Ухвала суду № 81648055, 11.05.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 травня 2019 року справа № 580/1500/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач) про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ознайомившись із позовною заявою, суддя вважає, що вона повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.

Позовна заява ОСОБА_1 викладена не українською мовою, а російською, що свідчить про її невідповідність нормам права.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до ст. 15 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 8 КАС України визначено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Ці положення кореспондуються з приписами частини другої та третьої статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких, суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою; суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Таким чином, враховуючи вимоги статті 8 КАС України, суд повинен забезпечити при розгляді справи здійснення судочинства державною мовою, зобов`язаний складати всі судові документи лише державною мовою.

Разом з тим, з урахуванням приписів статті 15 КАС України, особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою вправі робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому КАС України. Зокрема, за змістом частини другої статті 71 КАС України учасник справи вправі клопотати перед судом про допуск до участі у справі перекладача.

Враховуючи те, що перелік процесуальних дій, які можуть вчинятися особами, які беруть участь у справі, на їх рідній мові або мові, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, у вичерпному порядку перелічені в частині четвертій статті 15 КАС України, тому пред`явлення до суду позову повинно здійснюватись державною мовою, тим самим забезпечуючи права інших осіб.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

З огляду на зазначене, позовна заява повинна бути викладена державною (українською) мовою.

Вказана позиція узгоджується з позицією як Верховного Суду України, так і Верховного Суду щодо мови адміністративного судочинства, викладеної в постанові від 6 липня 2016 року (справа № 21-1092а16) та в ухвалі від 05.12.2018 (справа №9901/944/18).

Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 132, 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Кульчицький