Ухвала суду № 81652471, 11.05.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/8674/19

Провадження № 2/520/3796/19

УХВАЛА

11.05.2019 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» (місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1) про визнання протиправними та скасування акту про порушення та акту-розрахунку,

В С Т А Н О В И В:

22 квітня 2019 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» про визнання протиправними та скасування акту про порушення та акту-розрахунку, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати акт про порушення від 28.09.2018 року за №514 та складений на його підставі акт-розрахунок від 19.10.2018 року за №514, складені Публічним акціонерним товариством «Одесагаз» відносно споживача ОСОБА_1 .

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.187 ЦПК України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються зокрема результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.

Разом із пред`явленим позовом до суду позивачем надано до суду клопотання про призначення судової трасо логічної експертизи, яка підлягає розгляду судом в судовому засіданні зі з`ясуванням думки учасників процесу.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2019 року з 01 січня встановлений у розмірі 1921 гривня.

Отже, судовий збір:

- за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 768 гривень 40 копійок.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так позивачем у позові заявлено дві вимоги немайнового характеру, кожна з якої є об`єктом справляння судового збору.

Тобто до сплати за заявленими двома вимогами немайнового характеру підлягає до сплати судовий збір в загальній сумі 1536 гривень 80 копійок (768,40*2=1536,80).

Позивачем до позову не надано документа на підтвердження сплати судового збору однак зазначено, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

У ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому (ст. 5 Закону України «Про судовий збір»), не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.

За основу приймається те, що ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судовий збір» у ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 7, ст. 84) слова «державного мита» замінені словами «судового збору».

Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.

У постановах Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-185цс17 та від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-916цс17 висловлена правова позиція про те, що споживач звільняється від сплати судового збору лише при поданні позовної заяви і має сплатити судовий збір за подання до суду, зокрема апеляційної скарги.

Відступаючи від практики Верховного Суду України, колегія суддів Великої Палати Верховного Суду вважає, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (ст. 22 «Про захист прав споживачів», ст. 1 ЦПК України у редакції на час постановлення оскарженої ухвали, ст. 2 ЦПК України у редакції на час розгляду справи Верховним Судом).

Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 21.03.2018 року по справі №761/24881/16-ц.

На підставі вищезазначеного

вбачається, що позивач, як споживач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження, визначених у ст. 185, 186 ЦПК України, відсутні.

У відповідності до ст. 19, 20 ЦПК України даний спір розглядається у порядку цивільного судочинства. Справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, оскільки дана справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч.4 ст. 19 та ч. 4 ст. 274 ЦПК України, тому справу слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі призначивши у справі підготовче засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.19, 187 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Звільнити позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору в сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок за подання до суду позовної заяви до Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» про визнання протиправними та скасування акту про порушення та акту-розрахунку.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» про визнання протиправними та скасування акту про порушення та акту-розрахунку.

Розгляд справи призначити в порядку загального позовного провадження.

Призначити підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи у залі №226 Київського районного суду м. Одеси на 07 червня 2019 року о 12 годині 30 хвилин.

Визначити відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідач, у відповідності до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, має право у строк для подання відзиву пред`явити зустрічний позов.

Роз`яснити позивачеві, що у разі отримання відзиву на позову заяву, позивач має право у відповідності до ст.179 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення відзиву на позову заяву, надати відповідь на відзив, до яких застосовуються правила встановлені ч.3-5 ст. 178 ЦПК України. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.

Роз`яснити відповідачеві, що у разі отримання відповіді на відзив, відповідач має право у відповідності до ст.180 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення відповіді на відзив, надати заперечення на відповідь на відзив, до яких застосовуються правила встановлені ч.3-5 ст. 178 ЦПК України. Копія заперечень та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.

Повідомити учасників справи про можливість отримання інформації щодо справи на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/sud1512/.

Копію ухвали, пам`ятку про роз`яснення прав та обов`язків передбачених ст. 43, ст. 49 ЦПК України, надіслати учасникам справи. Копію позовної заяви з доданими до неї документами надіслати відповідачеві.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду у частині відкриття провадження по справі у зв`язку з порушенням правил підсудності, шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Калініченко Л. В.