Рішення № 81649234, 02.05.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2019м. ДніпроСправа № 904/319/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

за позовом Державного підприємства " Морський торгівельний порт "Южний", м. Южне, Одеська область

до Приватного підприємства "КОБО ПЛЮС", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 813 538,49 грн. за договором № Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017 року про закупівлю послуги

За зустрічним позовом: Приватного підприємства "КОБО ПЛЮС", м. Дніпро

до Державного підприємства " Морський торгівельний порт "Южний", м. Южне, Одеська область

про стягнення заборгованості у розмірі 572 336,91 грн.

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Сабурова Ю.С., довіреність № 103-13/20 від 02.01.2019 року, адвокат;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Задніпряний А.О., ордер ДП № 1/026 від 19.02.2019 року, адвокат;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Коваленко Г.В., витяг з ЄДР, керівник.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Морський торгівельний порт "Южний" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "КОБО ПЛЮС" заборгованість у розмірі 813 538,49 грн. за договором № Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017 року про закупівлю послуги.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним та несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017 року про закупівлю послуги, а саме відповідачем було порушено строк виконання зобов`язання з вузлового ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 28.02.2019 року о 10:00 год.

08.02.2019 року від Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № 600/01/102/19 від 06.02.2019 року про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2019 року заяву Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" вих. № 600/01/102/19 від 06.02.2019 року про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції задоволено та призначено підготовче судове засідання на 28.02.2019 року о 10:00 год. в режимі відеоконференції.

20.02.2019 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 19.02.2019 року про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву.

20.02.2019 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла зустрічна позовна заява вих. № б/н від 19.02.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2019 року об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом та призначено до сумісного розгляду у підготовчому судовому засіданні на 28.02.2019 року о 10:00 год в режимі відеоконференції.

27.02.2019 року від відповідача (позивача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № б/н від 27.02.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2019 року підготовче судове засідання відкладено до 25.03.2019 року о 10:00 год. з проведенням в режимі відеоконференції за участю позивача.

04.03.2019 року від позивача (відповідача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 1031/102/19 від 27.02.2019 року про надання додаткового часу для надання відзиву на зустрічну позовну заяву.

18.03.2019 року від позивача (відповідача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на зустрічну позовну заяву вих. № 1361/01/102/19 від 14.03.2019 року.

22.03.2019 року від відповідача (позивача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 22.03.2019 року про об`єднання в одне провадження справи за позовом Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" до Приватного підприємства "Кобо Плюс" про стягнення заборгованості у розмірі 763 885,90 грн. за договором № Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017 року про закупівлю послуги та справи за позовом Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" до Приватного підприємства "Кобо Плюс" про стягнення 1 767 368,29 грн., з яких: 1 520 758,76 грн. - пеня, 246 609,53 грн. - штраф за договором № Т/ВМ-145 від 15.11.2016, справа № 904/1038/19 (суддя Мілєва І.В.).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2019 року поновлено процесуальний строк для подачі заяви Приватним підприємством "Кобо Плюс" про об`єднання справ в одне провадження, в задоволенні заяви відмовлено, підготовче судове засідання відкладено до 08.04.2019 року о 10:00 год. з проведенням в режимі відеоконференції за участю позивача.

25.03.2019 року від позивача (відповідача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив вих. № 1525/01/102/19 від 22.03.2019 року.

04.04.2019 року від відповідача (позивача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив на позов вих. № б/н від 04.04.2019 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2019 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 02.05.2019 року та підготовче судове засідання відкладено на 17.04.2019 року о 12:00 год. з проведенням в режимі відеоконференції за участю позивача.

15.04.2019 року від відповідача (позивача за зустрічним позовом) до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 11.04.2019 року про застосування позовної давності до позову.

