи неповну вищу освіту з 26.01.2012 року по 23.02.2017 року проходив службу в органах внутрішніх справ УМВС України Чернівецької області, Головному Управлінні Національної поліції в Чернівецькій області, а з 27.03.2016 року по 10.08.2018 року в Управлінні патрульної поліції м. Чернівці Департаменту патрульної поліції на посаді інспектор роти № 1 батальйону УПП у м. Чернівці ДПП.
27.03.2016 року ОСОБА_1 прийняв присягу, із змісту якої видно, що я ОСОБА_1 усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки. (т. 1 а. с. 225).
Так, лейтенант поліції ОСОБА_1 , з 27.03.2016 року по 10.08.2018 року проходив службу в Управлінні патрульної поліції м. Чернівці Департаменту патрульної поліції на посаді інспектор роти № 1 батальйону УПП у м. Чернівці ДПП.(т. 1 а. с. 179).
27.06.2018 року наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 2927 «Про відрядження працівників департаменту патрульної поліції у зв`язку з проходженням курсів підвищення кваліфікації» відряджено до Прикарпатського факультету (м. Івано-Франківськ) Національної академії внутрішніх справ на період з 02 по 13 липня 2018 року поліцейських підпорядкованого підрозділу, зокрема лейтенанта поліції ОСОБА_1, інспектора роти № 1 батальйону. (т. 2 а. с. 95).
04.07.2018 року поліцейським роти № 3 ГУ ПП в Івано-Франківській області рядовим поліції ОСОБА_8 складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 231171 про те, що громадянин ОСОБА_1 04.07.2018 року о 05 год. 00 хвилин в місті Івано-Франківськ, по вулиці Івасюка. В протоколі зазначено, що керував автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обставинам. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Свідки: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 Від підпису та отримання копії протоколу ОСОБА_1 відмовився. (т. 2 а. с. 176).
04.07.2018 року інспектором роти № 1 УПП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції ОСОБА_7 складено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БР № 001461, про те, що громадянин ОСОБА_1 04.07.2018 року о 05 год. 00 хвилин в місті Івано-Франківськ, по вулиці Івасюка, керував автомобілем на вимогу поліцейського не пред`явив посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив вимоги п. 2.1. Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП. Прийнято рішення: застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. Від підпису та отримання копії постанови ОСОБА_1 відмовився. (т. 2 а. с. 176, т. 3 а. с. 19-24).
04.07.2018 року т.в.о. заступника начальника управління-начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП старший лейтенант поліції Р.В. Рубан, звернувся із доповідною запискою до начальника департаменту патрульної поліції підполковника поліції Жукова Є.О. щодо призначення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що 04.07.2018 року відносно інспектора роти № 1 батальйону УПП в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, (т. 1 а. с. 52).
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 04.07.2018 року № 3009 призначено службове розслідування для встановлення причин та обставин скоєння адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП інспектором роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 55, т. 2 а. с. 59).
За наслідками службового розслідування складено висновок, який затверджено 31 липня 2018 року З урахуванням службового розслідування, комісією встановлено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, такими, що підтвердились. (т.1 а. с. 93-99).
Із змісту висновку службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1, що мало місце 04.07.2018 року видно, що 04.07.2018 року відносно інспектора роти №1 батальйону УПП поліції ОСОБА_1, який перебував у відрядженні у зв`язку з проходженням курсів підвищення кваліфікації Прикарпатському факультеті Національної академії внутрішніх справ, складено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у серія БР №001461 за частиною 1 статті 126 КУпАП, у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 вимог п. 2.1. ПДР, затверджених ПКМ України від10.10.2001 року № 1306 про те, що громадянин ОСОБА_1 04.07.2018 року о 05 год. 00 хвилин в місті Івано-Франківськ, по вулиці Івасюка, керував автомобілем NISSAN ALMERA, номерний знак НОМЕР_2 , без посвідчення водія.
Крім того, 04.07.2018 року близько 05 годин 50 хвилин у місті Івано-Франківську по вулиці Івасюка відносно інспектора роти №1 батальйону УПП поліції ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 231171 про те, що останній 04.07.2018 року близько 05 годин 00 хвилин у місті Івано-Франківську по вулиці Івасюка керував автомобілем NISSAN ALMERA, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 КУпАП.
За наслідками службового розслідування, комісією відповідно до вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Закону України "Про Національну поліцію" встановлено факт порушення службової дисципліни інспектором роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1
З урахуванням встановлених обставин під час службового розслідування комісією запропоновано, зокрема, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у порушенні вимог пунктів 2.1, 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 № 1306, пунктів 1, 4, 11 частини 1 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Присяги працівника поліції, пунктів 3,4 розділу IV «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 та вимог статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», на підставі пункту 8 частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, інспектора роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити з органів внутрішніх справ. (т. 1 а. с. 93-99).
31.07.2018 року наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» № 1038 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у порушенні вимог пунктів 2.1, 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 №1306, пунктів 1, 4, 11 частини 1 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Присяги працівника поліції, пунктів 3,4 розділу IV «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 та вимог статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», на підставі пункту 8 частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, інспектора роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції. (т. 1 а. с. 15-16, 53-54, 109-111, т. 2 а. с. 60-61).
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 08.08.2018 року № 761 о/с звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1, інспектора роти № 1 батальйону, з 10.08.2018 року. Підстава: наказ Департаменту патрульної поліції від 31.07.2018 року №1038. (т. 1 а. с. 13, 34, т. 2 а. с. 82 ).
26.09.2018 року Постановою Івано-Франківського міського суду у справі №344/10088/18 (провадження № 3/344/3572/18) провадження в справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. (т.2 а. с. 200-201).
Із змісту письмових пояснень заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Чернівецькій області департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта Рубана Руслана Валерійовича судом встановлено, що на підставі наказу Департаменту патрульної поліції «Про призначення та проведення службового розслідування» від 04.07.2018 року № 3009 у складі уповноваженої комісії брав участь у проведенні службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1, що мало місце 04.07.2018 року.
Таким чином, в ході службового розслідування встановлено, що інспектором рот № 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, що виразився у порушенні вимог пунктів 2.1., 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 № 1306, пунктів 1, 4, 11 частини 1 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Присяги працівника поліції, пунктів 3,4 розділу IV «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 та вимог статті 38 Закону України «Про запобігання корупції».
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 свою провину у вчиненні дисциплінарного проступку не визнав, крім того враховуючи те, що вказаний співробітник вже був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження та характеризується посередньо, керуючись п. 10 ст. 14 Дисциплінарного статут органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», комісією прийнято рішення застосувати до останнього суворіші заходи, а саме звільнення з органів поліції. (т.1 а. с. 112-113).
Із змісту письмових пояснень начальника управління патрульної поліції в Чернівецькій області департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта Шкроб Артура Олександровича судом встановлено, що на підставі наказу Департаменту патрульної поліції «Про призначення та проведення службового розслідування» від 04.07.2018 року № 3009 у складі уповноваженої комісії брав участь у проведенні службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1, що мало місце 04.07.2018 року.
Таким чином, в ході службового розслідування встановлено, що інспектором рот № 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, що виразився у порушенні вимог пунктів 2.1., 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 № 1306, пунктів 1, 4, 11 частини 1 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Присяги працівника поліції, пунктів 3,4 розділу IV «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 та вимог статті 38 Закону України «Про запобігання корупції».
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 свою провину у вчиненні дисциплінарного проступку не визнав, крім того враховуючи те, що вказаний співробітник вже був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження та характеризується посередньо, керуючись п. 10 ст. 14 Дисциплінарного статут органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», комісією прийнято рішення застосувати до останнього суворіші заходи, а саме звільнення з органів поліції. (т.1а. с. 116-117).
З урахуванням встановлених обставин, суд вважає за необхідне зазначити, що обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів регламентовані Правилами Дорожнього руху України, які Затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.010.2001 року, введені в дію з 01 січня 2002 року з наступними змінами та доповненнями.
