Вирок № 81660039, 11.05.2019, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/6057/18

пр. № 1-кп/759/162/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2019 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі

головуючого - судді Скоріна А.В.;

при секретарі - Будковій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12017100000000950 за обвинувальним актом стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Василівка Болградського району Одеської області, громадянина України, одруженого, працюючого водієм в АТП « 13250 », зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора Давідяна О.Н., Бобіта А.В.,

сторони захисту: захисника Андрійчук Л.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілої: ОСОБА_2 ,

представника потерпілої: Логвиненко О.С.,

представника цивільного відповідача: Кудрявського С.М.

В С Т А Н О В И В:

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 , 08.09.2017 приблизно о 23 год. 15 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «БАЗ А079.14» номерний знак НОМЕР_2 , рухався у першій (крайній правій) смузі із наявних двох смуг його напрямку руху по проїзній частині вулиці Академіка Булаховського в місті Києві зі сторони вулиці Генерала Наумова в напрямку проспекту Академіка Палладіна.

Рухаючись у вказаному напрямку по вулиці Академіка Булаховського, він наближався до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого навпроти будинку № 4 по вулиці Академіка Булаховського біля нерегульованого перехрестя вулиця Академіка Булаховського - провулок Раїси Букіної, позначеного інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.35.1 - 5.35.2 «Пішохідний перехід» Правил дорожнього руху України та горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра» Правил дорожнього руху України.

В цей час, в межах вказаного нерегульованого пішохідного переходу, зліва направо відносно напрямку руху вищевказаного автомобіля марки «БАЗ А079.14» номерний знак НОМЕР_2 проїзну частину вулиці Академіка Булаховського, почала перетинати пішохід ОСОБА_2

Під час руху ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 підпункт «б», 12.3 та 18.1 Правил дорожнього руху України:

п. 1.3: учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;

п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.3 підпункту «б»: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 12.3: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

- п. 18.1: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_1 виявились в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем марки «БАЗ А079.14» номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись у першій (крайній правій) смузі із наявних двох смуг його напрямку руху по проїзній частині вулиці Академіка Булаховського в місті Києві, зі сторони вулиці Генерала Наумова в напрямку проспекту Академіка Палладіна, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, яка виражалась у наявності інформаційно-вказівних дорожніх знаків 5.35.1 - 5.35.2 та горизонтальної дорожньої розмітки 1.14.1, відволікся від керування цим транспортним засобом у дорозі, що призвело до несвоєчасного виявлення небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_2 , яка перетинала проїзну частину вулиці Академіка Булаховського в межах нерегульованого пішохідного переходу та наближалась до смуги руху керованого ним транспортного засобу, яку він об`єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля, щоб дати дорогу пішоходу, а продовжив рух далі, внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка розпочала перетинати проїзну частину вулиці Академіка Булаховського по нерегульованому пішохідному переході, розташованого навпроти будинку №4 по вулиці Академіка Булаховського в місті Києві, а в момент наїзду знаходилась за його межами.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкрита черепно-мозкова: розрив барабанної перетинки зліва; рана (визначена клінічними лікарями як забійна) у ділянці потилиці 4(см) довжиною) яка має сполучення з переломом потиличної кістки зліва лінія якого розповсюджується у задню черепну ямку); субарахноїдальний крововилив; субдуральний крововилив (мінімально відомим об`ємом щонайменш 70 кубічних сантиметрів) яка обумовила зміщення серединних структур вліво та компресію шлуночків; яка супроводжувалась розвитком коми та шоку; множинні садна тіла (без уточнення морфології), які в своїй сукупності відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.

Порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та настання наслідків у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_2 тяжкого тілесного ушкодження перебувають між собою у прямому причинному зв`язку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_1 показав, що 08.09.2017 близько 23 години 15 хвилин, керуючи автомобілем «БАЗ А079.14», д.н.з. НОМЕР_2 , рухався у першій крайній лівій смузі по проїзній частині вул.Генерала Наумова в напрямку пр.Академіка Палладіна в м.Києві, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу. В цей час, в межах вказаного нерегульованого пішохідного переходу, зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, почала перетинати пішохід потерпіла. В подальшому він допустив порушення вимог Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснила наїзд на потерпілу. Він відшкодував потерпілій моральну шкоду, спочатку на 7 000 гривень, а потім ще на 32 000 гривень.

Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, висновки експертиз, не оспорює, щиро кається у вчиненому.

Вина ОСОБА_1 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, крім його показань, підтверджується показаннями потерпілої та свідка по справі.

Так, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що на той час працювала продавцем-консультантом в магазині «Секунда» на вул. Мельникова, 2/10 до 20 год. 00 хв. Приблизно в 20 год. 00 хв. вони закрили магазин і вона поїхала додому. Близько 21 год. 00 хв. була вже вдома і збиралася поїхати до свого хлопця на роботу і вийшла на зупинку. Почекавши 20 хвилин маршрутку, якої не було, вона вирішила піти пішки до метро «Академмістечко». Від автобусної зупинки пішла прямо по вул. Наумова, сподіваючись, що маршрутка приїде, але її не було і вона звернула на вул. Булаховського. Пройшла «Агромат» і там був пішохідний перехід. Вона вирішила перейти дорогу по зебрі. Приблизно в 23 години 15 хвилин, вона почала свій рух по пішохідному переході, не сходила з нього, але вже коли відбувся сам удар, то вона нічого не пам`ятає. Вона нещодавно переїхала до Києва з села, а тому переходить дорогу лише по пішохідному переході та на зелений сигнал світлофору. Вона йшла швидко, але не бігла. До наїзду на неї вона перейшла дві зустрічні смуги руху, пройшла роздільну лінію і йшла вже по смузі напрямку руху водія (обвинуваченого), з яких перейшла лише одну. Наїзд стався до завершення зебри, але ближче до бордюру. Обвинувачений їй відшкодував близько 7000 грн., коли вона перебувала у лікарні. Автомобіль який здійснив на неї наїзд - була маршрутка №379. Того дня вона була одягнена у сині джинси, червоні кросівки, червону сорочку у білу смужку, чорну куртку, телефон був у неї в руках, а також була зелена сумка. На той час в неї було по плечі світле волосся. Перед тим, як перейти дорогу, вона завжди дивиться на право, потім на ліво, побачивши, що автомобіль рухається повільно, тому почала рух. Маршрутне таксі вона побачила. Тиждень після ДТП вона нічого не пам`ятає. Під час слідчого експерименту 04.03.2018 року давала свідчення слідчому посилаючись на пояснення свідка, що вона могла зійти з пішохідного переходу, а тому показувала можливу траєкторію свого руху, але це було припущення. Удар відбувся у правий бік її тіла. Обвинувачений їй повністю відшкодував моральну шкоду, спочатку на 7 000 гривень, а потім на 32 000 гривень, а тому вона відмовляється від позовних вимог. Також між нею та ПАТ «Страхова група ТАС» 26.04.2019 укладена мирова угода щодо відшкодування їй матеріальної та моральної шкоди, яку вона просить затвердити.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що на момент ДТП перебувала у маршрутному таксі № 379 за напрямом Ірпінь-Академмістечко. Вона не спостерігала за всією обстановкою на дорозі, а лише в останній момент побачила тінь. Вона вийшла з маршрутки і побачила дівчину, яка лежала на землі та викликала відразу швидку допомогу. Дана подія трапилася близько 24 години ночі. Були звичайні погодні умови, не було ні дощу, ні туману. ДТП відбулося по вулиці Булаховського, навпроти «Агромату». Вона сиділа на другому чи третьому місці за водієм. Водій рухався в крайній правій смузі. Взагалі було чотири смуги, дві в одному напрямку і дві в протилежному. Тінь відносно автобуса рухалася з ліва на право. Зіткнення відбулося трохи далі від пішохідного переходу. Можливо дівчина починала свій рух майже на переході, але зіткнення відбулося далі від пішохідного переходу. Пішохідний перехід освітлювався і був позначений дорожніми знаками та розміткою. Зіткнення відбулося безпосередньо на тій смузі руху, де рухалася маршрутка, тому що її відкинуло у напрямок бордюру. Удар був чи по середині чи ближче до правої сторони автобуса. Водій рухався з невеликою швидкістю, приблизно 35-40 км/год. та перед пішохідним переходом зменшував швидкість. Дівчина з`явилася несподівано перед автобусом. Потерпіла була одягнена у світлі кросівки, джинси та кофту. У дівчини також була сумочка. Попереду маршрутного таксі автомобілі не їхали, смуги руху були вільні. Після того, як вона побачила тінь, зіткнення відбулося через 1-1.5 секунди.

