Ухвала суду № 81650801, 07.05.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2598/19

Номер провадження 1-кс/404/1972/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2019 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши в приміщенні суду в місті Кропивницькому клопотання слідчого СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області про надання дозволу на вже проведений обшук у кримінальному провадженні 12019120170000132, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2019 року, слідчий СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням про надання дозволу на вже проведений обшук автомобіля ГАЗ 330232 414 СПГ з державним номерним знаком НОМЕР_1 . Метою проведення слідчої дії стало рятування речових доказів від знищення.

Слідчий вимоги підтримала, оскільки зненацька виникла невідкладна потреба рятувати наркотики.

У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості у тому числі і про: житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку, а також особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться. (пункти 5-6 ч. 3 ст. 234 КПК України).

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. (ч. 5 ст. 132 КПК України)

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом. (ч. 1 ст. 22 КПК України). Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами. Слідчий з прокурором у прохальній частині поданого письмового клопотання не зазначили дату проведеного ними обшуку. Слідчий суддя зобов`язаний діяти на засадах диспозитивності, тому не може вийти за межі заявлених вимог і самостійно на власний розсуд визначати день проведення обшуку. Зазначена істотна неповнота виключає можливість задоволення вимог слідчого.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 КПК, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.

У цьому кримінальному провадженні досудове розслідування розпочато 14 лютого 2019 року.

Згідно з ст. ст. 36, 40 КПК України, слідчий ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також прокурор ОСОБА_5 ОСОБА_6 були зобов`язані забезпечити своєчасне проведення ефективного досудового розслідування. Протягом попередніх трьох місяців представники сторони обвинувачення мали достатньо часу і можливостей звернутись в загальному порядку до слідчого судді з клопотанням про отримання дозволу на проведення обшуку транспортного засобу, яким користується фігурант по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 234 КПК України, у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням.

Прокурори разом зі слідчими заздалегідь достовірно знали про необхідність процесуальної фіксації доказів, шляхом проведення обшуку, але з лютого 2019 року і до проведення обшуку, четверо представників сторони обвинувачення не звернутись з клопотанням до слідчого судді за дозволом на проведення обшуку в транспортному засобі.

Незаконно виготовлені наркотичні та психотропні речовини знаходяться поза дією Закону, тому нічого не коштують, а відтак не існувало реальної потреби рятувати матеріальний об`єкт, який за будь-яких правомірних умов не може мати вартості.

Основною умовою для постановлення ухвали про відмову в задоволенні клопотання, поданого у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, є відсутність передбачених кримінальним процесуальним законом умов невідкладності випадку, з наявністю якого КПК України пов`язує можливість слідчого, прокурора до постановлення ухвали слідчого судді проникнути до житла чи іншого володіння особи.

Кількість й тривалість проведених напередодні обшуку в цьому кримінальному провадженні слідчих дії та негласних слідчих дії переконливо свідчить, що слідчий з прокурором мали достатньо часу для звернення з клопотанням на проведення обшуку домоволодіння, вручення покупцю спецтехніки та складання у зв`язку із цим протоколу, огляду грошових купюр та складання відповідного протоколу, ідентифікації грошових коштів, огляді покупця та вручення грошей і складання у зв`язку з цим протоколів, у тому числі протоколу вилучення спецтехніки, протоколу про результати контролю за вчиненням злочину. Сукупність та злагодженість їх дій переконує, що кінцевою метою такої поведінки була процесуальна фіксація злочину. При цьому слідчий з прокурором з невідомих міркувань протягом трьох місяців легковажно розраховували на те, що у них не виникне потреб у проникненні до іншого володіння.

Сторона обвинувачення не надала розумного обґрунтування та доказів, що саме завадило слідчому/прокурору заздалегідь звернутися до слідчого судді з клопотанням про отримання дозволу на проведення обшуку за правилами статті 234 КПК України, та у порядку ч. 4 цієї статті розглянути в суді клопотання про обшук в день його надходження.

За таких умов слідчий і прокурор не обгрунтував і не долучив до матеріалів клопотання доказів, на підставі яких можна стверджувати, що в режимі реального часу, тобто станом на 06.05.2019 року, дійсно існували фактичні підстави невідкладного проникнення до іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.

У відповідності до положень ст. 94 КПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. З огляду на це слідчий з прокурором не довели такої обов`язкової умови як «рятування майна, зокрема: сторона обвинувачення не підтвердила існування реального наміру чи бажання будь якої особи знищити вилучені речі. Не надано доказів про спроби ймовірного фігуранта чи іншої особи: знищити, перетворити, пошкодити, перемістити докази. Слідчий з прокурором у поданому клопотанні обмежились лише висловленими припущенням, що : «особа намагалась знищити майно (речові докази).» Хто ця невідома особа і які докази вона намагалась знищити слідчий з прокурором не зазначили, доказів не надали.

Основним і повсякденним обов`язком слідчого з прокурором є збір та процесуальна фіксація доказів. (ч. 2 ст. 93 КПК України) Такі дії для сторони обвинувачення є звичайними і мають системний, запланований характер, а їх виконання не можна вважати надзвичайним випадком.

Як виключення із загального правила, з метою рятування життя людей і цінного майна, законодавець у ч. 3 ст. 233 КПК України, лише у невідкладних випадках дозволяє увійти до житла чи іншого володіння без ухвали слідчого судді,- коли можуть виникнути реальні руйнівні техногенні, природні фактори, поведінка людей чи тварин. Процесуальна діяльність пов`язана зі збором доказів є основним завданням правоохоронного органу, а не винятковим та невідкладним випадком. Такими чином констатую, що слідчий неправильно розуміє положення Закону, коли під «рятуванням майна», хибно ототожнює необхідність у законний спосіб збору та фіксації доказів по справі.

У даному конкретному випадку ініціатор поданого клопотання не довів реальності ризиків, тобто не підтвердив ознаку невідкладності проведення обшуку. Відповідно до ст. 8 Конвенції та ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Порушення конституційної гарантії на недоторканість житла та проведення обшуку без ухвали слідчого судді є незаконним. Як наслідок, не можна досягнути справедливого балансу і пропорційності, коли відсутня ознака законності.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що завданням слідчого судді є захист прав учасників кримінального провадження. Захист суспільно важливих відносин не можна виправдати перерахованими істотними недоліками слідчого та прокурора.

Керуючись ст. ст. 206, 233 - 236, 309, 369-372, 376, 532 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні поданого слідчим СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області клопотання про надання дозволу на вже проведений обшук автомобіля ГАЗ 330232 414 СПГ з державним номерним знаком НОМЕР_1 по кримінальному провадженню 12019120170000132, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 307 КК України, відмовити.

Отриману під час обшуку інформацію, знищити в порядку передбаченому статтею 255 КПК України. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1