Вирок № 81653125, 11.05.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

415/6749/18

1-КП/415/243/19

ВИРОК

Іменем України

11.05.19 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12018130240001596 від 04 липня 2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 13 лютого 2018 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.309 ч.1 КК України, до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, 15 червня 2018 року Ухвалою Лисичанського міського суду від 15 червня 2018 року, термін випробування - скасовано, зі спрямуванням обвинуваченого для відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, зареєстрованого у АДРЕСА_1 проживаючого у АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2 ст.185 ч.3 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Сухіної О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

03 липня 2018 року, приблизно о 16 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши на територію подвір`я будинку АДРЕСА_3 повторно, намагався таємно викрасти - металеву каналізаційну кришку, вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/958-162е від 23 липня 2018 року, 306 гривень 67 копійок, перекинувши останню через паркан, за межі двору, з метою забезпечення подальшого транспортування, тобто, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, що було помічено сторонніми особами, у зв`язку з чим, злочин стосовно потерпілої ОСОБА_2 не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.15 ч.2 ст.185 ч.3 КК України, а саме, - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у інше сховище, повторно, - що виявилось у виконанні обвинуваченим усіх дій, які вважались необхідними для доведення злочину - таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у інше сховище, повторно, - до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2 ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень - відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме: намаганні викрадення металевої каналізаційної кришки, з території подвір`я будинку АДРЕСА_3 , на початку липня 2018 року, в денний час, скориставшись відсутністю господарів житла, що, в подальшому, під час перекидання викраденого через паркан, було помічено сторонніми, і, відповідно, потягло припинення його протиправної поведінки, - викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілій ОСОБА_2 майнова шкода - відшкодована повністю: шляхом повернення викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 ч.2 ст.185 ч.3 КК України, - яке, на підставі ст.370 КПК України, - повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним - є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим - є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим - є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, - вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні - закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у інше сховище, повторно, - що виявилось у виконанні обвинуваченим усіх дій, які вважались необхідними для доведення злочину - таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у інше сховище, повторно, - до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, - доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.15 ч.2 ст.185 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_1 - не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання - характеризується позитивно (а.с.74), у скоєному - щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків (а.с.44), наявність на утриманні батька похилого віку - ОСОБА_3 , 1956 року народження.

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, беручи до уваги обставини інкримінованого злочину, і, одночасно, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який - не працює, при цьому, має постійне місце мешкання, за місцем проживання та у побуті - має позитивну характеристику, має на утриманні батька похилого віку, у судовому засіданні - в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, а також, враховуючи обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, в тому числі, враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного, суму заподіяної майнової шкоди та повне відшкодування завданих кримінальним правопорушенням збитків, а також, з урахуванням думки потерпілої ОСОБА_2 - у наданій до суду заяві, яка на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягала, і, одночасно, враховуючи суспільну небезпеку злочинного діяння, суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, з урахуванням положень ст.68 КК України, оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисний злочин, який - є корисливим та, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, крім того, - є злочином проти власності, право на що, відповідно до ст.41 Конституції України, - є непорушеним, а також, інкримінований злочин - вчинено в період відбування покарання за попереднім вироком суду за скоєння умисного кримінального правопорушення, і, відповідно, в період невідбутого покарання за зазначеним вироком, у зв`язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо лише із застосуванням покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства, - у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

І, у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин, викладений в даному вироку, в період невідбутого покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 13 лютого 2018 року (а.с.67-68), суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, - за сукупністю вироків: до покарання, призначеного за даним вироком, необхідно частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком - вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 13 лютого 2018 року.

І, у зв`язку з тим, що суд прийшов до переконання призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства, і, відповідно, з реальним відбуттям останнього в місцях позбавлення волі, при цьому, також, враховуючи перебування обвинуваченого ОСОБА_1 у Первомайській ВК №117 Харківської області, відповідно до вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 13 лютого 2018 року, зміненому Ухвалою Лисичанського міського суду від 15 червня 2018 року, на підставі яких засудженому за ст.309 ч.1 КК України ОСОБА_1 - до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, - термін випробування - скасовано, зі спрямуванням останнього для відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік до кримінально-виконавчого закладу, - суд, враховуючи зазначені обставини, в тому числі, положення ст.183 КПК України, при цьому, також, беручи до уваги тяжкість вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, що, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а також, з метою дієвості даного кримінально провадження та забезпечення обвинуваченому ОСОБА_1 реалізації процесуальних прав за матеріалами кримінального провадження, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.15 ч.2 ст.185 ч.3 КК України, - вважає за необхідне, до набуття даним вироком законної сили, - застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 за матеріалами даного кримінального провадження, запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком слід обчислювати з 11 травня 2019 року, оскільки, термін перебування під вартою, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і строк тримання під вартою, згідно зі ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється - з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Процесуальні витрати по справі - у сумі 572 гривні (а.с.36), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/958-162е від 23 липня 2018 року (а.с.37-40), з метою встановлення заподіяної потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди, за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2 ст.185 ч.3 КК України, - підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач - УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою ОСОБА_2 - не заявлений, що не позбавляє останню права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ по справі:

металева каналізаційна кришка, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 (а.с.43,44),

- підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_2

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 - визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2 ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за даним вироком покарання, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 13 лютого 2018 року у виді 01 (одного) місяця позбавлення волі, і, призначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю вироків, - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 01 (один) місяць.

Застосувати до обвинуваченого – ОСОБА_1 запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою, взявши останнього під варту в залі судового засідання, негайно.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з 11 травня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(отримувач - УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300)

572 (п`ятсот сімдесят дві) гривні за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/958-162е від 23 липня 2018 року.

Речовий доказ по справі:

металеву каналізаційну кришку, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 ,

- повернути потерпілій ОСОБА_2

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: