Вирок № 81649822, 10.05.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 10.05.2019

Справа № 320/1761/18

Провадження № 1-кп/320/164/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі обвинувальні акти в об`єднаних кримінальних провадженнях № 12018080140000553, № 12018080140000809, № 12018080140000905, № 12018080140001640 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополя Запорізької області, який має середню освіту, неодруженого, не працює, який зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 12.02.2010 року вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України - призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

2) 28.04.2010 року вироком Мелітопольського міського суду Запорізької області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України - призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

3) 30.11.2012 року вироком Приазовського районного суду Запорізької області за ч. 1 ст. 190 КК України призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим стоком 1 рік;

4) 20.05.2014 року вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;

5) 17.04.2014 вироком Мелітопольського міського суду Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України - призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. Звільнений 20.03.2015 року;

6) 10.07.2015 вироком Мелітопольського міського суду Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України призначено покарання у вигляді арешту строком на 4 місяці;

7) з 17.10.2016 в провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України перебуває обвинувальний акт;

8) з 20.02.2018 в провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України перебуває обвинувальний акт,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч. 3 ст. 297 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Мелітополя Запорізької області, громадянина України, неодруженого, не працює, який має середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 297 КК України,

за участю прокурора - Нагорного В.А., Фурманенко М.В.,

обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 . - адвоката Стукалова А.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Гречка О.В.,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2017 приблизно о 01 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом видавлення вікна, проник до приміщення будинку АДРЕСА_4 , звідки з кімнати вищевказаного будинку, таємно викрав бронзові крани в кількості 5 одиниць, вартістю 500 гривень, після чого шляхом зриву зірвав кондиціонер марки «MIDEA ER - STAR-07HR» білого кольору, вартістю 4000 гривень, та продовжуючи свій злочинний умисел з подвір`я вищевказаного будинку, таємно викрав водяний насос марки «Харків» синього кольору, вартістю 1500 гривень, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 6000 гривень.

Крім того, 28.12.2017 приблизно о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, з корисливих мотивів, шляхом видавлення вікна, проник до приміщення будинку АДРЕСА_4 , звідки з кімнати вищевказаного будинку, таємно викрав батареї у кількості 3 одиниць вартістю 3000 гривень, після чого шляхом демонтування таємно викрав електронний котел марки «Дніпро» білого кольору, вартістю 7000 гривень, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 10 000 гривень.

Крім того, 20.01.2018 у ранковий час, обвинувачений ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, з корисливих мотивів, скориставшись, що за його діями ніхто не спостерігає, перелізши через паркан, проник до території ТОВ «Логос» за адресою: м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна №2 , звідки таємно викрав дві секції металевих воріт гаражу розміром 1,5x2 м за кожну, та металеві вхідні двері будинку розміром 2x80см, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 3300 гривень.

Крім того, 26.01.2018 приблизно о 03 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, з корисливих мотивів, шляхом видавлення вікна, проник до приміщення будинку АДРЕСА_4 , звідки з кімнати вищевказаного будинку таємно викрав бойлер марки «ARISTON» білого кольору вартістю 1500 гривень, та електричну духовку марки «Roster» білого кольору вартістю 1500 гривень, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 3000 гривень.

Крім того, 01.02.2018 приблизно о 02 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, з корисливих мотивів, шляхом пошкодження вікна, проник до приміщення спортзалу «Мелітопольського вищого професійного училища» за адресою: м. Мелітополь , вул. О. Невського, буд. 23 , звідки таємно викрав 6 секцій металевих батарей, чим спричинив «Мелітопольському вищому професійному училищу» майнову шкоду на загальну суму 2500 гривень.

Крім того, 02.02.2018 приблизно о 10 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, з корисливих мотивів, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_3 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав 11 металевих труб висотою 2 метри та шириною 15 сантиметрів, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 , майнову шкоду на суму 7300 гривень.

Крім того, продовжуючи свій злочинний умисел 05.02.2018 приблизно о 09 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, з корисливих мотивів, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_3 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з подвір`я, таємно викрав металеву кришку розміром 1,20 x 1,20 см, товщиною 0,7 мм, та металеву лутку діаметром 30 мм, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 405 гривень.

Крім того, продовжуючи свій злочинний умисел 08.02.2018 приблизно о 11 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, з корисливих мотивів, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_3 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з подвір`я, таємно викрав, металеві відрізки арматури довжиною до 2-х метрів, діаметром 12 мм, в кількості 70 одиниць, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 , майнову шкоду на суму 2600 гривень. Таким чином, потерпілому ОСОБА_5 спричинено майнову шкоду на загальну суму 10 305 гривень.

