Вирок № 81654379, 08.05.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/6113/18

Провадження № 1-кп/592/46/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю секретарів судового засідання: Лазоренко (Троценко) Ю. Ю. , Тіптюк В. О. , Чайка Т. В. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми кримінальне провадження № 12018200440001370, відомості за яким 24.04.2018 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шпилівка, Сумського р-ну, Сумської обл. , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який працює водієм в ПАТ "Сумиобленерго" , який має повну середню освіту, одруженого, громадянина України, українця, раніше не судимого, військовозобов`язаного, РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів: Передерія В. Г. , Рекуненка Б. П. ,

потерпілої: ОСОБА_2 ,

представників потерпілої: адвокатів Верем`юка Д. А. , Афанасієва Р. В. ,

захисника обвинуваченого: адвоката Максименко Е. П. ,

обвинуваченого: ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

18.04.2018 року близько 15 години 50 хвилин ОСОБА_2 разом з внучкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з внуком ОСОБА_5 знаходились в зеленій зоні біля річки Псел, неподалік буд. 97 по вул . Івана Франка в м. Суми. Проходячи вздовж річки Псел, на відстані приблизно 300 м від вказаного будинку, вони побачили, що неподалік прохожої стежки під горою знаходиться береза, з якої в пластикову пляшку стікав сік. ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 захотіли випити березового соку та пригостити ним внуків. Підійшовши до берези, вони присіли біля неї для того, щоб випити соку. В цей момент ззаду них підбіг ОСОБА_1 та без жодних пояснень наніс один удар кулаком правої руки в область лівої щоки ОСОБА_2 , внаслідок чого остання впала на землю та покотилася з гори, отримавши при цьому тілесні ушкодження у виді забою м`яких тканин виличної області. Після чого ОСОБА_1 взяв пластикову пляшку, яка стояла поруч з березою, та вилив березовий сік на всіх присутніх, в тому числі й на дітей. Таким чином, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, тобто діючи з прямим умислом, направленим на заподіяння шкоди здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 , ОСОБА_1 наніс один удар кулаком правої руки в область лівої щоки ОСОБА_2 , заподіявши їй забій м`яких тканин виличної області, які згідно висновку судово-медичного експерта № 349 від 23.05.2018 року, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що своїми умисними діями, які виразилися в умисному заподіянні тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав частково та пояснив суду про те, що він лише зачепив потерпілу ОСОБА_2 і вона впала, а тілесні ушкодження можливо були заподіяні потерпілій ОСОБА_2 нею самою та за інших обставин, ніж ті, що зазначені в обвинувальному акті. Цивільний позов прокурора він визнав повністю. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 він визнав частково в частині відшкодування матеріальної шкоди.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав частково, його вина у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, повністю підтверджується сукупністю доказів, які є наявними в кримінальному провадженні, які були досліджені, оголошені, оглянуті та перевірені в судовому засіданні, а обвинувачення визнається судом доведеним в законному порядку, а саме:

Показаннями потерпілої ОСОБА_2 , допитаної в судовому засіданні, яка пояснила суду про те, що 18.04.2018 року близько 15 години 50 хвилин до неї підбіг ОСОБА_1 та без жодних пояснень наніс їй один удар кулаком правої руки в область лівої щоки, внаслідок чого вона впала на землю та покотилася з гори, отримавши при цьому тілесні ушкодження у виді забою м`яких тканин виличної області, за обставин, зазначених в обвинувальному акті.

Показаннями свідка ОСОБА_4 , допитаної в судовому засіданні, яка пояснила суду про те, що вона була очевидцем заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 (а. с. 81, 112 - 114) .

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 18.04.2018 року, із змісту якого вбачається, що 18.04.2018 року близько 15 години 50 хвилин ОСОБА_1 , 1970 року народження , за адресою: АДРЕСА_3 , заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження, наніс один удар в область лівої щоки кулаком правої руки, після чого штовхнув її, вона покотилася згори та порізала руку (а. с. 90) .

