Ухвала суду № 81649844, 11.05.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 11.05.2019

Справа № 320/1367/15-к

Провадження 1-кс/320/2413/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«11» травня 2019 року слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Фомін В.А., за участі секретаря - Захарової І.В., слідчого - Шалагіна І.В., прокурора - Нагорного В.А., підозрюваного - ОСОБА_1 , захисника підозрюваного - адвоката Ігнатова Є.Є., розглянувши в кримінальному провадженні № 12014080140004234 клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Шалагіна І.В., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Нагорним В.А. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Усть-Кам`яногірськ, С-Казахстанської області, Казахстану, громадянину України, з середньою освітою, не працюючому, не одруженому, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Шалагіна І.В., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Нагорним В.А. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 24 травня 2014 року, приблизно о 07 годині 30 хвилин, знаходячись на території КП «Костянтинівське кладовище», розташованого за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Кірова, ОСОБА_1 ., грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, маючи умисел направлений на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_2 , перебуваючи обидва в стані алкогольного сп`яніння, шляхом демонтажу надгробної плити, таємно викрали із місця поховання ОСОБА_3 1918-2003 р.р., дві металеві труби, довжиною 1,2 метри, діаметром 5 см, товщиною 3 мм., вартістю 300 гривень за одну, загальною вартістю 600 гривень, які в подальшому реалізували і отримали незаконний прибуток, тим самим, з корисливих мотивів незаконно заволоділи предметами, що знаходяться на могилі.

Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні незаконного заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто кримінальному правопорушенні (злочині), передбаченому ч. 3 ст. 297 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено достатньо підстав вважати, що вказані кримінальні правопорушення вчинив ОСОБА_1 , а саме:

- пояснення ОСОБА_1 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 19 грудня 2014 року;

- протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 19 грудня 2014 року;

30 грудня 2014 року винесено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.

30 грудня 2014 року підозрюваного ОСОБА_1 оголошено у розшук у зв`язку з переховуванням від органів досудового розслідування.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного злочину, пов`язаного з незаконним заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, передбаченого ст. 297 ч. 3 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від чотирьох до семи років, не працевлаштований, отже не має постійного джерела доходу, під час досудового розслідування був оголошений у розшук, у зв`язку з чим є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 буде і надалі з метою ухилення від кримінального покарання переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буду перешкоджати розгляду вказаного кримінального провадження.

Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_1 :

1) продовжить переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

2) вчинить інше кримінальне правопорушення.

Також, слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

при обранні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, інші вищенаведені обставини, є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватись від органів досудового розслідування.

Особи, які заслуговують на довіру та поручатися за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні, що унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи те, що, підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності і надалі продовжить переховується від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати розгляду вказаного кримінального провадження, а тому слідчий просить обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав зазначене клопотання у повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Ігнітов Є.Є. у судовому засіданні просив не заперечували проти обрання зазначеного запобіжного заходу.

Вислухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали клопотання, керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст. 183, 331 КПК України, суд приходить до наступного висновку.

На стадії досудового розслідування відповідно до ст. 194 КПК України під час вирішення питання застосування запобіжного заходу або продовження строку його дії має бути встановлена наявність трьох складових - чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною, тому неможлива.

Таким чином, підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.

До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).

Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).

Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.

Вказані підстави враховані у національному законодавстві.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості підозрюваним ОСОБА_1 переховуватися від слідства та суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ті обставини, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину, передбаченого ч.3 ст. 297 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до семи років, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 тривалий час перебував у розшуку.

Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Таким чином, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов переконання про доведеність чинників, які передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України.

Як слідує з наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, тобто у незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, є особою без стійких соціальних зв`язків, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності та покарання за вчинений злочин може безперешкодно залишити місце свого проживання та переховуватися від органів досудового слідства та суду, продовжити вчинювати інші кримінальні правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що запобігти вказаним ризикам неможливо при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Згідно п. 60 Рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 р. у справі "Смирнов проти Росії" (заяви № 46133/99 і 48183/99) одна тільки тяжкість ризику ухилення обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку, це слід робити з урахуванням ряду інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначній мірі, яка не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті може враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він відчуває судове переслідування.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи учасників, слідчий суддя дійшов висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиним запобіжним заходом, адекватним особі підозрюваного, здатним забезпечити його належну поведінку та запобігти встановленим ризикам, є тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що він офіційно не працює, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 492 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Шалагіна І.В., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Нагорним В.А. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 10 травня 2019 року з 14 години 00 хвилин.

Строк дії ухвали до 09 липня 2019 року до 14 години 00 хвилин включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 76 840 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області: № рахунку 37319085001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, Код ЄДРПОУ 26316700, Код МФО 820172, призначення платежу обов`язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, номер справи, ПІБ підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: В.А. Фомін