Крім того, 20.02.2018 приблизно о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, з корисливих мотивів, шляхом пошкодження дверей, проник до приміщення будинку АДРЕСА_8 , звідки таємно викрав 6 секцій металевих батарей, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 2000 гривень.

26.02.2018 приблизно о 23 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, через відсутність калитки вхідних воріт, проник до подвір`я будинку АДРЕСА_9 , де через вхідні двері проник до літньої кухні, звідки таємно викрав цибулю, яка знаходилася в мішках типу (сітка) у кількості 9 одиниць, загальною вагою 200 кілограмів, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 1000 гривень.

Крім того, 27.02.2018 приблизно о 21 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що нікого не буде вдома, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, через відсутність калитки вхідних воріт, проник до подвір`я будинку АДРЕСА_9 де через вхідні двері проник до будинку, звідки таємно викрав телевізор марки «Philips» модель VVSH №29 РТ 5606/01 в корпусі сірого кольору, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 1500 гривень.

01.03.2018 приблизно о 10 годині, знаходячись біля території домоволодіння АДРЕСА_10 , обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, зайшов на територію вищевказаного домоволодіння, де з подвір`я таємно викрав металеву драбину довжиною 2 м, вартістю 500 гривень, чим спричинив ОСОБА_8 майнову шкоду на суму 500 гривень.

Крім того, 03.03.2018 приблизно о 12 годині, знаходячись біля території домоволодіння АДРЕСА_10 , обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, проник на територію вищевказаного домоволодіння, після чого, шляхом підбору ключа, який він приніс з собою, проник до гаража, звідки таємно викрав водяний насос марки «Харків», синього кольору та пускач, у вигляді металевої коробки, коричневого кольору, вартістю 2000 гривень, чим спричинив ОСОБА_8 майнову шкоду на суму 2000 гривень.

15.03.2018 приблизно о 23 годині 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, з корисливих мотивів, скориставшись, що за його діями ніхто не спостерігає, перелізши через паркан, проник до території домоволодіння АДРЕСА_11 , звідки таємно викрав металеву драбину висотою 5 метрів, шириною 1 метри, яка була приставлена до стіни будинку, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на суму 2000 гривень.

20.03.2018 приблизно о 21 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, з корисливих мотивів, скориставшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження задньої стінки гаражу розташованого за адресою: АДРЕСА_12 , проник у приміщення, де таємно викрав алюмінієві профілі марки «ALLALINE» у кількості 12 одиниць, довжиною 4 метри, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 12000 гривень.

Крім того, 16.04.2018 року, у вечірній час, знаходячись на території «Семенівського кладовища», розташованого за адресою: Запорізькій область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, обвинувачений ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з обвинуваченим ОСОБА_2 , грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, маючи умисел, направлений на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, з корисливих мотивів, шляхом демонтажу металевої огорожі могили, таємно викрав із місця поховання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3, металеву огорожу розміром 2*2 м, висотою 1 м, вартістю 300 гривень, яку в подальшому реалізував та отримав незаконний прибуток, тим самим, з корисливих мотивів незаконно заволодів предметами, що знаходяться на могилі.

Крім того, 17.04.2018 року, у вечірній час, знаходячись на території «Семенівського кладовища», розташованого за адресою: Запорізькій область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, обвинувачений ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з обвинуваченим ОСОБА_2 , грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, маючи умисел направлений на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом демонтажу металевої огорожі могили, таємно викрав із місця поховання ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 металеву огорожу розміром 2*2 м, висотою 1 м. та металеву хвіртку розміром 1*1 м, висотою 1 м, вартістю 250 гривень, яку в подальшому реалізував та отримав незаконний прибуток, там самим, з корисливих мотивів незаконно заволодів предметами, що знаходяться на могилі.

Крім того, 18.04.2018 року, у вечірній час, знаходячись на території «Семенівського кладовища», розташованого за адресою: Запорізькій область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, обвинувачений ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з обвинуваченим ОСОБА_2 , грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, маючи умисел направлений на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом демонтажу металевої огорожі могили, таємно викрав із місця поховання ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5, металеву огорожу розміром 2*2 м, висотою 1 м та металеву хвіртку висотою 1 м, загальною вартістю 200 гривень, яку в подальшому реалізував та отримав незаконний прибуток, тим самим, з корисливих мотивів незаконно заволодів предметами, що знаходяться на могилі.

Крім того, 19.04.2018 року, у вечірній час, знаходячись на території «Семенівського кладовища», розташованого за адресою: Запорізькій область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, обвинувачений ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з обвинуваченим ОСОБА_2 , грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, маючи умисел направлений на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом демонтажу металевої огорожі могили, таємно викрав із місця поховання ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 металеву огорожу розміром 2*2 м, висотою 1 м, вартістю 200 гривень, яку в подальшому реалізував та отримав незаконний прибуток, тим самим, з корисливих мотивів незаконно заволодів предметами, що знаходяться на могилі.