Висновком експерта № 349 від 23.05.2018 року, згідно висновкам якого: 1. ОСОБА_2 знаходилася на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні Сумської обласної клінічної лікарні з 19.04.2018 року до 24.04.2018 року з діагнозом: забій м`яких тканин лівої виличної ділянки, забій куприка. 2. Ушкодження обличчя утворилось від дії тупого предмету, про що свідчить його характер, та могло утворитись при нанесенні не менше одного удару кулаком або подібним предметом. Характер та локалізація ушкодження виключає можливість його утворення при падінні з вертикального положення на площину. Дане ушкодження обличчя кваліфікується як легке тілесне ушкодження. Встановлений діагноз: забій куприка не підтверджений об`єктивними даними (відсутній опис зовнішніх тілесних ушкоджень та клінічні прояви забою) , що при оцінці ступеню тяжкості не враховується, згідно п. 4.6. Правил судово-медичного встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я № 6 від 17.01.1995 року. 4. Зазначене тілесне ушкодження могло утворитись в час, вказаний в постанові, що підтверджується даними медичної документації (а. с. 5, 95, 96) .

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_2 із застосуванням технічних засобів фіксування від 07.05.2018 року, в ході проведення якого потерпіла ОСОБА_2 пояснила та продемонструвала, як обвинувачений ОСОБА_1 заподіяв їй легкі тілесні ушкодження (а. с. 3, 97, 98) .

Ілюстративною таблицею до протоколу проведення слідчого експерименту від 07.05.2018 року, в якій зображено як потерпіла ОСОБА_2 продемонструвала: - як 18.04.2018 року ОСОБА_1 кулаком правої руки наніс їй один удар, від якого вона впала та покотилася з гори; - куди саме вона покотилася від удару, який 18.04.2018 року кулаком правої руки наніс їй ОСОБА_1 (а. с. 99) .

Висновком експерта № 350 від 23.05.2018 року, згідно висновкам якого: 1. ОСОБА_2 знаходилася на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні Сумської обласної клінічної лікарні з 19.04.2018 року до 24.04.2018 року з діагнозом: забій м`яких тканин лівої виличної ділянки, забій куприка. 2. Ушкодження обличчя утворилось від дії тупого предмету, про що свідчить його характер, та могло утворитись при нанесенні удару кулаком, як було продемонстровано потерпілою ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту (а. с. 5, 6, 101) .

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_4 із застосуванням технічних засобів фіксування від 07.05.2018 року, в ході проведення якого свідок ОСОБА_4 пояснила та продемонструвала, як обвинувачений ОСОБА_1 заподіяв потерпілій ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження (а. с. 102, 103) .

Ілюстративною таблицею до протоколу проведення слідчого експерименту від 07.05.2018 року, в якій зображено як свідок ОСОБА_4 продемонструвала як 18.04.2018 року ОСОБА_1 кулаком правої руки наніс один удар потерпілій ОСОБА_2 , від якого вона впала та покотилася з гори (а. с. 104) .

Висновком експерта № 351 від 23.05.2018 року, згідно висновкам якого: 1. ОСОБА_2 знаходилася на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні Сумської обласної клінічної лікарні з 19.04.2018 року до 24.04.2018 року з діагнозом: забій м`яких тканин лівої виличної ділянки, забій куприка. 2. Ушкодження обличчя утворилось від дії тупого предмету, про що свідчить його характер, та могло утворитись при нанесенні удару кулаком, як було продемонстровано свідком ОСОБА_4 під час проведення слідчого експерименту (а. с. 6, 106) .

Довідкою комунального закладу "Сумська обласна клінічна лікарня" від 18.04.2018 року, із змісту якої вбачається, що 18.04.2018 року о 19 годині 40 хвилин ургентним лікарем-стоматологом ОСОБА_2 був встановлений діагноз: забій м`яких тканин лівої виличної, скроневої області. Рекомендовано: 1. Амбулаторне лікування, спостереження хірурга-стоматолога за місцем проживання. 2. Консультація нейрохірурга (а. с. 118) .

Висновком лікаря-нейрохірурга № 1540 від 18.04.2018 року, із змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 18.04.2018 року о 19 годині 55 хвилин була обстежена ургентним нейрохірургом, діагноз: даних про черепно-мозкову травму не виявлено. Рекомендовано: 1. Спостереження невролога, при погіршенні стану - комп`ютерна томографія головного мозку (а. с. 119) .

Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 6274 від 24.04.2018 року, із змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був встановлений діагноз: забій м`яких тканин лівої виличної ділянки, забій куприка. Рекомендовано: спостереження невропатолога за місцем проживання (а. с. 123) .