Пунктом 2.4 ПДР України передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Підпунктом «а», «б» пункту 2.1 ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).
Пунктом 2.5 ПДР визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.6 ПДР передбачено, що за рішенням поліцейського за наявності відповідних підстав водій зобов`язаний пройти позачерговий медичний огляд з метою визначення здатності безпечно керувати транспортним засобом.
Підпунктом "а" п. 2.9 ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З урахуванням наданих позивачем, відповідачем суду пояснень, заперечень у ході судового розгляду справи, судом допитано як свідків зокрема: командир роти ОСОБА_7 , поліцейський ОСОБА_8 , командир роти ОСОБА_13, громадянина ОСОБА_9 , старший інспектор ОСОБА_14, інспектор відділу моніторингу та АЗ ОСОБА_10
Будучи допитаним у судовому засіданні, як свідок ОСОБА_7 із наданням для огляду Постанови серії БР № 001461 від 04.07.2018 року пояснив, що проходить службу старшим лейтенантом поліції Управління патрульної поліції у місті Івано-Франківську. Водночас, свідок ОСОБА_7 ознайомившись із вказаною постановою показав, що відповідно до Дислокації сил та засобів роти № 3 Управління патрульної поліції у Івано-Франківській області у період 20:00 год. 03.07.2018 року до 08:00 год.04.07.2018 року у складі екіпажу з рядовим поліції ОСОБА_8 на службовому автомобілі здійснювали безперервне патрулювання території обслуговування з метою забезпечення безпеки і порядку, контроль за дотриманням правил дорожнього руху, за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі відповідно до покладених обов`язків та інших заходів, згідно посадової інструкції.
04 липня 2018 року біля 05 годин рухаючись на службовому автомобілі в м. Івано-Франківськ по вул. Івасюка світовими сигналами зупинили автомобілем NISSAN ALMERA, номерний знак НОМЕР_2 . Із за керма автомобіля вийшов водій, який представився, що він є працівником УПП в Чернівецькій області ОСОБА_1 Будь-яких документів, які б посвідчували особу, давали право на керування та підтверджували належність транспортного засобу, не представив. З цією метою було викликано інший екіпаж поліції, зокрема командира роти № 3 лейтенанта ОСОБА_12 Встановленими засобами провели перевірки на предмет встановлення особи ОСОБА_1 , що знайшло своє підтвердження про те, що саме ОСОБА_1 , проходить службу інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції, лейтенант поліції. У спілкуванні було встановлено, що від ОСОБА_1 було чути запах алкоголю, тобто знаходився у стані алкогольного сп`яніння. Було запропоновано пройти обстеження, однак останній відмовився, оскільки вважав, що випив слабоалкогольний напій, що не відноситься до алкогольного напою.
У зв`язку з відмовою ОСОБА_1 пройти обстеження, поліцейським ОСОБА_8 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №231171, про те, що громадянин ОСОБА_1 04.07.2018 року о 05 год. 00 хв. в місті Івано-Франківськ, по вулиці Івасюка, керував автомобілем NISSAN ALMERA, номерний знак НОМЕР_2 із ознаками алкогольного сп`яніння, що є порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол складено у присутності двох свідків, від підпису та отримання копії протоколу, ОСОБА_1 , відмовився.
Крім того, свідок - лейтенант поліції ОСОБА_7 показав, що ним складено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серія БР № 001461 від 04 липня 2018 року, про те, що громадянин ОСОБА_1 04.07.2018 року о 05 год. 00 хвилин в місті Івано-Франківськ, по вулиці Івасюка, керував автомобілем NISSAN ALMERA, номерний знак НОМЕР_2 , на вимогу поліцейського не пред`явив посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив вимоги п. 2.1 Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП. До ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. Від підпису та отримання копії постанови ОСОБА_1 , відмовився.