Також свідок ОСОБА_3 уточнила, що сиділа на другому чи третьому сидінні за водієм ближче до проходу. Занавісок на вікнах не було, тому бачила вільно. На зустріч їхав лише один автомобіль. Ліхтарі горіли, тому освітлення було добре. Пішохідний перехід також освітлювався. Було двоє дівчат, які рухалися по тротуару. З потерпілою була ще одна дівчина, яка потім після ДТП підбігла. Тінь побачила за пішохідним переходом, до 10 метрів, ближче до роздільної смуги. Дівчина перетинала дорогу у швидкому темпі, але не бігла. Зіткнення з гальмуванням по часу співпало, а потім був інертний рух автобуса. У дівчини у руках був телефон. Після зіткнення потерпіла була притомна. Вона підходила до потерпілої та почула запах алкоголю від дівчини. Жінка, яка підбігла і була до того з потерпілою говорила, що вона працює в «Агроматі», було якесь свято і вони трішки випили. Після ДТП водій відразу відкрив двері маршрутного таксі і всі пасажири вибігли на вулицю. Слідчий експеримент проводили за тих самих погодних умовах і був автомобіль, який відтворював рух маршрутки.

Допитаний у судовому засіданні представник цивільного відповідача ОСОБА_4 показав, що між ПАТ «Страхова група ТАС» та потерпілою ОСОБА_2 26.04.2019 укладена мирова угода щодо відшкодування останній матеріальної та моральної шкоди, яку він просить затвердити.

Крім показань потерпілої та свідка вина ОСОБА_1 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України об`єктивно підтверджується наступним:

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.09.2017, разом з схемою та фото таблицею, згідно якого було встановлено місце скоєння ДТП, розташування автомобіля після ДТП, а також плям бурого кольору на проїжджій частині ( Т.1 а.п. 105-119);

-висновком експерта №12-1/2031 від 20.10.2017, згідно якого на момент огляду автобуса «БАЗ А079.14», д.н.з. НОМЕР_2 несправностей гальмівної системи, рульового керування та ходової частини не виявлено (Т.1 а.п.124-134);

-висновком експерта №1949/е від 26.03.2018, згідно якого у ОСОБА_2 виявлені наступні тілесні ушкодження: а) відкрита черепно-мозкова травма, розрив барабанної перетинки зліва; рана (визначена клінічними лікарями як забійна) у ділянці потилиці 4(см) довжиною) яка має сполучення з переломом потиличної кістки зліва лінія якого розповсюджується у задню черепну ямку); субарахноїдальний крововилив; субдуральний крововилив (мінімально відомим об`ємом щонайменш 70 кубічних сантиметрів) яка обумовила зміщення серединних структур вліво та компресію шлуночків; яка супроводжувалась розвитком коми та шоку, які в своїй сукупності відносяться до тяжкого тілесного ушкодження ; б) множинні садна тіла (без уточнення морфології), які відносяться до легкого тілесного ушкодження. Характер виявлених тілесних ушкоджень, відомі часові дані та обставини події, дозволяють стверджувати про те, що вказані тілесні ушкодження утворилися: комплекс ушкоджень у ділянці голови - за рахунок ударної дії тупих твердих предметів; садна - за рахунок ковзання, тертя ударів під кутами або комбінації таких впливів. Вищевказані тілесні ушкодження могли утворитися 08.09.2017. Враховуючи характер виявлених тілесних ушкоджень, не можна виключати ймовірність утворення виявлених тілесних ушкоджень внаслідок автомобільної травми - зіткнення автомобіля (вантажного типу), який рухався, з пішоходом, який у момент первинного контакту міг бути у вертикальному або близькому до нього положенні (Т.1 а.п.136-144);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 20.02.2018 за участю ОСОБА_1 , який детально показав та відтворив на місці свою версію дорожньо-транспортної пригоди (Т.1 а.п.145-148);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 20.02.2018 за участю свідка ОСОБА_3 , яка детально показала та відтворила на місці обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди (Т.1 а.п.149-152);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 04.03.2018 за участю потерпілої ОСОБА_2 , яка детально показала та відтворила на місці обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди (Т.2 а.п.86-89);