Крім того, 20.04.2018 року, у вечірній час, знаходячись на території «Семенівського кладовища», розташованого за адресою: Запорізькій область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_2 , грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, маючи умисел направлений на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом демонтажу металевої огорожі могили, таємно викрав із місця поховання ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7., металеві прути, які були частиною конструкції огорожі, розміром 2*2 м, висотою 1 м вартістю 300 гривень, яку в подальшому реалізував та отримав незаконний прибуток, тим самим, з корисливих мотивів незаконно заволодів предметами, що знаходяться на могилі.

Крім того, 21.04.2018 року, у вечірній час, знаходячись на території «Семенівського кладовища», розташованого за адресою: Запорізькій область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_2 .. грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, маючи умисел направлений на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом демонтажу металевої огорожі могили, таємно викрав із місця поховання ОСОБА_16 , металеву хвіртку розміром 1*1м, висотою 1 м, вартістю 450 гривень, ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - металеву хвіртку розміром 1*1м, висотою їм., вартістю 400 гривень, ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - металеву хвіртку розміром 1*1м, висотою 1 м, вартістю 470 гривень, які в подальшому реалізував та отримав незаконний прибуток, тим самим, з корисливих мотивів незаконно заволодів предметами, що знаходяться на могилі.

Крім того, 22.04.2018 року, у вечірній час, знаходячись на території «Семенівського кладовища», розташованого за адресою: Запорізькій область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_2 , грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, маючи умисел направлений на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом демонтажу огорожі могили, таємно викрав із місця поховання ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10, металеву огорожу розміром 2*2 м, висотою 1 м та металеву хвіртку розміром 1*1 метри висотою 1 м, загальною вартістю 350 гривень , які в подальшому реалізував та отримав незаконний прибуток, тим самим, з корисливих мотивів незаконно заволодів предметами, що знаходяться на могилі.

Крім того, 23.04.2018 року, у вечірній час, знаходячись на території «Семенівського кладовища», розташованого за адресою: Запорізькій область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_2 , грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, маючи умисел, направлений на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом демонтажу металевої огорожі могили, таємно викрав із місця поховання ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_11., металеву хвіртку розміром 1*1 м, висотою 1 м, вартістю 300 гривень, яку в подальшому реалізував та отримав незаконний прибуток, тим самим, з корисливих мотивів незаконно заволодів предметами, що знаходяться на могилі.

Крім того, 24.04.2018 року, у вечірній час, знаходячись на території «Семенівського кладовища», розташованого за адресою: Запорізькій область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_2 , грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, маючи умисел направлений на незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом демонтажу металевої огорожі могили, таємно викрав із місця поховання ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_12, металеву огорожу розміром 2*2 м, висотою 1 м, вартістю 350 гривень та таємно викрав із місця поховання ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_13, металеву хвіртку розміром 1*1 м, висотою 1 м, вартістю 200 гривень, які в подальшому реалізував та отримав незаконний прибуток, тим самим, з корисливих мотивів незаконно заволодів предметами, що знаходяться на могилі.

Також органом досудового розслідування, ОСОБА_2 , обвинувачується в тому, що 17.12.2017 року у денний час, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, керуючись корисливими мотивами, знаходячись за адресою: АДРЕСА_5 , скориставшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав моток металевої сітки, масляний обігрівач та килим розміром 1,50x150см. коричневого кольору, чим спричинив потерпілій ОСОБА_23 майнову шкоду на загальну суму 3000 гривень.

Зазначені дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 за іншими інкримінованими епізодами суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднану з проникненням у житло та інше приміщення; за ч.3 ст. 297 КК України як незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднану з проникненням у сховище та інше приміщення; за ч.3 ст. 297 КК України як незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 3 ст. 185, ч.3 ст. 297 КК України, визнав повністю та пояснив, що познайомився з обвинуваченим ОСОБА_1 в селі, де він разом зі своєю колишньою дружиною влаштувалися на роботу - працювали на фермі. ОСОБА_24 приїхав до нього на роботу стані алкогольного сп`яніння, через що його звільнили. Тоді ОСОБА_1 запропонував йому заробити грошей на крадіжці металу з кладовища. Викрадали старі огорожі на Семенівському кладовищі 9 днів поспіль у вечірній час. Визнає всі інкриміновані епізоди, він особисто приносив на пункт приймання металу огорожі, разом з ОСОБА_1 їх демонтували та переносили в обумовлене місце а потім здавали. Гроші які отримували, ділили навпіл. Отримали близько 1500-1700 гривен. Обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що він лише забирав огорожі та здавав їх.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що 02.12.2017 року шляхом видавлення вікна проник до житлового будинку по АДРЕСА_4 звідки таємно викрав бронзові крани, кондиціонер та водяний насос. Крани здав на метал, кондиціонер продав, а насос віддав за борги. Крім того, 28.12.2017 року він знову проник до того ж житлового будинку та таємно викрав 3 секції батарей та електричний котел, продав викрадене за що отримав до 2000 тисяч гривень.