Крім того, суд критично ставиться до показань та версії обвинуваченого ОСОБА_1 , про те, що тілесні ушкодження можливо були заподіяні потерпілій ОСОБА_2 нею самою та за інших обставин, ніж ті, що зазначені в обвинувальному акті, оскільки вона не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду, і, більше того, вона повністю спростовується показаннями потерпілої ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_4 та іншими доказами, дослідженими, оголошеними, оглянутими та перевіреними в судовому засіданні в ході судового розгляду, покладеними в основу обвинувального вироку суду. А часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини суд розцінює як його намагання та бажання уникнути кримінальної відповідальності та піти від невідворотного кримінального покарання. До того ж, показання обвинуваченого ОСОБА_1 також суперечать дослідженим, оголошеним, оглянутим та перевіреним в судовому засіданні доказам, покладеним в основу обвинувального вироку суду.

Керуючись законом, даючи остаточну оцінку доказам, які підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, суд категорично встановив їхню належність, допустимість, достовірність, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, для повного та правильного вирішення питань, зазначених в ст. 368 КПК України, при ухваленні вироку.

Згідно ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Зіставивши ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та встановлені судом ознаки злочинних діянь, вчинених обвинуваченим ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про те, що вони повністю відповідають один одному.

Оцінюючи докази в сукупності, суд визнає доведеним обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у повному обсязі, а, отже, його злочинні дії необхідно кваліфікувати як умисне легке тілесне ушкодження.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, вчинений обвинуваченим ОСОБА_1 , згідно ч. 2 ст. 12 КК України, у відповідності до класифікації злочинів, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Крім того, суд бере до уваги положення абз. 3 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень) , склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку) , його матеріальний стан тощо.

Як особа обвинувачений ОСОБА_1 характеризується наступним чином: - має на утриманні малолітню дитину: дочку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інваліда з дитинства, дочку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 69, 82 - 85) ; - з 10.08.1995 року знаходиться в офіційно зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 85) ; - має право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей, діти: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 82, 85) ; - позитивно характеризується за місцем роботи (а. с. 86) ; - має незадовільний стан здоров`я (а. с. 87, 88, 110, 111) ; - має постійне місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 107) ; - позитивно характеризується за місцем проживання (а. с. 108) ; - раніше не судимий (а. с. 109) .

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає: - наявність на утриманні винного малолітньої дитини, неповнолітніх дітей (а. с. 69, 82 - 85) ; - позитивна характеристика винного за місцем проживання та за місцем роботи (а. с. 86, 108) ; - вчинення кримінального правопорушення вперше (а. с. 109) .

Згідно ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Крім того, суд бере до уваги положення п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому, виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

Крім того, враховуючи, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, мають бути суворо додержані вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за можливе взяти до уваги наступне.

Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи, - наявність на утриманні винної особи малолітніх, неповнолітніх дітей при призначенні покарання обґрунтовується принципом гуманізму, справедливості, індивідуалізації покарання. Наявність на утриманні винної особи малолітніх, неповнолітніх дітей розуміється як надання винною особою відповідним особам матеріального забезпечення, яке майже завжди є основним джерелом існування для таких осіб. Крім того, наявність на утриманні винної особи малолітніх, неповнолітніх осіб означає, що винна особа бере безпосередню участь в їхньому вихованні та здійсненні щодо них інших батьківських обов`язків. Наявність на утриманні винної особи малолітніх, неповнолітніх дітей, окрім їхнього матеріального забезпечення, означає також, що винна особа здійснює догляд за ними, якщо ці особи потребують стороннього догляду. Державі не може бути байдуже, у якому становищі опиняться особи, які знаходяться на утриманні винної особи, після засудження останньої. Крім того, держава повинна піклуватися про фізичний та моральний розвиток малолітніх, неповнолітніх дітей у повноцінній сім`ї, адже бездоглядність дітей завжди була однією із причин дитячої злочинності.

Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи, - позитивна характеристика винного у вчиненні злочину при призначенні покарання обґрунтовується тим, що така поведінка в побуті, за місцем роботи, навчання, служби, як правило, свідчить про відсутність у такої особи стійких антисуспільних поглядів, і дає підстави вважати, що вчинення злочину є випадковим.

Можливість врахування обставини, яка пом`якшує покарання винної особи, - вчинення винним злочину вперше при призначенні покарання обґрунтовується тим, що це може свідчити про відсутність у винного стійких злочинних навичок, і, відповідно, про меншу суспільну небезпеку цієї особи. Крім того, суд враховує положення абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 року, згідно якому судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, судом встановлено не було.

Із змісту досудової доповіді, підготовленої 27.06.2018 року Ковпаківським районним сектором Сумського міськрайонного відділу з питань пробації на виконання ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.06.2018 року, вбачається, що, беручи до уваги інформацію що характеризує особистість обвинуваченого, а саме: історію правопорушення, а також середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, при умові, що провина обвинуваченого буде доведена, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши покарання, не пов`язане з позбавленням волі. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на особу додаткового обов`язку: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (а. с. 35 - 39) .

Отже, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, враховуючи думку прокурора, думку потерпілої ОСОБА_2 , думки представників потерпілої адвокатів Верем`юка Д. А. , Афанасієва Р. В. , думку захисника обвинуваченого адвоката Максименко Е. П. , обвинуваченого ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про можливість і доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Розмір штрафу суд визначив, враховуючи ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_1 має три обставини, що пом`якшують покарання.

Прокурором Сумської місцевої прокуратури юристом 1 класу Передерієм В. Г. 06.06.2018 року до початку розгляду справи по суті був заявлений цивільний позов про стягнення з відповідача: ОСОБА_1 в інтересах держави в особі позивача: Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації, 40000, м. Суми, майдан Незалежності, 3, р/р 31415544700001 в ГУК у Сумській обл. , МФО 837013, код 37970404, код бюджетної класифікації доходів 24060300 "Інші надходження" про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 від кримінального правопорушення в розмірі 5087,10 грн. . Оскільки матеріали даної кримінальної справи містять документальне підтвердження вказаних витрат, відтак суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора Сумської місцевої прокуратури юриста 1 класу Передерія В. Г. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі (а. с. 2, 21 - 24) .

12.06.2018 року до початку розгляду справи по суті потерпілою ОСОБА_2 був пред`явлений цивільний позов, в якому вона просила прийняти цивільну позовну заяву та відшкодувати їй матеріальну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. та моральну шкоду в розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн. (а. с. 2, 25) .

21.08.2018 року до початку розгляду справи по суті потерпілою ОСОБА_2 був пред`явлений цивільний позов, в якому вона просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 3430,00 грн. , моральну шкоду в розмірі 55000,00 грн. (а. с. 2, 40 - 44) .

Згідно абз. 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Судом був встановлений факт заподіяння обвинуваченим ОСОБА_1 моральних страждань потерпілій ОСОБА_2 . При цьому судом було враховано тривалість моральних страждань потерпілої ОСОБА_2 . Крім того, нею додаються значні зусилля для відновлення стану свого здоров`я. Крім того, судом були враховані погіршення стану її здоров`я і пов`язані із цим неврівноваженість, роздратованість. Таким чином, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи, що розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою, суд вважає позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, з урахуванням положень ч. 3 ст. 23 ЦК України та роз`яснень, наданих в п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" № 1 від 27.02.2009 року.

Крім того, суд бере до уваги положення п. п. 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" № 3 від 31.03.1989 року, згідно яким при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК України, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК України. Вирішуючи при ухваленні вироку питання про відшкодування шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам.

Речові докази по справі відсутні (а. с. 2) .

Документально підтверджені процесуальні витрати у справі відсутні (а. с. 2) .

Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались (а. с. 6) .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 62, 63 Конституції України; ст. ст. 368 - 371, 373, 374, 376 КПК України; ст. ст. 11, 12, 50 - 53, 125 КК України, -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Цивільний позов прокурора Сумської місцевої прокуратури юриста 1 класу Передерія В. Г. про стягнення з відповідача: ОСОБА_1 в інтересах держави в особі позивача: Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації, 40000, м. Суми, майдан Незалежності, 3, р/р 31415544700001 в ГУК у Сумській обл. , МФО 837013, код 37970404, код бюджетної класифікації доходів 24060300 "Інші надходження" про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 від кримінального правопорушення в розмірі 5087,10 грн. задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації, 40000, м. Суми, майдан Незалежності, 3, р/р 31415544700001 в ГУК у Сумській обл. , МФО 837013, код 37970404, код бюджетної класифікації доходів 24060300 "Інші надходження" , 5087,10 грн. на відшкодування витрат, понесених на лікування потерпілої ОСОБА_2 .

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної їй злочином, суму в розмірі 294,78 грн. , в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй злочином, суму в розмірі 1000 грн. .

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Ковпаківський районний суд м. Суми, який постановив вирок.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: І.Г. Бичков