-висновком експерта №12-1/456 від 27.03.2018, згідно якого в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автобуса «БАЗ А079.14» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 , повинен був керуватися вимогами пунктів: 12.2; 12.3 ПДР України. В даній дорожній ситуації, водій автобуса «БАЗ А079.14» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1, з моменту виникнення небезпеки для руху, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, шляхом застосування екстреного гальмування. З технічної точки зору, в діях водія автобуса «БАЗ А079.14» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 невідповідностей вимогам пункту 12.2 ПДР України не вбачається, але вбачається невідповідності вимогам пункту 12.3 ПДР України. З технічної точки зору, причиною даної дорожньо-транспортної пригоди - наїзду на пішохода, є невідповідності дій водія автобуса «БАЗ А079.14» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 вимогам пункту 12.3 ПДР України (Т.1 а.п.154-167);

-висновком щодо результатів медичного огляду та актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння ОСОБА_2 №0060052 від 09.09.2017, згідно якого в крові ОСОБА_2 етанолу не виявлено і вона твереза (Т.1 а.п.175-177);

-відповіддю на запит №20 від 11.09.2017, що автобус «Еталон» д.н.з. НОМЕР_2 , який обладнаний GPS реєстратором №52668 СКТ «Глобус», 08.09.2017 в проміжок часу з 23:15:04 по 23:15:35 рухався по вул.Академіка Булаховського в м.Києві з швидкістю 41,9 км/г. (Т.2 а.п.54);

-відповіддю на запит №2646-01.7/207 КП «Київміськсвітло» 08.09.2017 з 23 год.00 хв. зовнішнє освітлення працювало в черговому режимі включення (50% освітлювального обладнання було виключено) (Т.2 а.п.75);

-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння ОСОБА_1 №006848 від 09.09.2017, згідно якого у останнього ознак сп`яніння не виявлено (Т.1 а.п.120).

Вищевказані докази дослідженні у судовому засіданні, суд визнає належними та допустимими, оскільки вони отримані у порядку встановленому КПК України і мають значення у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, зібрані по справі, суд знаходить винуватість обвинуваченого в межах висунутого обвинувачення, відповідно до ст.337 КПК України, доведеною повністю.

Юридичну кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.286 ч.2 КК України правильно, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Вирішуючи питання про вид покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття в скоєному та повне добровільне відшкодування завданої шкоди, обставин, що обтяжують покарання, не встановлено і вважає за необхідне обрати йому міру покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України.

Поряд з цим, суд з врахуванням фактичних обставин по справі, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, працює, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, щиро розкаявся в скоєному, а також думку потерпілої, яка просила суворо обвинуваченого не карати, знаходить за можливе його виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства, обравши йому міру покарання не пов`язану з відбуванням покарання в місцях позбавлення волі згідно ст.75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України.

Також суд враховуючи, що ОСОБА_1 працює водієм в АТП «13250» і це є єдиним джерелом його доходів, приходить до переконання не застосовувати до нього додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім та сприятиме виправленню засудженого, а також запобіганню вчинення нових злочинів.

Європейський суд з прав людини у справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року зазначив, що покарання, як втручання держави в особисте приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

При вирішенні цивільного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ «Ірпінське АТП 13250», ПП «УРСА-Транс», ПрАТ «Страхова група «ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, яка була завдана кримінальним правопорушенням (злочином), суд виходить з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що в день дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Баз А079.14», д.н.з. НОМЕР_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Ірпінське АТП 13250».

Відповідно до договору лізингу від 26.10.2016 лізингодавець ПП «УРСА-ТРАНС» передав лізингоодержувачу ТОВ «Ірпінське АТП 13250» в користування майно, а саме: автомобілем марки «Баз А079.14», д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 92-95)

Цивільно-правова відповідальність ПП «УРСА-ТРАНС» застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС», відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб під час експлуатації забезпеченого транспортного засобу «Баз А079.14», д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до якого ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю - 200000 гривень, за шкоду, заподіяну майну -100000 гривень, розмір франшизи - 0 гривень.

Позивач у судовому засіданні, уточнила позовну заяву та просила стягнути з ПрАТ «Страхова група «ТАС» матеріальну шкоду, що складається із витрат понесених нею на лікування від ДТП, та моральну шкоду у розмірі 200 000 грн. З обвинуваченого ОСОБА_1 просила стягнути моральну шкоду у розмірі 32 000 гривень, що полягає у пережитих нею стражданнях після вказаних подій. Також вказала, що обвинуваченим добровільно сплачено моральну шкоду у розмірі - 32 000 грн.

06.05.2019 р. до суду надійшла заява за підписом ОСОБА_2 та представника цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про затвердження мирової угоди, яку вони уклали, у зв`язку з чим просять закрити провадження по справі.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані ними доказами з точки зору належності і допустимості, та розглянувши сам спір у кримінальному провадженні, на підставі ч. 5 ст. 128 КПК України, за правилами, встановленими цим Кодексом та в частині процесуальних відносин, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, які цим Кодексом не врегульовані, застосувавши норми Цивільного процесуального кодексу України в частині, що не суперечать засадам кримінального судочинства, вважає за необхідне зазначити про таке.

Згідно із статтею 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Суд, вивчивши умови мирової угоди, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, так як умови мирової угоди не порушують законних прав та інтересів сторін, наслідки закриття провадження по справі сторонам роз`яснені.

Відповідно до статті 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень

В частині позовної вимоги про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 32 000 грн. у задоволенні відмовити, оскільки обвинувачений сплатив вказану суму, що підтверджується розпискою. (Том 2, а.с. 142)

Процесуальні витрати по справі покласти на обвинуваченого.

Речові докази по справі, вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.128, 368, 373-376 КПК України, 207, 208 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки та на підставі ч.1 ст.76 КК України зобов`язати періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Затвердити мирову угоду, згідно якої:

1.Сторони: позивач - ОСОБА_2 та відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», в особі Директора юридичного департаменту, що діє на підставі довіреності № ГО-18/167 від 13.12.2018 ОСОБА_7 , домовились та узгодили, що Цивільний відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» зобов`язується протягом п`яти днів банківських днів з моменту набрання чинності ухвали про затвердження даної мирової угоди Святошинського районного суду м. Києва по Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/6405004 від 18.04.2017 здійснити цивільному позивачу ОСОБА_2 перерахунок страхового відшкодування в розмірі 134 368 (сто тридцять чотири тисячі триста шістсот вісім) грн. 38 коп., з яких 70369 ( сімдесят тисяч триста шістдесят дев`ять) грн.. 89 коп. витрати на лікування, 57600 (п`ятдесят сім тисяч шістсот) грн.. за шкоду у зв`язку з стійкою втратою працездатності та 6 398 (шість тисяч триста дев`яносто вісім) грн. 49 коп., внаслідок настання подій, що мали місце 08.09.2017 в м. Києві, шляхом перерахування коштів позивачу на номер картки: НОМЕР_3 , Установа банку: Приватбанк, МФО банку: 305299, ЄДРПОУ (або ОКПО): 14360570, рахунок одержувача: НОМЕР_4.

2.Цивільний позивач з моменту підписання цієї мирової угоди та за умови своєчасного її виконання Цивільним відповідачем відмовляється від вимог про стягнення страхового відшкодування в розмірі 65 631 (шістдесяти п`яти шістсот тридцяти однієї) грн. 62 коп, не пред`являтиме та не буде мати до Цивільного відповідача будь-яких претензій з приводу предмета позову по справі 759/6057/18, матеріальної шкоди, моральної шкоди, пені, інфляційних та 3% річних, а також будь-яких інших вимог.

3.Цивільний позивач та Цивільний відповідач заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх особі, в тому числі й держави.

4.Дана мирова угода набуває чинності з дня її підписання сторонами і є обов`язкової для виконання Цивільним позивачем та Цивільним відповідачем.

5.У разі невиконання погоджених умов добровільного виконання мирової угоди сторонами, вона виконується у примусовому порядку згідно з діючим законодавством через органи Державної виконавчої служби;

6.Наслідки статті 256 ЦПК України сторонам роз`яснені та зрозумілі.

Провадження по справі закрити.

В частині позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоду у розмірі 32 000 (тридцять дві тисячі) грн. - відмовити у задоволенні.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення експертиз, на користь держави у розмірі 5 781 гривень 90 копійок.

Скасувати арешт з автомобіля марки "БАЗ А079.14» номерний знак НОМЕР_2 , накладений ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 02.10.2017 та повернути його законному володільцю ПП «УРСА-ТРАНС» за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: А.В.Скорін