20.01.2018 року перелізши через паркан, проник на територію ТОВ «Логос» по вул. Інтеркультурній в м. Мелітополі, звідки таємно викрав дві секції металевих воріт гаражу та металеві вхідні двері будинку. Обвинувачений пояснив, що самостійно зняв ворота, потім побачив свого знайомого ОСОБА_25 та попросив його допомогти їх винести. Про те що він викрав ворота він йому не розповідав, а зазначив що це його та їх потрібно здати на металобрухт. Визнає свою винуватість за зазначеним епізодом в повному обсязі. За зазначеним епізодом визнав свою винуватість в повному обсязі під час допиту потерпілого, який вказав на нього як на особу яку бачив в той день біля річки.

Крім того, обвинувачений пояснив, що 01.02.2018 року через вікно проник до приміщення спортзалу «Мелітопольського вищого професійного училища», звідки таємно викрав 6 секцій металевих батарей. Витягував їх по одній та скидав на землю. Потім викликав таксі. Виручив приблизно 3000 гривень.

26.01.2018 року він через віджим вікна, проник до житлового по АДРЕСА_4 , звідки таємно викрав бойлер та електричну духовку.

02.02.2018 року, знаходячись на території домоволодіння по АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу викрав 11 металевих труб, які здав на пункт прийняття металу.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 підтвердив, що 20.02.2018 року він проник до приміщення будинку АДРЕСА_8 , звідки таємно викрав 6 секцій металевих батарей. Обвинувачений пояснив, що у вказаному будинку він раніше бував, бачив, що там знаходилися батареї та знав, як відчиняються двері. Крім того, 26.02.2018 року через відсутність калитки вхідних воріт обвинувачений проник до подвір`я будинку АДРЕСА_9 де через вхідні двері потрапив до літньої кухні, звідки викрав 9 мішків цибулі. Обвинувачений ОСОБА_2 також пояснив, що 27.02.2018 року він знову проник до вказаного домоволодіння, звідки викрав телевізор. Викрадене повернув потерпілому.

Крім того, 15.03.2018 року він переліз через паркан на територію домоволодіння АДРЕСА_11 , звідки викрав металеву драбину, що була приставлена до стіни будинку. 20.03.2018 року з гаражу, розташованого по АДРЕСА_13 , викрав 12 алюмінієвих профілів.

Також ОСОБА_2 пояснив, що вину за епізодом крадіжки у потерпілого ОСОБА_5 , визнає частково, визнає що ним в лютому 2018 з території домоволодіння АДРЕСА_3 , було викрадено 11 металевих стовбів та труб, та металеві відрізки арматури, але металевих відрізків було менше ніж йому інкримінують, зазначити точну кількість не може. А також зазначив, що з території даного будинку він не викрадав металеву кришку розміром 1,20 x 1,20 см, разом з металевою луткою. В подальшому під час судових дебатів зазначив, що за даним епізодом визнає винуватість в повному обсязі.

Інкриміновану йому крадіжку від 17.12.2017 року з території домоволодіння АДРЕСА_5 , про викрадення мотку металевої сітки, обігрівача та килиму він не скоював. Пояснив, що за вказаною адресою він разом зі своєю співмешканкою орендували будинок, потім разом з ними також стали проживати його знайомі. Утворилась заборгованість по сплаті за комунальні послуги. Близько 22 годині на початку грудня до нього додому прийшов ОСОБА_26 , сказав щоб він забирав свої речі та виселявся з будинку. Він зібрався та поїхав до своїх батьків в с. Костянтинівка Мелітопольського району. Потім йому відомо, що господарка будинку потерпіла по справі мала претензії до його колишньої співмешканки з приводу крадіжки взуття, але взуття було повернуто. Він навіть купив на ринку килим, який приніс у відділення поліції для передачі потерпілій, щоб не було претензій. Наполягав на тому, що він не крав килим, сітку та обігрівач.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 297 КК України, визнав повністю та пояснив, що 01.03.2018 року, знаходячись у сусіда вдома на території домоволодіння АДРЕСА_10 , випивав з ним спиртні напої та викрав у нього металеву драбину. Через два дні, 03.03.2018 року він шляхом підбору ключа проник до гаража вищевказаного домоволодіння, звідки таємно викрав водяний насос. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що з ОСОБА_2 він познайомився випадково. ОСОБА_2 ніде було проживати і він запросив його до себе жити. Запропонував йому заробити грошей та викрадати огорожі з кладовища. Зазначив, що протягом 9 днів - з 16.04.2018 року по 24.04.2018 року вони з ОСОБА_2 увечері ходили до Семенівського кладовища демонтували огорожі і потім відносили їх продавати у різні місця. Грошові кошти розділяли між собою. Ретельно пояснити по кожному випадку не може оскільки не пам`ятає, однак визнає винуватість в межах пред`явленого обвинувачення.

Від потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_27 , ОСОБА_6 , ОСОБА_23 , ОСОБА_10 , ОСОБА_28 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_8 , ОСОБА_36 . надійшли заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не мають.

Враховуючи те, що обвинувачені у повному обсязі визнали свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальних актах, за згодою учасників судового провадження суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених, дослідженням постанов про визнання речовими доказами та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинувачених. При цьому суд роз`яснив наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України, переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За епізодами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, а саме крадіжки за епізодом від 17.12.2017 року у потерпілої ОСОБА_23 , від 02.02.2018 року, 05.02.2018 року, 08.02.2018 року у потерпілого ОСОБА_5 , та за епізодом від 20.01.2018 року у потерпілого ОСОБА_4 судом було визначено повний порядок дослідження доказів по даним епізодам.

Винуватість ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованих злочинів підтверджується доказами, зібраними в ході судового розгляду кримінального провадження та безпосередньо дослідженими судом, крім епізоду крадіжки від 17.12.2017 року у потерпілої ОСОБА_23

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що вранці, дату він не пам`ятає, знаходився в церкві на молитві, коли йому подзвонили і сказали, що у нього на підприємстві скоєно крадіжку, він виявив відсутність воріт та металевих дверей. Потім поїхав у сторону річки та побачив там трьох хлопців. У них нічого в руках не було. Сказали, що нічого не брали. Поїхав до відділення поліції та написав заяву про викрадення металевих воріт та дверей. Робітниця підприємства сказала йому, що бачила, як ворота несли якісь хлопці. У судовому засіданні впізнав ОСОБА_2 , як одного з хлопців, яких він зустрічав біля річки.

Свідок ОСОБА_37 у судовому засіданні пояснив, що на він купував на початку лютого 2018 року у ОСОБА_2 металеві труби, стовпи, прути, а також металеву кришку з луткою, які він віз на тачці по вулиці, купував три рази, запитував про походження металобрухту, на що ОСОБА_2 відповідав, що це його майно. За металолом він заплатив йому близько 1700 грн., арматура була в середині труб, визначити точно її кількість не може. Приблизно в металевій трубі було 12 арматурін, труб купував 12 штук. Потім він перепродав цей металобрухт.

Крім показань обвинуваченого, потерпілого та свідків, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень у повному обсязі підтверджується речовими доказами, а також доказами, наданими стороною обвинувачення, зокрема:

-даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.03.2018 року - зі змісту заяви вбачається, що в період часу з 29.01.2018 року до 07.03.2018 року невідома особа шляхом вільного доступу з території домоволодіння по АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу викрала 11 металевих труб, арматуру у кількості 70 шт., 12 металевих стовпів та металевий люк з луткою.

-даними, отриманими під час проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, в ході якого свідок ОСОБА_37 впізнав чоловіка під номером «3» як особу на ім`я « ОСОБА_2 », який з 02.02.2018 до 08.02.2018 року продавав йому металобрухт;

-даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.03.2018 року - зі змісту заяви вбачається, що в період часу з 15.01.2018 року до 20.03.2018 року невідома особа шляхом вільного доступу з території ТОВ «Логос» за адресою: АДРЕСА_5 , звідки таємно викрала дві секції металевих воріт гаражу розміром 1,5x2 м за кожну, та металеві вхідні двері будинку розміром 2x80см, належні ОСОБА_4 ;

-даними постанови про визнання речовими доказами від 24.05.2018 року, згідно з якою три металеві хвіртки, три металевих прути, два металеві кути, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні;

-даними постанови про визнання речовими доказами від 19.05.2018 року, згідно з якою водяний насос «Харків», синього кольору та пускач у вигляді металевої коробки, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, який добровільно виданий ОСОБА_1 ;

-даними постанови про визнання речовими доказами від 24.05.2018 року, згідно з якою аркуш паперу з написом, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, який добровільно виданий ОСОБА_38 ;

-даними постанови про визнання речовими доказами від 23.02.2018 року, згідно з якою бойлер марки «ARISTON» білого кольору, належний ОСОБА_3 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні;

-даними постанови про визнання речовими доказами від 15.03.2018 року, згідно з якою полімерну сітку з луком вагою 20 кг. визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні;

-даними постанови про визнання речовими доказами від 21.03.2018 року, згідно з якою телевізор марки «Philips» модель VVSH №29 РТ 5606/01 в корпусі сірого кольору, належний потерпілому ОСОБА_7 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні;

Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

В ході судового розгляду суд безпосередньо, всебічно та повно дослідив усі докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження і встановив правильність збирання стороною обвинувачення та закріплення кожного з них, тому, виходячи з положень статті 86 КПК України, вважає їх допустимими.