На запитання суду, хто вийшов із - за керма автомобіля, свідок ОСОБА_7 , показав, що при зупинці автомобіля NISSAN ALMERA, номерний знак НОМЕР_2 , із-за керма автомобіля вийшов ОСОБА_1 , будь яких інших сторонніх осіб із вказаного автомобіля, не виходило. (т. 2 а. с. 176, 219, 246, 248. т. 3 а. с. 19-24, 31-33).
Будучи допитаним у судовому засіданні, як свідок ОСОБА_8 із наданням для огляду протоколу серії БД № 231171 від 04.07.2018 року пояснив, що проходить службу рядовим поліції Управління патрульної поліції у місті Івано-Франківську. Водночас, свідок ОСОБА_8 ознайомившись із вказаним протоколом показав, що відповідно до Дислокації сил та засобів роти № 3 Управління патрульної поліції у Івано-Франківській області у період 20:00 год. 03.07.2018 року до 08:00 год.04.07.2018 року у складі екіпажу з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 на службовому автомобілі здійснювали безперервне патрулювання території обслуговування з метою забезпечення безпеки і порядку, контроль за дотриманням правил дорожнього руху, за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі відповідно до покладених обов`язків, та інших заходів, згідно посадової інструкції.
04 липня 2018 року біля 05 годин рухаючись на службовому автомобілі в м. Івано-Франківськ по вул. Івасюка світовими сигналами зупинили автомобілем NISSAN ALMERA, номерний знак НОМЕР_2 . Із-за керма автомобіля вийшов водій, який представився, що він є працівником УПП в Чернівецькій області ОСОБА_1 Будь-яких документів, які б посвідчували особу, давали право на керування та підтверджували належність транспортного засобу, не представив. З цією метою було викликано інший екіпаж поліції, зокрема командира роти № 3 лейтенанта ОСОБА_12 Встановленими засобами провели перевірки на встановлення особи ОСОБА_1 , що знайшло своє підтвердження, про те, що саме ОСОБА_1 , проходить службу інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції, лейтенант поліції. У спілкуванні було встановлено, що від ОСОБА_1 було чути запах алкоголю, тобто знаходився у стані алкогольного сп`яніння. Було запропоновано пройти обстеження. Однак, ОСОБА_1 відмовився, оскільки вважав, що випив слабоалкогольний напій, що не відноситься до алкогольного напою.
У зв`язку з відмовою ОСОБА_1 , пройти обстеження ним ОСОБА_8 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 231171 про те, що громадянин ОСОБА_1 04.07.2018 року о 05 год. 00 хв. в місті Івано-Франківськ, по вулиці Івасюка, керував автомобілем із ознаками алкогольного сп`яніння, що є порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол складено у присутності двох свідків, від підпису та отримання копії протоколу, відмовився.
Водночас, лейтенантом поліції ОСОБА_7 було складено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, про те, що громадянин ОСОБА_1 04.07.2018 року о 05 год. 00 хвилин в місті Івано-Франківськ, по вулиці Івасюка керував автомобілем без посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб NISSAN ALMERA, номерний знак НОМЕР_2 . (т. 2 а. с. 176, т. 3 а. с. 19-24).
На запитання суду, хто вийшов із-за керма автомобіля, свідок ОСОБА_8 , показав, що при зупинці автомобіля NISSAN ALMERA, номерний знак НОМЕР_2 , із-за керма автомобіля вийшов ОСОБА_1 , будь яких інших сторонніх осіб із вказаного автомобіля, не виходило. (т. 2 а. с. 176, 219, 248, 246).
Будучи допитаним у судовому засіданні, як свідок ОСОБА_12 пояснила, що проходить службу лейтенантом командиром роти № 3 батальйону поліції Управління патрульної поліції у місті Івано-Франківську. Водночас, свідок ОСОБА_12 показала, що відповідно до Дислокації сил та засобів роти № 3 Управління патрульної поліції у Івано-Франківській області у період із 20:00 год. 03.07.2018 року до 08:00 год.04.07.2018 року у складі екіпажу на службовому автомобілі здійснювали патрулювання території обслуговування з метою забезпечення безпеки і порядку, контроль за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки, за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулицях м. Івано-Франківська. У цей же період часу згідно карти дислокації в складі екіпажу несли службу лейтенант поліції ОСОБА_7, з рядовим поліції ОСОБА_8, які на службовому автомобілі здійснювали також патрулювання території вулиць м. Івано-Франківськ.
04 липня 2018 року біля 05 год. прибула на виклик екіпажу лейтенанта поліції ОСОБА_7, та ОСОБА_8 на вул. Івасюка м. Івано - Франківськ . Прибувши на вул.. Івасюка, побачила, що екіпаж поліції спілкувався з ОСОБА_1 . Будь-яких документів, які б посвідчували особу, давали право на керування та підтверджували належність транспортного засобу, ОСОБА_1 , не надав. З урахуванням вжиття заходів перевірки на предмет встановлення особи ОСОБА_1 , що знайшло своє підтвердження про те, що саме ОСОБА_1 , проходить службу інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції, лейтенант поліції. Під час спілкування з ОСОБА_1 від нього - ОСОБА_1 було чути запах алкоголю, який не заперечував, однак заперечував, що керував транспортним засобом.
У зв`язку з відмовою ОСОБА_1 пройти обстеження, поліцейським ОСОБА_8 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №231171, про те, що громадянин ОСОБА_1 04.07.2018 року о 05 год. 00 хв. в місті Івано-Франківськ, по вулиці Івасюка, керував автомобілем NISSAN ALMERA, номерний знак НОМЕР_2 із ознаками алкогольного сп`яніння, що є порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, свідок - лейтенант поліції ОСОБА_12 показала, що лейтенантом поліції ОСОБА_7 складено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія БР № 001461 від 04 липня 2018 року, про те, що громадянин ОСОБА_1 04.07.2018 року о 05 год. 00 хвилин в місті Івано-Франківськ, по вулиці Івасюка, керував автомобілем NISSAN ALMERA, номерний знак НОМЕР_2 , на вимогу поліцейського не пред`явив посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив вимоги п. 2.1 Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП. (т. 2 а. с. 176, 219, 246, 248. т. 3 а. с. 19-24, 31-33).
Будучи допитаним у судовому засіданні, як свідок старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант ОСОБА_9 . зіслівся на пояснення, які підтвердив та пояснив, що на підставці наказу департаменту патрульної поліції «Про призначення та проведення службового розслідування» від 07.07.2018 року №3009 у складі уповноваженої комісії брав участь у проведені службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецької області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Демедюка Вадимом В`ячеславовичем, що мало місце 07.07.2018 року.
ОСОБА_1 було неодноразово повідомлено ним про проведення відносного нього службового розслідування за його мобільним номером телефону, та зокрема шляхом направленням останньому фотокопії наказу ДПП «Про призначення та проведення службового розслідування» від 04.07.2018 року № 3009 за допомогою мобільного додатку «Telegram».
У зв`язку неявкою ОСОБА_1 для надання пояснень, розцінивши його неявку як відмову від надання цих пояснень, ним у присутності інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Чернівецькій області департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Бобештян О.М. та інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Непийводи М.А. складено акт про відмову надати пояснення ОСОБА_1
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 свою провину у вчиненні дисциплінарного проступку не визнав, крім того враховуючи те, що вказаний співробітник вже був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження та характеризується посередньо, керуючись п. 10 ст. 14 Дисциплінарного статут органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», комісією прийнято рішення застосувати до останнього суворіші заходи, а саме звільнення з органів поліції. (т. 1а. с. 114-115).
Будучи допитаним у судовому засіданні, як свідок інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 пояснила, що зі слів ОСОБА_9 їй стало відомо, ОСОБА_1 було неодноразово повідомлено ним про проведення відносного нього службового розслідування за його мобільним номером телефону, та зокрема шляхом направленням останньому фотокопії наказу ДПП «Про призначення та проведення службового розслідування» від 04.07.2018 року № 3009 за допомогою мобільного додатку «Telegram».
У зв`язку неявкою ОСОБА_1 для надання пояснень, розцінивши його неявку як відмову від надання цих пояснень, у присутності старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант Дудкевич Д. Е. та інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Непийводи М.А. складено акт про відмову надати пояснення ОСОБА_1 , який вона підписала.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 2 липня 2015 року (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 3 вказаного Закону у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно п. п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
Частинами 1, 3, 4, 5 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Згідно ч. 1 ст. 60 Закону № 580-VIII Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію»: особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»: поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Частиною 9 розділу II Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" 901-VIII від 23.12.2015 року, (який набрав чинності з 28.12.2015 року), встановлено, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" 3460-IV від 22.02.2006 року (далі - Дисциплінарний статут).
Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року №3460-IV визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.
Стаття 2 Дисциплінарного статуту визначає, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом .
Згідно частин 1, 2, 4 статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073 (чинна станом на дату проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 ), (далі - Інструкція № 230).
Згідно п. 1.2 Інструкції № 230 визначення та скорочення, що вживаються в цій Інструкції, мають такі значення, зокрема: особи РНС - особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції №230 (чинна станом на дату проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 ) підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Відповідно до підпункту 2.2.5. пункту 2.2. Інструкції № 230 (чинна станом на дату проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 ) службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.
Згідно п. 2.6. Інструкції № 230 (чинна станом на дату проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 ) підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Пунктами 5.1- 5.4 Інструкції № 230 визначено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.
У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.
Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).
Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.
Судом встановлено, що у відповідності до вимог пунктів 2.1, 2.2.5, 2.6, Інструкції №230 04.07.2018 року наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №3009 призначено службове розслідування для встановлення причин та обставин скоєння адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП інспектором роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 55, т. 2 а. с. 59).
За наслідками службового розслідування складено висновок, який затверджено 31.07.2018 року. З урахуванням службового розслідування, комісією встановлено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, такими, що підтвердились та запропоновано за вчинення дисциплінарного проступку інспектора роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити з органів внутрішніх справ. (т. 1 а. с. 93-100).
Із встановлених судом обставин справи вбачається, що відповідачем було дотримано порядок та строки проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 по факту порушення службової дисципліни, а також дотримано порядок та строки накладення і виконання дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції.
Тобто, відповідачем дотримано наведені вище вимоги Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та Інструкції № 230, що фактично сторонами в ході судового розгляду справи не заперечувалось, однак позивач не погодився із прийнятим рішенням.
Відповідно до частин 5, 6, 8, 9, 10, 15 статті 14 Дисциплінарного статуту перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Пунктом 5.4 Інструкції № 230 встановлено, що якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.
При проведені службового розслідування позивачу було запропоновано надати письмове пояснення, однак ОСОБА_1 відмовився від надання письмового пояснення, про що складено акт про відмову надати пояснення від 17.07.2018 року . (т. 1 а. с. 56).
Як, встановлено судом 08.08.2018 року наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 761 о/с звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1, інспектора роти № 1 батальйону, з 10.08.2018 року. Підстава: наказ Департаменту патрульної поліції від 31.07.2018 року № 1038. (т. 1 а. с. 13, 34, т. 2 а. с. 82 ).
Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Суд при вирішенні спору приходить до висновку, що відповідач при прийняті оскаржуваного наказу повністю врахував тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяну шкоду, попередню поведінку позивача, його ставлення до виконання службових обов`язків, зважаючи на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 18 цього ж Закону поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про запобігання корупції" загальні вимоги до поведінки осіб, зазначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, якими вони зобов`язані керуватися під час виконання своїх службових чи представницьких повноважень, підстави та порядок притягнення до відповідальності за порушення цих вимог встановлюються цим Законом, який є правовою основою для кодексів чи стандартів професійної етики.
Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки.
Згідно підпункту з) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", суб`єктами на яких поширюються дія цього Закону є поліцейські.
Наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 06 грудня 2016 р. за № 1576/29706 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила № 1179)
Пунктом 1 розділу 1 Правил № 1179 встановлено, що ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Відповідно пунктів 3, 4 розділу 4 Правил № 1179 за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.
При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.
Дослідження змісту наведених норм Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Закону України "Про запобігання корупції", Правил етичної поведінки поліцейських, співставлення висновків за результатами такого дослідження із матеріалами та висновком службового розслідування, у суду є підстави вважати, що позивач своїми діями, які встановлені та зафіксовані матеріалами службового розслідування дискредитував діяльність поліції, підірвав її авторитет у суспільстві, грубо порушив вимоги вищевказаних Законів та нормативних актів.
З цього приводу суд зазначає, що відповідач при прийняті оскаржуваних наказів №1038 від 31.07.2018 року, № 761 о/с від 08.08.2017 року повністю врахував всі обставини встановлені при проведені службового розслідування, правомірно прийняв рішення про неможливість подальшого перебування позивача на службі в Національній поліції України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для визнання протиправним та скасування наказів Департаменту патрульної поліції НП України № 1038 від 31.07.2018 року та № 761 о/с від 08.08.2018 року про звільнення ОСОБА_1
Також, суд зазначає, що відповідно в похідному порядку не підлягають задоволенню позовні вимоги в яких позивач просить поновити його на службі в органах внутрішніх справ на посаді інспектора роти № 1 батальйону УПП в Чернівецької області та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям <…> (рішення від 12 січня 2012 року у справі «Горовенки та Бугара проти України» (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п.38).
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення ним службової дисципліни, тобто судом в межах розгляду цієї справи не досліджувалось питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку. При цьому, наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.
Приписами ч. 6 ст.78 КАС України передбачено, що Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Судом враховано наявність постанови Івано-Франківського міського суду у справі №344/10088/18 (провадження № 3/344/3572/18) в питанні відсутності в діях складу адміністративного правопорушення. за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Але при цьому, враховуючи те, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності не у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин, у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин, повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 21.09.2018 року справа № 824/227/17-а.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, позивач особисто в судовому засіданні не заперечував, що під час відпочинку в нічному барі-ресторані вживав слабо алкогольні напої.
З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що частиною 1 статті 77 КАС України передбаченого, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 3 цієї статті передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Проте, за весь період, як розгляду справи судом так і за період проведення службового розслідування, позивач не надав доказів про те, що у нього в організмі відсутній алкоголь, чи то наявний рівень алкоголю, який би давав йому можливість - право, як працівнику поліції керувати транспортним засобом.
Позивач, крім того, заперечував, що 04.07.2018 року близько 05 год. 00 хв. у місті Івано-Франківську по вулиці Івасюка керував автомобілем NISSAN ALMERA, номерний знак НОМЕР_2 , зазначаючи в судовому засіданні, що за кермом була інша невідома йому особа. Однак вказане твердження не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи, спростовано показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8
Посилання позивача на те, що він не відмовлявся від надання пояснень спростовується відповідним актом про відмову у наданні пояснень, а також свідченнями посадових осіб, які зазначили, що неодноразово пропонувалось ОСОБА_1 надати пояснення, однак він не скористався своїм правом, у зв`язку з чим було констатовано, що ОСОБА_1 , де в акті зазначили про те, що відмовився.
З огляду на викладене, з урахуванням вищевикладених обставин, оцінюючи в сукупності обставини справи, пояснення сторін, покази свідків, письмові докази, суд приходить до висновку, що позивач своїми діями, які встановлені та зафіксовані матеріалами службового розслідування дискредитував діяльність поліції, підірвав її авторитет у суспільстві, грубо порушив вимоги ст. ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, ст.18 Закону України «Про Національну поліцію».
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 стаття 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, не встановивши в судовому засіданні факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд не вбачає правових підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 287, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач: - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач 2: - Департамент патрульної поліції Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, код ЄДРПОУ 40108578).
Суддя П.Д. Дембіцький
Судове рішення № 81661132, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 11.05.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 824/884/18-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: