Ухвала суду № 81647963, 10.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 травня 2019 року м. Київ № 640/7823/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Товариства з обмеженою відповідальністю «Ініціатор+» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування постанов,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Ініціатор+» з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування постанов.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

1. Відповідно до положень ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви майнового характеру суб’єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також, приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду заяви немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921,00 гривні.

Як убачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем заявлено 5 вимог немайнового характеру (стосовно визнання дій протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та скасування постанови про арешт майна) та 1 вимога майнового характеру (стосовно скасування постанови про стягнення виконавчого збору).

Проте, суд звертає увагу на те, що позивачем надано платіжне доручення №88 від 26.04.2019 про сплату судового збору у розмірі 1 921,00 грн., що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»)

Таким чином позивачу необхідно доплатити 26 894,00 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38004897, Рахунок отримувача - 34310206084021, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача - 899998, Код класифікації доходів бюджету – 22030101.

2. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України).

При цьому, частиною 3 статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі по тексту – Закон України №1404-VIII).

Частиною 2 статті 74 Закону України №1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 вказаного Закону рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов’язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Як убачається з позовної заяви, позивач оскаржує постанову про стягнення виконавчого збору №55282214 від 06.11.2018, постанову про відкриття виконавчого провадження №58876758 від 15.04.2019, постанову про арешт майна боржника №58876758 від 15.04.2019.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якого Товариство стверджує, що оскаржувана постанова про арешт майна боржника №58876758 від 15.04.2019 надійшла на адресу позивача 19.04.2019.

Однак, з наявної в матеріалах справи копії конверту не можливо встановити, чи дійсно, вказана вище постанова була отримана позивачем саме 19.04.2019.

Крім того, позивача зазначає, що про прийняття відповідачем постанови про стягнення виконавчого збору №55282214 від 06.11.2018 йому стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №55282214 - 23.04.2019, проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження вказаних вище обставин.

Беручи до уваги предмет позову, а також зміст положень ч. 5 ст. 74 Закону України №1404-VIII, суд приходить до висновку про те, що для звернення до суду із вищевикладеними вимогами має застосовуватись десятиденний строк.

Як убачається з долученого до матеріалів позову конверту, дана позовна заява була надіслана до Окружного адміністративного суду міста Києва через поштове відділення лише 02.05.2019.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до суду з даним позовом 02.05.2019 (направлено через поштове відділення), позивачу необхідно надати докази на підтвердження вказаних вище обставин.

3. Згідно з ч. 1 ст. 42 Кодексу адміністративного судочинства України учасниками справи є сторони, треті особи.

Частиною 1 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

При цьому, як вбачається з позовної заяви позивача, на ряду з позивачем, відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ініціатор+» зазначило Заінтересовану особу: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газотурбінні технології».

Суд звертає увагу не те, що такого учасника справи як зацікавлена особа Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.

Враховуючи зазначене, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад учасників справи.

4. Також, суд звертає увагу, на те, що частиною 3 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Згідно із статтею 6 Закону України «Про органи та осіб, якій здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 №1403-VIII систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу від 29 вересня 2016 року №2832/15 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1302/29432, органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).

Таким чином, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який входить до складу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, не визначений як самостійний орган державної виконавчої служби, а тому є неналежним відповідачем у даній справі.

5. Крім того, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). (ч. 4 ст. 161 КАС України).

Суд звертає увагу на те, що копія постанови про стягнення виконавчого збору №55282214 від 06.11.2018 подана у неналежній якості та є нечитаємою, з огляду на що, суд не має змоги дослідити її та надати їй належну правову оцінку.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення недоліків позову.

Керуючись статтями 160, 169, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ініціатор+» залишити без руху.

2.Установити позивачу п’ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3.Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4.Роз’яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Шевченко