Ухвала суду № 81655130, 03.05.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

УХВАЛА

Справа № 569/23733/18

1-кс/569/3877/19

03 травня 2019 року Рівненський міський суд Рівненської області

у складі:

слідчого судді Денисюка П.Д.

з участю секретаря судового засідання Таргоні І.М.,

прокурора Бабича А.А.,

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області радник юстиції Бабич А.А. про продовження строку тримання під домашнім арештом щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Годині Мостиського району Львівської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця за національністю, громадянина України, строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати своє місце проживання ( АДРЕСА_1 ), підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області радник юстиції Бабич А.А. звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання під домашнім арештом щодо ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

В обґрунтування клопотання вказав, що СВ Управління Служби безпеки України в Рівненській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР № 22017180000000103, розпочатому 18.12.2017, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 311, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 305 КК України, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України, а також ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Із матеріалів клопотання убачається, що не пізніше 2017 року створено організовану групу, до складу якої добровільно увійшли ряд громадян України, які, будучи об`єднані єдиним злочинним умислом, у період 2017-2019 років, у порушення вимог Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15.02.1995 та "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 та інших нормативно-правових актів, діючи умисно та переслідуючи мету у постійному та швидкому незаконному отриманні доходу від вчинення злочинів у сфері незаконного обігу прекурсорів та психотропних речовин, на виконання спільно узгодженого плану та визначених ролей, систематично, за пособництва громадян Республіки Польща, незаконно придбавали на території вказаної держави таблетки медичних препаратів «Cirrus» та «Acatar» із вмістом прекурсору «псевдоефедрин» в особливо великих розмірах, здійснювали їх переміщення в Україну через митний кордон з приховуванням від митного контролю.

Контрабандно переміщені з Республіки Польщі в Україну прекурсоровмісні таблетки незаконно перевозилися до приміщень, які організатор та інші особи, які входять до складу такої групи, обладнали спеціальним устаткуванням, пристосованими засобами для забезпечення виготовлення з них психотропної речовини «метамфетамін» в особливо великих розмірах, з метою його збуту широкому колу осіб, а незаконно одержані від цього кошти розподілялися між учасниками групи та використовувалися для забезпечення продовження такої протиправної діяльності.

Поряд з цим, у цьому кримінальному провадженні встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи обізнаним про правила поводження зі зброєю та боєприпасами, у порушення «Положення про дозвільну систему», що затверджене постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 року та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, що затверджена наказом МВС України № 662 від 21.08.1998, 26.02.2019 перебуваючи по вул. Вишнева у м. Мостиська Львівської області знайшов, тим самим придбавши, без передбаченого законом дозволу предмет, ззовні схожий на корпус гранати Ф-1 та запал УЗРГМ-2, які у сукупності складають бойовий припас, а також три патрони, які незаконно зберігав за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Годині Мостиського району Львівської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, одружений, зі слів працевлаштований, зі слів раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке, відповідно до вимог ст. 12 КК України, віднесене до категорії тяжких та за яку законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами в їх сукупності, а саме: протоколом обшуку від 03-04.03.2019 за місцем проживання ОСОБА_1 за вищевказаною адресою, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 05.03.2019, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Сукупність матеріалів на цьому етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у ньому є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

На підставі розгляду клопотання органу досудового розслідування, 06.03.2019 слідчим суддею Рівненського міського суду щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту в період з 21.00 год. до 7.00 год. наступного дня на строк до 05.05.2019 включно, з покладенням на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема:

- прибувати на виклик слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю;

- прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст.184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1-5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; - знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; - незаконно впливати на свідків, - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані ризики існують, є актуальними, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу прекурсорів, у тому числі ОСОБА_1 , оскільки характеризуються латентністю їх організації та вчинення, у зв`язку з чим, необхідний тривалий період часу для отримання доказів, що можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Водночас, вільне пересування підозрюваного призведе до неможливості повного та об`єктивного досудового розслідування, оскільки останній може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом знищення документів та речей, які ще не відшукані стороною обвинувачення та можуть мати значення для кримінального провадження, впливати на свідків та інших осіб, з метою приховування їх протиправної діяльності, а також шляхом схиляння останніх, до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень у згаданій сфері, про факти які йому стали відомі у ході досудового розслідування. Така поведінка підозрюваного може вкрай негативно вплинути на хід та кінцеві результати досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Також, у матеріалах кримінального провадження наявні відомості, які свідчать про те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, а саме за ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 305 КК України, що, на думку сторони обвинувачення свідчить про суспільну небезпеку останнього та характеризує його, як особу, схильну до вчинення кримінальних правопорушень. Наведена обставина дає достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , в разі не продовження строку дії раніше обраного щодо нього запобіжного заходу зможе вчинити інше кримінальне правопорушення. та його відсутність не зможе забезпечити виконання завдань, які ставлять перед стороною обвинувачення.

Враховуючи вказані обставини, у разі застосування стосовно ОСОБА_1 іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, останній, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, як на території України так і за кордоном.

Також, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 систематично виїжджає на територію Республіки Польща, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків у вказаній країні та можливість його переховування за кордоном з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Вказаний ризик також існує з тієї причини, що підозрюваний проживає у прикордонній зоні, має тісні стосунки із співробітниками ДФС та ДПС України, а також обізнаний про місця державного кордону, які охороняються меншою чисельністю відповідних служб, графік патрулювання таких ділянок, що дасть змогу перетнути державний кордон України.

Водночас, під час проведення слідчих дій встановлено, що ОСОБА_1 користується паспортом громадянина України для виїзду за кордон, що також дає змогу виїхати в інші держави, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Аналіз наведених ризиків та обставин вчинення кримінальних правопорушень, що є предметом дослідження у кримінальному провадженні, свідчать про необхідність запобігти вищевказаним ризикам шляхом продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, застосованого щодо ОСОБА_1 та лише наявність цього запобіжного заходу спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Крім того, при вирішенні питання про можливість продовження строку дії запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 доцільно врахувати особливу складність цього кримінального провадження, в якому, для дослідження всіх обставин вчинення, як ОСОБА_1 так і іншими підозрюваними усіх кримінальних правопорушень, необхідно провести значний обсяг слідчих і процесуальних дій.

Зокрема, з урахуванням отриманих матеріалів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, необхідно провести, у тому числі за участі ОСОБА_1 , низку одночасних допитів, пред`явлення осіб і предметів для впізнання, отримати висновки значної кількості призначених у кримінальному провадженні судових фізико-хімічних експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів чи їх аналогів, судових експертиз аудіо,- звукозапису, а також інших судових експертиз, результати яких мають суттєве значення для досудового розслідування, доведення винуватості підозрюваних до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримали, просили задовольнити, а також продовжити строк дії обов`язків у межах строку досудового розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи, що надані прокурором докази довели обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, завершити досудове розслідування є неможливим, слідчий суддя прийшов до висновку, що слід продовжити строк тримання під домашнім арештом відносно ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування, тобто до 01 липня 2019 року із забороною підозрюваному, залишати житло в період з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв.

Окрім цього, продовжуючи щодо підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України продовжити строк дії обов`язків, а саме: прибувати на виклик слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. ст.ст.131-132, 176-178, 181, 193-194, 196, 205, 395 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ :

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під домашнім арештом відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України на два місяці, а саме до 01 липня 2019 року.

Заборонити ОСОБА_1 залишати житло в АДРЕСА_1 область АДРЕСА_1 період доби з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв.

Ухвалу передати на виконання до Мостинського ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати на виклик слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю;

- прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 01 липня 2019 року.

Ухвалу про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання до органів поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя