Рішення № 81652787, 07.05.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17685/18

Провадження №2-а/522/17/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Шкамерди К.С.

за участю секретаря судового засідання - Довгань Ж.А.,

представника позивача - ОСОБА_4

представника відповідача - Хлистуна Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської області про визнання протиправною та скасування постанови №496/18 від 02.08.2018 року по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №496/18 від 02 серпня 2018 року, прийняту заступником начальника Управління - начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Русланом Костянтиновичем, згідно з якою громадянку ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 10 200 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що при винесенні оскаржуваної постанови порушено законодавчі вимоги до форми та змісту документів, складених посадовими особами Управління, а також порушено процедуру проведення перевірки і порядок притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, на думку представника позивача, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача у виді штрафу не відповідає вимогам статтями 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, не містить доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою правопорушення, тобто відсутній склад.

Представник позивача наполягала на тому, що позивач не попереджувалась про дату та час проведення перевірки.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що посилання представника позивача на факт не повідомлення її про здійснення позапланового заходу є недоречним, а зазначення того, що відсутність такого повідомлення грубо порушує її права та вимоги Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, оскільки ні Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вказаним Порядком №553 не передбачено такого повідомлення, а саме надіслання його до початку проведення позапланового заходу.

Крім того, представник відповідача стверджував, що під час здійснення позапланового заходу посадовою особою Управління відповідно до Порядку №553 було пред`явлено службове посвідчення та надано копію направлення для проведення позапланового заходу, а на зворотній стороні направлення міститься особистий підпис позивача із зазначенням дати отримання направлення.

При цьому, представник Управління наголосив, що наявні документи та факт виконання будівельних робіт, відповідно до норм будівельного законодавства надає підстави об`єкт перевірки самочинно реконструйованим, а відтак оскаржувана постанова прийнята правомірно.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, оцінивши кожний доказ окремо, а також докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

У період з 07 липня 2018 року по 19 липня 2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на підставі наказу від 02 січня 2018 року №01-13/1ДАБК та посвідчення (направлення) від 19 червня 2018 року №000766 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №000766 від 19 липня 2018 року.

Під час виїзду на місце за адресою: АДРЕСА_1 встановлено факт виконаних робіт з реконструкції нежитлових приміщень технічного поверху під квартиру НОМЕР_2 .

Згідно з наявними та наданими документами встановлено наступне: відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14 травня 2018 року ОСОБА_1 є власником вк. НОМЕР_1 за адрсеою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1036, виданий 04 травня 2018 року, видавник: Делі Н.Г., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу. Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відсутня інформація щодо одержання права на виконання реконструкції нежитлових приміщень технічного поверху, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 квартиру НОМЕР_2 .

Згідно ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідності) та категорії складності об`єктів будівництва» та статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності об`єкти будівництва відносено до незначних наслідків СС 1.

У відповідності до пункту 3.2 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»: будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва. Відповідно до ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт»: реконструкція - перебудова з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості житлових квартир, загальної і житлової площі тощо у зв`язку зі зміною геометричних розмірів функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників.

В ході проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 виконувала будівельні роботи з реконструкції нежитлових приміщень технічного поверху квартири шляхом улаштування кімнати площею 19,7 кв.м., коридору площею 0,5 кв.м., санвузла площею 1,6 кв.м., кухні площею 4,2 кв.м., які відображені у технічному паспорту, виданому ФОП ОСОБА_2 від 08 травня 2018 року.

Також при проведенні перевірки було виявлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30 травня 2018 року ОСОБА_3 , державним реєстратором Красносільської сільської ради Диманського району Одеської області, рішенням №40907770 від 03 травня 2018 року внесені зміни до Реєстру прав стосовно об`єкта, а саме нежитлове приміщення змінено на квартира, адреса об`єкта нерухомості: АДРЕСА_1 приміщення НОМЕР_2 змінено на АДРЕСА_3 , чим порушено вимоги частини 2 статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». ФОП ОСОБА_2 надано висновок від 08 травня 2018 року, у якому вказано, що згідно проведеної поточної інвентаризації встановлено, що нежитлове приміщення НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 слід вважати квартирою НОМЕР_2, чим порушено вимоги Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року за №127.

В акті перевірки зазначено, що враховуючи наявні документи та факт виконання будівельних робіт даний об`єкт вважається самочинно реконструйованим.

Таким чином, за результатами проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_1 виконала будівельні роботи з реконструкції нежитлових приміщень технічного поверху під квартиру шляхом улаштування кімнати площею 19,7 кв.м., коридору площею 0,5 кв.м., санвузла площею 1,6 кв.м., кухні площею 4.2 кв.м., без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено вимоги пункту 1 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України №466.

19 липня 2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Маляр Ларисі Анатоліївні винесено припис про усунення порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагалось одержати право на виконання будівельних робіт до 19 вересня 2018 року або привести об`єкт до первинного стану, який був до початку виконання будівельних робіт.

Того ж дня відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення, яким повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

В подальшому, 02 серпня 2018 року відповідачем прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення №496/18, якою внаслідок виявлених наведених вище правопорушень ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200,00 грн.

Незгода позивача із вказаною постановою зумовила звернення її представника до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 41 Закону №3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу, що оскаржувану постанову позивач оскаржує виключно з підстав порушення порядку проведення позапланового заходу державного нагляду та не наводить жодних заперечень із відповідними доказами щодо суті виявлених в ході такого заходу порушень.

Так, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 1 пункту 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що позаплановий захід архітектурно-будівельного контролю проведено на підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 02 січня 2018 року №01-13/1ДАБК та направлення для проведення позапланового заходу від 19 червня 2018 року №000766, що повністю узгоджується з вимогами чинного законодавства.

Стосовно доводів представника позивача про необхідність надіслання повідомлення про проведення позапланового заходу засобами поштового зв`язку суд звертає увагу на наступне.

Так, відповідно до пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Суд звертає увагу, що повідомлення суб`єкта містобудування про проведення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку стосується проведення планових перевірок. Водночас, в даному випадку мала місце позапланова перевірка, до проведення якої вказані вимоги пункту 12 Порядку №553 застосовуватись не можуть.

Також, наявна в матеріалах справи розписка, яка містить на звороті направлення на проведення перевірки, надана представником відповідача в судовому засіданні, свідчить, що копію такого направлення позивач отримала 11 липня 2018 року, що спростовує її доводи стосовно неповідомлення про проведення позапланової перевірки.

Крім того, матеріали справи містять копію вимоги від 02 липня 2018 року №01-10/96-ЗГ про забезпечення безперешкодного доступу до об`єкта, а також докази її направлення позивачу, якою вимагалось від позивача надати: правоустановчі документи на об`єкт перевірки; технічний паспорт інвентаризації нерухомого майна; дозвільні документи на проведення будівельних робіт та про готовність об`єкту до експлуатації, а також повідомлено про необхідність ОСОБА_1 бути присутньою на перевірці 10 липня 2018 року та забезпечити безперешкодного доступу посадової особи до вказаного об`єкту.

Вказані обставини додатково підтверджують обізнаність позивача про проведення позапланової перевірки.

В частині тверджень представника позивача про те, що в акті перевірки не вказано на підставі яких нормативних актів складений відповідний акт, а також якими нормативними актами посадовій особі надано повноваження на складання такого акту, якими нормативними актами визначено право та порядок проведення обстеження містобудівної ситуації, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Тобто, вказаним пунктом Порядку №553 надано відповідачу як органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження щодо оформлення результатів перевірки.

При цьому, вимогами пункту 15 Порядку №553 визначено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року №240 затверджено уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт згідно з додатком 1.

Суд зазначає, що складений за результатами позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю від 19 липня 2018 року №000766 відповідає встановленій уніфікованій формі акта, яка встановлена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року №240.

Крім того, наявними матеріалами справи спростовуються твердження представника позивача, що останній не надавався акт перевірки для підпису та ознайомлення, оскільки такий акт містить розписку у відповідних графах щодо відмови від підпису та від отримання.

За таких обставин, вказані вище доводи позивача не знайшли свого документального та нормативного підтвердження.

Стосовно тверджень представника позивача, що оскаржувана постанова прийнята до моменту закінчення строку, наданого приписом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 19 липня 2018 року, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Згідно підпунктів «а», «б» пункту 3 частини 3 статті 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Отже, законодавством наділено посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваженнями видавати за результатами перевірки приписи, зокрема, про усунення порушень.

При цьому, норми чинного законодавства можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності не ставлять в залежність від прийняття відповідачем припису про усунення порушень. В подальшому, факт невиконання вимог припису може бути підставою для притягнення особи до відповідальності, однак така підстава є самостійною та достатньою умовою для прийняття постанови про накладення штрафу.

Так, вимогами частини 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Суд зазначає, що підстави, які вказані позивачем в обґрунту вання заявлених позовних вимог, не знайшли свого документального та нормативного підтвердження.

При цьому, суд звертає увагу, що щодо суті виявлених в ході проведення позапланової перевірки правопорушень позивач не заперечує та не надає доказів щодо їх відсутності.

З урахуванням вищенаведеного в сукупності, суд приходить до правомірності прийняття відповідачем оскаржуваної постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а відтак, як наслідок, відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись частиною 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.2, 5, 7-9, 72-79, 90, 205, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 289 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської області про визнання протиправною та скасування постанови №496/18 від 02.08.2018 року по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 11 травня 2019 року.

Суддя К.С. Шкамерда