Ухвала суду № 81652919, 10.05.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/9648/19

Провадження № 1-кс/520/5236/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Русу А.Л., захисника підозрюваного – адвоката Дікусар Р.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Супруненко О.П., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Русу А.Л. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12017160000000943 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, працюючого охоронцем, одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, досудовим розслідуванням встановлено, що 30.11.2017 приблизно о 21.50 годині водій ОСОБА_1 грубо порушив пункти: 2.3. «б»; 12.1.,12.2.,12.3. «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, які зобов`язують водія:

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

п.12.2. «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги».

п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»;

Так, в зазначений день та час, водій ОСОБА_1 керував технічно справним автомобілем «OPEL VECTRA» р/н НОМЕР_1 , який згідно свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 , у темний час доби, з ввімкнутим ближнім освітленням передніх фар, при достатній видимості, здійснював руху на освітленій вуличними ліхтарями ділянці по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю вул. Незалежності в с. Красносілка Лиманського району Одеської області, на якій організований двосторонній рух і проїзна частина має по одній смузі руху у протилежних напрямках, з боку центру села в напрямку м. Одеса, зі швидкістю близько 60 км/год., у правій смузі свого напрямку руху, рух керованого автомобіля постійно не контролював, в установлених межах безпечної швидкості руху обрав швидкісний режим без врахування дорожньої обстановки.

У той самий час, у зустрічному напрямку по 59 приміському маршруту «м. Одеса, вул. Марсельська - с. Красносілка Лиманського району» з пасажирами рухався маршрутний автобус «Эталон» р/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , водій якого завчасно побачивши попереду на проїзної частини пішохода, став знижувати швидкість і попереджаючи водія зустрічного автомобіля про небезпеку, почав блимати йому дальнім освітленням передніх фар.

Наближаючись до розташованого праворуч будинку № 65 вулиці Незалежності, водій ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість завчасно побачити попереду перешкоду для руху - пішохода ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в цей момент був розташований у горизонтальному або близькому до нього положенні на дорожньому покритті, на смузі його руху.

Отримуючи об`єктивні ознаки можливого виникнення і розвитку аварійної ситуації, що виразилося у наявності на проїзній частині перешкоди у русі, у вигляді пішохода ОСОБА_4 , а також наявності зустрічного транспорту, водій якого попереджаючи його про перешкоду, блимав йому дальнім освітленням передніх фар, водій ОСОБА_1 невірно оцінив дорожню обстановку, яка склалася, вкрай уважним не був, не вжив заходів, що виключають дорожньо-транспортну пригоду, чим виявив злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків легковажно розраховував на їх відвернення.

При відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру водій ОСОБА_1 з моменту об`єктивної можливості виявити зазначеного пішохода, своєчасно не відреагував на виниклу небезпеку для руху, не зменшив швидкість руху керованого транспортного засобу для безпечного об`їзду перешкоди у вигляді пішохода, не переконався, що він не створить своїми діями небезпеки у русі для інших учасників дорожнього руху, а застосував невиправданий маневр праворуч, і як наслідок, допустив наїзд нижньої лівою частиною автомобіля «OPEL VECTRA» р/н НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_4

В результаті наїзду пішоходу ОСОБА_4 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які перебувають у прямому причинному зв`язку з його смертю на місця поді. Смерть ОСОБА_4 перебуває в прямому причинному зв`язку з отриманою при ДТП поєднаною травмою голови та тулуба у вигляді переломів кісток мозкового та лицьового черепа, розривів твердої мозкової оболонки, крововиливів під м`які оболонки головного мозку, забою-розміжчення головного мозку, внутрішньо шлуночкових крововиливів, переломів акроміального і дзьобуватого відростків лівої лопатки, перелому тіла грудини, множинних двобічних переломів ребер з розривами пристінкової плеври, розривів легенів, селезінки та печінки, крововиливів у праву плевральну порожнину, перелому крила правої клубової кістки. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_4 з`явився шок.

Таким чином, ОСОБА_1 у сукупності допустив порушення вимог 2.3. «б»; 12.1., 12.2.,12.3. «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001), та у його діях вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

З метою запобігання ризикам у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих у кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий, за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив врахувати, що підозрюваний одружений, має постійне місце проживання та реєстрації, має проблеми зі здоров`ям, протягом всього строку досудового розслідування жодного разу від органів досудового розслідування не переховувався. Стороною обвинувачення не доведено не можливість застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, з огляду на що, в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив відмовити та застосувати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника, повідомивши, що наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду не має. На запитання слідчого судді повідомив, що будь-якої допомоги потерпілій стороні не надавав, з підозрою не погодився.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 19.04.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України в повній мірі підтверджується протоколом огляду місця події від 30.11.2017 та схемою та фототаблицею до нього; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 , протоколами допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_6 від 22.02.2019, висновком судової автотехнічної експерти № 17-5776 від 02.03.2018 по дослідженню технічного стану систем керування, ходової частини автомобіля «OPEL VECTRA» р/н НОМЕР_1 , висновком судової транспортно-трасологічної експерти № 17-5777 від 02.03.2018 обставин наїзду автомобіля «OPEL VECTRA», р/н НОМЕР_1 на пішохода, висновком № 1416-3919 від 04.01.2018 судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_4 , висновком № 69 від 07.08.2018 комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи за фактом смерті ОСОБА_4 , висновком № 209-А від 19.03.2019 судової автотехнічної експерти експертизи обставин ДТП.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, беручи до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання останнього винним у його вчиненні, а саме за яке передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років, враховуючи наслідки вчинення кримінального правопорушення у вигляді смерті людини, життя якої згідно ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю, тієї обставини, що підозрюваний з моменту можливого вчинення кримінального правопорушення жодного разу не виходив на зв`язок з потерпілою стороною та жодної допомоги не надавав, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, а також з урахуванням вищевказаних обставин та обставин події ДТП, зокрема характеру допущених підозрюваним порушень ПДР, слідчий суддя також приходить до переконання про наявність ризику можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

З урахуванням характеру, ступеню тяжкості інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, суворості покарання, яке загрожує останньому в разі визнання його винуватим у його вчиненні, даних про особу підозрюваного та наслідків вчинення кримінального правопорушення у вигляді смерті людини, слідчий суддя приходить до переконання, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків можливе лише шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу в судовому засіданні встановлено не було.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги обставини вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та встановлені в судовому засіданні ризики, враховуючи, що в результаті вчинення кримінального правопорушення одна особа загинула, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 без визначення розміру застави.

Таким чином, з урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Супруненко О.П., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Русу А.Л. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12017160000000943 відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.

Строк дії ухвали припиняє свою дію 19.06.2019 року, в межах строків досудового розслідування.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.