Крім того, суд дійшов висновку, що досліджені у судовому засіданні докази прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, тому є належними.

Таким чином, вказані докази досліджені судом є належними, допустимими, достовірними та такими, що у своїй сукупності підтверджують встановлені судом обставини скоєння ОСОБА_2 епізодів від 02.02.2018 року, 05.02.2018 року, 08.02.2018 року у потерпілого ОСОБА_5 , та за епізодом від 20.01.2018 року у потерпілого ОСОБА_4 Кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України є правильною.

При ухваленні вироку відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики ЄСПЛ» суд вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерела права.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86)

Винуватість обвинувачених в інкримінованих злочинах повністю підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими безпосередньо у судовому засіданні, які є належними та допустимими.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинувачених в межах пред`явленого їм обвинувачення.

За таких обставин, оцінюючи безпосередньо досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред`явлене ОСОБА_2 обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 297 КК України, та ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч. 3 ст. 297 КК України.

За епізодом крадіжки від 17.12.2017 року у потерпілої ОСОБА_23 судом було досліджено наступні докази:

Допитана судом потерпіла ОСОБА_23 , у судовому засіданні пояснила, що є власницею будинку за адресою АДРЕСА_5 , який розташований в дачному кооперативі, нею для нагляду за будинком та лише за оплату комунальних послуг було досягнуто домовленість про проживання ОСОБА_2 з його дівчиною. Вони проживали в будинку близько 2 місяців. Крім них також до будинку заселились ще двоє. На час виїзду з будинку ОСОБА_2 утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги. Оскільки вона проживає далеко, за будинком та порядком доглядав сусід по дачі ОСОБА_26 , та з його слів їй стало відомо що з її будинку було викрадено, моток металевої сітки, масляний обігрівач та килим коричневого кольору. Зі слів ОСОБА_26 йому зателефонували знайомі, яким ОСОБА_2 пропонував купити викрадені у неї в будинку речі. Потім вона разом з ОСОБА_26 поїхали до відділення поліції. У відділенні поліції заяву від неї приймали двоє поліцейських, один ОСОБА_39 , зі слів якого і було визначено загальну вартість викрадених речей. Скільки коштують ті речі яких не стало на дачі потерпілій не відомо, так само вона не знає яка кількість в метрах сітки була викрадена, також пояснила, що у відділенні поліції їй було повернуто килим, однак він не її. Побачила, що килим не її лише вдома, оскільки у відділенні поліції їй його віддали скрученим. Зазначений килим вона не повертала, залишила у себе. Також зазначила, що не може стверджувати, що її майно вкрав ОСОБА_2 , вона цього не бачила.

Допитані у судовому засіданні свідки сторони обвинувачення надали наступні свідчення:

Свідок ОСОБА_26 у судовому засіданні пояснив, що на прохання ОСОБА_23 , яка є власницею будинку за адресою АДРЕСА_5 , який розташований в дачному кооперативі наглядав за її будинком. До його мами звернувся ОСОБА_2 з проханням знайти йому житло. До будинку ОСОБА_23 в`їхав з його дівчиною, а пізніше там також стали проживати їх товариш з дівчиною. Він раз на тиждень приходив дивився за порядком у будинку. Він особисто не бачив коли та яким чином з будинку потерпілої зникло викрадене майно, також він не бачив особисто, щоб це майно продавав ОСОБА_2 , про те що на ринку пропонували комусь придбати килим, обігрівач та сітку йому відомо зі слів. На його питання чи причетний ОСОБА_2 до викрадення майна, яке належить потерпілій ОСОБА_23 , ОСОБА_2 йому відповів, що ні. Наскільки він пам`ятає, обігрівач зник через два тижні після того, як вони заселились та вони продовжували проживати в будинку. Власницю будинку він відразу повідомляв про зникнення обігрівача, зникнення сітки він також виявив, після того як йому повідомили водії що її пропонували купити, хто саме пропонував, яку сітку її розмір він не знає, час коли виявив її відсутність не пам`ятає. Йому відомо, що сітка була на горищі будинку, але також скільки її було в метрах він не знає. Достовірно стверджувати, що саме ОСОБА_2 вчинив крадіжку він не може, про те, що він щось пропонував купити таксистам йому відомо зі слів ОСОБА_40 , який проживає в АДРЕСА_14 .

Свідок ОСОБА_41 у судовому засіданні пояснив, що обставини крадіжки у потерпілої ОСОБА_23 йому не відомі, йому або в його присутності ОСОБА_2 будь-яке майно нікому не пропонував. Зазначив, що лише завдяки його мамі було знайдено житло для проживання ОСОБА_2 Також зазначив, що не може стверджувати, що до крадіжки майна потерпілої причетний ОСОБА_2 , він цього не бачив.

У судовому засіданні також були досліджені матеріали кримінального провадження, надані прокурором в обґрунтування обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч. 2 КК України, а саме:

- протокол прийняття заяви ОСОБА_23 про вчинене кримінальне правопорушення, зі змісту заяви вбачається, що в період часу з 15.11.2017 року до 17.12.2017 року невідомим шляхом вільного доступу з домоволодіння № АДРЕСА_15 ) було викрадено рулон металевої сітки рабиці, довжиною 20 метрів, масляний обігрівач «Делонжи», килим розміром 1x0,5 м. коричневого кольору, дві пари жіночого взуття;

- досліджено заяву ОСОБА_23 без підпису та дати, про те, що раніше до поліції не зверталась, намагалась самостійно розібратись;

- досліджено заяву ОСОБА_2 без підпису та дати, про видачу килима 1,5х1,5 м. бордово-коричневого кольору, а також яка не має штампу реєстрації;

- протокол огляду від 21.03.2018 року, складений слідчим Козаковим О.О., зі змісту якого вбачається, що предметом огляду був килим 1,5х1,5 м. бордово-коричневого кольору, виданий ОСОБА_2 , з фото таблицею до нього;

- протокол пред`явлення особи для впізнання від 21.03.2018 року з фото таблицею, відповідно до змісту якого, свідок ОСОБА_42 зазначила, що упізнає ОСОБА_2 , який продавав рулон сітки;

- постанову про визнання речових доказів та передачу на зберігання, відповідно до якої килим 1,5х1,5 м. бордово-коричневого кольору, виданий ОСОБА_2 , визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні докази, надані суду стороною обвинувачення, вирішуючи питання про наявність підстав для визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, суд виходить з наступного.

Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.

У справі "Кобець проти України" від 14 лютого 2008 року, "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року Європейський суд з прав людини вказав на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

У рішенні від 11 квітня 2013 року у справі "Веренцов проти України" Європейський суду з прав людини вказав, що має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Згідно ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Відповідно до положень пункту 1 ч. 1 статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Відповідно до змісту ст. 92 КПК України обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. А відповідно до частини другої цієї статті жоден доказ не має наперед встановленої сили. При оцінці усіх доказів у цій справі, суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом», що передбачено ч. 2 ст. 17 КПК України. Проте така доведеність може випливати виключно із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

В ст. 7 КПК України закріплені засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини. За статтею 62 Конституції України, ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Окрім того, статтею 61 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 29.06.1990 року №5 "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" визнано неприпустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Оцінивши покази свідків у сукупності слід зазначити, що всі вони не викривають обвинуваченого ОСОБА_2 , а виправдовують його. Показання допитаних свідків не різняться з показаннями потерпілої і обвинуваченого. Показання цих свідків є логічними, послідовними та узгодженими між собою.

Стороною обвинувачення не було заявлено клопотання про допит свідка ОСОБА_42 , з яким проводилась слідча дія пред`явлення особи для впізнання за фотознімками.

Суд самостійно позбавлений можливості ініціювати зазначені питання, а лише сприяє реалізації сторонами кримінального провадження їх прав.

Оцінюючи протокол огляду килиму 1,5х1,5 м. бордово-коричневого кольору, виданого ОСОБА_2 ., з фото таблицею до нього від 21.03.2018 року, складений слідчим ОСОБА_44 ., суд вважає, що предметом огляду, який в подальшому було визнано речовим доказом є майно, яке не належить потерпілій, оскільки в судовому засіданні виходячи з наданих показів потерпілою, їй працівниками поліції було повернуто не її килим, так само розмір килиму не співпадає за розміром, який вона зазначала в протоколі прийняття заяви про вчинений злочин, і також дані обставини узгоджуються з показами обвинуваченого ОСОБА_2 , що він купив палас за вказівкою працівників поліції, щоб у нього не було проблем, і приніс килим до відділення поліції.

Дані протоколу огляду предмету від 21.03.2018 року, дані постанови про визнання речових доказів від 21.03.2018, данні про прийняття заяви про вчинений злочин від 05.03.2018 року, дані протокол пред`явлення особи для впізнання від 21.03.2018 року з фото таблицею жодним чином не підтверджують вину ОСОБА_2 , у вчиненні злочину, не спростовують його версію подій, що сталися.

Отже, жодним наданим стороною обвинувачення доказом обставини, які прокурор вважав доведеними, не підтверджуються, незважаючи на те, що обов`язок доказування цих обставин, в силу ст. 92 КПК України, лежить на стороні обвинувачення.

Так, за інкримінованим злочином передбаченим ст. 185 ч. 2 КК України ОСОБА_2 , стороною обвинувачення не надано жодного доказу, який би прямо чи непрямо вказував на його причетність до скоєння ним кримінального правопорушення. Показання жодного з допитаних судом свідків сторони обвинувачення та самої потерпілої не вказують на його причетність до скоєння інкримінованого кримінального правопорушення.

Будь-яких інших доказів вчинення обвинуваченим таємного викрадення чужого майна (крадіжки) органом досудового розслідування та прокурором зібрано не було та суду не надавалось.

Таким чином, в порушення вищевказаного, під час розгляду справи стороною обвинувачення не доведено поза розумними сумнівами винність і причетність ОСОБА_2 , до вчиненого інкримінованого злочинного діяння згідно з вимогами КПК України, дослідженими в судовому засіданні доказами, показаннями свідків.

Відповідно до приписів ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим; законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Таким чином, дослідивши і оцінивши представлені стороною обвинувачення докази з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, а всі докази в сукупності - і з точки зору достатності для вирішення даної справи, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не представлено переконливих доказів вини обвинуваченого. За таких обставин суд вважає необхідним виправдати ОСОБА_2 , у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення, яке йому інкримінується скоєно саме ним.

П. 2 ч.1 ст. 373 КПК України встановлено, що виправдувальній вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , відповідно до ст.ст.65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на диспансерних обліках у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, однак вчинив ряд умисних корисливих злочинів проти власності, які, відповідно до ч.4 ст. 12 КК України, є тяжкими, офіційно не працює, заподіяну матеріальну шкоду потерпілим не відшкодував.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання підсудного, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, його правдиві і послідовні покази, які сприяли встановленню істини у кримінальному провадженні, наявність на утриманні дитини з інвалідністю, батьком якої він є.

З урахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 не можливе без ізоляції його від суспільства з урахуванням кількості епізодів. Обрана міра покарання, за глибоким переконанням суду, відповідає не тільки меті покарання, а й тяжкості вчинених злочинів, обставинам справи та особі обвинуваченого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до ст.ст.65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив декілька умисних злочинів, які, відповідно до ч.4 ст. 12 КК України, є тяжкими, раніше судимий, за місцем проживання характеризується незадовільно, перебуває на обліку у лікаря нарколога, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра не перебуває.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання підсудного, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, його правдиві і послідовні покази, які сприяли встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням всіх обставин справи, кількості епізодів та особи обвинуваченого, суд вважає, що необхідним і достатнім для обвинуваченого ОСОБА_1 покаранням, яке сприятиме його виправленню і запобігатиме вчиненню ним нових злочинів, є покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме така міра покарання, за глибоким переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчинених злочинів, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлялися.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили слід залишити раніше обраний у виді тримання під вартою.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 297 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

за ч.3 ст. 297 КК України у виді обмеження волі на строк 4 роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк покарання обвинуваченому обчислювати з моменту його затримання з 30 травня 2018 року, зарахувавши, відповідно до положень ч.5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув`язнення у строк покарання, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з моменту його затримання до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_2 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України та виправдати ОСОБА_2 за недоведеністю вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 297 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

за ч.3 ст. 297 КК України у виді обмеження волі на строк 4 роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк покарання обвинуваченому обчислювати з моменту його затримання з 29 травня 2018 року, зарахувавши, відповідно до положень ч.5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув`язнення у строк покарання, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з моменту його затримання до набрання вироком законної сили.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- згідно з якою три металеві хвіртки, три металевих прути, два металеві кути, згідно квитанції № 347-294 - повернути потерпілому ОСОБА_36 ;

-водяний насос «Харків», синього кольору та пускач у вигляді металевої коробки, які знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_8 згідно розписки - залишити у його користуванні;

-аркуш паперу з написом, залишити у матеріалах справи;

-бойлер марки «ARISTON» білого кольору, належний ОСОБА_3 , який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 згідно розписки - залишити у його користуванні;

-телевізор марки «Philips» модель VVSH №29 РТ 5606/01 в корпусі сірого кольору, полімерну сітку з луком вагою 20 кг. які знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_7 згідно розписки - залишити у його користуванні;

- сані, які перебувають у камері схову ВП ГУНП в Запорізькій області, згідно квитанції № 275-294 - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду Т.В.Юрлагіна