Рішення № 81659908, 10.05.2019, Оболонський районний суд міста Києва

10.05.2019 Справа № 756/6374/17

унікальний № 756/6374/17

провадження № 2-з/756/105/17

У Х В А Л А

10 травня 2019 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Яценко Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у м. Києві, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання права власності на майно та визнання прилюдних торгів недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17.05.2017 заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі № 756/6374/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у м. Києві, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання права власності на майно та визнання прилюдних торгів недійсними задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 .

У квітні 2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зустрічне забезпечення позову у вказаній цивільній справі, яке обґрунтовував тим, що позивач неправомірно проживає у квартирі, на яку накладено арешт. Добровільно її звільнити позивач відмовляється та у різні способи чинить перешкоди щодо заселення відповідача до належної йому квартири, використовуючи на свою користь наявність ухвали про арешт квартири, винесеної в рамках даної справи.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , призводить до неможливості реалізувати відповідачем свого права власності на належне майно та спричиняє значних збитків.

Своїми діями щодо експлуатації належного відповідачу житла позивач погіршує його стан. Після двох років експлуатації квартири сім`єю Тисовських вартість житла значно знизилась. Позивач та її сім`я не сплачують за комунальні послуги, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за комунальні послуги по квартирі в сумі 31 296,47 грн, за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в сумі 22 349,38 грн.

До того ж, ОСОБА_1 вимушений винаймати житло в м. Києві, адже квартира АДРЕСА_1 , є єдиним його житлом та останньому ніде жити. За два роки відповідачем сплачено за оренду житла більше 300 000,00 грн.

Разом з тим, у позивача взагалі відсутнє майно, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

На думку ОСОБА_1 , суд зобов`язаний застосовувати до ОСОБА_2 зустрічне забезпечення у вигляді внесення ОСОБА_2 на депозитний рахунок суду 1 000 000,00 грн.

Дослідивши письмові матеріали справи та матеріали поданої заяви, суд вважає, що у задоволенні заяви відповідача про зустрічне забезпечення позову необхідно відмовити з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 2, 8, 9, 10 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст. 2, 18, 154 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про зустрічне забезпечення. При цьому, відповідно до ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, тільки у випадку забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричиненні забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Згідно п. 43 Рішення у справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів як забезпечення позову так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак і до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

За ч. 5 ст. 154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача.

Обґрунтуванням заяви про зустрічне забезпечення ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України є те, що накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , призводить до неможливості реалізувати відповідачем свого права власності на належне майно, оскільки позивач не звільняє вказане приміщення та не надає можливості відповідачу проживати у ньому, тобто здійснює перешкоди у користуванні майном.

Накладення ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17.05.2017 арешту на квартиру спрямоване на запобігання можливих ускладнень при виконанні рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки відповідач ОСОБА_1 може відчужити майно на користь третіх осіб. Накладений арешт жодним чином не надає право позивачу користуватися квартирою, що належить відповідачу, а відтак зустрічне забезпечення позову в даному випадку не може слугувати гарантією відшкодування ймовірних для відповідача збитків.

Також відсутні обґрунтування застосування зустрічного забезпечення у розмірі 1 000 000,00 грн та відповідне співставлення з накладеним судом арештом.

Відповідачем не доведено, яким чином накладений арешт спричиняє значні збитки та призводить до неможливості реалізувати ним свого права власності на належне майно.

До того ж, спір щодо усунення перешкод в користуванні квартирою не є предметом спору у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у м. Києві, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання права власності на майно та визнання прилюдних торгів недійсними.

Дослідивши письмові матеріали справи, враховуючи вищенаведене та вимоги ЦПК України щодо зустрічного забезпечення позову, суд вважає, що у зустрічному забезпеченні позову в даній справі слід відмовити.

Керуючись ст. 154 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Н.О. Яценко