17.04.2019 року у підготовчому судовому засіданні судом було розглянуто клопотання відповідача про призначення експертизи, в задоволенні якого відмовлено, та оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

У підготовчому судовому засіданні 17.04.2019 року сторонами обговорені питання, які виникли з приводу спору по даній справі, та зазначено, що ними були надані всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч. 5, 7 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.05.2019 року о 14:30 год. з проведенням в режимі відеоконференції за участю позивача.

При виготовленні тексту ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 року в резолютивній частині ухвали було допущено описку та замість "2. Призначити справу до судового розгляду по суті на 02.05.2019 року о 14:30 год. з проведенням в режимі відеоконференції за участю позивача." було невірно вказано "2. Призначити справу до судового розгляду по суті на 17.04.2019 року о 12:00 год. з проведенням в режимі відеоконференції за участю позивача."

Ухвалою суду від 22.04.2019 виправлено описку в резолютивній частині ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 року. Викладено перший абзац резолютивної частини ухвали Господарського суду Дніпропетровської області про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у справі № 904/319/19 від 17.04.2019 року у наступній редакції: "2. Призначити справу до судового розгляду по суті на 02.05.2019 року о 14:30 год. з проведенням в режимі відеоконференції за участю позивача.".

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку, вищевизначеному чинними правовими нормами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством "Морський торговельний порт "ЮЖНИЙ" (далі - позивач, замовник) та Приватним підприємством "КОБО ПЛЮС" (далі - відповідач, виконавець) укладений договір про закупівлю послуги № Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017.

Згідно п. 1.1. договору виконавець зобов`язується у 2017 році надати Замовнику послугу з вузлового ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985, а Замовник зобов`язується оплатити таку Послугу.

Відповідно до ч.1 ст. ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 4.3 Договору кінцевою датою надання Виконавцем Послуги є 20.12.2017.

Згідно з п. 4.6 Договору акт приймання-передачі тепловоза ЧМЕЗ-4985 з ремонту підписується Сторонами після перевірки технічного стану тепловоза ЧМЕЗ-4985 на залізничних коліях ДП "МТП "Южний" комісією Замовника. В акті обов`язково зазначається комплектність та технічний стан вузлів та агрегатів тепловоза ЧМЕЗ-4985 та наявність всіх супутніх документів.

Пунктом 4.11 Договору встановлено, що здавання фактично наданої Виконавцем Послуги та приймання її Замовником оформлюється відповідним Актом здавання-приймання наданих послуг, який готується Виконавцем та підписується повноважними представниками Сторін, протягом 10 (десяти) робочих днів після фактичного надання Послуги з вузлового ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985, яке оформлюється Актом приймання-передачі тепловоза ЧМЕЗ-4985 з ремонту.

Як встановлено матеріалами справи, 20.08.2018 було підписано Акт здавання-приймання наданих послуг № 17 до Договору, з зауваженням позивача щодо порушення строків виконання зобов`язання, прострочення виконання зобов`язання Виконавцем за Договором станом на 20.08.2018 становило 242 дня.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що сторонами не узгоджений строк виконання робіт, оскільки ним підписано договір з протоколом розбіжностей.

Підписання протоколу розбіжностей № 1 від 20.11.2017 було зумовлено тим, що строк падання Послуг за Договором був встановлений до 20.12.2017, а Відповідач повідомляв, що строк виконання робіт є недостатнім.

Перед укладанням Договору, відповідач попереджав листом № 25/07-12-2 від 25.07.2017, що строк виконання додаткових робіт повинен становити 60 робочих днів.

До матеріалів справи надані наступні докази звернення відповідача до позивача з листами щодо узгодження розбіжностей під час укладання договору про закупівлю послуги № Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017.

Так, 24.11.2017 року відповідачем було направлено лист № 24/17-11-1 від 24.11.2017 засобами електронного зв`язку про необхідність підписання протоколу розбіжностей № 1 від 20 листопада 2017 року.

Оскільки відповідач не отримував відповіді на вищевказаний лист, 09.12.2017 повторно направив лист засобами поштового зв`язку з протоколом розбіжностей та договором.

11.12.2017 року Відповідач звернувся до Позивача з листом № 11/12-17-1 про необхідність продовження строку дії Договору.

Проте, позивач відповіді на вищевказаний лист не надав.

Відповідач повторно звернувся до позивача з листом № 21/12-17-1 від 21.12.2017 року про необхідність надати підписаний протокол розбіжностей, та про відсутність попередньої оплати за договором.

27.12.2017 відповідач повідомив листом про необхідність надання Позивачем протоколу розбіжностей, а також про неможливість подальшого виконання робіт, оскільки позивач не надав гідромеханічний редуктор до тепловозу ЧМЕЗ-4985.

Не зважаючи на відсутність згоди позивача за первісним позовом на підписання протоколу розбіжностей сторонами було укладено Додаткову угоду №1 зареєстровано ДП "МТП "Южний" 29.12.2017 за № 231, якою продовжили строк дії договору до 31.05.2018.

Позивачем 28.01.2018 було здійснено попередню оплату у розмірі 229 165,77 грн., що відповідає п. 3.1.1. договору.

Отже дії відповідача свідчать про згоду з умовами договору в редакції позивача.

Крім того, договір з відповідачем було укладено в порядку процедури закупівлі відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з ч.4 ст.36 цього Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Проект договору, що був наданий під час процедури закупівлі містив п. 4.3. саме у редакції позивача - кінцевою датою надання Виконавцем Послуги є 20.12.2017.

Відповідно до ч. 1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідач виконав роботи із значним порушенням стоків виконання робіт, а саме, акт приймання передачі виконаних робіт підписано сторонами 20.08.2018.

Як визначено у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Причиною несвоєчасного виконання робіт за договором відповідач зазначає необхідність виконання більшого обсягу робіт ніж було передбачено договором, про що свідчить наступне.

У травні 2017 року Відповідачем при дефектуванні вузлів та агрегатів тепловоза було виявлено ряд дефектів, в тому числі наявні пошкодження бічної площини блоку геометрії блоку циліндрів, про що було вказано в технічному акті дефектування тепловоза та листі № 31/05-17-1 від 31.05.2017, представники позивача від проведення експертизи та ремонту блоку дизеля тепловоза відмовились, про що зазначено у Технічному акті дефектування тепловоза ЧМЕЗ-4985.

Після закінчення ремонту та обкатування тепловоза ЧМЕЗ-4985 у травні 2018 року було проведено повторно реостатні випробування. В процесі проведення трьох реостатним випробувань тепловоза ЧМЕЗ-4985 на 6-ій позиції виникав сторонній звук. При частковому розбиранні та огляді дизелю виявляли неравномірне прихвачування поршня до гільзи першого (22.05.2018 та 01.06.2018) та третього (25.05.2018) циліндрів (при виконанні робіт, було проведено заміну втулки та встановлено 1-й, 3-й та 5 циліндрові гнізда блоку циліндрів). Для перевірки дефекту блоку циліндрів та прийняття рішення з усунення дефекту блоку, було запрошено представників позивача.

Відповідач листом № 04/06-18-1 від 04.06.2018 запросило фахівців Позивача для документальної перевірки дефектів.

Оскільки представники позивача не з`явилися, для підтвердження дефекту блоків циліндрів відповідач звернувся до науково-дослідної лабораторії Українського державного університету залізничного транспорту та 06.06.2018 фахівцями зазначеної установи було проведено огляд дизеля тепловоза ЧМЕЗ-4985.

За результатами проведеного дослідження причиною виходу зі строю циліндро-поршневої групи дизеля тепловозу є порушення блоку циліндрів дизеля. Для детального висновку необхідно було здійснити повну перевірку геометрії блоку циліндра.

Відповідач 25.06.2018 листом № 25/06-18-1 повторно повідомив про дані обставини та запропонував укласти додаткову угоду про продовження строку дії Договору та виконання додаткових робіт.

Зазначені роботи не були обумовлені Договором.

Листом № 13/07-18-1 від 13.07.2018 повторно звертався до позивача з пропозицією щодо встановлення проточеної нової циліндрової втулки в блок дизеля тепловоза.

У зв`язку із відсутністю відповіді на зазначені листи, Відповідачем було прийнято рішення про заміну деталей, оскільки без виконання зазначених робіт, тепловоз ЧМЕЗ-4985 не підлягав експлуатації, а Договір не можливо було б викопати.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представниками під час розгляду справи в судовому засіданні, сторонами не вносились зміни до договору в частині зміни строків виконання робіт.

Отже, зобов`язання відповідача з виконання ремонтних робіт мали бути виконані 20.12.2017.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Відповідно до п. 7.2 Договору 7.2 за порушення Виконавцем строку виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,5 відсотка вартості Послуги, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі п`ятнадцяти відсотків вказаної вартості.

Позивачем нарахована пеня у відповідності з вимогами закону за несвоєчасне виконання договірних зобов`язань за період з 21.12.2017 по 21.06.2018 у загальному розмірі 698 955,60 грн.

Отже, позивач просить одночасно стягнути з відповідача за порушення умов договору як штраф, так і пеню.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

За розрахунком позивача, сума пені, заявлена до стягнення за період з 21.12.2017 по 21.06.2018 у загальному розмірі 698 955,60 грн. та сума штрафу за період з 21.12.2017 по 21.06.2018 у загальному розмірі 114 582,89 грн.

Проте позивачем пропущено строк позовної давності і відповідач заявив про це, що є підставою для відмови у позові з огляду на таке.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (п.1,ч.2, ст.258 Цивільного кодексу України).

Строк позовної давності для вимог про стягнення неустойки за договором № Т/ВМ-140/17 від 17.11.2017 року про закупівлю послуги сплив 20.12.2018. Позивач звернувся до суду з позовом 25.01.2019, про що свідчить відмітка поштового відділення відправника на конверті.

Тобто, позивачем подано позов з пропуском строку позовної давності на 35 днів.

Позивачем в судовому засіданні з розгляду справи по суті було заявлено про поновлення строку позовної давності вважає, що дізнався про порушення свого права в квітні 2018 року у зв`язку з листуванням щодо підписання протоколу розбіжностей.

Суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку позовної давності поважними, оскільки позивач наполягає у позові та під час слухання справи на тому, що кінцевою датою виконання робіт є 20.12.2017, тобто йому відомий момент порушення права на своєчасне виконання зобов`язань відповідачем. Будь яких доказів неможливості звернутись до суду з позовом в межах строку позовної давності позивачем не надано.

Таким чином, вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення пені та штрафу не підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача за первісним позовом.

Приватне підприємство "КОБО ПЛЮС" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до Державного підприємства " Морський торгівельний порт "Южний" про стягнення заборгованості у розмірі 572 336,91 грн.

Свої вимоги за зустрічною позовною заявою Приватне підприємство "КОБО ПЛЮС" обґрунтовує наступними обставинами:

Відповідно до п.3.1. Договору, оплата вартості послуги здійснюється шляхом прямого банківського переводу коштів на рахунок Виконавця наступним чином:

- Замовник здійснює попередню оплату протягом 10 банківських днів з дати отримання виставленого Виконавцем рахунку;

- Замовник здійснює остаточний розрахунок за надану Виконавцем послугу протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дня підписання Сторонами Акту здавання-приймання наданих послуг, на підставі рахунку.

На виконання п. 3.1.1. договору ДП " Морський торгівельний порт "Южний" здійснив попередню оплату у розмірі 229 165,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 557 від 22.01.2018.

ПП "КОБО ПЛЮС", в свою чергу виконало умови договору, 20.08.2018 року було підписано Акт здавання-приймання наданих послуг № 17 Замовником, за яким Виконавцем було надано послугу вузлового ремонту тепловоза ЧМЕЗ-4985 у повному обсязі.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проте, в порушення п. 3.1.2. ДП " Морський торгівельний порт "Южний" не здійснило остаточний розрахунок за надані послуги.

Виконавець зобов`язаний був здійснити остаточний розрахунок 18.09.2018 року.

Позивач листом № 5964/01/102/18 від 10.10.2018 звернувся до Відповідача з пропозицією щодо проведення взаємозаліку.

Відповідач листом № 16/10-18-1 від 16.10.2018 повідомив позивача про відмову проведення взаємозаліку.

Станом на день подання зустрічної позовної заяви за Договором становить 534 720,13 грн.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Як визначено у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги про стягнення з ДП " Морський торгівельний порт "Южний" на користь ПП "КОБО ПЛЮС" заборгованості за надані послуги у сумі 534 720,13 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Відповідно до п. 7.4. Договору, за прострочення оплати вартості Послуги виконавець може стягнути з Замовника пеню у розмірі 0,5 облікової ставки НБУ, діючої на день платежу від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше ніж за 1 місяць з моменту прострочення.

Позивачем нарахована пеня у відповідності з вимогами закону за несвоєчасне виконання договірних зобов`язань за період з 18.09.2018 по 18.10.2018 у загальному розмір 4 087,31 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, та підлягає до стягнення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 18.09.2018 по 20.02.2019 у загальному розмірі 6 856,14 грн. та інфляційні збитки за період прострочення з жовтня 2018 по січень 2019 у загальному розмірі 26 673,33 грн.

Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим, вимогу позивача щодо стягнення 3% річних за період прострочення з 18.09.2018 по 20.02.2019 у загальному розмірі 6 856,14 грн. та інфляційні збитки за період прострочення з жовтня 2018 по січень 2019 у загальному розмірі 26 673,33 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

У відзиві на зустрічну позовну заяву відповідач за зустрічним позовом просить зменшити розмір неустойки, при цьому суду не надано обґрунтувань надмірності суми неустойки, заявленої позивачем за зустрічним позовом до стягнення, а також не надано доказів неможливості сплатити суму пені в розмірі 4 087,31 грн.

За таких обставин, клопотання відповідача за зустрічним позовом про зменшення суми неустойки задоволенню не підлягає.

Таким чином позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача за зустрічним позовом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Що стосується витрат на послуги адвоката, то вони не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивачем в обґрунтування понесення ним витрат на оплату послуг адвоката надано договір про надання правової допомоги № б/н від 19.02.2019р.; копія ордеру серія ДП № 026 від 19.02.2019; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КР № 000226 від 10.09.2018.

Проте, позивач не надав платіжне доручення про оплату надання правової допомоги, на підставі чого стягуються витрати по оплаті на правничу допомогу, які є частиною судових витрат.

Враховуючи викладене, в частині задоволення вимог щодо стягнення з відповідача витрат по оплаті на правничу допомогу відмовити.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач не надав ані відзиву на позов, ані належних та допустимих доказів сплати суми боргу в повному обсязі або частково.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд задовольняє зустрічні позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісних позовних вимог Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" до Приватного підприємства "КОБО ПЛЮС" про стягнення заборгованості у розмірі 813 538,49 грн. відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача за первісним позовом.

Зустрічні позовні вимоги Приватного підприємства "КОБО ПЛЮС" до Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" про стягнення заборгованості у розмірі 572 336,91 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Берегова, 13, код ЄДРПОУ 04704790) на користь Приватного підприємства "КОБО ПЛЮС" (49080, м. Дніпро, вул. Шолохова, буд. 29, кв. 54, код ЄДРПОУ 30733237) - 534 720,13 грн. - основного боргу, 4 087,31 грн. - пені, 6 856,14 грн. - 3% річних, 26 673,33 грн. - інфляційних втрат та 8 585,05 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.05.2019

Суддя В.Г. Бєлік