Рішення № 81660792, 08.04.2019, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/2684/18

Провадження № 2/209/265/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року м.Кам?янське

Дніпровський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ковальової А.Б.,

за участі секретаря Полухіної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кам`янське Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по аліментам, неустойки за порушення строку сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь неустойку від суми несплачених аліментів за період з 31.05.2016 року по 31.07.2018 року у розмірі 142349,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з відповідачем вона перебувала у шлюбних відносинах з 23 серпня 2003 року. Від шлюбу вони мають трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 квітня 2016 року шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу діти проживають з позивачкою, знаходяться на її утриманні. Рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 вересня 2016 року на її користь стягнуто аліменти з відповідача на утримання дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в розмірі 1/2 частини від усіх видів доходу відповідача до досягнення дітьми повноліття. Відповідачу було відомо про його обов`язок сплачувати аліменти; він періодично, але не в повному обсязі сплачував аліменти, нараховані державним виконавцем. Станом на 31 липня 2018 року відповідач має заборгованість по аліментам в сумі 40755,27 грн. Позивачка вважає, що свідома несплата відповідачем аліментів є підставою для стягнення з нього на підставі ст.196 СК України пені в сумі 142349,26 грн., яка обчислена позивачкою за період з 31 травня 2016 року по 31 липня 2018 року.

Як встановлено судом, за весь час розгляду справи відзиву на позовну заяву зі сторони відповідача до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивачка у відкрите судове засідання не з`явилась, надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити позов, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач або його представник у відкрите судове засідання повторно не з`явилися, про день та час розгляду справи неодноразово повідомлялись належним чином, про причини неявки в суд не повідомили.

05 грудня 2018 року представник відповідача - ОСОБА_9 був ознайомлений з матеріалами справи у повному обсязі та 04 квітня 2019 року надав до суду заяву, в якій просив винести рішення по справі з урахуванням ст.196 СК України, якою передбачено стягнення пені у розмірі, що не перевищує 100% заборгованості (40755,27 грн.)

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувались.

У відповідності до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (постановляє заочне рішення).

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивачка не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до норм ст.280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 23 серпня 2003 року по 10 травня 2016 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження, актовий запис №287 (а.с.8), рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська про розірвання шлюбу від 29 квітня 2016 року (а.с.14).

Від шлюбу сторони мають трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які мешкають разом із позивачкою та знаходяться на її утриманні, що підтверджується свідоцтвами про народження, актові записи №488 від 10 серпня 2004 року (а.с.9), № 565 від 09 серпня 2006 року (а.с. 10), № 581 від 21 липня 2011 року (а.с .11), довідкою з місця проживання ОСОБА_1 № 1409 за серпень 2018 року (а.с.13).

Рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 вересня 2016 року на користь позивачки ОСОБА_1 стягнуто аліменти з відповідача ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частини від усіх видів його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 31 травня 2016 року до досягнення дітьми повноліття.

На теперішній час на виконанні у Дніпровському відділі ДВС міста Кам`янське ГТУЮ у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження (постанова серії ВП № 52641783) з примусового виконання виконавчого листа №209/1971/16, виданого 04 жовтня 2016 року Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліментів у розмірі 1/2 частини його заробітку, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 31 травня 2016 року до досягнення дітьми повноліття, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 12 жовтня 2016 року (а.с.17), копією виконавчого листа від 04 жовтня 2016 року (а.с.18)

За період з 31 травня 2016 року по 31 липня 2018 року заборгованість відповідача по аліментам становить 40755,27 грн, що нарахована державним виконавцем (а.с.13).

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст.180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Порядок стягнення аліментів на утримання дітей визначено ст.ст.194-197 Сімейного кодексу України та ст.71 Закону України «Про виконавче провадження».

Ч.4 ст.194 СК України передбачено, що заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років. При цьому, досягнення дитиною повноліття не припиняє стягнення заборгованості за аліментами.

Відповідно до ч.4 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

У разі незгоди платника аліментів з розміром заборгованості за аліментами, обчисленої державним виконавцем у розрахунку станом на 31 липня 2018 року, відповідач мав право оскаржити дії державного виконавця в суді у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, або звернутись з позовом в суд про визначення розміру заборгованості за аліментами у позовному провадженні, проте таких позовів до суду не надходило.

Відповідно до ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця та повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.8 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це вид забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» № 2037-VIII від 17 травня 2017 р., що набрав чинності 08 липня 2017 року, було внесено зміни до ст.196 Сімейного кодексу України саме з метою удосконалення механізму відповідальності за несплату аліментів.

Так, згідно з ч.1 ст.196 СК України зі змінами від 17 травня 2017 року, які набрали чинності 08 липня 2017 року, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У п.22 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст.197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Згідно ч.2 ст.196 СК України, розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Як встановлено судом під час розгляду справи доказів, які б були підставою для зменшення розміру аліментів, відповідачем не надано.

За редакцією ч.1 ст.196 СК Україн,и чинної до 08 липня 2017 року, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. При цьому, будь-які обмеження щодо розміру пені законом не встановлювались.

Проте, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» № 2037-VIII від 17 травня 2017 року, що набрав чинності 08 липня 2017 року було внесено зміни до ст.196 Сімейного кодексу України саме з метою удосконалення механізму відповідальності за несплату аліментів.

Так, згідно із ч.1 ст. 196 СК України зі змінами від 17 травня 2017 року, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Аналізуючи вищенаведене, на думку суду, положення ч.1 ст.196 СК України в редакції закону, яка діяла до 08 липня 2017 року, підлягають застосуванню під час розрахунку пені за період прострочення відповідачем сплати аліментів з 31 травня 2016 року по 07 липня 2017 року включно (без обмежень розміру пені), а з 08 липня 2017 року підлягають застосуванню з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» № 2037-VIII від 17 травня 2017 року (у розмірі не більше 100 відсотків заборгованості).

Вирішуючи питання щодо порядку розрахунку пені за прострочення сплати аліментів, суд керується також постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц, яка містить правовий висновок, про те, що зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення пені на підставі ч.1 ст.196 СК України суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням встановленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Далі потрібно підсумувати розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначити загальну суму пені за весь період заборгованості шляхом додавання показників за кожен місяць.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього зобов`язання буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною, залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилось стягнення.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за такою формулою:

p = (A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) + ……. (An х 1% х Qn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів (обраховується позивачем на момент пред`явлення позову);

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед пред`явленням позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Аналогічну правову позицію застосовано в постановах Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 у справі № 759/9457/15-ц, від 17 жовтня 2018 року у справі № 359/9950/16-ц, від 5 грудня 2018 року у справі № 372/264/15-ц.

З цих підстав, розмір неустойки за прострочення сплати аліментів з 31 травня 2016 року по 31 липня 2018 року, з урахуванням наданого державним виконавцем розрахунку, судом обраховано наступним чином:

За період з 31 травня 2016 року по 31 грудня 2016 року:

- травень 2016 рік: 32,01 х 1% х 792 дн. = 253,52 грн.

- червень 2016 рік: 1115,32 х 1 % х 791дн. = 8822,18 грн.

- липень 2016 рік: 1115,32х1%х761дн. = 8487,58 грн.

- серпень 2016 рік: 1115,32 х1%х730дн. = 8141,83 грн.

- вересень 2016 рік: 1115,32 х 1 % х 699дн. = 7790,08 грн.

- жовтень2016 рік: 1115,32 х 1% х 669дн. = 7461,49 грн.

- листопад 2016 рік: 1115,32 х 1% 638дн. = 7115,74 грн.

- грудень 2016 рік: 1115,32 х 1% 608 дн.= 6781,14 грн.

Всього розмір неустойки за несплату аліментів за зазначений період становить 54859 грн. 56 коп

За період з 01 січня 2017 року до липня 2017 року:

- січень 2017 рік: 1494 х 1% х 577дн. = 8620,38 грн.

- лютий 2017 рік: 1494х1%х546дн. = 8157,24 грн.

- березень 2017 рік: 1494 х 1% х518 дн.= 7738,92 грн.

- квітень 2017 рік: (1494,00-1089,69) х1%х487дн.=1925,15 грн.

- травень 2017 рік: (1494,00-1688,44) = +194,44 грн.

- червень 2017 рік: (1494,00-194,44) х1%х426дн.= 5536,12 грн.

Всього розмір неустойки за зазначений період становить: 32172 грн. 25 коп.

За період з липня 2017 року по 31 липня 2018 року розмір неустойки за несплату аліментів, який дорівнює 100% розміру заборгованості за цей період, становить 29962 грн. 36 коп. (а.с.13).

Таким чином, всього за період з 31 травня 2016 року по 31 липня 2018 року розмір неустойки за несплату аліментів становить 116 994 грн. 17 коп.

Враховуючи вищезазначені норми права та встановлені судом обставини, суд вважає помилковими висновки представника відповідача щодо необхідності стягнення з відповідача розміру неустойки в сумі, яка не перевищує розмір заборгованості - 40755,27 грн. за весь період, а також вважає неточним наданий позивачем розрахунок неустойки в сумі 142349,26 грн., у зв`язку з чим, суд відхиляє доводи сторін щодо розміру стягнення неустойки та приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення неустойки за несплату заборгованості по аліментам в сумі 116 994 грн. 17 коп., яка обрахована судом у відповідності з положеннями ч.1 ст.196 СК України, які діяли відповідно у редакціях Закону до і після 08 липня 2017 року.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з урахуванням звільнення позивачки від сплати судового збору при зверненні до суду, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь держави в сумі 1167 грн. 93 коп., виходячи з розрахунку 1% від задоволеної суми стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 105, 110, 112, 113, ч.2 ст.115 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 12, 13, 80, 81, 133, 141, 206, 258, 259, 263- 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по аліментам, неустойки за порушення строку сплати аліментів - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку від суми несплачених аліментів за період з 31 травня 2016 року по 31 липня 2018 року у розмірі 116994 (сто шістнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири) гривні 17 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 704,80 грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення через Дніпровський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

(Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 . Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає: АДРЕСА_2 )

Суддя А.Б. Ковальова